Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 483/1992/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано судом: 18.06.2019. Зареєстровано: 19.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.06.2019.
Дата набрання законної сили: 07.04.2020
Результат оскарження 09.09.2020 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: скасовано ухвалу суду апеляційної інстанції з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд апеляційної інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/483/1/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12014150000000156

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області
		 
		Справа № 483/1992/14-к
		Провадження 1-кп/483/1/2019
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		18 червня 2019 року      м. Очаків
		 
		Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника  адвоката ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014150100000156 від 18 червня 2014 року, за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Залуччя Чемеревецького району Хмельницької області, є громадянином України, одруженим, з повною вищою освітою, є інвалідом ІІІ групи, не працює, на час вчинення злочину обіймав посаду начальника відділу державної виконавчої служби Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, був державним службовцем 11 рангу 6 категорії класифікації посад, є раніше не судимим, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції статті КК України, що діяла на момент вчинення злочину), 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Згідно з наказом № 622/к від 11 вересня 2012 року Державної виконавчої служби України ОСОБА_5 було призначено на посаду начальника відділу державної виконавчої служби Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області та згідно з наказом №1212-л від 11 вересня 2012 року Головного управління юстиції у Миколаївській області він приступив до роботи на зазначеній посаді.
		Відповідно до Положення про районний, районний у місті, міський (міста обласного значення), міськрайонний, міжрайонний відділ державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10 квітня 2012 року № 549/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2012 року за № 548/20861 та змін до вказаного положення, відділ державної виконавчої служби Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області є структурним підрозділом районного, районного у місті, міського (міста обласного значення), міськрайонного, міжрайонного управління юстиції, що забезпечує реалізацію повноважень Державної виконавчої служби України, діє на підставі зазначеного положення, є юридичною особою, має відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням; основним завданням відділу є реалізація державної політики у сфері примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), підготовка пропозицій щодо формування та реалізації державної політики у сфері виконання рішень та забезпечення своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень у порядку, встановленому законодавством. Відділ утримується за рахунок Державного бюджету України. Під час виконання покладених на відділ завдань, він взаємодіє з іншими структурними підрозділами відповідного управління юстиції, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Згідно з п.п. 8, 9 вищевказаного Положення відділ очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Головою Державної виконавчої служби України за погодженням з головою відповідної місцевої державної адміністрації за поданням начальника відповідного управління державної виконавчої служби. Начальник здійснює керівництво його діяльністю, організовує роботу відділу, представляє відділ у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціям; забезпечує виконання відділом Конституції і законів України та інших законодавчих документів України; забезпечує і контролює дотримання працівниками відділу виконавської та трудової дисципліни; організовує розгляд звернень громадян та юридичних осіб з питань, пов`язаних із діяльністю відділу, організовує перевірку викладених у них фактів, проводить особистий прийом громадян; виконує рішення і здійснює інші дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»; розподіляє обов`язки між працівниками відділу, розробляє їх посадові інструкції; у межах повноважень дає обов`язкові для виконання доручення працівникам відділу; розглядає скарги на дії (бездіяльність) державних виконавців; здійснює інші повноваження відповідно до законодавства та підзвітний перед Головою Державної виконавчої служби України та відповідним управлінням державної виконавчої служби за організацію та результати діяльності відділу. Згідно з п. 10 вказаного Положення начальник відділу для здійснення своїх повноважень має право видавати розпорядження та забезпечує контроль за їх виконанням.
		Відповідно до ст. 25 Закону України «Про державну службу» посада керівника відділу управління віднесена до шостої категорії державних службовців.
		Таким чином, ОСОБА_5 обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, та на момент вчинення злочину являвся службовою особою, передбаченою приміткою 1 до ст. 364 КК України, а також відповідно до примітки 2 до ст. 368 КК України особою, яка займає відповідальне становище.
		Будучи працівником державного органу, уповноваженим на виконання функцій держави, ОСОБА_5 протиправно використав надані йому владні та службові повноваження для вчинення злочину за наступних обставин.
