Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/15831/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; грошові вимоги кредиторів до боржника (СК5: п.43).
Надіслано для оприлюднення: 18.06.2019. Зареєстровано: 18.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2019.
Дата набрання законної сили: 13.06.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 червня 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/15831/16 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г. 
		 
		за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.
		 
		за участю: скаржника (представник ПАТ Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.) -  Рішко Н.І. (дов. б/н від 26.04.2019);
		боржника (представник ліквідатора ТОВ "Іллічівська зернова компанія" АК Рєзнікова В.І.) - Бісик Я.В. (дов. №8 від 31.12.2019).
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. (Далі - ПАТ "Дельта Банк")
		на постанову Господарського суду міста Києва від 27.11.2018
		та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019
		у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро - Трейдинг Груп" 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівська зернова компанія"
		про визнання банкрутом, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. У провадженні Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 перебуває справа №910/15831/16 порушена ухвалою місцевого господарського суду від 15.09.2016 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівська зернова компанія" (Далі ТОВ "Іллічівська зернова компанія", боржник).
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		2. Постановою Господарського суду м. Києва від 27.11.2018, яку залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у справі №910/15831/16, припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Іллічівська зернова компанія"; припинено повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Рєзнікова В.І.; визнано ТОВ "Іллічівська зернова компанія"  банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Рєзнікова В.І.; підприємницьку діяльність банкрута завершено; призначено судове засідання для розгляду поданого ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу боржника та вирішено інші процедурні питання.
		 
		3. Судові рішення мотивована тим, що 26.11.2018 розпорядником майна боржника до місцевого суду було подано звіт за результатами проведеної процедури розпорядження майном у справі; клопотання про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Титаренка М.О. та клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі.
		Комітетом кредиторів 09.10.2018 було прийнято рішення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Рєзнікова В.І. (протокол засідання комітету кредиторів №2, а.с.242-247 том 6)
		Станом на 27.11.2018 ні боржником, ні розпорядником майна боржника не було надано місцевому суду відомостей щодо можливості боржника погасити заборгованість перед кредиторами.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		4. ПАТ "Дельта Банк" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Господарського суду м. Києва від 27.11.2018 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 з проханням їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції на стадію розпорядження майном.
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		5. Підставою для скасування скаржник вважає невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 22, 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство), ст. 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України (Далі - ГПК України)
		5.1. Скаржник доводить, що судами під час переходу до ліквідаційної процедури боржника не було належним чином досліджено звіту розпорядника майна за результатами проведення процедури розпорядження майном ТОВ "Іллічівська зернова компанія".
		5.2. Скаржник доводить, що суди дійшли передчасного висновку про застосування щодо боржника ліквідаційної процедури без здійснення у судовому порядку аналізу  активу та пасиву боржника та без встановлення фінансового та майнового становища боржника.
		 
		Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
		 
		6. Арбітражним керуючим Рєзніковим В.І. подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані постанови попередніх судових інстанцій без змін.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		 
		7.  Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви)  між суддями від 22.03.2019 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., - передано касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк".
		7.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.04.2018 відкрито касаційне провадження у справі №910/15831/16 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. на постанову Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у вказаній справі. 
		Призначено до розгляду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. на 05 червня 2019 року о 15 год    30 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
		7.2. Відповідно до наказу Голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.05.2019 № 15-в суддя Жуков С.В. (головуючий у справі №910/15831/16) перебував у відрядженні,   що унеможливило проведення судового засідання у справі №910/15831/16, призначеного на 05.06.2019 о 15 год 30 хв.
		7.3. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.05.2019 Призначити до розгляду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. на постанову Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у справі №910/15831/16 на 13 червня 2019 року о 10 : 45 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
		 
		8. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.
		 
		9. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		10. Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		 
		11. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
		 
		12. Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		 
		13. У ст. 4 Закону про банкрутство, зокрема визначено, що відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута
		 
		14. Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону про банкрутство, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.
		 
		15. Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону про банкрутство, розпорядник майна зобов`язаний: розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку;
		вести реєстр вимог кредиторів;
		повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
		вживати заходів для захисту майна боржника;
		аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках;
		виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
		скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення;
		надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
		надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника;
		не пізніше двох місяців від дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість;
		брати участь у розробці плану санації у випадках, передбачених цим Законом, та за можливості проведення санації боржника розробити разом з боржником не пізніше двох місяців від дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство план санації боржника та подати його на розгляд комітету кредиторів;
		виконувати інші повноваження, що передбачені цим Законом.
		 
