Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-1648/11(2-а/215/15/16) : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 19.06.2019. Зареєстровано: 20.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.06.2019.
Дата набрання законної сили: 19.06.2019
Номер судового провадження: К/9901/8735/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		19 червня 2019 року 
		Київ
		справа №2-а-1648/11(2-а/215/15/16)
		адміністративне провадження №К/9901/8735/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
		суддів: Кашпур О.В.,  Радишевської О.Р., 
		розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №2-а-1648/11 (2-а/215/15/16)
		за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - голови Тернівської районної у м.  Кривому Розі ради Терьохіна Володимира Петровича про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 
		на постанову Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 08 квітня 2016 року у складі головуючого судді Мельника Ю.  П 
		та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.  М., Чумака С. Ю.
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		 
		 
		I.  Суть спору
		 
		1.          20 червня 2011 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Тернівської районної у м.  Кривому Розі ради (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - голова Тернівської районної у м.  Кривому Розі ради Терьохін Володимир Петрович, у якому просила:
		1.1.          поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом;
		1.2.          визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Тернівської районної в місті ради №  3-к від 06 січня 2011 року «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників виконкому Тернівської районної у місті ради» в частині скорочення та виключення зі штатного розпису виконкому Тернівської районної у місті ради посади головного спеціаліста з питань захисту прав споживачів;
		1.3.          визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Тернівської районної в місті ради №79-к від 09 березня 2011 року про її звільнення;
		1.4.          поновити її на посаді головного спеціаліста з питань захисту прав споживачів виконкому Тернівської районної у місті ради з 09 березня 2011 року;
		1.5.          зобов`язати виконавчий комітет Тернівської районної у місті ради виключити з її трудової книжки як незаконний запис від 09 березня 2011 року про звільнення на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв`язку зі скороченням штату;
		1.6.          зобов`язати виконавчий комітет Тернівської районної у місті ради внести до її трудової книжки запис про продовження терміну перебування на службі в органах місцевого самоврядування по 16 березня 2012 року, відповідно до розпорядження голови Тернівської районної в місті ради №  397-к від 16 липня 2010 року;
		1.7.          стягнути з виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з дня звільнення 09 березня 2011 року по день ухвалення рішення суду в розмірі 125  546 грн 96 коп. без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів;
		1.8.          зобов`язати виконавчий комітет Тернівської районної у місті ради сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове страхування, виходячи із розміру її середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з дня звільнення 09 березня 2011 року по день ухвалення рішення суду;
		1.9.          стягнути з відповідача 15  000 гривень моральної шкоди, завданої незаконним звільненням;
		1.10.          зобов`язати виконавчий комітет Тернівської районної у місті ради сплатити їй допомогу на оздоровлення за 2011-2014 роки у 4  872 грн. та щорічну матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2011-2014 роки у розмірі 10  636 грн 86 коп.;
		1.11.          допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення її на посаді головного спеціаліста з питань захисту прав споживачів виконкому Тернівської районної у місті ради з 09 березня 2011 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 2  659 грн коп.
		2.          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що звільнення позивача з посади головного спеціаліста з питань захисту прав споживачів є незаконним та здійсненим з порушенням процедури звільнення, а саме позивача не повідомлено вчасно за два місця про вивільнення, не доведено до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці. Крім того, відповідачем не запропоновано іншу роботу.
		3.          Представник відповідача позов не визнав, зазначив, що при прийнятті розпорядження про звільнення позивача відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позивача було вчасно попереджено про наступне вивільнення, проте вона відмовилася від підпису. У подальшому їй було запропоновано вакантну посаду, від якої вона відмовилася. Обов`язки щодо повідомлення державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника також виконані.
		 