		У відповідності до рішення Господарського суду Миколаївської області за позовом Очаківської міської ради до ТОВ «Очаківський цегельний завод» про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути за актом прийому-передачі земельну ділянку у стані, в якому її одержано в оренду, розірвано договір оренди земельної ділянки від 20 листопада 2009 року, укладений між сторонами та зареєстрований в Очаківському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 травня 2010 року за № 04104940004. Також зазначеним рішенням зобов`язано ТОВ «Очаківський цегельний завод» повернути Очаківській міській раді за актом прийому-передачі земельну ділянку загальною площею 22 га по вул. Суворова в межах м. Очаків Миколаївської області, кадастровий номер 4810300000:02:040:0001, у стані, в якому її було одержано в оренду.
		Виконавчий документ було направлено для виконання до відділу державної виконавчої служби Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 43345694 з примусового виконання наказу №915/53/14, виданого 18 квітня 2014 року Господарським судом Миколаївської області.
		19 травня 2014 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_6 було винесено постанову № 43345694 про відкриття виконавчого провадження щодо зобов`язання ТОВ «Очаківський цегельний завод» повернути Очаківській міській раді за актом прийому-передачі земельної ділянки загальною площею 22 га по вул. Суворова в межах м. Очаків, кадастровий номер 4810300000:02:040:0001, у стані, в якому її було одержано в оренду, копії якої направлено боржнику  ТОВ «Очаківський цегельний завод».
		В ході проведення виконавчих дій відділом державної виконавчої служби начальнику вказаного відділу ОСОБА_5 стало відомо, що вищезазначена земельна ділянка, що її необхідно передати Очаківській міській раді, розпайована на земельні ділянки, які виділені у приватну власність жителям с. Чорноморка Очаківського району Миколаївської області. При невстановлених досудовим слідством обставинах ОСОБА_5 стало відомо, що земельна ділянка по вул. Суворова в межах м. Очакова Миколаївської області знаходиться у користуванні ФГ «Югагросервіс», головою якого є ОСОБА_7 ..
		У травні 2014 року ОСОБА_5 викликав до себе голову ФГ «Югагросервіс» ОСОБА_7 з метою підтвердження використання земельної ділянки останнім та дізнався від нього про те, що ОСОБА_7 дійсно її використовує та на даний час на 15 га зазначеної земельної ділянки знаходиться його врожай. Після цього ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 про наявність у його відділі виконавчого провадження № 639/8 з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області № 915/53/14 від 18 квітня 2014 року щодо приведення земельної ділянки у належний стан для передачі Очаківській міській раді та недопущення останнього до території земельної ділянки.
		Усвідомлюючи, що у ОСОБА_7 не має відповідних документів, які б давали право на використання зазначеної земельної ділянки, та наявності врожаю на вказаній ділянці, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 за невиконання дій у виконавчому провадженні, відкритому на підставі вказаного вище рішення Господарського суду Миколаївської області в інтересах останнього.
		13 червня 2014 року ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, діючи умисно з корисливих мотивів шляхом використання влади та наданого йому службового становища, перебуваючи у приміщенні свого службового кабінету за адресою: АДРЕСА_2 , висловив ОСОБА_7 вимогу надати йому неправомірну вигоду в розмірі 15 000 грн за невиконання дій у виконавчому провадженні, відкритому на підставі рішення Господарського суду Миколаївської області в інтересах останнього. При цьому ОСОБА_5 зазначив, що у разі одержання ним неправомірної вигоди, він використає своє службове становище начальника відділу державної виконавчої служби, надасть вказівку ОСОБА_6 про вчинення певних дій з приводу невиконання наказу суду, при цьому дасть змогу ОСОБА_7 зібрати врожай.
		Таким чином, ОСОБА_5 , зловживаючи своїм службовим становищем, створив умови, за яких ОСОБА_7 був вимушений погодитися дати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх інтересів.
		ОСОБА_7 на пропозицію ОСОБА_5 погодився, але, розуміючи, що останній, використовуючи своє службове становище, вчиняє дії, направлені на отримання від нього неправомірної вигоди, чим вчиняє злочин, 17 червня 2014 року звернувся із заявою до правоохоронних органів.
