Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/1918/15 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.06.2019. Зареєстровано: 20.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.06.2019.
Дата набрання законної сили: 19.06.2019
Номер судового провадження: К/9901/21183/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		19 червня 2019 року 
		Київ
		справа №815/1918/15
		адміністративне провадження №К/9901/21183/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
		суддів: Кашпур О.В.,  Уханенка С.А., 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №815/1918/15
		за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу № 101-о від 24.03.2015 року, поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 
		на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у складі головуючого судді Стеценко О.О.
		та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючий - Бойко А.     В., суддів: Танасогло     Т.     М., Яковлєв О.     В. 
		У С Т А Н О В И В:
		I. Суть спору
		1.          01 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області, відповідач), в якому просив: 
		1.1.          визнати протиправним та скасувати наказ №101-о від 24 березня 2015 року про звільнення його з посади старшого слідчого контрольно-методичного відділу слідчого управління розслідувань ГУ ДФС в Одеській області у запас Збройних сил України за статтею 64 пункт «д» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України; 
		1.2.          поновити його на посаді; 
		1.3.          стягнути з відповідача на його користь кошти за вимушений прогул.
		2.          Позивач був прийнятий відповідачем на службу, а саме на посаду, яка згідно номенклатури потребує допуск до державної таємниці, оскільки всі службові посади в СУ ГУ Міндоходів в Одеській області (ГУ ДФС в Одеській області) потребують допуску до службової таємниці, під умовою - без права ознайомлення з матеріальними носіями секретної інформації до надання допуску до державної таємниці. Враховуючи, що позивачу було відмовлено у наданні допуску до державної таємниці він обґрунтовано був звільнений з посади, оскільки обов`язковою умовою проходження служби на цій посаді, на яку він був прийнятий, є наявність допуску до державної таємниці.
		3.          Під час судового розгляди справи № 815/1918/15 судом досліджувалось питання можливості переведення позивача на іншу посаду, при цьому суд не прийняв до уваги доводи позивача, що йому повинні були відповідно до статті 25 Закону України "Про державну таємницю" запропонувати в ГУ ДФС України в Одеській області іншу, не пов`язану з допуском до державної таємниці, роботу, оскільки позивач був прийнятий, про що був повідомлений, саме на посаду, яка потребує допуску до державної таємниці та під умовою його отримання.
		4.          02 липня 2015 року постановою Одеського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 . 
		5.          04 грудня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року з підстав того, що відмова позивачу у допуску до державної таємниці унеможливила виконання ним своїх обов`язків на займаній посаді. Крім того, на час звільнення ОСОБА_1 в управлінні були відсутні інші вакантні посади, що не вимагали отримання такого дозволу, а тому звільнення позивача є законним і обґрунтованим.          
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи щодо наявності або відсутності нововиявлених обставин
		6.          20 квітня 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року.
		7.          В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, що 24 березня 2015 року під час допиту в управлінні ВБ ГУ ДФС в Одеській області йому стало відомо про наявність вільних робочих місць в податковій міліції ГУ ДФС в Одеській області, які не потребували допуску до державної таємниці та на які його могли перевести. Зазначену обставину заявник вважає істотною для справи, та такою, що не була і не могла бути відома заявнику на час розгляду справи, що є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами відповідно до приписів пункту 1 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України, тут і далі - у редакції, що діяла на момент розгляду справи попередніми інстанціями).
		ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їх ухвалення
		8.          30 листопада 2016 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року заяву позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.
		9.          Відмовляючи у задоволенні цієї заяви, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що викладені в заяві обставини щодо наявності вільних робочих місць в податковій міліції ГУ ДФС в Одеській області досліджувались судом під час судового розгляду справи по суті, а тому не є нововиявленими.
		ІV. Касаційне оскарження
		10.          27 березня 2017 року у Вищому адміністративному суді України зареєстровано касаційну скаргу позивача.
		11.          У касаційній скарзі позивач посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме вимог статей 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), доводить, що суди помилково не визнали наведені ним обставини нововиявленими. 
