Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 812/59/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; державного регулювання ринків фінансових послуг, з них.
Надіслано судом: 18.06.2019. Зареєстровано: 19.06.2019. Оприлюднено: 19.06.2019.
Дата набрання законної сили: 18.06.2019
Номер судового провадження: 850/6870/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		18 червня 2019 року           справа №812/59/18 
		 
		приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
		 
		Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Вектор Банк» Савельєвої Анни Миколаївни на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року (повне судове рішення складено 05 грудня 2018 року у м. Сєвєродонецьку) у справі № 812/59/18 (суддя в І інстанції Секірська А.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Вектор Банк» Савельєвої Анни Миколаївни, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		                                                  УСТАНОВИВ:
		 
		В січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВЕКТОР БАНК» (далі - ПАТ «ВЕКТОР БАНК») Савельєвої Анни Миколаївни (далі - Уповноважена особа Фонду, Савельєва А.М.) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.
		В обґрунтування позову зазначив, що 29.12.2016 між позивачем та ПАТ «ВЕКТОР БАНК» укладено договір про відкриття та обслуговування банківського рахунку фізичної особи № ПФ-1848/3203, відповідно до якого відкрито рахунок № НОМЕР_1 . За відкриття рахунку сплачено 25,00 грн. Позивачем на зазначений рахунок внесено грошові кошти в розмірі 188 000,00 грн. згідно з квитанцією від 29.12.2016 № 115. 
		На підставі рішення Правління НБУ від 02.03.2017 № 112-рш/БТ «Про віднесення ПАТ «ВЕКТОР БАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 02.03.2017 № 853 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВЕКТОР БАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Відповідно до рішення Правління НБУ від 21.03.2017 № 163-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВЕКТОР-БАНК» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 22.03.2017 № 1104 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВЕКТОР БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку», яким, зокрема, розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВЕКТОР БАНК» з 22.03.2017 по 21.03.2019.
		Позивач, дізнавшись про відсутність його в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, звернувся до Уповноваженої особи Фонду з заявою про надання роз`яснень, чому його не включено до списку. Не отримавши відповіді, 20.06.2017 повторно звернувся до Уповноваженої особи Фонду з заявою, в якій просив повідомити про результати перевірки його рахунку, та просив включити рахунок до переліку рахунків, за яким вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. За відсутністю відповіді, 09.11.2017 позивач знову звернувся до Уповноваженої особи Фонду з аналогічною заявою.
		Листом від 30.11.2017 № 34-036-24205/17 Савельєва А.М. відповіла, що повідомленням від 28.07.2017 вих. № 1486 Уповноважена особа Фонду повідомила позивача, що відповідно до положення частини третьої статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI) є нікчемним правочин, що вчинений (укладений) Банком з ОСОБА_1 , а саме транзакція ПАТ «ВЕКТОР БАНК» щодо перерахування на користь ОСОБА_1 грошових сум з призначенням платежу "Внесення готівки на поточний рахунок ОСОБА_1 " на суму 188 000,00 грн., дата вчинення транзакції 29.12.2016, час вчинення транзакції 17:42.
		Позивач дізнався про повідомлення від 28.07.2017 вих. № 1486 тільки 07.12.2017, що підтверджується листом № 34-036-24205/17.
		Таке рішення ОСОБА_1 вважає протиправним, оскільки воно суперечить вимогам Закону № 4452-VI, а відповідач діяв з перевищенням наданих йому повноважень. На думку позивача, обмеження виплати коштів за договором про відкриття та обслуговування банківського рахунку фізичної особи у період ліквідації банку суперечить вимогам Закону. В момент відкриття рахунку та внесення грошових коштів банк працював, обслуговуючи клієнтів, а працівники банку не повідомили позивача про неможливість проведення операцій, чи що закінчився робочий час. Крім того, позивач не має можливості вчиняти дії по касовим операціям в банку, ці дії відносяться виключно до компетенції працівників банку, та позивач не повинен відповідати за працівників банку. Банк віднесено до категорії неплатоспроможних та введено тимчасову адміністрацію тільки через три місяці після внесення позивачем коштів на рахунок, про що він не міг знати в момент внесення коштів. На підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок до банку позивачу видано квитанцію від 29.12.2016 № 115, засвідчену установою банку та підписом працівника, без зазначення часу вчинення видачі квитанції, що свідчить про внесення коштів на поточний рахунок. 
		На підставі викладеного позивач просив суд:
		- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про визнання нікчемним правочину, що був вчинений (укладений) ПАТ «ВЕКТОР БАНК» з ОСОБА_1 , а саме: транзакція ПАТ «ВЕКТОР БАНК» щодо перерахування на користь позивача грошових сум з призначенням платежу "Внесення готівки на поточний рахунок ОСОБА_1 " на суму 188 000,00 грн., дата вчинення транзакції 29.12.2016, по договору про відкриття та обслуговування банківського рахунку фізичної особи від 29.12.2016 № ПФ-1848/3203;
		- зобов`язати відповідача подати до Фонду додаткову інформацію стосовно ОСОБА_1 , паспорт серії та номер: НОМЕР_2 , виданий Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області 03.11.2005, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , як вкладника по договору від 29.12.2016 № ПФ-1848/3203, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «ВЕКТОР БАНК» за рахунок Фонду.
		Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року позовні вимоги задоволені. 
		Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. 
		В апеляційній скарзі зазначені доводи, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, зокрема, апелянт наголошує, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, проігнорував такий належний та допустимий доказ наявності факту нікчемності відповідного правочину, як повідомлення Уповноваженої особи Фонду, яке надано до матеріалів справи самим позивачем. Відповідачем в межах діючого законодавства правомірно вживались всі дії, спрямовані на перевірку правочинів, вчинених (укладених) Банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, для формування переліку вкладників, яким Фонд відшкодовує кошти, розміщені на рахунках, та обставини, які впливають на рішення про відшкодування коштів за рахунок коштів останнього. Позиція суду не ґрунтується на нормах чинного законодавства, що підлягає застосуванню у цих правовідносинах.
		У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
		Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 29 грудня 2016 року між ПАТ «ВЕКТОР БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір № ПФ-1848/3203 про відкриття та обслуговування банківських рахунків фізичної особи (т.1 а.с.10-14), відповідно до пункту 1.1 якого, для зберігання грошових коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних документів, відповідно до умов договору та вимог законодавства України, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 в національній/іноземній валюті згідно заяви Клієнта.
		Пунктом 2.1.2 Договору визначено, що Банк зобов`язався здійснювати комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунків Клієнта, зокрема: а) по розрахунковому обслуговуванню - приймати і зараховувати на рахунки Клієнта грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування відповідних сум коштів з рахунків Клієнта, вчиняти для Клієнта за його рахунками операції, які передбачені для рахунків законом та банківськими правилами; б) по касовому обслуговуванню - здійснювати прийом, видачу з рахунків Клієнта готівкових коштів, їх обмін у відповідності з чинним законодавством та банківськими правилами.
		Згідно з пунктом 2.1.3.5 Договору обслуговування рахунків Клієнта здійснюється в робочі банківські дні у наступний операційний час: з 9.00 до 16.00 годин - касове; з 9.00 до 17.00 годин - розрахункове. Напередодні святкових та неробочих днів тривалість операційного часу скорочується на 1 час. В суботу, неділю, в святкові та неробочі дні обслуговування рахунків Клієнта не здійснюється.
		Пунктом 2.1.3.6 Договору визначено, що Банк зараховує на рахунок Клієнта суми переказу у гривні: а) в разі надходження суми переказу протягом операційного дня - в той самий день; б) якщо сума переказу надійшла після закінчення операційного часу - наступного робочого дня; в) якщо в розрахунковому документі встановлена дата валютування - при настанні дати валютування. При зарахуванні коштів Банк зобов`язаний перевірити відповідність номеру рахунка отримувача і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо).
		Додатком 2 до вказаного договору є довідка про систему гарантування вкладів фізичних осіб, підписана сторонами договору (т.1 а.с.14зв.).
		Позивачем 29.12.2016 на поточний рахунок, відкритий у ПАТ "ВЕКТОР БАНК", внесено грошові кошти у сумі 188 000,00 грн., що підтверджено квитанцією від 29.12.2016 № 115 (т.1 а.с.9).
		Оглядом квитанції також встановлено, що її підписано уповноваженою особою банку, підпис якої скріплений печаткою ПАТ «ВЕКТОР БАНК» прибуткова каса № 2. Розрахунковий документ не містить інформації про час здійснення операції.
		Рішенням правління Національного банку України від 02.03.2017 № 112-рш/БТ віднесено ПАТ «ВЕКТОР БАНК» до категорії неплатоспроможних (т.1 а.с.157-159).
		Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2017 № 853 розпочато процедуру виведення ПАТ «ВЕКТОР БАНК» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 03.03.2017 по 02.04.2017 (т.1 а.с.160-161).
		Згідно з рішенням Правління Національного банку України від 21.03.2017 № 163-рш вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «ВЕКТОР БАНК» (т.1а.с. 162).
		Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.03.2017 № 1104 припинено тимчасову адміністрацію ПАТ «ВЕКТОР БАНК»; запроваджено процедуру ліквідації строком на два роки з 22.03.2017 по 21.03.2019 включно; призначено Уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора Савельєвій А.М. строком на два роки з 22.03.2017 по 21.03.2019 (т.1 а.с.163-164).
		З метою визначення підстав можливого обмеження здійснення операцій по відшкодуванню коштів вкладникам ПАТ «ВЕКТОР БАНК» на час здійснення тимчасової адміністрації Уповноваженою особою Фонду видано наказ від 06.03.2017 № 29 «Про перевірку вкладів фізичних осіб», яким, зокрема, утворено комісію для виконання перевірки правочинів; наказано комісії здійснити перевірку у строк до 13.03.2017 включно (т.1а.с.165-167).