		16. Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
		 
		17. Згідно ч. 4 ст. 205 Господарського кодексу України у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.
		 
		18. У ч. 1 ст. 209 Господарського кодексу України у разі нездатності суб`єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов`язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності цей суб`єкт (боржник) відповідно до частини четвертої статті 205 цього Кодексу визнається неспроможним.
		 
		19. Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону про банкрутство, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.
		 
		20. Таким чином, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим з`ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів.
		 
		21. Аналіз наведених норм Закону про банкрутство дає підстави зробити висновки про те, що визнаючи боржника банкрутом, суд повинен встановити його неплатоспроможність шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном, передбаченої,  зокрема у ч. 3 ст. 22 Закону.
		 
		22. Так, згідно із затвердженим судом в порядку ст. 25 Закону про банкрутство реєстру вимог кредиторів, визначенню підлягає розмір пасиву боржника.
		 
		23. Звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника має містити відомості про актив боржника, такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), на підставі якого кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури, у подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) має бути  предметом розгляду у судовому засіданні у справі про банкрутство.
		 
		24. Якщо встановлення пасиву боржника відбувається у попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду з огляду на знаходження справи у процедурі розпорядження майном боржника. 
		 
		25. Аналіз положень ч. ч. 4, 5 ст. 27 Закону про банкрутство дає підстави дійти висновку про те, що здійснюючи судовий розгляд у підсумковому засіданні у справі про банкрутство, суд приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями ч. 1 ст. 7 Закону про банкрутство із застосуванням судового розсуду.
		 
		26. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу. 
		 
		27. Отже, завдання підсумкового засідання суду полягає в з`ясуванні ознак неплатоспроможності для визначення наступної судової процедури, виходячи з клопотання комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом.
		 
		28. У даній справі, здійснюючи перехід до судової процедури ліквідації ТОВ   "Іллічівська зернова компанія", суд першої інстанції за змістом винесеної постанови обмежився з`ясуванням лише пасиву боржника, констатував наявність поданого розпорядником майна звіту про проведення процедури розпорядження майном та відповідного рішення комітету кредиторів боржника та зазначив, що  станом на 27.11.2018 ні боржником, ні розпорядником майна боржника не було надано місцевому суду відомостей щодо можливості боржника погасити заборгованість перед кредиторами.
		 
		29. Апеляційний господарський суд, залишаючи в силі постанову про визнання ТОВ   "Іллічівська зернова компанія" банкрутом, не усунув помилки суду першої інстанції, обмежився відтворенням тексту оскаржуваного рішення та в порушення ст.   269 ГПК України, фактично не  здійснив апеляційного перегляду справи.
		 
		 
		30. Поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось з`ясування та надання правового аналізу проведенню розпорядником майна процедури, зокрема, здійснення аналізу фінансово-господарського стану боржника; виявленню (за наявності) ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; організації та проведення разом з боржником інвентаризації майна боржника та визначення його вартості.
		 
		31. Отже не встановивши фінансовий стан боржника, наявність чи відсутність майнових активів у нього, за рахунок яких можливо продовжити виробничу діяльність з метою погашення кредиторської заборгованості, суди не перевірили можливості застосування до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури / мирова угода, санація та передчасно дійшли висновку щодо визнання  боржника - ТОВ   "Іллічівська зернова компанія" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, оскільки таке рішення повинно прийматись за наявності належних та допустимих доказів про відсутність можливості відновити платоспроможність боржника та погасити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
		 
		32. Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		33. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		34. За таких обставин, оскаржувані судові рішення не можна визнати такими, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону, отже останні підлягають скасуванню, а справа  направленню до Господарського суду міста Києва  на стадію розпорядження майном.
		 
		35. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення по справі №910/15831/16 підлягають скасуванню, а справа направленню на до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до ст.129 ГПК України  ( редакції, чинній після 15.12.2017 ) судом не здійснюється. 
		 
		Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. задовольнити.
		 
		2. Постанову Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у справі №910/1583/16 скасувати.
		 
		3. Справу №910/1583/16 направити на стадію розпорядження майном до господарського суду міста Києва.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                                С.В. Жуков
		 
		Судді                                                                                                             В.В. Білоус
		 
		                                                                                                                           Н.Г. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...