		12.          Посилаючись на безпідставне незастосування судами статті 23 Закону України «Про державну таємницю» та статті 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, позивач доводить, що відповідач не був обмежений посадами лише у слідчому управлінні, а мав запропонувати будь-яку іншу посаду в межах ГУ ДФС в Одеській області.
		13.          У зв`язку із зазначеним позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд.
		14.          17 травня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у складі судді Іваненко Я.     Л. відкрито касаційне провадження за наслідком усунення позивачем недоліків касаційної скарги в установлений судом строк та витребувано із Одеського окружного адміністративного суду справу №     815/1918/15.
		15.          09 червня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення ГУ ДФС в Одеській області, в яких відповідач спростовує доводи касаційної скарги та просить залишити її без задоволення.
		16.          Відповідач у заперечення на касаційну скаргу зазначає, що питання щодо наявності вакантних місць досліджувалося судами попередніх інстанцій при розгляді справи по суті. Посада, яку обіймав позивач передбачала необхідність мати доступ до державної таємниці. У зв`язку із відмовою у наданні доступу до державної таємниці позивача було звільнено. Всі інші рівнозначні посади вимагали отримання доступу до державної таємниці. Відмова у наданні доступу до державної таємниці позивачем не оскаржено.
		17.          20 червня 2017 року справа №     815/1918/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
		18.          13 лютого 2018 року на виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року) касаційну скаргу передано до Верховного Суду.
		19.          Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: Желтобрюх І.     Л. - головуючий суддя, судді: Білоус О.     В., Стрелець Т. Г.
		20.          05 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року № 561/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
		21.          Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: Шевцова Н. В. - головуючий суддя, судді: Кашпур О. В., Уханенко С. А.
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		22.          За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		23.          Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		24.          Відповідно до частини першої статті 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв`язку з нововиявленими обставинами.
		25.          Частиною другою статті 245 КАС України встановлено вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, такими обставинами є: 
		23.1          істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 
		23.2          встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 
		23.3          встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 
		23.4          скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
		26.          Пунктом 4 частини другої статті 248 КАС України передбачено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи
		VІ ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		27.          Із наведеного у пунктам 23-25 цього рішення нормативного регулювання вбачається, що істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто, ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справі, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.
		28.          Нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення, а відтак у разі, якщо нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового рішення, то вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.
		29.          Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
		30.          Ознаку «не були і не могли бути відомі особи» слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.
		31.          Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
		32.          Відповідні правові позиції щодо визначення нововиявлених обставин наведено у постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі 2а-7523/10/1270, від 10 квітня 2019 року у справі №     813/8070/14 (454/2641/14-а) та ін.
		33.          Суд погоджується в висновком судів попередніх інстанцій, що ті обставини, які позивач вважає нововиявленими, не є такими, оскільки питання щодо наявності чи відсутності вакантних посад досліджувалося судами попередніх інстанцій під час розгляду справи по суті. Судами оцінено доводи позивача щодо застосування до спірних правовідносин вимог статей 23-25 Закону України «Про державну таємницю» як безпідставні. З цими висновками погодився Вищий адміністративний  суд України, що стало підставою для постановлення ухвали від 04 грудня 2015 року про відмову у відкритті касаційного провадження.
		34.          Нововиявлені обставини мають бути належним чином доведені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами й не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались адміністративним судом у процесі розгляду справи, натомість позивачем не надано жодних нових доказів на підтвердження нововиявленої обставини. 
		35.          Наявність нововиявлених обставин доводиться позивачем виключно із посиланням на інформацію, отриману під час допиту, разом з тим у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження цього твердження позивача.
		36.          Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції, дійшли до правильного висновку, що обставини, зазначені у заяві позивача про перегляд судового рішення у справі не належать до нововиявлених у розумінні пункту 1 частини другої статті 245 КАС України.
		37.          За таких обставин, Суд дійшов висновку, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		38.          Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		VІІ Судові витрати
		38. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		2. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року у справі №815/1918/15 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                      Н. В. Шевцова
		 
		Судді                                                                                          О. В. Кашпур
		 
		                                                                                          С. А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...