		Наказом Уповноваженої особи Фонду від 22.03.2017 № 46 продовжено перевірку вкладів фізичних осіб (т.1 а.с.168-170).
		На виконання вимог статті 38 Закону № 4452-VI щодо забезпечення перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті та згідно з пропозиціями, викладеними в акті від 26.07.2017 № 6 комісії з перевірки документів, пов`язаних з укладанням договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, у т. ч. карткових) з вкладниками ПАТ «ВЕКТОР БАНК», створеної згідно з наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ВЕКТОР БАНК» від 06.03.2017 № 29 із змінами, внесеними наказом від 11.04.2017 № 63-1, Уповноваженою особою Фонду видано наказ від 27.07.2017 № 84 «Про встановлення факту нікчемності правочинів», яким: встановлено факт нікчемності правочинів згідно з переліком та з підстав, зазначених у Додатку № 1 до цього Наказу (пункт 1); наказано голові комісії підготувати та надати на підпис Уповноваженій особі Фонду письмові повідомлення про нікчемні правочини; юридичному Департаменту, з метою застосування наслідків недійсності правочинів, зазначених у Додатку № 1 до Наказу, підготувати і надати на підпис письмові вимоги вкладникам про повернення безпідставно отриманих коштів за нікчемними правочинами (т.1 а.с.171).
		Згідно з витягом з Додатку № 1 до Наказу від 27.07.2017 № 84 до переліку банківських операцій, правочинів (в тому числі договорів), а також пов`язаних з такими операціями інших банківських операцій, правочинів (в тому числі договорів), які містять ознаки нікчемності, віднесена операція по внесенню готівки на поточний рахунок ОСОБА_1 , дата 29.12.2016, сума 188 000,00 грн., № рахунку НОМЕР_1 , наслідки - вчинення правочину призвело до збільшення загальної гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та до безпідставного отримання коштів, ознаки нікчемності - пункти 1, 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI (т.1 а.с.172).
		Відповідачем до матеріалів справи надано копії матеріали перевірки, опрацюванням яких комісія дійшла висновку щодо нікчемності операції по внесенню готівки на поточний рахунок позивача, а саме: договору від 29.12.2016 № ПФ-1848/3203 про відкриття та обслуговування банківських рахунків фізичної особи (т.1а.с.173-181), додатку до договору від 29.12.2016 № ПФ-1848/3203 - довідки про систему гарантування вкладів фізичних осіб (т. 1 а.с.182), опитувальника клієнта (фізичної особи) ОСОБА_1 від 29.12.2016 (додаток 1 до Програми ідентифікації та вивчення клієнтів ПАТ «ВЕКТОР БАНК» (т.1 а.с.183-186), заяви позивача про відкриття поточного рахунку (т.1 а.с.187), картки із зразками підписів (т.1а.с. 188), заяви на переказ готівки від 29.12.2016 № 115 на суму 188 000,00 грн. (т.1 а.с.189), виписки з особового рахунку позивача з дати відкриття до 15.05.2017 (т.1а.с.190), виписки з особового рахунку каси банку в гривнях ПАТ «ВЕКТОР БАНК» за 29.12.2016 (т.1а.с. 191-192), витягу з виписки по рахунку 100100001 каса головного відділення за 30.12.2016 (т.1 а. с.193), витягу з виписки по рахунку 100100001 каса Головного відділення за 29.12.2016 (т.1 а.с.194), Положення про організацію операційної діяльності в ПАТ «ВЕКТОР БАНК» (т. 1 а. с.195-199), наказу від 11.08.2016 № 72-ОД про встановлення операційного часу для обслуговування клієнтів ПАТ «ВЕКТОР БАНК» (т.1 а.с.200), пояснень начальника відділу касових операцій ПАТ «ВЕКТОР БАНК» Шевчук Т.О. (т.1а.с.201), витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ЛУГЦЕНРОКУЗ» (т.1 а.с.206-212).
		Таким чином, судами встановлено такі фактичні обставини: 29.12.2016 між позивачем та ПАТ «ВЕКТОР БАНК» укладено договір від 29.12.2016 № ПФ-1848/3203 про відкриття та обслуговування банківських рахунків фізичної особи. 
		Уповноваженою особою банку складено опитувальник клієнта (фізичної особи) Бойчука О.В., до якого внесено інформацію, зокрема, про місце роботи позивача ПАТ «ЛУГЦЕНТРОКУЗ ім. С.С. Монятовського» (т.1 а.с.183-186).
		За заявою позивача від 29.12.2016 ПАТ «ВЕКТОР БАНК» відкрито позивачу поточний рахунок № НОМЕР_1 , на який, за заявою ОСОБА_1 від 29.12.2016 № 115 на переказ готівки, банком внесено 188 000,00 грн. (т.1 а.с.187, 189).
