Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/2751/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2019. Зареєстровано: 16.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.06.2019.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		11 червня 2019 року                      № 640/2751/19
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., за участю секретаря судового засідання Шевченко М.В.,
		 
		за участі представників сторін:
		від позивача: Шепеляк С.В.
		від відповідача: Корнейчук О.Л.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу 
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл»
		до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
		про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
		Суд прийняв до уваги таке:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» (далі - позивач, ТОВ «АТ Каргілл») з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Офіс), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.02.2019 №0000594101.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2019 відкрито провадження у справі. Ухвалою суду від 02.04.2019 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
		В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій з ТОВ «Клєвєрон» не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на реальність господарських операцій з даним контрагентом та зазначив, що не несе відповідальності за господарську діяльність третіх осіб по ланцюгу постачання та вказав на відсутність обвинувальних вироків щодо таких третіх осіб. Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати. 
		Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та письмових поясненнях, у зв`язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позову повністю. 
		Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
		Офісом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АТ Каргілл» по декларації за жовтень 2018 року (реєстраційний №9249155724 від 13.11.2018) з урахуванням уточнюючих розрахунків з питань відповідності формування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
		За результатами даної перевірки складено акт від 17.01.2019 №103/38-10-41-01/20010397, згідно висновків якого перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2018 року у сумі 10  658  553 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 10  658  553 грн, яка підлягає зменшенню.
		На підставі акта перевірки Офіс прийняв податкове повідомлення-рішення від 07.02.2019 №0000594101 форми В4, яким зменшив розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 10  658  553 грн. (а.с. 101 т. І).
		Не погоджуючись із даним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.
		Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Суд встановив, що між TOB «AT Каргілл» та товариством з обмеженою відповідальністю «Клєвєрон» за період з 31.10.2017 по 06.12.2017 було укладено 11 договорів поставки, а саме: №CVP06506 від 31.10.2017, №CVP06586 від 01.11.2017, №CVP06603 від 01.11.2017, №CVP06937 від 10.11.2017, №CVP07063 від 15.11.2017, №CVP07170 від 15.11.2017, №CVP07219 від 21.11.2017, №CVP07299 від 23.11.2017, №CVP07338 від 23.11.2017, №CVP07774 від 06.12.2017, №CVP07776 від 06.12.2017, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 124-156 т. І).
		Відповідно до умов договорів №CVP06506 від 31.10.2017, №CVP06937 від 10.11.2017, №CVP07063 від 15.11.2017, №CVP07219 від 21.11.2017, №CVP07299 від 23.11.2017 TOB «Клєвєрон» (Постачальник) зобов`язується поставити і передати у власність TOB «AT Каргілл» (Покупець) соняшник урожаю 2017 року, українського походження, та  доставити зазначений товар на умовах DAP доставлено до TOB «Оптімусагро Трейд» м. Запоріжжя, вул. Харчова, 3, як пояснив позивач за даною адресою знаходяться виробничі потужності ПАТ «Запорізький Оліяжиркомбінат» на якому здійснювалася переробка сільськогосподарської продукції придбаної TOB «AT Каргілл».
		Відповідно до умов договору №CVP06586 від 01.11.2017, TOB «Клєвєрон» (Постачальник) зобов`язувався поставити і передати у власність TOB «AT Каргілл» (Покупець) кукурудзу урожаю 2017 року, українського походження на умовах EXW «Франко завод - зерновий склад Постачальника» на Зерновому складі TOB «Компанія Грейнфілд», місцезнаходження: Дніпропетровська область, згідно Інкотермс 2010.
		Відповідно до умов договору №CVP07170 від 15.11.2017 TOB «Клєвєрон» (Постачальник) зобов`язувався поставити і передати у власність TOB «AT Каргілл» (Покупець) кукурудзу урожаю 2017 року, українського походження на умовах EXW «Франко завод - зерновий склад Постачальника» на Зерновому складі ПП «Полтавський елеватор ЛТД», місцезнаходження: Полтавська область, згідно Інкотермс 2010, а TOB «AT Каргілл», в свою чергу, зобов`язувався прийняти зазначений товар та оплатити його.
		Відповідно до умов договору №CVP06603 від 01.11.2017, TOB «Клєвєрон» (Постачальник) зобов`язувався поставити і передати у власність TOB «AT Каргілл» (Покупець) насіння соняшнику урожаю 2017 року, українського походження на умовах EXW «Франко завод - зерновий склад Постачальника» на Зерновому складі TOB «Привільнянське ХЗП», місцезнаходження: Дніпропетровська область згідно Інкотермс 2010.
