Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 478/2586/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; Позовне провадження; Спори про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення злочину.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2019.
Дата набрання законної сили: 05.06.2019
Номер судового провадження: 14-155цс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		05 червня 2019 року
		м. Київ
		 
		Справа № 478/2586/16-ц
		 
		Провадження № 14-155цс19
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Ситнік О. М.,
		 
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С. , Кібенко О. Р. ,  Князєва В. С. ,  Лобойка Л. М. , Лященко Н. П. , Прокопенка О. Б. , Пророка В. В. , Рогач Л. І. , Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		 
		учасники справи:
		 
		позивач - ОСОБА_10 ,
		відповідач - ОСОБА_11 ,
		 
		розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_10 - ОСОБА_12 
		 
		на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 18 травня 2017 року у складі колегії суддів Козаченка В. І., Прокопчук Л. М., Царюк Л. М.
		 
		у справі за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_11 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, і
		 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У грудні 2016 року ОСОБА_10 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з відповідача на свою користь 25 832,00 грн на відшкодування майнової шкоди та 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, 19 700,00 грн витрат на правову допомогу, понесених під час розгляду кримінальної та цієї справи. 
		 
		Вимоги мотивував тим, що 08 березня 2015 року на території садиби, розташованої на АДРЕСА_1 , під час святкування з односельчанами Міжнародного жіночного дня між ним та  ОСОБА_11 виник конфлікт, який переріс у бійку, у якій останній заподіяв йому тілесні ушкодження середньої тяжкості. Через отримані ушкодження він тривалий час перебував на стаціонарному й амбулаторному лікуванні. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, фізичного болю йому завдано майнової та моральної шкоди. Крім того, він витратив кошти на оплату послуг адвоката як під час кримінального, так і цивільного провадження. Вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 23 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 17 березня 2016 року, ОСОБА_11 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кримінального кодексу України (далі - КК України), призначено покарання у вигляді виправних робіт строком на 1 (один) рік з відрахуванням у дохід держави 10 % із суми заробітку та частково задоволено його цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2016 року вирок Казанківського районного суду Миколаївської області від 23 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 17 березня 2016 року в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_10 про стягнення майнової та моральної шкоди, витрат на правову допомогу скасовано, призначено новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2016 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_11 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, стягнення витрат на правову допомогу.
		 
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 14 лютого 2017 року позов  ОСОБА_10 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_10 20 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 8 457,12 грн на відшкодування майнової шкоди. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Додатковим рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 10 квітня 2017 року стягнуто з ОСОБА_11 на користь держави витрати щодо сплати судового збору у розмірі 443,60 грн.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт спричинення позивачу тілесних ушкоджень середньої тяжкості встановлено вироком суду і не підлягає доказуванню. Майнова шкода, завдана позивачу у вигляді понесених ним витрат на придбання медикаментів, лікарських засобів, препаратів та матеріалів медичного призначення, підтверджена належними та допустимими доказами лише у розмірі 8 457,12 грн. Витрати позивача на придбання пального не підтверджені належними доказами, оскільки з наданих квитанцій неможливо встановити, що саме позивач закуповував пальне та з якою метою, не вбачається можливим також установити відповідність кількості придбаного пального витраченому кілометражу від місця проживання позивача до місця призначення (органу досудового слідства, лікарні, суду тощо). Протиправними діями відповідача позивачу завдано фізичного болю та душевних страждань, тому виходячи із засад розумності та справедливості на його користь стягнуто 20 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Гонорар адвоката у кримінальній справі визначено двом замовникам правових послуг без розрахунку вартості цих послуг окремо для кожного з них, а з самого договору не вбачається, хто із замовників взагалі повинен сплачувати послуги за отриману правову допомогу, інших документів, оформлених у встановленому законодавством порядку, до суду не надано. Через відсутність доказів щодо кількості годин, витрачених для надання правової допомоги у цивільній справі, ненадання позивачем суду розрахунку витрат на правову допомогу, яка визначена ним у розмірі 4 200,00 грн за участь представника у розгляді цивільної справи суд вважав недоведеною оплату позивачем послуг адвоката.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 18 травня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_11 та представника ОСОБА_10 - ОСОБА_12 задоволено частково: рішення суду першої інстанції у частині вирішення позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу під час розгляду кримінальної справи у розмірі 14 500,00 грн скасовано та в цій частині провадження у справі закрито.
		 
		Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позовна вимога ОСОБА_10 про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу під час розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_11 за частиною першою статті 122 КК України у розмірі 14 500,00 грн повинна вирішуватися в порядку кримінального, а не цивільного судочинства, тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
		 
		Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 18 травня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_11 та представника ОСОБА_10 - ОСОБА_12 задоволено частково: рішення суду першої інстанції у частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення вказаних позовних вимог. Стягнуто з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_10 витрати на правову допомогу у розмірі 2 500,00 грн. Рішення суду першої інстанції у частині відшкодування моральної шкоди змінено, зменшено розмір стягнутої з ОСОБА_11 на користь                      ОСОБА_10 суми з 20 000,00 грн до 15 000,00 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		 
		Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що розмір відшкодування моральної школи визначено залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості. Розмір витрат на правову допомогу визначено на підставі положень Закону України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
		 
		Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
		 
		У червні 2017 року представник ОСОБА_10 - ОСОБА_12 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 18 травня 2017 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що вирішення питання про стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на правову допомогу у кримінальній справі не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Вказано, що понесені позивачем витрати на оплату послуг адвоката у кримінальному процесі у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) фактично є збитками, які він поніс для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Крім того, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2016 року у кримінальному провадженні скасовано вирок Казанківського районного суду Миколаївської області від 23 грудня 2015 року в частині стягнення витрат на правову допомогу та вирішення цивільного позову з призначенням нового розгляду справи в порядку цивільного судочинства, тому суд апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи в цивільному провадженні не мав приймати рішення про те, що позовні вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу, понесені ним у кримінальному провадженні, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
		 
		Позиція інших учасників справи
		 
		У серпні 2017 року ОСОБА_11 подав заперечення, вказавши, що касаційна скарга є безпідставною й такою, що не підлягає задоволенню.
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
		 
		15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) викладено в новій редакції.
		 
		Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2019 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 06 березня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
		 
		Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26 березня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
		 
		Позиція Великої Палати Верховного Суду
		 
		Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, заперечення та матеріали справи, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
		 
		Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне між собою.
		 
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
		 
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 118 Кримінального процесуального кодексу України (тут і далі - КПК України у редакції, чинній на час ухвалення вироку судом першої інстанції) процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу.
		 
		Частиною другою статті 120 КПК України (в указаній редакції) передбачено, що витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
		 
		У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати (частина перша статті 124 КПК України в указаній редакції).
		 
		Згідно з пунктом 13 частини першої статті 368 КПК України (в указаній редакції) ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання: на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.
		 
		У резолютивній частині вироку зазначаються у разі визнання особи винуватою, зокрема, рішення про відшкодування процесуальних витрат (пункт 2 частини четвертої статті 374 КПК України в указаній редакції).
		 
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 442 КПК України (в указаній редакції) ухвала суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням, зокрема, розподілу процесуальних витрат.
		 
		З аналізу вказаних норм вбачається, що вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу в порядку кримінального провадженнявирішується під час ухвалення вироку.
		 
		Відповідно до частини другої статті 439 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.
		 
		Аналогічне положення міститься й у частині четвертій статті 338 ЦПК України (у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року), згідно з якою висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
		 
		Вимога про стягнення процесуальних витрат розглядалася в порядку КПК України. Ці витрати не вважаються збитками у розумінні статті 22 ЦК України, згідно із частиною другою якої збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Але суд не вирішив це питання у встановленому законом порядку при ухваленні вироку, оскільки Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасував вирок у цій частині, зазначив саме про його розгляд у порядку цивільного судочинства.
		 
		Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		 
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово встановлював порушення Україною Конвенції через наявність юрисдикційних конфліктів між національними судами (рішення від 21 грудня 2017 року у справі «Шестопалова проти України», заява № 55339/07), в якому ЄСПЛ дійшов висновку, що заявниця була позбавлена права на доступ до суду всупереч пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки національні суди надавали їй суперечливі роз`яснення щодо юрисдикції, відповідно до якої позов заявниці мав розглядатися у судах України, а Вищий адміністративний суд України не виконав рішення Верховного Суду України щодо розгляду її позову за правилами адміністративного судочинства.
		 
		За таких обставин ухвала Апеляційного суду Миколаївської області від 18 травня 2017 року про закриття провадження у справі в частині вирішення позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу потерпілому під час розгляду кримінальної справи у розмірі 14 500,00 грн обґрунтована тим, що спір не належить розглядати в порядку цивільного судочинства, поставила під загрозу сутність гарантованого Конвенцією права позивача на доступ до суду та на ефективний спосіб юридичного захисту.
		 
		Тому Велика Палата Верховного Суду вважає, що непослідовність національного суду створила позивачу перешкоди в реалізації права на судовий захист і з огляду на наведене дійшла висновку, що ця справа має бути розглянута за правилами цивільного судочинства.
		 
		Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		 
		Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
		 
		Ухвалу суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України оскаржуване судове рішення у частині вирішення позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу під час розгляду кримінальної справи необхідно скасувати, справу в цій частині направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		 
		Оскільки справу не вирішено, то розподіл судових витрат не проводиться.
		 
		Керуючись статтями 259, 265, 400, 402, 406, 409, 411, 416, 417, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_10 - ОСОБА_12 задовольнити.
		 
		Ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 18 травня 2017 року у частині вирішення позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу під час розгляду кримінальної справи скасувати, справу в цій частині направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                    О. М. Ситнік
		Судді:                                    Н. О. Антонюк                                         В. С. Князєв
		С. В. Бакуліна                                          Л. М. Лобойко
		В. В. Британчук                                       Н. П. Лященко
		Ю. Л. Власов                                           О. Б. Прокопенко
		М. І. Гриців                                               В. В. Пророк
		В. І. Данішевська                                  Л. І. Рогач
		Ж. М. Єленіна                                          О. С. Ткачук
		О. С. Золотніков                                     В. Ю. Уркевич
		О. Р. Кібенко                                           О. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...