		При цьому, слід зауважити, що ані заява на переказ готівки від 29.12.2016, ані квитанція від 29.12.2016 № 115 не містять відомостей про час здійсненої операції (т.1 а.с.9, 189).
		За даними виписки з особового рахунку позивача та виписки з особового рахунку каси банку за 29.12.2016 операція по зарахуванню коштів на рахунок позивача відбулася 29.12.2016 о 17 год. 42 хв. 32 с. (т.1 а.с.190, 191-192).
		Згідно з наказом ПАТ «ВЕКТОР БАНК» від 11.08.2016 № 72-ОД банком для обслуговування клієнтів банку з 12.08.2016 з урахуванням режиму роботи платіжних систем встановлено, зокрема, операційний час для операцій у гривні з понеділка по п`ятницю з 9.00 год. по 16.00 год.; післяопераційний час для операцій у гривні з понеділка по четвер з 16.00 год. до 17.40 год., у п`ятницю з 16.00 год по 17.00 год. (т.1 а.с.200).
		Таким чином, судами встановлено, що транзакція по зарахуванню коштів на поточний рахунок позивача відбулася після закінчення, як операційного, так і післяопераційного часу, визначеного ПАТ «ВЕКТОР БАНК» для операцій в гривні.
		Згідно з витягом з виписки по рахунку банку за 29.12.2016 у період часу з 17.33 год. до 17.54 год. включно банком проведено 11 транзакцій по внесенню готівки на поточні рахунки Клієнтів банку - фізичних осіб, та 1 транзакцію по видачі коштів у сумі 2 614 835,00 юридичній особі ТОВ «ФК «ТРАСАНТ» (т.1 а.с.191-192).
		Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань, ТОВ «ФК «ТРАСАНТ» є засновником ТОВ «ЛУГЦЕНТРОКУЗ» (т.1 а.с.206-212).
		28.07.2017 Уповноваженою особою Фонду складено повідомлення № 1486, яким сповіщено ОСОБА_1 , що відповідно до положень частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, є нікчемним правочин, що вчинений (укладений) банком з ОСОБА_1 , а саме транзакція ПАТ «ВЕКТОР БАНК» щодо перерахування користь ОСОБА_1 грошових сум з призначенням платежу "Внесення готівки на поточний рахунок ОСОБА_1 " на суму 188 000,00 грн., дата вчинення транзакції 29.12.2016, час вчинення транзакції 17:42. 
		У повідомленні зазначено, що системний аналіз даних щодо вказаного правочину у взаємозв`язку із іншими правочинами, котрі перевірялися, засвідчив про протиправне внесення інформації про його вчинення до АБС Банку в післяопераційний час та поза межами операційного дня, що фактично призвело до надання одному кредитору переваг над іншими, тому він є нікчемним з підстав, передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI, а саме: п. 1 - "банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог"; п. 7 - "банк уклав правочин (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку" (т.1 а.с.202-203). 
		Повідомлення направлено позивачу поштовим відправленням за адресою, вказаною в опитувальнику Клієнта, яке повернулося до відповідача без вручення, що підтверджено копією поштового конверта (т.1 а.с.204-205).
		Позивач із заявами від 20.06.2017, 09.11.2017 звертався до Уповноваженої особи Фонду та Фонду за отриманням інформації щодо невключення даних за його рахунком до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «ВЕКТОР БАНК» за рахунок Фонду, а також за включенням відповідної інформації до такого переліку рахунків (а.с.19, 22).
		Уповноважена особа Фонду листом від 30.11.2017 № 34-036-24205/17 (т.1 а.с.25) повідомила позивача, що в результаті перевірки виявлено правочин щодо перерахування на поточний рахунок позивача коштів, який є нікчемним з підстав, встановлених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI, про що ОСОБА_1 направлено повідомлення від 28.07.2017 № 1486. Зважаючи на викладене, відсутні підстави для внесення інформації про позивача до списку вкладників ПАТ «ВЕКТОР БАНК» на виплати гарантованої суми за рахунок коштів Фонду (т.1 а.с.28-29).
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
		Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлені Законом №  4452-VI.
		За визначенням статті 2 Закону № 4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
		У відповідності до частини першої статті 3 Закону № 2277-VIII Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
		Частиною першою статті 11 та частиною третьою статті вказаного Закону визначено, що виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов`язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
		Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
		Відповідно до частини другої статті 26 Закону № 4452-VI вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		Статтею 27 Закону № 4452-VI врегульовано порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.
		Так, частинами першою, другою та четвертою статті 27 Закону № 4452-VI визначено, що уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
		Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон № 2121-III), - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
		Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:
		1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
		2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;
		3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону № 2121-III, або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане;
		4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;
		5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.
		Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
		Згідно з частиною першою статті 35 Закону № 4452-VI тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня "спеціаліст") та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.