		26 червня 2014 року близько 10 год. 00 хв. у приміщенні службового кабінету начальника відділу державної виконавчої служби за адресою: Миколаївська область, м. Очаків, вул. Шмідта, 16-А, ОСОБА_7 , діючи під контролем правоохоронних органів, передав, а ОСОБА_5 одержав неправомірну вигоду у розмірі 5 000 грн за виконання в інтересах ОСОБА_7 дій, а саме за невиконання дій у виконавчому провадженні, відкритому на підставі рішення Господарського суду Миколаївської області від 01 квітня 2014 року. Одержаними грошовим коштами ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд.
		Крім цього, 27 червня 2014 року близько 15 год. 00 хв. у приміщенні службового кабінету начальника відділу державної виконавчої служби за вказаною вище адресою, ОСОБА_7 , діючи під контролем правоохоронних органів, передав, а ОСОБА_5 , продовжуючи свою злочинну діяльність, з використанням службового становища, одержав неправомірну вигоду у розмірі 10 000 грн, за виконання в інтересах ОСОБА_7 дій, а саме за невиконання дій у виконавчому провадженні, відкритому на підставі зазначеного вище рішення Господарського суду Миколаївської області.
		У той же день, у ході особистого обшуку ОСОБА_5 , проведеного під час обшуку його службового кабінету за адресою: АДРЕСА_2 при ньому було виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 10 000 грн, одержані від ОСОБА_7 .
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_5 вінкримінованому йомуодержанні службовоюособою,яка займаєвідповідальне становище,неправомірної вигодидля себеза вчиненняв інтересахтого,хто надаєнеправомірну вигодубудь-якоїдії звикористанням наданоїїй владита службовогостановища, винним себе не визнав, та дав показання про те, що дійсно, будучи начальником відділу державної виконавчої служби він знав про існування виконавчого провадження з примусового виконання наказу, виданого 18 квітня 2014 року Господарським судом Миколаївської області, однак заперечив той факт, що у нього виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 за невиконання дій у цьому виконавчому провадженні, посилаючись на те, що останній не є стороною цього провадження та стверджував, що сума грошових коштів, яку він одержував поетапно від ОСОБА_7 , є сумою повернення боргу в розмірі 16000 грн, яка виникла ще в 2012 році, про що є письмова розписка останнього, а дії ОСОБА_7 є лише наслідком провокації з боку правоохоронних органів і він має бути притягнутим до кримінальної відповідальності. Також наголошував на відсутність суб`єктивної сторони злочину, адже в силу своїх посадових обов`язків він не мав можливості реально впливати на хід виконання чи невиконання судового рішення. Крім того, обвинувачений вказав, що досудовим розслідуванням було допущено низку суттєвих порушень чинного законодавства України та положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, під час затримання та проведення обшуку в службовому кабінеті було грубо порушено його право на захист, крім того, аудіозаписи його розмов з ОСОБА_7 , надані суду, є копіями, а не оригіналами, і тому не можуть вважатися належними та допустимими доказами, як і висновок почеркознавчої експертизи розписки ОСОБА_7 .. Посилаючись на викладене вище, вважав, що висунуте йому обвинувачення ґрунтується лише на припущеннях, і належних та допустимих доказів його вини стороною обвинувачення суду не надано.
		Не дивлячись на це, вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину за викладених вище обставин підтверджується сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні, зокрема показаннями свідків, а також письмовими документами провадження, які є логічними та такими що узгоджуються між собою.
