Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/10490/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини.
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2019. Зареєстровано: 16.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2019.
Дата набрання законної сили: 30.07.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		13.06.2019Справа №  910/10490/18Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,
		при секретарі судового засідання - Асадові В.В.,
		розглянувши у судовому засіданні матеріали 
		позовної заяви Центрального парку культури і відпочинку міста Києва  
		до              Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріїнський Двір" 
		третя особа 1              Київська міська рада 
		третя особа 2          Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради 
		про                             зобов`язання вчинити дії, 
		за участю представників: згідно протоколу судового засідання,
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Центральний парк культури і відпочинку міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріїнський двір" про зобов`язання повернути нежиле приміщення літ "Ф", загальною площею 239,75 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. М. Грушевського, 3, за Актом приймання-передачі та підписати його.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано обов`язок щодо повернення орендодавцю об`єкту оренди після припинення дії договору оренди.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2018 позовну заяву залишено без руху.
		22.08.2018 через канцелярію суду від позивача надійшли документи про усунення недоліків.
		Ухвалою суду від 29.08.2018 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального провадження та призначено підготовче засідання у справі на 28.09.2018 року.
		27.09.2018 через загальний відділ діловодства суду від третьої особи-1 надійшла заява про відвід судді Підченка Ю.О. від розгляду справи № 910/10490/18.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2018 задоволено самовідвід судді Підченка Ю.О. від розгляду справи № 910/10490/18 та передано справу уповноваженій особі апарату Господарського суду міста Києва для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 ГПК України.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 05.10.2018, справу № 910/10490/18  передано на розгляд судді Мельнику В.І.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 у справі № 910/10490/18 призначено підготовче засідання на 09.11.2018.
		Ухвалою суду від 09.11.2018 відкладено підготовче засідання на 07.12.2018.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2018 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.01.2019.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 08.02.2019, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Мельника В.І., справу № 910/10490/18  передано на розгляд судді Приходько І.В.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 справу № 910/10490/18 прийнято до свого провадження суддею Приходько І.В. та призначено повторне проведення підготовчого провадження на 06.03.2019.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 17.04.2019.
		17.04.2019 до Господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю "Маріїнський Двір" подано зустрічну позовну заяву у даній справі.
		У судовому засіданні, яке відбулося 17.04.2019 відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на подачу відзиву через його безпідставність та необґрунтованість.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2019 підготовче засідання відкладено на 13.05.2019. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2019 зустрічну позовну заяву повернуто відповідачу.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2019, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.06.2019.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 розгляд справи по суті відкладено на 13.06.2019.  
		Представники позивача та третіх осіб у судовому засіданні 13.06.2019 надали пояснення по суті спору, підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі.
		Представник відповідача в судове засідання 13.06.2019 не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
		Ухвала Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 була надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103050588797 на адресу місцезнаходження позивача, яка зазначена в позовній заяві та відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 
		Приймаючи до уваги, що відповідач не скористався процесуальними правами, не надав суду заяв або клопотань, а також не направив у судове засідання повноважного представника, зважаючи на закінчення процесуальних строків розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про те, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами.
		При цьому, судом враховані пояснення та заперечення представника відповідача, надані у підготовчих засідання під час проведення підготовчого провадження по справі.
		Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Разом з цим, згідно з ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
		Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-
		ВСТАНОВИВ:
		09.07.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маріїнський Двір" (орендар) та Центральним парком культури і відпочинку м. Києва (орендодавець) укладено договір № 3 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду. Відповідно до п.1.1 договору орендодавець  на підставі рішення Київської міської ради від 08.07.2010р. №1016/4454 передає, а орендар приймає  в оренду цілісний майновий комплекс підприємств, його структурний підрозділ; майно, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації(корпоратизації); частки у пакетах акцій або частки у статутних фондах юридичних осіб з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Києва; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та окреме індивідуально визначене майно за адресою: вул. М .Грушевського, 3 літ.Ф для  розміщення кафе з реалізацією горілчаних виробів.
		Згідно з п.2.1 договору об`єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 239,75кв.м., в т.ч. на 1 поверсі 239,75кв.м.
		Станом на час укладення даного договору об`єкт оренди перебував на балансі Центрального парку культури та відпочинку  міста Києва (п.2.4 договору оренди).
		Строк дії договору визначено до 08.07.2012.
		Спір у справі виник внаслідок того, що після закінчення строку дії договору відповідач не повернув вищезазначені нежилі приміщення за актом приймання-передачі на виконання положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та умов договору. 
		Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
		Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 283 Господарського кодексу України.
		Судом встановлено, що пунктом 9.1. договору сторони передбачили, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє з 09.07.2010 по 08.07.2012.
		У відповідності до п. 9.5. договору він припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який укладено договір, та у разі приватизації об`єкта оренди орендарем.