		Статтею 38 Закону № 4452-VI визначено заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, а саме:
		- Фонд зобов`язаний забезпечити збереження активів та документації банку (частина перша);
		- протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті (частина друга);
		- правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (пункт 1 частини третьої); банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої). Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду;
		- Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням (частина четверта);
		- у разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни (частина п`ята);
		- усі або частина повноважень Фонду, визначених цією статтею, можуть бути делеговані Фондом уповноваженій особі Фонду (частина десята).
		Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		В силу вимог статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		За змістом частини першої та другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
		Згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. 
		Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
		З метою належного виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, уповноваженими особами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у неплатоспроможних банках та на підставі статті 6, пункту 10 частини першої статті 12 та абзацу одинадцятого частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішенням від 26.05.2016 № 826 затверджено Інструкцію про порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення (далі - Інструкція № 826).
		Пунктом 2 Глави І Інструкції № 826 визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.
		Протягом трьох робочих днів з дати запровадження Фондом тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду розпочинає перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними (пункт 1 Глави ІІ Інструкції № 826).
		Згідно з пунктом 3 глави ІІ Інструкції № 826 уповноважена особа Фонду своїм розпорядчим документом створює комісію для здійснення перевірки документів, пов`язаних із вчиненням правочинів (укладенням договорів), метою якої є виявлення фактів нікчемності таких правочинів (укладених договорів), виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій зі сторони працівників банку або інших осіб стосовно банку (далі - Комісія).
		Відповідно до пункту 6 Глави ІІ Інструкції № 826 обов`язково підлягають перевірці правочини (договори), вчинені (укладені) після прийняття постанови Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних та/або запровадження обмежень, які відповідають одному з таких критеріїв, зокрема: призначенням платежу за якими було надання фінансової допомоги, повернення фінансової допомоги, надання позики, повернення позики, дарування, виконання угоди про поділ майна; вчинені (укладені) без фактичного внесення/отримання готівкових грошових коштів через касу банку.
		За наслідками проведення перевірки комісією складаються та подаються на розгляд Уповноваженій особі Фонду пропозиції та висновки, які оформлюються відповідним актом(ами) перевірки (пункт 7 Глави ІІ Інструкції № 826).
		Згідно з пунктом 8 Глави ІІ Інструкції № 826 Уповноважена особа Фонду протягом двох робочих днів з дня подання відповідного акта перевірки розглядає пропозиції й висновки, викладені у ньому, та у разі згоди з висновками готує та підписує відповідний розпорядчий документ та вчиняє інші необхідні дії. 
		У розпорядчому документі зазначається інформація про наявність/відсутність обґрунтованих підстав нікчемності правочинів (договорів) та обов`язково додається перелік нікчемних правочинів (договорів) із зазначенням номера рахунку/договору, назви операції, підстави нікчемності (норма закону) щодо кожного правочину (договору).
		Про прийняте рішення Уповноважена особа Фонду повідомляє протягом одного робочого дня Фонд, сторони виявленого нікчемного правочину (договору) та у разі потреби - правоохоронні органи.
		Як вже було зазначено судом вище, структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначає Закон № 2121-ІІІ.
		Відповідно до статті 2 вказаного Закону № 2121-ІІІ у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
		банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків;
		банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;
		банківський платіжний інструмент - засіб, що містить реквізити, які ідентифікують його емітента, платіжну систему, в якій він використовується, та, як правило, держателя цього банківського платіжного інструмента. За допомогою банківських платіжних інструментів формуються відповідні документи за операціями, що здійснені з використанням банківських платіжних інструментів, на підставі яких проводиться переказ грошей або надаються інші послуги держателям банківських платіжних інструментів;
		вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору;
		клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.
		Частиною першою статті 47 Закону № 2121-ІІІ банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті.
		Згідно з частиною третьою статті 47 Закону № 2121-ІІІ до банківських послуг належать: 1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб; 2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах; 3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
		Статтею 51 Закону № 2121-ІІІ визначено, що для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки у Національному банку України та інших банках в Україні і за її межами, банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті.
		Банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України.
		Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
		Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги-доручення, векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові і кредитові платіжні інструменти, що застосовуються у міжнародній банківській практиці.
		Платіжні інструменти мають бути оформлені належним чином і містити інформацію про їх емітента, платіжну систему, в якій вони використовуються, правові підстави здійснення розрахункової операції і, як правило, держателя платіжного інструмента та отримувача коштів, дату валютування, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення банком розрахункової операції, що цілком відповідають інструкціям власника рахунку або іншого передбаченого законодавством ініціатора розрахункової операції.
		При виконанні розрахункової операції банк зобов`язаний перевірити достовірність та формальну відповідність документа.
		Відповідно до частини першої статті 55 Закону № 2121-ІІІ відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, визначає Закон України від 05.04.2001 № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон № 2346-ІІІ).
