Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/1208/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: 19.06.2019. Зареєстровано: 19.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.06.2019.
Дата набрання законної сили: 18.06.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 червня 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  914/1208/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,
		розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрохімтрейд"
		на постанову Західного апеляційного господарського суду у складі Орищин Г.В. - головуючого, Галушко Н.А., Желіка М.Б. від 14 лютого 2019 року та рішення Господарського суду Львівської області у складі Запотічняк О.Д. від 17 жовтня 2018 року
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрохімтрейд"
		до Приватного підприємства "Ротен"
		про стягнення 30 899,37 грн. основного боргу, 2 292,71 грн. збитків від інфляції, 152 753,39 грн. пені, 109 811,07 грн. 20 % річних, 139 427,00 грн. штрафу
		та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Ротен"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрохімтрейд" 
		про визнання недійсним договору
		Історія справи
		Короткий зміст позовних вимог 
		1. У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгрохімтрейд" звернулося до місцевого господарського суду з позовом у якому просило стягнути з Приватного підприємства "РОТЕН" 30 899, 37 грн основного боргу (донарахованої курсової різниці національної валюти до долара США), 2 292, 71 грн      збитків від інфляції, 152 753, 39 грн пені, 109 811, 07 грн      20% річних, 139 427, 00 грн штрафу.
		1.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував договірні зобов`язання щодо оплати поставленого товару. А саме оплатив поставлений товар невчасно, внаслідок чого, оскільки в договорі сторони визначили грошовий еквівалент в іноземній валюті, позивачем донараховано вартість товару з урахуванням курсової різниці національної валюти до долара США      в розмірі 30 899, 37 грн. Дану курсову різницю позивач визначає як заборгованість та нараховує на вказану суму збитки від інфляції, пеню, штраф та 20 відсотків річних. Крім того, позивач також нараховує на суму, яку відповідач оплатив      з простроченням платежу пеню, штраф та 20 відсотків річних згідно умов Договору. 
		2. У серпні 2018 року Приватним підприємством "Ротен" подано зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрохімтрейд" про визнання недійсним договору, в якому заявник просить визнати недійсними пункти 7.1.1., 7.7., 7.8. 7.9. Договору поставки № 16021С від 16 лютого 2016 року, що укладений між Приватним підприємством «Ротен» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгрохімтрейд». 
		2.1. Даний позов обґрунтований тим, що п. 7.9. вказаного договору суперечить вимогам статті 252 Цивільного кодексу України, частині 6 статті 232 Господарського кодексу України. Позивач за зустрічним позовом (відповідач за зустрічним позовом) зазначає, що окремі положення договору встановлюють подвійну та потрійну відповідальність за порушення умов договору. А саме: п. 7.1.1. спірного договору, в якому визначено, що за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення; п. 7.7. передбачено, що крім суми заборгованості покупець сплачує на користь постачальника відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України 20 відсотків річних; п. 7.8. зазначеного договору визначено, що      в разі прострочення покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, покупець сплачує додатково штраф у розмірі 20 % від суми несвоєчасно сплаченого товару. Також вважає, що п. 7.7. вказаного договору є недійсним через його суперечність змісту додатку № 4 до договору поставки №16021С від 16 лютого 2016 року.
		Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій
		3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 17 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14 лютого 2019 року первісний позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 30 899, 37 грн донарахованої курсової різниці, 2 292, 71 грн інфляційних нарахувань, 50 000, 00 грн пені, 103 927, 83 грн 20% річних, 85 248, 00 грн штрафу, а також 15 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 5   418, 04 грн судового збору; в задоволенні решти первісних позовних вимог, а також в задоволенні зустрічного позову - відмовлено. 
		3.1. Частково задовольняючи первісний позов, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач правомірно заявив вимогу про стягнення з відповідача курсової різниці, оскільки договір поставки передбачав порядок розрахунків за поставлений товар в національній валюті із використанням грошового еквіваленту вартості товару в доларах США, а з матеріалів справи вбачається факт прострочення відповідачем виконання свого зобов`язання з оплати вартості поставленого товару. Також, суд встановив, що при нарахуванні пені, 20% річних та штрафу позивач використав неправильний період прострочення, у зв`язку з чим суд здійснив перерахунок вказаних сум; при вирішенні спору, врахував клопотання відповідача та, на підставі частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 233 Господарського кодексу України, зменшив розмір пені та штрафу, які просив стягнути позивач.
		3.2. Відмовляючи в зустрічному позові, місцевий господарський суд виходив з того, що положення договору поставки № 16021С від 16 лютого 2016 року про відповідальність сторін за невиконання (неналежне виконання) умов договору, які Приватне підприємство «Ротен» просило визнати недійсними, не суперечать чинному законодавству.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		4. У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгрохімтрейд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить рішення судів у даній справі в частині зменшення належних до стягнення сум неустойки скасувати і прийняти в цій частині нове рішення про повне задоволення позовних вимог.
		Аргументи учасників справи
		Доводи позивача за первісним позовом, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
		5. При розгляді даної справи судами неправильно застосовано положення статей цивільного законодавства, якими врегульовано право суду на зменшення належних до стягнення сум штрафних санкцій.
