Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 128/1470/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2019. Зареєстровано: 19.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2019.
Дата набрання законної сили: 13.06.2019
Номер судового провадження: 22-ц/801/1135/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 128/1470/18
		Провадження № 22-ц/801/1135/2019
		Категорія: 59
		Головуючий у суді 1-ї інстанції Саєнко О. Б.
		Доповідач:Оніщук В. В.
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 червня 2019 рокуСправа № 128/1470/18м. Вінниця
		 
		 
		 
		Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		       головуючого: Оніщука В.В (суддя-доповідач),
		       суддів: Копаничук С.Г., Рибчинського В.П.,
		       з участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.,
		 
		учасники справи:
		позивач: ОСОБА_1 ,
		відповідач: Публічне акціонерне товариство «Ідея банк»,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 01 квітня 2019 року, постановлене у складі судді Саєнко О.Б., в залі суду,
		 
		встановив:
		 
		У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Ідея банк» про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню.
		Позовні вимоги мотивовано тим, що 15.07.2015 між позивачем та ПАТ «Ідея Банк» укладений кредитний договір №Р25.200.72913, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 грошові кошти на поточні потреби в сумі 30092,00 гривень строком на 60 місяці. Також, 16.10.2015 року між позивачем та ПАТ «Ідея Банк» був укладений кредитний договір №Р29.269.70242, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 грошові кошти на поточні потреби в сумі 7883,00 грн. строком на 36 місяців.
		Позивачем зазначено, що протягом 2015-2016 років він повністю виконував умови укладених кредитних договір та вчасно вносив кошти в рахунок погашення кредитної заборгованості. Проте в кінці 2016 року його матеріальний стан різко змінився у зв`язку із чим виникла заборгованість за кредитними договорами. Він звернувся до банку із проханням надати йому довідку по рух коштів по рахунку. Співробітники банку повідомили йому, що направлять зазначені документи поштою. З того часу будь-яких вимог про сплату заборгованості чи будь-якої іншої кореспонденції він не отримував. Про розмір існуючої заборгованості він вперше дізнався в травні 2018 року від органу ДВС в проваджені якого перебувають на виконанні оскаржувані виконавчі написи нотаріуса.
		Зокрема, 20 грудня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. було видано два виконавчих написи:
		- про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» невиплачені в строк грошові кошти на підставі кредитного договору №Р25.200.72913 від 15 липня 2015 року, укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 строк платежу за яким настав 15.03.2017 року (зареєстровано в реєстрі №2302). Загальна сума, що підлягає стягненню за даним виконавчим написом становить 46 174,94 гривень.
		- про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» невиплачені в строк грошові кошти на підставі кредитного договору №Р29.269.70242 від 16 жовтня 2015 року, укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 строк платежу за яким настав 16.03.2017 року (зареєстровано в реєстрі №2301). Загальна сума, що підлягає стягненню за даним виконавчим написом становить 16 503,94 гривень.
		Позивач вважає, що виконавчі написи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. не підлягають виконанню, оскільки були вчинені з порушенням вимог чинного законодавства, так у переліку документів, які були надані нотаріусу і на підставі яких нотаріус вчинив відповідні оскаржувані виконавчі написи, відсутні будь-які відомості чи документи, зміст яких беззаперечно та об`єктивно підтверджував би отримання ним відповідної вимоги щодо наявності та необхідності сплати заборгованості, і як наслідок - вчинення або не вчинення боржником відповідних дій щодо визнання чи заперечення обставин відносно такої заборгованості, оскільки направлення боржнику відповідного поштового відправлення без наявності доказів отримання його адресатом - не може підтверджувати обставини отримання таких документів боржником, а відтак, не може підтверджувати обізнаність боржника з відповідною заборгованістю, так і обставин щодо безспірності такої заборгованості, що згідно із вимогами ст. 88 Закону України «Про нотаріат» є однією із умов вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому звернувшись в суд позивач просив визнати вказані виконавчі написи нотаріуса такими, що не підлягають виконанню.
		Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 01 квітня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
		Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав жодного доказу спірності заборгованості, а також не надав розрахунок спірності заборгованості, з якого би суд убачав наявність на час вчинення виконавчих написів нотаріусом спору про розмір заборгованості між сторонами кредитних договорів.
		Не погодившись із даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу вказуючи, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		В апеляційній скарзі зазначено, що суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи та помилково дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки банк не направляв на адресу позивача вимогу про стягнення боргу, а також надані банком документи нотаріусу є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків кредитора та не підтверджують безспірності суми заборгованості.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
		На апеляційну скаргу подано відзив представником АТ «Ідея Банк» у якому вказав на безпідставність апеляційної скарги і просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
		Суд, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
		Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Рішення суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону не відповідає.        
		Судом встановлено, що 15.07.2015 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Р25.200.72913, згідно умов якого ОСОБА_1 отримав кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 30 092,00 гривень строком користування на 60 місяців із сплатою процентів та плати за обслуговування кредитної заборгованості згідно Графіку щомісячних внесків. 
		13 листопада 2017 року на адресу позивача було направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань за кредитним договором № Р25.200.72913, яка була отримана батьком позивача 20.11.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. 
		Також, 16.10.2015 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № Р29.269.70242, згідно умов якого ОСОБА_1 отримав кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 7 883,00 грн. із сплатою процентів та плати за обслуговування кредитної заборгованості згідно Графіку щомісячних внесків за кредитним договором (а.с. 33-35).
		13.11.2017 на адресу позивача направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань за кредитним договором № Р29.269.70242. Дана вимога була отримана батьком позивача 20.11.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке було скеровано на адресу позивача (а.с.32,99). 