		Відповідно до умов договору №CVP07338 від 23.11.2017 та договору №CVP07776 від 06.12.2017 TOB «Клєвєрон» (Постачальник) зобов`язувався поставити і передати у власність TOB «AT Каргілл» насіння соняшнику урожаю 2017 року, українського походження на умовах EXW «Франко завод - зерновий склад Постачальника» на Зерновому складі TOB «Оптімусагро Трейд», місцезнаходження: Запорізька область, згідно Інкотермс 2010.
		Відповідно до умов договору №CVP07774 від 06.12.2017 TOB «Клєвєрон» (Постачальник) зобов`язувався поставити і передати у власність TOB «AT Каргілл» (Покупець) насіння соняшнику урожаю 2017 року, українського походження на умовах EXW «Франко завод - зерновий склад Постачальника» на Зерновому складі ПАТ «Полтавське ХПП», місцезнаходження: Запорізька область, згідно Інкотермс 2010.
		Відповідно до умов договору №CVP07776 від 06.12.2017 TOB «Клєвєрон» (Постачальник) зобов`язувався поставити і передати у власність TOB «AT Каргілл» (Покупець) насіння соняшнику урожаю 2017 року, українського походження на умовах EXW «Франко завод - зерновий склад Постачальника» на Зерновому складі TOB «Оптімусагро Трейд», місцезнаходження: Запорізька область, згідно Інкотермс 2010.
		На виконання зазначених договорів поставки за період з 01.11.2017 по 30.11.2017 TOB «Клєвєрон» було поставлено TOB «AT Каргілл» товару на загальну суму 59 237 505,55 грн., в томі числі ПДВ - 9 872 917,59 грн., при цьому, до податкового кредиту за жовтень 2018 року позивачем включено суму ПДВ в розмірі 5 428 614,00 грн. (на підставі уточнюючого розрахунку № 9221621229 від 11.10.2018 року до декларації за листопад 2017 року). За період з 01.12.2017 по 31.12.2017 TOB «Клєвєрон» було поставлено TOB «AT Каргілл» товару на загальну суму 31 379 631,42 грн. в тому числі ПДВ - 5 229 938,57 грн., при цьому зазначену суму ПДВ позивачем включено до податкового кредиту за жовтень 2018 року (на підставі уточнюючого розрахунку № 9221621512 від 11.10.2018 року до декларації за грудень 2017 року).
		На підтвердження реального виконання вищезазначених договорів позивач надав до матеріалів справи копії наступних первинних документів: видаткових накладних (а.с. 157-199 т. І), рахунків-фактур (а.с. 200-242 т. І), товарно-транспортних накладних (а.с. 1-146 т. ІІ).
		На підтвердження зберігання та переробки зерна, придбаного у ТОВ «Клєвєрон» позивач надав копії договору про виконання послуг з приймання, сушки, зберігання та відпуску зернових, олійних культур та зерна кукурудзи з додатковими угодами, договору складського зберігання зерна з додатковою угодою, свідоцтва про відповідність стану вимірювань, технічного паспорту засобу вимірювальної техніки, докази проведення повірки засобів ваговимірювальної техніки, договорів поруки, договору складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна, договору складського зберігання насіння соняшника, договору складського зберігання сільськогосподарської продукції, складських квитанцій, товарно-транспортних накладних, договорів транспортного експедирування, договорів щодо переробки сировини, актів надання послуг (робіт) (а.с. 147-250 т. ІІ, а.с. 1-113, 132-201 т. ІІІ).
		На підтвердження здійснення розрахунків із ТОВ «Клєвєрон» позивач надав копії платіжних доручень та довідку банку (а.с. 243-249 т. І)
		Позивач зазначив, що ним було реалізовано товар придбаний у ТОВ «Клєвєрон», на підтвердження чого надав копії накладних, договорів на експедиторські послуги, реєстру прийнятого на зберігання товару (олія соняшникова), реєстрів прийняття на зберігання, контрактів, вантажних митних декларацій, банківських кредитових повідомлень, банківських виписок (а.с. 202-246 т. ІІІ, а.с. 1-243 т. IV, а.с. 1-250 т. V, а.с. 1-14 т. VІ).