		Відповідно до статті першої Закону № 2346-ІІІ користувач платіжної системи (далі - користувач) - юридична або фізична особа, якій надається послуга платіжної системи щодо виконання переказу коштів учасником платіжної системи (пункт 1.18-1); операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційних дня та часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах; операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня (пункт 1.21); операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах (пункт 1.22); переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою (пункт 1.24); розрахунково-касове обслуговування - послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов`язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами (пункт 1.37).
		Пунктами 6.1 та 6.3 статті шостої Закону № 2346-ІІІ банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам).
		Порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.
		Правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, та філіями іноземних банків в Україні (далі - банки) поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб`єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму (далі - клієнти) врегульовані Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493 (далі - Інструкція № 492).
		Пунктом 1.4 Інструкції № 492 визначено, що порядок відкриття банками рахунків клієнтів, використання коштів за ними і порядок їх закриття визначаються цією Інструкцією.
		Згідно з пунктом 1.5 Інструкції № 492 умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.
		Порядок проведення операцій за рахунками клієнтів, відкритих у національній та іноземних валютах, регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Операції за рахунками здійснюються за допомогою платіжних інструментів за формами, установленими банківськими правилами (нормативно-правовими актами Національного банку, внутрішніми положеннями банку тощо) (пункт 1.6 Інструкції № 492).
		Абзацами першим та другим пункту 1.8 Інструкції № 492 визначено, що банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки, за договором рахунку умовного зберігання (ескроу) - рахунки умовного зберігання (ескроу).
		Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
		Відповідно до пункту 5.1 Інструкції № 492 за поточними рахунками, що відкриваються банками суб`єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
		Відповідно до статей 7, 33 Закону України «Про Національний банк України» та з метою вдосконалення організації касової роботи банками в Україні постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 № 174 затверджено Інструкцію про проведення касових операцій банками в Україні (далі - Інструкція № 174), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.06.2011 за № 790/19528, була чинною у період здійснення ПАТ «ВЕКТОР БАНК» щодо перерахування на користь позивача грошових сум.
		За визначенням пункту 4 розділу І Інструкції № 174 післяопераційний час - частина робочого дня банку (філії, відділення) після закінчення операційного часу, уключаючи роботу у вихідні та святкові дні, протягом якої здійснюються касові операції з їх відображенням у бухгалтерському обліку не пізніше наступного операційного дня.
		Банк (філія, відділення) організовує роботу операційної каси з касового обслуговування клієнтів протягом операційного часу та в післяопераційний час відповідно до внутрішніх положень (інструкцій) банку (пункт 7 розділу І Інструкції № 174).
		Банк на підставі цієї Інструкції та з урахуванням переліку касових операцій зобов`язаний розробити і затвердити внутрішні положення (інструкції) про організацію роботи щодо здійснення касових операцій, у яких слід визначити порядок, зокрема, роботи операційної каси в операційний та в післяопераційний час (пункт 10 розділу І Інструкції № 174).
		Пунктом 1.1 розділу IV Інструкції № 174 визначено, що до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки (додаток 8), прибутково-видатковий касовий ордер (додаток 9), заява на видачу готівки (додаток 10), прибутковий касовий ордер (додаток 11), видатковий касовий ордер (додаток 12), грошовий чек (додаток 13), квитанція про прийняття на інкасо банкнот іноземних держав (додаток 22), квитанція про приймання до сплати на інкасо чеків в іноземній валюті, рахунки на сплату платежів, а також сліп, квитанція, чек банкомата, що формуються платіжними пристроями, та документи для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі, установлені відповідною платіжною системою.
		Згідно з пунктом 1.13 розділу IV Інструкції № 174 у разі здійснення касових операцій протягом операційного часу банк (філія, відділення) на касових документах проставляє поточну дату здійснення касової операції, а в післяопераційний час - поточну дату і час приймання документів або напис чи штамп "вечірня" або "післяопераційний час".
		Виконані протягом операційного часу касові операції відображаються в бухгалтерському обліку в цей самий операційний день, а в післяопераційний час - не пізніше наступного операційного дня.
		Згідно з пунктом 2.1 розділу IV Інструкції № 174 банк (філія, відділення) приймає від клієнта готівку для здійснення її переказу через операційну касу і платіжні пристрої.
		Банк (філія, відділення) здійснює приймання від клієнта готівки національної валюти через операційну касу за такими прибутковими касовими документами, зокрема, за заявою на переказ готівки - від юридичних осіб для зарахування на власні поточні рахунки, від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки, а також від юридичних та фізичних осіб - на рахунки банку (філії, відділення), у тому числі на погашення кредиту, інших юридичних або фізичних осіб, які відкриті в цьому самому банку або в іншому банку, та переказ без відкриття рахунку (пункт 2.2 розділу IV Інструкції № 174).
		Відповідно до пункту 2.9 розділу IV Інструкції № 174 банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівник а банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
		З огляду на наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що Уповноважена особа фонду зобов`язана забезпечити перевірку договорів (правочинів), укладених ПАТ «ВЕКТОР БАНК» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку; вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вжити заходів для до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами тощо.