		Так, свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дав показання про те, що він обіймав посаду голови фермерського господарства «Югагросервіс», яке приблизно у 2008 році взяло у користування земельну ділянку розміром 29 га в межах території Чорноморської сільської ради та використовувало її для посівів різних зернових культур. Приблизно у травні 2014 року йому зателефонував начальник відділу державної виконавчої служби ОСОБА_5 , з яким він був раніше знайомий, та попросив приїхати до нього на роботу. Приїхавши, він зайшов до робочого кабінету ОСОБА_8 .. Останній запитав його про земельну ділянку по вул. Суворова в межах м. Очакова. Він пояснив, що дана ділянка знаходиться в користуванні «Югагросервіс» і використовується для посівів. ОСОБА_8 зазначив, що дана ділянка перебуває в оренді у ТОВ «Очаківський цегельний завод» і повідомив про існування рішення Господарського суду Миколаївської області щодо розірвання договору оренди між товариством та Очаківською міською радою. Він пояснив, що йому необхідно зібрати врожай, а вже потім вирішувати питання щодо територіальної належності земельної ділянки, і обвинувачений сказав, що спробує якось вирішити питання про тимчасове невиконання рішення суду. 13 червня 2014 року він знову зустрівся з ОСОБА_5 в його робочому кабінеті і той сказав, що дозволить йому зібрати врожай, якщо він заплатить 15000 грн, а в іншому випадку він не допустить його на територію поля. Він погодився на умови ОСОБА_8 , але в подальшому, оцінивши розмову та незаконні вимоги обвинуваченого, він вирішив звернутись до правоохоронних органів. Після цього 26 червня 2014 року близько 10 год. у приміщенні службового кабінету ОСОБА_5 він, діючи під контролем правоохоронних органів, передав останньому 5 000 грн, а 27 червня 2014 року близько 15 год.  10 000 грн за невиконання дій у виконавчому провадженні, відкритому на підставі рішення Господарського суду Миколаївської області від 01 квітня 2014 року.
		Зазначені вище показання свідка повністю узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.
		Так, зі службових документів та посадової інструкції ОСОБА_5 вбачається, що він у 2014 році на час вчинення злочину обіймав керівну посаду, пов`язану із державною службою, був суб`єктом, на якого поширюється дія антикорупційного законодавства, та відповідно до примітки 2 до ст. 368 КК України був особою, яка займає відповідальне становище (т. 1, а. с. 45, 46, 201-215).
		Рішенням Господарського суду Миколаївської області за позовом Очаківської міської ради до ТОВ «Очаківський цегельний завод» про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути за актом прийому-передачі земельну ділянку у стані, в якому її одержано в оренду, розірвано договір оренди земельної ділянки від 20 листопада 2009 року, укладений між сторонами та зареєстрований в Очаківському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 травня 2010 року за № 04104940004. Також зазначеним рішенням зобов`язано ТОВ «Очаківський цегельний завод» повернути Очаківській міській раді за актом прийому-передачі земельну ділянку загальною площею 22 га по вул. Суворова в межах м. Очаків Миколаївської області, кадастровий номер 4810300000:02:040:0001, у стані, в якому її було одержано в оренду (т. 1 а. с. 105-107).
		Відповідно до матеріалів виконавчого провадження (т. 2 а. с. 54-82), Очаківським міськрайонним управлінням юстиції Миколаївської області було відкрито виконавче провадження № 43345694 з примусового виконання наказу №915/53/14, виданого 18 квітня 2014 року Господарським судом Миколаївської області щодо зобов`язання ТОВ «Очаківський цегельний завод» повернути Очаківській міській раді за актом прийому-передачі вказаної вище земельної ділянки.
		Твердження сторони захисту, що свідок ОСОБА_7 не є стороною цього виконавчого провадження, а тому й не міг бути зацікавленим у результатах його виконання чи не виконання, судом до уваги взяті бути не можуть, оскільки спростовуються як показаннями самого ОСОБА_7 , який на той час був головою фермерського господарства «Югагросервіс» (т. 1 а. с. 99-102), так і показаннями Чорноморського сільського голови ОСОБА_9 , допитаного судом в якості свідка, який повідомив, що спірна земельна ділянка була розпайована на земельні ділянки площами по 0,34 га, які спочатку оброблялись колгоспом «Чорноморець», а в подальшому ці землі використовував саме ОСОБА_7 .. Лише після проведення державної землевпорядної експертизи було встановлено накладки земельних ділянок із землями, що належать Очаківській міській раді. За таких обставин суд приходить до переконання, що дійсно, свідок ОСОБА_7 був зацікавлений зібрати врожай із земельної ділянки, що ним оброблялася до вирішення питання щодо її територіальної належності.
		Також суд не погоджується з доводами обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що в силу своїх посадових обов`язків він не мав можливості реально впливати на хід виконання чи невиконання судового рішення.
