Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 742/3364/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів страхування.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.06.2019.
Дата набрання законної сили: 05.06.2019
Номер судового провадження: 61-3210ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		05 червня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 742/3364/17
		 
		провадження № 61-3210св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
		суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування»,
		представник позивача- Данилова Тетяна Анатоліївна ,
		відповідач -  ОСОБА_2 ,
		представник відповідача - ОСОБА_3 ,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- фізична особа-підприємець ОСОБА_4 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги: приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 липня 2018 року у складі судді Циганка М. О. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 січня 2019 року у складі колегії суддів: Скрипки А. А., Лакізи Г. П., Онищенко О. І. та Кузьменка Івана Івановича на постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 січня         2019 року,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У жовтні 2017 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (далі - ПрАТ «СК «Арсенал Страхування») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, фізична особа-підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, у порядку регресу.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що 21 лютого 2014 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» і ФОП ОСОБА_4 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за умовами якого товариство зобов`язалося відшкодувати шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за наявності вини водія автомобіля DAF, номерний знак НОМЕР_1 . 
		02 лютого 2015 року у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля DAF, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля Mazda CX-5, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 
		Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 09 лютого            2015 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. 
		22 травня 2015 року до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування у порядку регресу звернулось приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське» (далі - ПрАТ «СТ «Іллічівське»), в якій згідно з договором добровільного страхування наземних транспортних засобів було застраховано автомобіль Mazda CX-5, номерний знак НОМЕР_2 , та на підстав якого ПрАТ «СТ «Іллічівське» виплатило власнику зазначеного транспортного засобу страхове відшкодування у розмірі 185 188,91 грн. На підставі вказаного між                 ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» і ПрАТ «СТ «Іллічівське» здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 49 000,00 грн.
		Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29 серпня             2016 року у задоволенні позову ПрАТ «СТ «Іллічівське» до ФОП ОСОБА_4 про відшкодування шкоди було відмовлено, оскільки судом встановлено відсутність доказів того, що водій ОСОБА_2 під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 02 лютого 2015 року, виконував трудові обов`язки і здійснював будь-які доручення ФОП ОСОБА_4 . 
		На підставі вказаного ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звернулося до суду із цим позовом до завдавача шкоди, в якому на підставі підпункту «г» пункту 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просило стягнути з ОСОБА_2 49 000,00 грн.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		 
		Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області                  від 19 липня 2018 року у задоволенні позову ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відмовлено.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Оскільки встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталась під час виконання відповідачем своїх трудових обов`язків, то відсутні підстави для стягнення з нього суми сплаченого позивачем страхового відшкодування, оскільки працівник не несе відповідальності з відшкодування завданої шкоди у силу вищевказаних положень ЦК України.
		При цьому суд зазначив, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 29 серпня 2016 року може бути у подальшому переглянуте за нововиявленими обставинами.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції 
		 
		Постановою Чернігівського апеляційного суду від 24 січня 2019 року апеляційну скаргу ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» задоволено частково, апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 задоволено.
		Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області                           від 19 липня 2018 року змінено, виключено з мотивувальної частини рішення суду посилання як на підставу для відмови у задоволенні позову ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4 у момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
		В іншій частині рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 липня 2018 року залишено без змін.
		Стягнуто з ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на користь ФОП ОСОБА_4 судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, у розмірі       2 400,00 грн.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у підпункті «г» пункту 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху. Оскільки позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталась 02 лютого 2015 року, визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання автомобіля DAF, номерний знак НОМЕР_1 , існуючим вимогам Правил дорожнього руху, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ПрАТ «СК «Арсенал Страхування». 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		 
		У касаційній скарзі ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		 
		У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду          від 11 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		 
		У березні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 квітня 2019 року справу за позовом ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- ФОП ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, у порядку регресу, призначено до розгляду.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що причиною дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 02 лютого 2015 року, є неправомірні дії відповідача, які полягали у тому, що він перед виїздом та під час руху не контролював технічний стан транспортного засобу, внаслідок чого у транспортного засобу відірвалося заднє ліве колесо, яке викотилося на смугу зустрічного руху, де зіткнулося з автомобілем Mazda CX-5,        номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , внаслідок чого цьому транспортному засобу завдано механічні пошкодження, що відповідно до підпункту «г» пункту 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є підставою для звернення страховика із регресним позовом. Вказані обставини встановлені постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 09 лютого 2015 року, тому згідно з частиною шостою статті 82 ЦПК України ці обставини доказуванню не підлягають.
		 
		Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що відмовляючи у задоволенні позову ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що він під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 02 лютого 2015 року, внаслідок якої автомобілю Mazda CX-5, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , з його вини було завдано механічні пошкодження, перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4 , що підтверджується відповідними показаннями свідків. Таким чином, апеляційним судом безпідставно виключено з мотивувальної частини рішення суду посилання як на підставу для відмови у задоволенні позову ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4 у момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		 
		У березні 2019 року Кузьменко І. І . подав відзив на касаційну скаргу ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», вказуючи на те, що апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», оскільки позивач у порушення вимог статті 81 ЦПК України не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу, яким він керував, існуючим вимогам Правил дорожнього руху.
		 
		У березні 2019 року представник ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , вказуючи на те, що апеляційний суд обґрунтовано виключив із мотивувальної частини рішення суду першої інстанції посилання як на підставу для відмови у задоволенні позову ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4 у момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, оскільки вказані обставини встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		21 лютого 2014 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» і ФОП ОСОБА_4 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за умовами якого товариство зобов`язалося відшкодувати шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за наявності вини водія автомобіля DAF, номерний знак НОМЕР_1 . 
		 
		27 лютого 2014 року між ПрАТ «СТ «Іллічівське» і ОСОБА_5 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, згідно з яким застрахованим транспортним засобом є автомобіль Mazda CX-5, номерний знак НОМЕР_2 , страхова сума складає 315 000,00 грн.
		 
		02 лютого 2015 року у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля DAF, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля Mazda CX-5, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 
		 
		Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 09 лютого 2015 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. 
		 
		Згідно зі звітом про оцінку транспортного засобу від 13 лютого 2015 року        № 53 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mazda CX-5, номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 215 234,90 грн.
		 
		Відповідно до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог                від 22 червня 2015 року, укладеної між ПрАТ «СК «'Арсенал Страхування» і ПрАТ «СТ «Іллічівське», погоджений сторонами розмір страхового відшкодування у порядку регресу склав 49 000,00 грн.
		 
		Згідно з трудовою книжкою ОСОБА_2 працював водієм у                           ФОП ОСОБА_4 з 17 листопада 2008 року до 15 березня 2011 року, з                   16 березня 2011 року до 07 травня 2013 року, з 04 червня 2013 року                до 08 червня 2015 року.
		 
		Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29 серпня             2016 року у задоволенні позову ПрАТ «СТ «Іллічівське» до ФОП ОСОБА_4 про відшкодування шкоди було відмовлено, оскільки судом встановлено відсутність доказів того, що водій ОСОБА_2 під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 02 лютого 2015 року, виконував трудові обов`язки і здійснював будь-які доручення ФОП ОСОБА_4                              (а. с. 124-129, т. 1).
		 
		2. Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» підлягає задоволенню, а касаційна скарга  ОСОБА_2 - залишенню без задоволення.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду у повній мірі не відповідає.
		 
		Відповідно до частин першої, третьої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		 
		У частині першій статті 81 ЦПК України закріплено загальне правило розподілу обов`язків з доказування, а саме кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків наявності підстав звільнення від доказування.
		 
		Конкретні доказові презумпції передбачені нормами матеріального права.
		 
		Так, особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини завдавача шкоди.
		 
		Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, а позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
		 
		У тих випадках, коли шкоди завдано працівниками під час виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків, зобов`язання щодо її відшкодування покладаються на роботодавця (частина перша статті 1172 ЦК України).
		 
		Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).
		 
		Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.
		 
		Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 вересня 2016 року у справі № 6-933цс16.
		 