		При цьому, при виявленні нікчемних правочинів Уповноважена особа Фонду не наділена повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не згідно із наказом банку, підписаним Уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 Закону № 4452-VI перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону.
		Дослідженням письмових доказів, наявних в матеріалах справи, судом встановлено, що відповідачем визнано як нікчемний правочин транзакцію ПАТ «ВЕКТОР БАНК» щодо перерахунку грошових коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 , отриманих через касу банку від ОСОБА_1 , тобто операцію з переказу позивачем готівкових коштів на поточний рахунок, відкритий у ПАТ «ВЕКТОР БАНК». 
		Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що така касова операція не є правочином між ПАТ «ВЕКТОР БАНК» та позивачем згідно зі статтею 202 ЦК України. Оскільки, здійснюючи операції з переказу коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з розрахунково-касового обслуговування клієнта банку, передбачені ЦК України, Законом № 2121-ІІІ, Інструкцією № 492, Інструкцією № 174, та договором від 29.12.2016 № ПФ-1848/3203. Тобто, надає банківські послуги на виконання договору, укладеного між ПАТ «ВЕКТОР БАНК» та ОСОБА_1 
		Таку правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15, від 05 грудня 2018 року у справі № 810/351/16, від 16 жовтня 2018 року у справі 826/20307/14 (реєстраційні номери в ЄДРСР 75296557, 78426385, 77197303 відповідно).
		Також, слід зауважити, що правочином між банком та позивачем - дією, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, - є укладення договору про відкриття та обслуговування банківських рахунків фізичної особи.
		З огляду на вищевикладене, місцевий суд дійшов правильного висновку, що, визнавши транзакцію ПАТ «ВЕКТОР БАНК» щодо перерахунку грошових коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 нікчемним правочином, відповідач діяв всупереч вимог статті 38 Закону № 4452-VI.
		Крім того, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним та не підлягають розширеному тлумаченню. Положення статті 228 ЦК України, на які посилається апелянт, не можуть бути застосовані комісією банку чи Уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.
		За системним аналізом частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI встановлено, що відмінною ознакою всіх вказаних у цій частині підстав визнання правочину нікчемним є завдання такими правочинами збитків банку.
		Натомість, відповідач, піддавши аналізу транзакцію ПАТ «ВЕКТОР БАНК» по зарахуванню коштів на поточний рахунок позивача, зазначає про штучне створення 11 облікових записів в АБС ПАТ «ВЕКТОР БАНК» про внесення готівки на поточні рахунки на загальну суму 2 089 835,00 грн. та 1 облікового запису про зняття ТОВ «ФК «ТРАСАНТ» готівкових коштів у сумі 2 614 835,00 грн. з метою заміни зобов`язань з повернення коштів юридичній особі - ТОВ «ФК «ТРАСАНТ» (вклад якого не підпадає під гарантії Фонду), на зобов`язання з повернення коштів 11 фізичним особам (вклади яких підпадають під гарантії Фонду), у тому числі і позивача. Результатом таких операцій стало збільшення суми гарантованого відшкодування Фондом, що збільшило навантаження на останній. Тобто, відповідач зазначає про завдання шкоди Фонду, а не ПАТ «ВЕКТОР БАНК».
		Відповідно, якщо внаслідок проведених ПАТ «ВЕКТОР БАНК» операцій Фонду, а не банку, завдано збитків (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то частина третя статті 38 Закону № 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
		Такі ж висновки містяться і в судових рішеннях Великої Палата Верховного Суду, перелік яких наведено вище. 
		Крім того, як вже було зазначено, відповідачем віднесено транзакцію ПАТ «ВЕКТОР БАНК» щодо перерахунку грошових коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 до нікчемного правочину з підстав того, що вказана транзакція проведена ПАТ «ВЕКТОР БАНК» у післяопераційний час банку, а також без фактичного внесення ОСОБА_1 готівкових коштів, що, на думку відповідача, свідчить, що банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (пункт 1 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI), а також, що банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI).
		З такими твердженнями не може погодитись колегія суддів, оскільки Уповноваженою особою не зазначено, а також не встановлено під час судового розгляду, які умови договору від 29.12.2016 № ПФ-1848/3203, укладеного між ПАТ «ВЕКТОР БАНК» та ОСОБА_1 , передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг) прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку.
		У свою чергу, надання ПАТ «ВЕКТОР БАНК» касових послуг позивачу у післяопераційний час також не свідчить про надання позивачу індивідуальних переваг та пільг, оскільки така можливість згідно з пунктом 1 наказу ПАТ «ВЕКТОР БАНК» від 11.08.2016 № 72-ОД «Про встановлення операційного часу для обслуговування клієнтів ПАТ «ВЕКТОР БАНК» визначена для всіх клієнтів Банку.