		В судовому засіданні були досліджені матеріали проведених негласних слідчо-розшукових дій, а саме протоколи результатів аудіо-відеоконтролю ОСОБА_5 та ОСОБА_7 (т. 3 а. с. 56-57, 65-66, 73-74) з додатками у вигляді носіїв інформації від 21 липня 2014 року, протоколи зняття інформації з транспортних та телекомунікаційних мереж від 25 липня 2014 року (т. 3 а. с. 90-96), які були проведені на підставі ухвал апеляційного суду Миколаївської області, одержаних з 23 червня 2014 року по 24 червня 2014 року слідчими органами (т. 3 а. с. 54-55, 80-81, 84-85).
		Так, під час телефонної розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 25 червня 2014 року останній повідомляє обвинуваченого «…завтра тогда созвонимся, у меня на завтра десь п`ятьорка буде», на що обвинувачений не відреагував запереченнями, не намагався припинити заздалегідь злочинні дії, а навпаки, продовжуючи мету на отримання неправомірної вигоди, відповів «Ну и отлично, потом остальное» (т. 3 а. с. 68). 27 червня 2014 року обвинувачений розповідає ОСОБА_7 , яким чином буде закрито виконавче провадження, пропонує знайти хоча б дві копії державного акту на земельну ділянку та повідомляє «І тоді я закриваю виконавче провадження по статті 49 пункту 5, шо ти в дальнейшем можешь пользоваться землёй» (т. 3 а. с. 60). Вказане підтверджує наявність суб`єктивної сторони злочину в діях обвинуваченого.
		Посилання обвинуваченого на те, що надані суду аудіозаписи його розмов є копіями, а не оригіналами, спростовуються висновком експертизи звуко- та відеозапису № 123/4 від 12 січня 2016 року, відповідно до якого файли «140625_1227.sfr» і «140626_1336.sfr», що містяться на карті пам`яті microSD, обл. № 122 є оригіналами, записані безперервно, ознаки монтажу або іншого впливу відсутні» (т. 4 а. с. 38-50).
		Крім викладеного вище, вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину об`єктивно підтверджується заявою ОСОБА_7 від 17 червня 2014 року про вчинення відносно нього кримінального правопорушення (т. 1 а. с. 90-91), заявою ОСОБА_7 від 25 червня 2014 року про надання ним слідству грошових коштів у сумі 15000 грн (т. 1 а. с. 110), протоколом обшуку службового кабінету обвинуваченого ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 від 27 червня 2014 року (т. 1 а. с. 164-166, 173-178), в ході якого в обвинуваченого було вилучено грошові кошти в сумі 10000 грн.
		Згідно з висновком судово-технічної експертизи документів № 31 від 25 липня 2014 року вилучені під час обшуку в ОСОБА_5 3 банкноти номіналом 100 грн, 31 банкнота номіналом 200 грн та 7 банкнот номіналом 500 грн є банкнотами Національного банку України та відповідають аналогічним банкнотам, що знаходяться в офіційному обігу України (т. 2 а. с. 167-174).
		З висновку судової експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин № 1245 від 24 липня 2014 року вбачається, що представлені на експертизу грошові засоби: 3 банкноти номіналом 100 грн, 31 банкнота номіналом 200 грн та 7 банкнот номіналом 500 грн, обтирання з правої та лівої долоней ОСОБА_5 , внутрішня поверхня правої кишені штанів та права штанина, зразок речовини на аркуші паперу, містять на своїй поверхні спеціальні хімічні речовини  люмінофори, які мають між собою спільну родову належність (т. 2 а. с. 150-161).
		Судом не можуть бути взяті до уваги посилання обвинуваченого на порушення його права на захист під час його затримання та проведення обшуку, оскільки вони спростовуються протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27 червня 2014 року (т. 1 а. с. 184-186), в якому зазначено, що про затримання обвинуваченого було повідомлено його дружину ОСОБА_10 і на цьому протоколі міститься підпис його захисника  адвоката ОСОБА_11 .. Крім того, про затримання ОСОБА_5 було повідомлено орган безоплатної правової допомоги і останньому було призначено захисника  адвоката ОСОБА_12 , від якої він відмовився в установленому законом порядку (т. 1 а. с. 187-189).
		Також не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні версія обвинуваченого, що ОСОБА_7 з 2012 року повинен був йому повернути борг у сумі 16000 грн, оскільки вона спростовується висновком судово-почеркознавчої експертизи № 215 від 02 червня 2015 року, відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_7 у нижній правій частині розписки від 16 жовтня 2012 року, наданої обвинуваченим, виконаний не самим ОСОБА_7 , а іншою особою (т. 3 а. с. 210-212).