		5.1. Твердження судів щодо суттєвого збільшення розміру процентів річних не відповідає дійсності, яка існувала на момент укладання Договору, адже в той час облікова ставка НБУ становила 22 % річних, в той час, як договором було визначено 20 %.
		5.2. Сума пені стала значною виключно внаслідок тривалого прострочення виконання боржником  свого зобов`язання.
		5.3. Судами не було встановлено виняткової сукупності обставин, які б свідчили про обґрунтованість зменшення розміру неустойки, оскільки таке зменшення є надмірним та жодним чином не стимулює боржника до належного виконання свого зобов`язання.
		Доводи відповідача за первісним позовом, викладені ним у відзиві на касаційну скаргу
		6. Рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильними застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для їхнього скасування не має.
		7. Застосування судами правових норм в частині зменшення розміру штрафних санкцій повністю відповідає правовій позиції Верховного Суду у справі №   910/3726/18. 
		Позиція Верховного Суду
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій 
		8. За приписами частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		8.1. Оскільки судові рішення оскаржуються Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрохімтрейд" частково, а саме щодо зменшення судами належних до стягнення сум штрафних санкцій, Суд переглядає судові рішення виключно у цій частині.
		9. Так, відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
		10.  Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
		11.  За положенням частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
		12.  Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення. 
		12.1. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. 
		13.          Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд.
		14. У вказаному висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 904/3763/18, від 13 травня 2019 року у справі №   904/4071/18, від 04 травня 2018 у справі №   917/1068/17, від 22 січня 2019 у справі № 908/868/18.
		15. Досліджуючи питання можливості зменшення неустойки, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний господарський суд, дійшов висновку про можливість зменшення: 
		а) загального розміру пені - до 50 000, 00 грн; 
		б) штрафу - на суму 6 579, 87 грн (штраф, нарахований на суму курсової різниці). 
		15.1. В контексті спірного питання суди зазначили, що з матеріалів справи вбачається наявність наступних підстав для зменшення розміру штрафних санкцій: 
		1) станом на момент поставки товару ПП "Ротен" сплатило більшу частину вартості товару, а станом на день звернення до суду несплаченою залишилися лише сума курсової різниці; 
		2) у договорі поставки сторони суттєво збільшили розмір процентів річних та період нарахування штрафних санкцій, в порівнянні з тими, які передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України та статтею 232 Господарського кодексу України; 
		3) розмір майнової відповідальності ПП «Ротен» є неспіврозмірним з розміром простроченого платежу; 
		4) пеня, відповідно до законодавства, є фінансовою санкцією, спрямованою на спонукання сторони, винної у порушенні зобов`язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засобом безпідставного збагачення; 
		5) ТОВ «Украгрохімтрейд» не обґрунтовано завдання йому збитків саме через порушення відповідачем зобов`язань за договором, а також розміру збитків, який би відповідав нарахованим штрафним санкціям.
		16. Таким чином, судами застосовано власні повноваження щодо зменшення заявлених до стягнення штрафних санкцій при повному дослідженні усі необхідних на те умов, а тому і підстав для зміни чи скасування судових рішень у цій частині Верховний Суд не вбачає.
		17. Посилання скаржника на те, що суттєвого збільшення розміру процентів річних не відбулося є необґрунтованими, адже у своїх висновках суди послалися на приписи статті 625 Цивільного кодексу України, якими передбачено стягнення 3 % річних в той час як у Договорі сторони визначили 20 %, і так само необґрунтованим є також ототожнення скаржником понять "основний борг за договором" та "курсова різниця". 
		18. Переглядаючи, в межах своїх повноважень, судові рішення у даній справі, Верховним Судом не встановлено будь-яких порушень балансу прийняття доводів сторін. 
		19. Крім цього і Європейський суд з прав людини, рішення якого згідно статті 17 Закону України  "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнаються джерелом права в України, неодноразово вказував, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (справа "Трофимчук проти України" від 28 жовтня 2010 року).
		20. В іншому подана скарга зводиться виключно до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, є проханням про повторний перегляд матеріалів справи та встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення додаткового апеляційного перегляду. 
		20.1. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися                 перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99).
		Щодо відзиву
		21. Всі доводи відповідача за первісним позовом, наведені ним у відзиві оцінені Судом під час розгляду касаційної скарги, а висновки за результатами розгляду викладені у пунктах 9 - 16 цієї постанови.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		22. Під час касаційного розгляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права. Оскаржувані судові рішення в переглянутій частині прийняті за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для їх зміни чи відміни, за мотивів наведених у касаційній скарзі, судова колегія Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, не вбачає.
		23. Судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.
		Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
		П О С Т А Н О В И В :
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрохімтрейд" залишити без задоволення.
		2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 14 лютого 2019 року та рішення Господарського суду Львівської області від 17 жовтня 2018 року у справі №   914/1208/18 залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                               Міщенко І.С.
		 
		Судді                                                                                                        Берднік І.С.
		 
		         Суховий В.Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...