Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 233/6471/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 18.06.2019. Зареєстровано: 19.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2019.
Дата набрання законної сили: 11.06.2019
Номер судового провадження: 22-ц/807/1514/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 11.06.2019 Справа № 233/6471/18
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		Є.У.№ 233/6471/18                                        Головуючий у 1 інстанції: Дністрян О.М.
		№ 22-ц/807/1514/19                                        Суддя-доповідач: Крилова О.В.
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 червня 2019 року        м. Запоріжжя
		 
		Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		головуючого:                Крилової О.В.
		суддів:                        Кухаря С.В.
		                               Полякова О.З.
		секретар:                Кулабухова І.С.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 січня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа - Костянтинівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В грудні 2018 року  ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті, заінтересована особа - Костянтинівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
		В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 . 22.01.2016 року від кульового поранення в праве стегно в селищі Зайцево Микитівського району Донецької області його батько загинув. Але даний факт підтверджений документами, які складені без урахування вимог чинного законодавства України. З цих підстав йому було відмовлено у видачі свідоцтва про смерть батька Костянтинівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. Встановлення факту смерті необхідно йому для подальшого оформлення спадщини на квартиру.
		 
		Посилаючись на зазначені обставини просив суд, встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в сел. Зайцево Микитівського району Донецької області.
		 
		Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 січня 2019 року в задоволенні заяви відмовлено.
		 
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким заяву задовольнити.
		 
		До апеляційного суду позивач двічі не з`явився з посиланням на стан здоров`я.
		 
		Судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, позаяк друга неявка на засідання апеляційного суду навіть з з причин, які є поважними не перешкоджає розгляду справи у відповідності до ч. 2 п.2 ст. 223, за якою суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку лише у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
		 
		Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		За ст. 263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		 
		Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Судом першої інстанції встановлено, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 від 30.10.1986р. - а.с.7). 
		З наданої ксерокопії паспорта ОСОБА_2 вбачається, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Костянтинівка Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.3-5).
		У вересні 2018 року заявник звернувся до Костянтинівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, де йому було відмовлено у реєстрації смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у с-ще Зайцеве, оскільки заявником не пред`явлено документ, форма якого відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006р. № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті» (відмова № 15.18-62-2351 від 14.09.2018р. - а.с.12).
		Особливості провадження у справах про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України визначені ст. 317 ЦПК України.
		 
		Відмовляючи заявнику, суд першої інстанції послався на те, що ним не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту, про встановлення якого він просив суд.
		Належними відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Допустимими за змістом ч. 1 ст. 78 ЦПК України є докази, одержані в порядку, встановленому законом.
		 
		Судом першої інстанції була врахована практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства є джерелом права, зокрема рішення у справах "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey", "Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia", де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.
		 
		Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого "намібійського винятку", який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи "намібійський виняток" у справі "Кіпр проти Туреччини", Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
		 
		Суд першої інстанції врахував, що у такій категорії справ особи вправі подавати суду на підтвердження факту смерті фізичної особи документи, що видані медичними установами, які знаходяться на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (лікарське свідоцтво про смерть, фельдшерська довідка про смерть).
		 
		Відмовляючи заявнику, суд першої інстанції послався на те, що з єдиного документу наданого заявником на підтвердження смерті батька - ксерокопії лікарського свідоцтва про смерть № 189 від 23.01.2016 року, видане Горлівським відділенням бюро судово-медичної експертизи (а.с.8) - вбачається, що в сел. Зайцево Микитівіського району ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , але при цьому дата народження померлої особи зазначена інша, не така як у батька заявника, а саме: рік - ІНФОРМАЦІЯ_3. 
		Інших доказів, які б давали суду можливість достовірно встановити факт смерті зазначеної особи, заявником не надано. 
		 
		При апеляційному розгляді представник заявника наполягав на тому, що виправлення у паспорті були внесені самим ОСОБА_2 , позаяк він виправив свій вік у паспорті з метою отримання можливості приймати участь у бойових діях на боці ДНР.
		 
		Разом з тим, судова колегія враховує, що навіть очевидність виправлень у паспорті не надає можливості встановити факт, про який зазначає заявник.
		 
		Так, заявником не мотивовано з яких причин у нього залишився паспорт загиблого, лікарське свідоцтво, видане у ДНР, на яке посилався заявник, та дозвіл на поховання завірені ним самим, без надання жодних оригіналів цих документів.
		 
		Також не надано жодних інших доказів на підтвердження факту смерті, а самі по собі довідки, видані у ДНР не можуть бути визнані достовірними без узгодження з іншими доказами, які підтверджували б факт смерті.
		 
		Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		 
		За ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		 
		Тому оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу, що міститься у справі, окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд першої інстанції правильно вважав не доведеним той факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		 
		За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення не вбачає.
		 
		Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 січня 2019 року по цій справі залишити без змін.
		 
		 
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Повна постанова складена 18 червня 2019 р.
		 
		 
		 
		Головуючий                                                                О.В. Крилова
		 
		 
		 
		Судді:                                                                        С.В. Кухар
		 
		 
		 
		       О.З. Поляков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...