		Більш того, як слідує з витягу з виписки по рахунку 100100001 каса Головного відділення за 29 грудня 2016 року, операція по внесенню готівки на поточний рахунок позивача була не єдиною, яку вчинено у післяопераційний час.
		Як зазначає у позовній заяві позивач, в момент відкриття рахунку та внесення грошових коштів банк працював, обслуговував клієнтів, працівники банку не повідомляли позивача про неможливість проведення операцій, чи що закінчився робочий час, він не має та не мав можливості вчиняти дії по касовим операціям банку, оскільки вчинення таких операцій відноситься виключно до компетенції працівників банку.
		Відповідачем на спростування таких тверджень доказів не надано.
		Крім того, у пункті 2.1.3.6 договору від 29.12.2016 № ПФ-1848/3203 визначено, що банк зараховує на рахунок Клієнта суми переказу у гривні, якщо сума переказу надійшла після закінчення операційного часу - наступного робочого дня. Як слідує з виписки з особового рахунку позивача, внесення готівки на поточний рахунок позивача через касу банку зараховано 29.12.2016, тобто, як суму переказу, що надійшла протягом операційного часу.
		Твердження Уповноваженої особи Фонду, що операція вчинена без фактичного внесення готівкових коштів є безпідставними, оскільки факт прийняття готівки підтверджений квитанцією від 29.12.2016 № 115, яка підписана уповноваженою особою ПАТ «ВЕКТОР БАНК» та скріплена печаткою прибуткової каси № 2 ПАТ «ВЕКТОР БАНК». Такий документ відповідно до пункту 2.9 розділу IV Інструкції № 174 є допустимим доказом отримання банком готівки від клієнта.
		Посилання апелянта на невідповідність підписів на касових документах підписам, які містяться в юридичних справах клієнтів (картках зі зразками підписів, договорах на відкриття поточних рахунків), а також на пояснення начальника відділу касових операцій Управління по роботі з клієнтами ПАТ «ВЕКТОР БАНК» щодо неможливості проведення касової операції протягом такого короткого проміжку часу, як це відбулося при здійсненні транзакції по зарахуванню коштів на поточний рахунок позивача, що, на думку відповідача, свідчить, що операції по внесенню готівкових коштів через касу банку та подальше зарахування цих коштів на поточні рахунки здійснювалося за фактичної відсутності клієнтів у касі банку та без фактичного внесення готівки через касу, фактично є твердженнями про підробку касових документів, а також участь позивача та інших осіб у скоєнні кримінального правопорушення по заволодінню коштами Фонду. 
		Відповідно до частин першої та другої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
		При цьому, відповідачем суду не надано єдиного допустимого доказу скоєння особою кримінального правопорушення - обвинувального вироку суду, отже зазначені вище висновки відповідача є лише припущеннями.
		Відповідачем факт нікчемності спірної транзакції позивача з внесення грошових коштів на банківський рахунок в післяопераційний час та поза межами операційного дня суду не доведений, належних доказів на підтвердження цієї обставини не надано.
		Рішення відповідача про визнання нікчемним правочину - транзакції щодо перерахування коштів на поточний рахунок, з вказаних відповідачем підстав на може вважатися обґрунтованим, тобто таким, що прийнято з урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття.
		У свою чергу, прийняття такого рішення призвело до безпідставного не включення відомостей про рахунок позивача до рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
		Виходячи з пункту 5 розділу 2 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2012 року за № 1548/21860, протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків, в тому числі до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
		Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунок вкладника, який раніше не включений до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду додаткову інформацію про рахунок цього вкладника.
		Враховуючи, що Уповноваженою особою Фонду безпідставно не включено відомості про рахунок позивача до рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, місцевий суд дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язати Уповноважену особу Фонду включити дані про рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «ВЕКТОР БАНК» за рахунок Фонду за договором про відкриття та обслуговування банківського рахунку фізичної особи від 29.12.2016 № ПФ-1848/3203.
		Стосовно доводів апелянта, що такий спосіб захисту порушених прав позивача, як зобов`язання відповідача подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду, буде втручанням у дискреційні повноваження Уповноваженої особи Фонду, колегія суддів зазначає таке.
		Повноваження суду при вирішенні справи до спонукання відповідача - суб`єкта владних повноважень, до вчинення певних дій у спосіб зобов`язання до вчинення таких дій прямо визначені частиною другою статті 245 КАС України.
		Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Таким чином, розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд прийняв рішення з дотриманням як матеріального так і процесуального права, а позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
		Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
		Відповідно до положень ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		 
		                                                  ПОСТАНОВИВ: 
		 
		Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Вектор Банк» Савельєвої Анни Миколаївни - залишити без задоволення.
		Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у справі № 812/59/18 - залишити без змін.
		Повне судове рішення - 18 червня 2019 року.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                 І. В. Сіваченко
		 
		Судді                                                                                            А. А. Блохін                                                                                                                                                                                                                                                                                        Г. М. Міронова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...