		Відповідач дійшов висновку про відсутність реального характеру вищенаведених господарських операцій ТОВ «АТ Каргілл» із ТОВ «Клєвєрон», в обґрунтування чого посилався на наявність технічних недоліків в оформлених між позивачем та контрагентом видаткових накладних, а саме «не вказано місце складання відповідних первинних документів та посади осіб - отримувачів товару», зокрема, «відсутня розшифровка підпису особи - отримувача, яка їх підписала, відповідно до яких були отримані ТМЦ»; відсутність у контрагентів-постачальників ТОВ «Клєвєрон» легального джерела походження товару, необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, яке необхідне для здійснення діяльності, тобто встановлено формування активу за рахунок надходження товарів (запасів) з джерела невідомого походження від контрагента-постачальника, з легалізацією використання його документів; наявність кримінальних проваджень в яких фігурують контрагенти-постачальники ТОВ «Клєвєрон» відповідно до яких встановлено проведення операцій з реалізації зернових культур на адресу товариства при відсутності легального (законного) джерела їх походження.
		Дослідивши наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних, які були предметом перевірки, суд встановив, що вони містять передбачену законодавством інформацію про відповідні господарські операції, в тому числі: інформацію про зміст та обсяг господарської операції, дату її здійснення, посаду, підпис, прізвище та ініціали керівника TOB «Клєвєрон», печатку TOB «Клєвєрон», підпис представника позивача та реквізити довіреності представника позивача на отримання ТМЦ.
		Суд відхиляє доводи відповідача про неможливість підтвердити транспортування (рух) товарно-матеріальних цінностей у зв`язку із внесенням невірних реквізитів у товарно-транспортні накладні, як то неспівпадіння прізвища власника транспортного засобу із прізвищем водія, про що вказано на сторінці 28 акта перевірки (а.с. 51 т. І), оскільки транспортні засоби могли бути передані третім особам на підставі договору найму або ж водій перебував у трудових відносинах із власником транспортного засобу. Законодавством передбачено право доручення керування третій особі. Зазначені обставини податковим органом не досліджувались та в акті не відображались, а тому наведені доводи є безпідставними.
		Стосовно доводів відповідача про відсутність в Єдиному реєстрі податкових накладних будь-яких зареєстрованих податкових накладних між перевізниками, зазначеними в товарно-транспортних накладних та TOB «Клєвєрон», щодо надання послуг перевезення вантажів, суд зазначає, що такі обставини не можуть бути підставою для визнання відсутності реальності характеру господарських правовідносин, оскільки перевізники могли порушити строк реєстрації податкових накладних або ж взагалі не є платниками податку на додану вартість. Зазначені обставини податковим органом не досліджувались та в акті не відображались.
		Товарно-транспортна накладна, призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. Товарно-транспортними накладними фактично підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару. Тому за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, робити висновок про нереальність господарської операції з постачання товару лише на підставі недоліків в оформленні ТТН передчасно.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 18.12.2018 №826/13058/15.
		Суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути самостійною підставою для висновку про відсутність реального характеру господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 №806/1033/17.
		Також суд відхиляє посилання Офісу на відсутність ТОВ «Клєвєрон» та його посадових осіб за податковою адресою, оскільки належних і допустимих доказів цього факту суду не надано, зокрема, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутній запис про непідтвердження відомостей про юридичну особу.
		Посилання відповідача на матеріали кримінальних проваджень стосовно контрагентів TOB «Клєвєрон» суд відхиляє, оскільки такі матеріали жодним чином не можуть бути безумовним та достатнім доказом відсутності реального характеру господарських взаємовідносин між ТОВ «АТ Каргілл» та TOB «Клєвєрон» оскільки, доказом вини особи в порушенні публічного порядку є виключно вирок суду, який на час вирішення даної справи відсутній. Зворотного відповідачем не доведено. 
		Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом в постанові від 11.12.2018 №822/787/18 факт відкриття кримінального провадження та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такого кримінального провадження, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Тому, матеріали досудового розслідування за кримінальними провадженнями щодо фіктивного підприємництва товариства, його створення та створення інших підприємств з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у незаконному відшкодуванні податку на додану вартість з Державного бюджету України не можуть бути враховані як доказ фіктивності товариства.
		Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.
		Позивач вказав на те, що ним перед початком господарських операцій із ТОВ «Клєвєрон» було вжито заходів щодо перевірки його належної податкової та господарської правосуб`єктності, а саме витребувано у контрагента ряд підтверджуючих документів: копію витягу з ЄДР відносно TOB «Клєвєрон» від 27.09.2017; копію Протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «Клєвєрон» № 1/2017 від 09.07.2017 яким призначено ОСОБА_1 директором TOB «Клєвєрон»; копію наказу №7-К від 11.07.2017 про призначення ОСОБА_1 директором TOB «Клєвєрон»; копію паспорту директора TOB «Клєвєрон» ОСОБА_1 ; копію листа TOB «Клєвєрон» вих №13 від 03.10.2017, яким TOB «Клєвєрон» інформує про свої банківські реквізити; копія витягу № 1608284500473 від 28.09.2016 з реєстру платників ПДВ відносно TOB «Клєвєрон»; копія фінансового звіту TOB «Клєвєрон» станом на 30.06.2017; копія заповненої регіональним представником позивача та підписаної директором TOB «Клєвєрон» форми звіту, яким підтверджені відомості відносно TOB «Клєвєрон»; копія згоди директора TOB «Клєвєрон» ОСОБА_1 на обробку персональних даних (103-123 т. І).