		У частинах четвертій, п`ятій статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
		 
		Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29 серпня             2016 року, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ПрАТ «СТ «Іллічівське» до ФОП ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди. При цьому, судом установлено, що відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 він підтвердив факт використання ним автомобіля DAF, номерний знак НОМЕР_1 , під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 02 лютого 2015 року, у своїх особистих цілях, що не пов`язані з трудовим договором, у результаті чого ФОП ОСОБА_4 04 лютого 2015 року було видано наказ (розпорядження) про застосування до водія ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у виді догани.
		 
		З указаного вбачається, що твердження ОСОБА_2 про те, що матеріальна шкода повинна бути відшкодована роботодавцем (ФОП          ОСОБА_4 ) спростовуються вищевказаними обставинами, які встановлені рішенням суду у господарській справі та мають преюдиційне значення при вирішенні цього спору. 
		 
		Крім того, ОСОБА_2 своїм правом на оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 29 серпня 2016 року у порядку встановленому процесуальним законом не скористався.
		 
		Таким чином, доводи касаційної скарги ОСОБА_2 на правильність висновків апеляційного суду щодо виключення з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції посилання на те, що він під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 02 лютого 2015 року, внаслідок якої автомобілю Mazda CX-5, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням           ОСОБА_5 , було завдано механічні пошкодження, перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4 .
		 
		З урахуванням вказаного, висновок суду першої інстанції, що дорожньо-транспортна пригода сталась під час виконання відповідачем своїх трудових обов`язків, суперечить обставинам справи.
		 
		Крім того, не можна погодитися з висновком апеляційного суду щодо недоведеності позивачем того, що дорожньо-транспортна пригода була визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.
		 
		У підпункті «г» пункту 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», апеляційний суд виходив із того, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що дорожньо-транспортна пригода була визначена в у становленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу, під керуванням відповідача, існуючим вимогам Правил дорожнього руху.
		 
		З таким висновком апеляційного суду погодитися не можна, оскільки постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 09 лютого              2015 року відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та встановлено, що внаслідок порушення відповідачем вимог підпункту «а» пункту 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, під час руху у автомобіля DAF, номерний знак НОМЕР_1 , відірвалося заднє колесо і викотилося на зустрічну смугу, де відбулося зіткнення з автомобілем Mazda CX-5, номерний знак НОМЕР_2 . 
		 
		Згідно з підпунктом «а» пункту 2.3 Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.
		 
		З указаного вбачається, що апеляційний суд не звернув увагу, що вказані обставини, встановлені постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, свідчать, що дорожньо-транспортна пригода є безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання автомобіля DAF, номерний знак НОМЕР_1 , існуючим вимогам Правил дорожнього руху.
		 
		Таким чином, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» має право регресної вимоги про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, до ОСОБА_2 , як водія транспортного засобу, який спричини дорожньо-транспортну пригоду.
		 
		Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		Оскільки суди неправильно застосували норми матеріального права і ухвалення нового судового рішення не потребує встановлення фактичних обставин справи, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову ПрАТ «СК «Арсенал Страхування».
		 
		Щодо судових витрат 
		 
		Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		У пункті 1 частини другої статті 141 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
		 
		Таким чином, документально підтверджені судові витрати у розмірі             1 600,00 грн за подання позовної заяви, 2 643,00 грн за подання апеляційної скарги та 3 842,00 грн за подання касаційної скарги підлягають компенсації ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» за рахунок держави, оскільки відповідач згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору.
		 
		Керуючись статтями 402, 409, 4102, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		 
		Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» задовольнити.
		 
		Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області                    від 19 липня 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду           від 24 січня 2019 року скасувати.
		 
		Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, у порядку регресу задовольнити.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_2 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» 49 000,00 грн на відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, у порядку регресу.
		 
		Судові витрати у розмірі 8 085,00 грн компенсувати приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Арсенал Страхування»за рахунок держави.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий   Судді:Д. Д. Луспеник   О. В. Білоконь   Б. І. Гулько   Є. В. Синельников   Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...