		Твердження обвинуваченого про те, що вказаний висновок експерта є надто категоричним, хоча в мотивувальній його частині є певні розбіжності, суд вважає неспроможними, оскільки жодних доказів на підтвердження протилежного стороною захисту суду не надано, зокрема, клопотання про призначення повторної почеркознавчої експертизи або виклик експерта в судове засідання обвинуваченим та його захисниками не заявлялося.
		Суд встановив, що наведені вище дані, що містяться в перевірених та досліджених доказах, які визнані належними, допустимими та достовірними і які узгоджуються між собою, дають підстави відкинути доводи сторони захисту щодо непричетності обвинуваченого до вчинення інкримінованого йому злочину та розцінити їх як обраний спосіб захисту і прагнення уникнути відповідальності за вчинений злочин.
		Проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, знаходить доведеною винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину і кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції статті КК України, що діяла на момент вчинення злочину) як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, та, відповідно до ст. 65 КК України, враховує, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, його особу, а саме те, що він є раніше не судимим, інвалідом ІІІ групи, характеризується позитивно, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання.
		З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 368 КК України відповідатиме принципу справедливості та невідворотності покарання. При цьому суд також враховує ступінь суспільної небезпеки корупційних злочинів, наслідки, що стали результатом дій обвинуваченого, пов`язані з підривом авторитету органів державної влади та довірою громадян до системи виконавчих органів. 
		Оскільки додаткові покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади та конфіскація майна є обов`язковими в цьому випадку, вони також підлягають застосуванню.
		Цивільний позов у провадженні не заявлено.
		У порядку, передбаченому ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави 11 249 грн 60 коп. в рахунок відшкодування витрат на провадження судових експертиз.
		Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку вимог ст. 100 КПК України.
		Оскільки судом застосовано додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, запобіжний захід у вигляді арешту майна обвинуваченого слід залишити попереднім.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_5  визнативинним упред`явленому йомуобвинуваченні увчиненні злочину,передбаченого ч.3ст.368КК України(вредакції статтіКК України,що діялана моментвчинення злочину),та призначитийому покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років з позбавленням права обіймати керівні посади в органах державної служби на строк три роки з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності. 
		 
		Строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_5 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.
		 
		Стягнути з ОСОБА_5 витрати за проведення судових експертиз у сумі 11 249 (одинадцять тисяч двісті сорок дев`ять) гривень 60 копійок на користь держави.
		 
		Речові докази у провадженні:
		 грошові кошти: 3 банкноти номіналом 100 грн з серійними номерам: КА 7062861; ГЖ 5822288; АВ 9240534, 31 банкнота номіналом 200 грн з серійними номерами ЕЗ 8400327; КМ 7121072; АЖ 8121415; BГ 8756039; ЕА 6696560; ВБ 4968989; ЄД 5912040; ЕЗ 5436496; 3А 1302219; ВЖ 5609484; ЄЄ 4578900; КА 3899942; КИ 5677801; ВЄ 8025199; ЕІ 8105448; 33 5784245; ЕБ 5678451; ПА 8192443; АЄ 082221Ц КЙ 4378404; ЕІ 9371690; ЕХ 4628144; ВЗ 0731820; ЄЮ 7236492; ЄЗ 7807421; КА 9538379; ВА 8824625; КА 9538380; МБ 8609211; ЄЄ 3513325; ЗБ 8443099 та 7 банкнот номіналом 500 грн з серійними номерами ВЗ 5204837; БН 7637324 ЛГ 8007760; ВФ 2144652; ВИ 6465387; БТ 7991989, що передані на зберігання уповноваженому банку  до Миколаївського регіонального управління АТ КБ «ПРИВАТБАНК»,  повернути ОСОБА_7 ;
		 мобільний телефон «NOKIA Е71» з сім-картою мобільного оператора «Київстар»  повернути засудженому ОСОБА_5 .
		 
		Запобіжний західу провадженніу виглядіарешту майна ОСОБА_5   залишити попереднім.
		 
		На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...