Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 264/3847/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 18.06.2019. Зареєстровано: 19.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.06.2019.
Дата набрання законної сили: 23.09.2019
Результат оскарження 23.09.2019 Донецький апеляційний суд: відмовлено у відкритті провадження
Номер судового провадження: 2-о/264/234/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		264/3847/19
		2-о/264/234/2019 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"14" червня 2019 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., за участю секретаря судового засідання Дарменко В.В., заявниці ОСОБА_1 , представника заявниці ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису,- 
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		У червні 2019 року заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в порядку окремого провадження, в якій просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього обов`язки, а саме: заборонити наближатися на відстань менше ніж 100 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 до адреси - АДРЕСА_1 , а також до місця її роботи - салон краси «Beauty House», яке розташоване за адресою: м .Маріуполь, пр.Будівельників , буд.69; заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборонити вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
		В обґрунтування заяви вказує на те, що з 01.11.2014 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , від спільного шлюбу народилось двоє дітей: дочка - ОСОБА_4 , 2015 р.н., та син - ОСОБА_5 , 2018 р.н. Після народження дочки чоловік почав агресивно себе поводити відносно заявниці, принижував, висловлювався нецензурною лайкою, застосовував відносно неї фізичне насильство. Періодично сторони проживали окремо. У квітні 2019 року молодшому синові подружжя поставили діагноз: Новоутворення головного мозку, у зв`язку з чим останній знаходився в реанімаційному відділенні Маріупольської міської лікарні №4, потребував постійного догляду та підвищеної уваги. Сварки знов поновилися. 28.05.2019 року, в нічний час доби, у будинку батьків чоловіка (АДРЕСА_3 ), де подружжя проживало на той час, ОСОБА_3 знов вчинив відносно заявниці домашнє насильство, а саме висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, наносив ляпаси по обличчю, штовхав, хватав за руки. Намагаючись уникнути конфлікту, заявниця почала збирати речі та хотіла піти з будинку разом із старшою дочкою, проте чоловік не віддавав їй речі та почав виганяти її без одягу на вулицю. З ранку наступного дня, заявниця почала збиратись до лікарні до сина, однак знов відбулась сварка з чоловіком та його матір`ю ОСОБА_6 , під час якої чоловік погрожував заявниці ножем, в результаті чого, присутня при цьому дитина дуже злякалася та її довго заспокоювали. Дорогою до лікарні, чоловік завіз заявницю в поле та почав знов ображати грубою нецензурною лайкою, виштовхував з автомобілю, бив по голові та тулубу, як руками, так і ногами. Після побиття почав залякувати та вимагати, щоб вона з ним гарно поводилась. Одразу звернутися до органів поліції та лікарні заявниця не мала можливості, оскільки постійно знаходилась під контролем чоловіка, а вся увага була прикута до хворого сина, який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після поховання дитини, ОСОБА_3 орендував квартиру, подружжя деякий час проживало окремо. Лише після 03.06.2019 року заявниця мала змогу звернутись до органів поліції щодо домашнього насильства та відносно чоловіка був винесений терміновий заборонний припис з 03.06.2019 року по 13.06.2019 року. На теперішній час заявниця з дочкою ОСОБА_4 проживає у своїх батьків за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки домашнє насильство відносно заявниці носить регулярний характер, починаючи з 2015 року, намагаючись захистити себе та дочку від агресивної поведінки чоловіка, захистити своє життя та здоров`я, просить видати обмежувальний припису стосовно ОСОБА_3 та встановити строк дії застережних заходів - шість місяців.
		В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , яка діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги  та довіреності від 04.06.2019 року, заяву підтримали та просили її задовольнити частково, щодо обмеження у вигляді заборони наближатися на відстань менше ніж 100 метрів до місця роботи ОСОБА_1 (салон краси «Beauty House», яке розташоване за адресою: м.Маріуполь, пр.Будівельників, буд.69),  залишили без розгляду. Заявниця зазначила, що у 2018 році зверталась до органів поліції стосовно домашнього насильства з боку чоловіка, проте безрезультатно. Крім того хворий син потребував багато уваги, а тому на поведінку чоловіка, протягом значного часу, вона намагалась  не реагувати. Додала, що чоловік раніше судимий за збут наркотичних засобів та є небезпідставні підозри щодо вживання ним наркотиків.
		Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, проте його неприбуття відповідно до ч.1 ст.350-5 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
		Заслухавши пояснення заявниці та її представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно з вимогами ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Відповідно до правил п.1 ч.1 ст.350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
		Відповідно до ст.1 цього Закону домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
		Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, у тому числі, на мати (батька)  одного з подружжя (колишнього подружжя) та дітей подружжя (колишнього подружжя).