		18 грудня 2017 року ПАТ «Ідея Банк» звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. із заявою про вчинення виконавчих написів.
		20.12.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. (зареєстрований в реєстрі за № 2302) було здійснено виконавчий напис, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 , невиплачені в строк грошові кошти на підставі Кредитного договору № Р25.200.72913 від 15 липня 2015 року, укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , строк платежу за яким настав 15.03.2017 року. Задоволено вимоги ПАТ «Ідея Банк» за період з 15.04.2017 року по 13.11.2017 року включно у розмірі: 20 931,78 гривень - основний борг; 3 832,98 гривень - прострочений борг; 8781,71 гривень - прострочені проценти; 39,15 гривень - строкові проценти; 890,72 гривень - нарахована плата за обслуговування кредиту; 9798,60 гривень - пеня; 300,00 гривень - інші штрафні санкції; 1600,00 гривень - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 46174,94 гривень (а.с.48).
		Також, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. (зареєстрований в реєстрі за № 2301) було здійснено виконавчий напис, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк», 79008, невиплачені в строк грошові кошти на підставі Кредитного договору № Р29.269.70242 від 16 жовтня 2015 року, укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , строк платежу за яким настав 16.03.2017 року. Задоволено вимоги ПАТ «Ідея Банк» за період з 16.04.2017 року по 13.11.2017 року включно у розмірі: 4 220,69 гривень - основний борг; 2041,49 гривень -прострочений борг; 3687,54 гривень - прострочені проценти; 74,46 гривень- строкові проценти; 289,65 - нарахована плата за обслуговування кредиту; 4332,24 гривень - пеня; 257,87 гривень - інші штрафні санкції; 1600,00 - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 16 503,94 гривень (а.с.31).
		18 травня 2018 року державним виконавцем Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Шардаковою А.О. винесено постанову про арешт майна боржника - ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження № 55705592 (а.с.11), арешт накладено в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів в розмірі 50 905,07 гривень.
		25 травня 2018 року головним державним виконавцем Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Персюком Б.В. винесено постанову про арешт майна боржника - ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження № 55705754 (а.с.12), арешт накладено в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів в розмірі 18 254, 22 гривень.
		Позивач вважає, що вказані виконавчі написи підлягають визнанню такими, що не підлягають виконанню, оскільки при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не було дотримано норми законодавства щодо безспірності розміру заборгованості та був відсутній необхідний комплект документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис нотаріуса.
		Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
		Так, згідно із статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
		Порядок вчинення нотаріальних дій містить аналогічні правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
		Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
		Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
		Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
		Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
		Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
		З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
		Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
		Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року за наслідками розгляду цивільної справи № 756/7916/15-ц.
		Відповідно до ч. 4 статті 263 ЦПК України При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Ідея Банк» надіслало ОСОБА_1 вимогу про порушення кредитних зобов`язань за кредитним договором №Р29.269.70242 від 16.10.2015 та за кредитним договором Р25.200.72913 від 15.07.2015, однак відомості про вручення цих вимог позивачу у матеріалах справи відсутні. Повідомлення батька позивача про наявність заборгованості не свідчить про погодження заборгованості та безспірності її розміру. 
		Звертається увага не те, що про факт стягнення боргу по вказаних кредитних договорах ОСОБА_1 дізнався вже в результаті здійснення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих написів нотаріуса.
		При цьому, у позовній заяві ОСОБА_1 наголошував на неправильності обрахунку відсотків за користування кредитом, плати за обслуговування кредиту, пені та інших штрафних санкцій, однак вказані обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що призвело до помилкового висновку суду про відмову в задоволенні позову.
		Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки встановлено що виконавчі написи було вчинено без дотримання вимог частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат», «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, а також «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
		При цьому, слід врахувати, що за умови спірного розміру заборгованості за кредитними договорами, ПАТ «Ідея Банк» не позбавлено можливості звернутись до суду із позовом про стягнення боргу за кредитними договорами в загальному порядку. 
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
		Згідно ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, які зроблені з порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог. 
		Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. 
		Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1057,20 грн. судового збору сплаченого за подання позовної заяви та 1057,21 грн. судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги, а разом 2114,41 грн.
		 
		Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд,
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 01 квітня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення.
		Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
		Визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчі написи від 20 грудня 2017 року, вчиненні приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, зареєстровані в реєстрі за №2302 та №2301 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» невиплачені в строк грошові кошти на підставі кредитних договорів №Р25.200.72913 від 15 липня 2015 року та №Р29.269.70242 від 16 жовтня 2015 року, укладених між Публічним акціонерним товариством «Ідея банк» та ОСОБА_1 . 
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 2114,41 грн. судового збору.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
		 
		Головуючий:                 /підпис/                        В.В. Оніщук 
		 
		Судді:                         /підпис/                        С.Г. Копаничук 
		 
		                               /підпис/                        В.П. Рибчинський 
		Згідно із оригіналом:
		Головуючий:                                                  В.В. Оніщук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...