		Також, позивач зазначив, що здійснив перевірку контрагента за допомогою публічних онлайн-сервісів: Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.miniust.gov.ua/ua/freesearch), база анульованих свідоцтв платників ПДВ, Реєстр платників ПДВ (https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv) та сервіс перевірки адрес масової реєстрації (http://sfs.gov.ua/).
		Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин (Постанова ВС від 23.05.2018 у справі №804/2551/13-а).
		Суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за імовірні порушення законодавства контрагентами TOB «Клєвєрон». Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та позбавлення його права сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.01.2018 у справі №826/1244/13-а.
		Посилання податкового органу на порушення податкового законодавства контрагентами по ланцюгу постачання не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, оскільки їх зобов`язання не спричиняють податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами. (Постанова ВС від 07.03.2018 у справі № 804/3420/16)
		Одне лише порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування валових витрат чи податкового кредиту, якщо в судовому процесі не встановлено факту обізнаності чи-то сприяння покупцем постачальнику в ухиленні від оподаткування (факту участі у незаконній податковій мінімізації). За відсутності встановлення такого факту платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на валові витрати за неправомірну діяльність його контрагентів (Постанова ВС від 11.06.2018 у справі № 826/4565/14).
		Аналогічні правові позиції висловлені ВС також і в інших справах: Постанова ВС від 18.05.2018 у справі №П/81 1/1508/16; Постанова ВС від 03.04.2018 у справі №2а-7462/10/2170; Постанова ВС від 07.03.2018 у справі № 804/3420/16.
		Також, Європейський суд з прав людини чітко визначив правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом. Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знайшов своє продовження у праві Європейського Союзу, зокрема у Шостій Директиві від 17.05.1977 №77/388/ЄЕС щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту.
		Решту доводів відповідача суд відхиляє, оскільки вони не спростовують правомірності формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ «Клєвєрон» за спірний період.
		Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
		Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. 
		Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. 
		Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
		Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198). 
		Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
		У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
		Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
		За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
		Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.
		Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.
		Європейський суд з прав людини наголошує на необхідності реалізації принципу правової визначеності між платником податку та органом фіскальної служби, який здійснює адміністрування та контроль за сплатою податків та зборів таким платником податків, що відповідає прогнозованості діяльності суб`єкта владних повноважень. Рішення та дії контролюючого органу мають відповідати вимогам закону, й цілком закономірним та очікуваним є сподівання особи на дотримання контролюючим органом цієї вимоги. У разі, якщо особа постраждала від неправомірного рішення та дій контролюючого органу, особа має бути поновлена в своїх порушених правах судом відповідно до положень ст. 13 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України згідно із ст. 9 Конституції України Зазначене є «правомірним очікуванням» в світлі практики Європейського суду з прав людини.
		В остаточному рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява N 38812/97) зазначається, що державні органи повинні діяти «відповідно до закону», що означає те, що діяльність державних органів повинна бути передбачувана для особи, тобто особа повинна бути здатна передбачити наслідки діяльності державних органів для себе. Аналогічні висновки Європейського суду з прав людини зроблені в пункті 27 Остаточного рішення у справі «Крюслін проти Франції» від 24.04.1990 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ювіг проти Франції».
		З огляду на встановлені у суді обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.07.2018 №3512615147 та від 09.07.2018 №35226158147.
		Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в акті перевірки, висновок контролюючого органу є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, не підтверджений доказами, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 07.02.2019 №0000594101 є безпідставним та неправомірним, а тому позов підлягає задоволенню.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
		Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		В И Р І Ш И В:
		Позов товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0000594101 (форми «В4») від 07.02.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 10  658  553,00 грн. (десять мільйонів шістсот п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят три) грн.
		Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» 19210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 коп.) сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби. 
		 
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
		 
		Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» (код ЄДРПОУ 20010397, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечникова, 3).
		Відповідач: Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г).
		 
		Повний текст рішення складено 14.06.2019.
		 
		Суддя                                                                                                Р.О. Арсірій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...