		Можливість продовження строку дії договору після його закінчення пунктом 9.3. договору визначено виключно на підставі рішення Київської міської ради.
		Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань власності  (протокол №121) було погоджено питання щодо продовження ТОВ "Маріїнський Двір" строку дії договору оренди нежитлового будинку загальною площею 239,75кв.м. на вул.Грушевського, 3, літ.Ф.
		Відповідно до протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 12.06.2012р., під номером 1.4.3 розглядалося питання продовження ТОВ "Маріїнський Двір" строку дії договору оренди нежитлового будинку загальною площею 239,75кв.м. на вул. М.Грушевського, 3, літ.Ф , за результатами якого прийнято рішення: 
		- підтримати пропозицію депутата Київради Ж.Шафаренко та погодити питання щодо  продовження ТОВ "Маріїнський Двір" строку дії договору оренди нежитлового будинку загальною площею 239,75кв.м. на вул. Грушевського, 3, літ.Ф;
		- встановити строк дії договору  оренди 2 роки 364 дні та орендну плату  відповідно до Методики розрахунку  орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 №34/6250.
		- доручити орендодавцю видати відповідний розпорядчий документ та укласти додаткову угоду.
		Однак, згідно з Листом Головного управління  комунальної власності  №042/7/15-15758 від  04.12.2012р. виконання вказаного рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності (протокол №121) не відбулось, у зв`язку з тим, що паралельно відбувався  процес приватизації приміщення. 
		Так, з матеріалів справи вбачається, що 06.07.2012 між позивачем та третьою особою 2  було укладено договір купівлі-продажу нежитлового будинку загальною площею 239,75 кв.м. на вул. Грушевського, 3 , літ.Ф.
		Разом з цим, постановою Київського апеляційного господарського суду, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2015, у справі № 5011-48/18772-2012 договір купівлі - продажу спірного нежитлового приміщення від 06.07.2012 було розірвано.
		Вищенаведені обставини встановлено та підтверджено постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі № 910/3364/17, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 03 квітня 2018 року.
		Так, під час розгляду справи № 910/3364/17, у межах якої розглядалися позовні вимоги ТОВ «Маріїнський Двір» до Центрального парку культури і            відпочинку міста Києва про визнання за ТОВ "Маріїнський двір" права на користування спірним нежитловим приміщенням на підставі та на умовах договору № 3 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, судами було встановлено, що частиною шостою статті 283, 285 Господарського кодексу України, та статті 777 Цивільного кодексу України не передбачено автоматичного поновлення договору оренди, а спірним договором передбачена вимога щодо продовження строку дії договору лише на підставі рішення Київської міської ради, однак міська рада таке рішення не приймала, що        свідчить про припинення дії спірного договору на підставі пункту 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". При цьому Верховний Суд зазначив, що встановивши відсутність рішення уповноваженого органу на подальшу передачу спірного майна в оренду, що свідчить про відсутність згоди орендодавця на продовження дії договору оренди, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про відсутність правових підстав зобов`язувати Центральний парк культури і відпочинку міста Києва продовжувати дію договору оренди проти його волі.
		У даному випадку господарський суд виходить з того, що принцип правової визначеності є одним з основних елементів верховенства права, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
		Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).
		Даний принцип тісно пов`язаний з приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
		Отже, оскільки на момент розгляду справи № 910/10490/18 набрали законної сили судові рішення у справі № 910/3364/17 про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Маріїнський Двір» щодо продовження строку дії договору оренди та користування спірним приміщенням, обставини, які були встановлені під час господарського провадження № 910/3364/17 не підлягають доказуванню в межах даної справи. 
		З огляду на вищевикладене, враховуючи факт того, що договір № 3 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду припинив свою дію, тоді як договір купівлі-продажу від 06.07.2012, укладений між позивачем та третьою особою 2, було розірвано за рішенням суду по справі № 5011-48/18772-2012, суд дійшов висновку про те, що станом на момент розгляду даного спору у відповідача відсутні законні підстави для користування спірним майном - нежилим приміщенням літ. «Ф», загальною площею 239,75 кв.м. на вул. Грушевського, 3. 
		При цьому, доводи представника відповідача, які сторона зазначала на стадії підготовчого провадження, стосовно здійснення поліпшень у спірному приміщенні, жодним чином не спростовують висновків суду в цій частині. 
		Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
		Аналогічні вимоги передбачені приписами ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
		Відповідно до частини другої ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
		Таким чином, як статтею 785 Цивільного кодексу України, а також положеннями ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», так і умовами укладеного між сторонами договору оренди передбачено право орендодавця та балансоутримувача вимагати повернення речі у разі припинення договору оренди.
		Приписами ст. ст. 76, 77  Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 
		Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Статтею  86  Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		З урахуванням вищевикладеного, оскільки матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем майна комунальної власності, яке було передано йому позивачем на умовах договору оренди, позовні вимоги про зобов`язання ТОВ «Маріїнський двір» повернути Центральному парку культури і відпочинку міста Києва нежиле приміщення літ. «Ф», загальною площею 239,75 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. М. Грушевського, 3 за актом приймання-передачі підлягають задоволенню, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
		ВИРІШИВ:
		1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
		2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Маріїнський двір» повернути Центральному парку культури і відпочинку міста Києва нежиле приміщення літ. «Ф», загальною площею 239,75 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. М. Грушевського, 3 за актом приймання-передачі та підписати його.
		3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріїнський двір» на користь Центрального парку культури і відпочинку міста Києва 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.
		4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
		                                                   
		Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2019.
		                     
		        
		          Суддя                                                                                            І.В. Приходько

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...