Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 263/6103/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано судом: 14.06.2019. Зареєстровано: 18.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2019.
Дата набрання законної сили: 14.06.2019
Номер судового провадження: 2/263/1609/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 263/6103/19
		 
		Провадження № 2/263/1609/2019
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 червня 2019 року                            м.Маріуполь
		Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Соловйов О.Л., при секретарі Лопатнюк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави у особі Управління державної казначейської служби України у місті Маріуполі, третя особа: Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про відшкодування державою матеріальної шкоди, завданої актом, що визнаний неконституційним,
		 
		В СТ А Н О В И В:
		 
		У провадженні Жовтневого районного суду м. Маріуполя знаходиться позовна заява ОСОБА_1 до Держави у особі Управління державної казначейської служби України у місті Маріуполі, третя особа: Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про відшкодування державою матеріальної шкоди, завданої актом, що визнаний неконституційним.
		22 травня 2019 року до суду надійшла заява позивача про заміну відповідача Держави України в особі Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі належним відповідачем  Державною казначейською службою України, в порядку ч.2ст.51 ЦПК України, а також просила продовжити розгляд справи у Жовтневому районному суді м. Маріуполя Донецької області, відповідно до вимог ч.2 ст.31 ЦПК України.
		29 травня 2019 року від представника третьої особи  начальника Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Кравець І. до суду надійшло клопотання про передання справи на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду, оскільки вважають, що дана позовна заява повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства України, відповідно до п.6 ч.1 ст.5 КАС України.
		Суд, вивчивши клопотання, що надійшли на адресу суду, виходить з наступного.
		Частиною 2 ст. 51 ЦПК України встановлено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України«Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
		Підпунктом 3 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
		Відповідно до п. 35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 45), казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності.
		Таким чином, суд вважає, що належним відповідачем у цій справі держава Україна в особі Державної казначейської служби України, а тому приходить до висновку про те, що клопотання позивача підлягаєзадоволенню.
		Щодо клопотання представника третьої особи щодо передання справи до Донецького окружного адміністративногосуду, суд зазначає наступне.
		Відповідно до принципу диспозитивності (стаття 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб із зазначених ними підстав та в межах заявлених ними вимог.
		Позивач звернулась за захистом прав, які вона вважає порушеними, що виникли з цивільних відносин, та пов`язаних з відшкодуванням матеріальної шкоди, а тому такий спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
		Аналогічний правовий висновок щодо порядку визначення юрисдикції суду, виходячи з принципу диспозитивності, зроблено у постанові Верховного Суду України від 14.12.2016 року у справі 755/4941/16-ц.
		При цьому також необхідно відзначити, що відповідно до ч. 1ст. 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства
		Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		За змістом п. п. 1, 2 ч. 1ст. 4 КАС Україниадміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
		З огляду на положення статей2та19 ЦПК України,статті 2 КАС Українине вважається публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування як суб`єктом публічного права та фізичною особою як суб`єктом приватного права, в якому фізична особа звернулася до суду за захистом не публічного, а цивільного права, зокрема права на відшкодування завданої шкоди. У такому випадку це спір про цивільне право, незважаючи на те, що у ньому бере участь суб`єкт публічного права.
		Оскільки, як зазначає ОСОБА_1 , прийняттям закону (норми), яка в подальшому була визнана неконституційною, їй завдано матеріальної шкоди, тобто порушено її цивільне право, то такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		Аналогічний правовий висновок щодо розмежування предметної юрисдикції цивільних та адміністративних спорів наведено в постановах Верховного Суду України від 05.07.2017 року (справа №377/232/16-ц), 10.07.2017 року (справа №377/293/16-ц), 12.07.2017 року (справа №377/294/16-ц), 16.08.2017 року (справа №377/215/16-ц), 23.08.2017 року (справи №377/287/16-ц та 377/295/16-ц).
		При цьому, хоча 15.12.2017 року набрав чинностіЗакон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII, якимЦПК УкраїнитаКАС Українивикладено у нових редакціях, проте, норми щодо визначення юрисдикції цивільних та адміністративних спорів у відповідній частині змін не зазнали.
		Крім того, у постанові від 14 березня 2018 року по справі №522/3454/16-ц Великою Палатою Верховного Суду надане визначення критеріїв розмежування предметної юрисдикції цивільних та адміністративних спорів. Зокрема зазначено, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
		Аналізуючи нормиЦПК УкраїнитаКАС України, Велика Палата Верховного Суду сформувала правову позицію про те, що під час визначення того, у якому порядку необхідно розглядати конкретний спір, необхідно встановити предмет спору, характер спірних правовідносин та суб`єктний склад учасників справи. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є: 1)наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства, як передбачено частиною першоюстатті 19 ЦПК України), тобто встановлення змісту позовних вимог, визначення яких належить виключно позивачу; 2) суб`єктний склад такого спору, тобто склад учасників справи та зміст і характер спірних правовідносин.
		У разі оскарження позивачем дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Вимоги про відшкодування шкоди, як майнової, так і моральної, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір (частина п`ятастатті 21 КАС України). Якщо такі вимоги заявлено окремо, вони вирішуються судами в порядку цивільного судочинства.
		Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 просить стягнути шкоду, завдану нормою закону, яку визнано неконституційною.
		З огляду на викладене, клопотання представника відповідача про передання справи на розгляд до Донецького окружногоадміністративного суду задоволенню не підлягає.
		Виходячи з вищевикладеного, керуючисьст. 2,13,19,51 ЦПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Клопотання позивача ОСОБА_1 про заміну неналежного відповідача  задовольнити.
		Замінити відповідача по справі № 263/6103/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави у особі Управління державної казначейської служби України у місті Маріуполі, третя особа: Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про відшкодування державою матеріальної шкоди, завданої актом, що визнаний неконституційним, а саме: Державу Україна в особі Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі належним відповідачем - Державою Україна в особі Державної казначейської служби України.
		У задоволенні клопотання представника третьої особи Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про передання справи на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду  відмовити.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Суддя:                                    О.Л.Соловйов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...