		В силу положень ст.24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: обмежувальний припис стосовно кривдника.
		Згідно з ч.2 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків. У відповідності до ч.3,4 цієї статті рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
		Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 , які від шлюбу мали двох малолітніх дітей: дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Відповідно до довідки Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради №08-141-3497 від 09.04.2019 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
		Заявниця стверджує, що ОСОБА_3 вчинив щодо неї психологічне та фізичне насильство в сім`ї, з приводу чого вона 03.06.2019 року  звернулась до Кальміуського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області, а 05.06.2019 року до Центру первинної медико-санітарної допомоги №2 в м.Маріуполі.
		За результатами звернення до органів поліції, ДОП Кальміуського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області лейтенантом поліції Осипенко Є.О. винесений тимчасовий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_3   строком з 03.06.2019 року по 13.06.2019 року (серія АА № 058401 від 03.06.2019 року).
		На підтвердження звернення до Центру первинної медико-санітарної допомоги №2 в м.Маріуполі, заявницею надано фото та копію медичної карти амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_1 , згідно якої 05.06.2019 року остання отримала консультації низки лікарів (терапевта, невропатолога, нейрохірурга). Діагноз: закрита черепно-мозкова травма; струс головного мозку; множинні забої м`яких тканин обличчя, верхніх та нижніх кінцівок в стадії синців і підшкірних гематом (від 28.05.2019); гематоми від забиття в області лівого плеча, шиї зліва, в області правого плечового суглоба і правої гомілки; астеноневротичний синдром.
		Крім того, в провадженні Іллічівського районного суду м.Маріуполя знаходиться адміністративний матеріал відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
		На теперішній момент, побоюючись за своє життя та життя дочки, ОСОБА_1 перейшла жити до своєї матері, за адресою: АДРЕСА_1 .
		Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи) (ч.3 ст.26 цього Закону).
		Поясненнями заявниці та дослідженням наданих заявницею доказів встановлено, що доводи заяви знайшли своє часткове підтвердження, оскільки наявність конфлікту між сторонами, приниження, залякування, побоювання за свою безпеку та дочки, відсутність бажання примирення у постраждалої від домашнього насильства ОСОБА_1 , дають суду підстави дійти висновку про наявність ризиків, щодо повторного вчинення домашнього насильства, зокрема за місцем проживання заявниці за вказаною в заяві адресою.
		Разом з тим, враховуючи, що у подружжя є малолітня дитина (дочка ОСОБА_4 ), яка на теперішній час проживає разом із заявницею, самостійно, в силу малолітнього віку, зустрічатись та спілкуватись з батьком, який має відносно неї батьківські права, не має можливості та спілкується виключно через матір, а сама заявниця просить заборонити ОСОБА_3 вести листування, телефонні переговори або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб, суд вважає таке обмеження слід визнати необґрунтованим, оскільки безпосередньо може вплинути на можливість батька дитини виконувати свої батьківські обов`язки та реалізовувати свої батьківські права, в тому числі через спілкування за телефоном.
		Крім того, суд вважає, що  обмеження у вигляді заборони наближатися на відстань менше ніж 100 метрів до місця роботи ОСОБА_1 (салон краси «Beauty House», яке розташоване за адресою: м.Маріуполь, пр.Будівельників, буд.69), також слід визнати необґрунтованим, оскільки жодного доказу щодо працевлаштування заявниці у вказаному салоні суду не надано.
		З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку, що з метою запобігання ризиків повторного вчинення насильства у сім`ї слід видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , яким протягом 6 (шести) місяців визначити заходи тимчасового обмеження його прав, а саме: заборонити наближатись на відстань меншу ніж 100 метрів до фактичного місця проживання ОСОБА_1 , заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, йому невідомому, переслідувати її, а в задоволенні решти вимог слід відмовити.
		В силу ч.3 ст.350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про обмеження припису відносяться на рахунок держави.
		На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 350-1 350-8, 352-355 ЦПК України, ст. ст. 1, 24, 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», суд 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису - задовольнити частково.
		Видати обмежувальний припис, яким визначити заходи тимчасового обмеження ОСОБА_3 прав та покласти на нього обов`язки, а саме:
		- заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , наближатися на менше ніж 100 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адреси: АДРЕСА_1 ;
		-  заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати її.
		Обмежувальний припис видати строком на 6 (шість) місяців.
		В задоволенні іншої частини заяви про застосування обмежувального припису відмовити.
		Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
		Копію рішення направити до Кальміуського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області  для взяття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на профілактичний облік.
		Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
		Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня складання повного тексту, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня складання повного тексту, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		       
		  Суддя:                                                Т.В. Пустовойт

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...