		ІІ.  Установлені судами фактичні обставини справи
		 
		4.           ОСОБА_1 працювала у Виконавчому комітеті Тернівської районної в місті ради м.Кривого Рогу Дніпропетровської області (на час виникнення спірних правовідносин - Тернівський райвиконком Криворізької міської ради) з 11 березня 2002 року, де обіймала різні посади. 
		5.          З 06 грудня 2006 року переведена на посаду головного спеціаліста з питань захисту прав споживачів. 
		6.          16 липня 2010 року розпорядженням голови Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради №  397-к позивачу продовжено термін перебування на службі в органах місцевого самоврядування по 16 березня 2012 року відповідно до статті 18 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
		7.          19 листопада 2010 року рішенням Тернівської районної у місті ради №  16 «Про структуру та чисельність виконавчого комітету районної у місті ради» затверджено структуру виконкому районної у місті ради та її загальну чисельність у кількості 139 штатних одиниць, які утримуються за рахунок районного бюджету.
		8.          30 грудня 2010 року рішенням Тернівської районної у місті ради за №41 внесено зміни до рішення районної у місті ради від 19 листопада 2010 року №16 «Про структуру та чисельність виконавчого комітету районної у місті ради», зменшено загальну чисельність працівників виконавчого комітету районної у місті ради комітету районної у місті ради та викладено пункт 1 у такій редакції: «Затвердити структуру виконкому районної у місті ради (додаток) та її загальну чисельність у кількості 134 штатних одиниць, які утримуються за рахунок районного у місті бюджету». Рішення набирає чинності з 10 березня 2011 року.
		9.          06 січня 2011 року розпорядженням голови Тернівської районної у місті ради за №  3-к відповідно до рішення Тернівської районної у місті ради від 30 грудня 2010 року №41 скорочено з 10 березня 2011 року посади за переліком і виключено їх із штатного розпису виконкому Тернівської районної у місті ради, зокрема, посаду головного спеціаліста з питань захисту прав споживачів, на якій працювала ОСОБА_1 
		10.          06 січня 2011 року позивача попереджено про звільнення із займанної посади відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України з 09 березня 2011 року. Проте, від підпису про ознайомлення з попередженням позивач відмовилась, про що посадовими особами виконкому Тернівської районної у місті ради було складено акт від 06 січня 2011 року №1.
		11.          25 січня 2011 року позивачу запропоновано зайняти тимчасово вакантну посаду головного спеціаліста з питань погоджувальних процедур. Ця посада стала вакантною з 25 січня 2011 року, а термін вакантності такої посади охоплював продовжений позивачу термін перебування на службі в органах місцевого самоврядування по 16 березня 2012 року.
		12.          Позивач відмовилась від такої пропозиції та відмовилась написати заяву про відмову від переведення на іншу посаду, про що посадовими особами виконкому Тернівської районної у місті ради складено акт від 09 березня 2011 року №2.
		13.          Згоду від профспілкового комітету Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради на розірвання трудового договору з головним спеціалістом з питань захисту прав споживачів ОСОБА_1 отримано 23 лютого 2011 року.
		14.          У зв`язку із введенням з 10 березня 2011 року нового штатного розпису та проведенням скорочення посад, позивача персонально попереджено за два місяці про заплановане скорочення із одночасним пропонуванням їй зайняти тимчасово вакантну посаду головного спеціаліста з питань погоджувальних процедур, та доведено до відома про наступне вивільнення Тернівський районний центр зайнятості.
		15.          У період з 06 січня 2011 року по 09 березня 2011 року у виконавчому комітеті Тернівської районної у місті ради короткотерміново були незаповненими ряд посад, на жодну з яких не приймалися працівники, зокрема:
		15.1.          посада головного спеціаліста організаційного відділу виконкому районної у місті ради;
		15.2.          посада спеціаліста І категорії відділу розвитку підприємництва виконкому районної у місті ради;
		15.3.          посада спеціаліста І категорії відділу праці та соціально-трудових відносин управління праці та соціального захисту населення;
		15.4.          посада провідного спеціаліста сектору контролю за правильністю призначення і виплати пенсії управління праці та соціального захисту населення;
		16.          Судами попередніх інстанцій установлено, що посади, наведені у пунктах 15.1-15.4 не пропонувалися позивачу, оскільки їх згідно з розпорядженням голови Тернівської районної у місті ради від 06 січня 2011 року № 3-к вже було вирішено вилучити зі штатного розпису виконкому районної у місті ради у порядку скорочення.
		17.          Посада робітника з комплексного обслуговування й ремонту будинків господарчої групи виконкому районної у місті ради та посада прибиральника службових приміщень господарчої групи виконкому районної у місті ради позивачці не пропонувалися, оскільки перебування на таких посадах не забезпечило би позивачу стаж служби в органах місцевого самоврядування, якого останній не вистачало для пенсійного забезпечення згідно Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (саме з цією метою у 2010 році позивачу було подовжено термін перебування на службі в органах місцевого самоврядування).
		18.          Крім того, у період з 06 січня 2011 року по 09 березня 2011 року у виконавчому комітеті Тернівської районної у місті ради короткотерміново були незаповненими ряд посад, на жодну з яких не приймалися працівники за конкурсом, заповнення їх проводилось шляхом просування по службі посадових осіб виконкому районної у місті ради, зокрема:
		18.1.          посада спеціаліста І категорії комітету у справах сім`ї і молоді виконкому районної у місті ради (тимчасово вакантна у період з 02 лютого 2011 року по 13 лютого 2011 року); вказана посада позивачу не пропонувалась, оскільки за кваліфікаційними вимогами така посада потребувала вищої педагогічної освіти. Натомість позивачка такої освіти не мала.
		18.2.           посада головного спеціаліста з питань служби в органах місцевого самоврядування і кадрової роботи виконкому районної у місті ради (тимчасово вакантна у період з 15 лютого 2011 року по 02 березня 2011 року). Вказана посада стала вакантною з 15 лютого 2011 року та позивачу не пропонувалась, оскільки потребувала освіти відповідного професійного спрямування та наявності знань принципів роботи на комп`ютері та відповідних програмних засобів. На таку посаду з 15 лютого 2011 року стажувалась посадова особа виконкому районної у місті ради, зарахована до кадрового резерву на 2011 рік відповідно до розпорядження голови районної у місті ради від 17 грудня 2010 року №799-к, яка мала вищу економічну освіту за спеціальністю «Економіка підприємства» (включає вивчення дисциплін «Управління трудовими ресурсами» «Пакети прикладних програм», «Трудове право»), 9-річний стаж роботи в органах місцевого самоврядування та практичний довід роботи в забезпеченні функціонування електронного обігу даних. Відповідно до розпорядження голови Тернівської районної у місті ради від 01 березня 2011 року № 72-к посадову особу виконкому за результатами стажування було переведено на вищевказану посаду.
		18.3.          посада спеціаліста І категорії відділу персоніфікованого обліку пільгових категорій населення управління праці та соціального захисту населення виконкому районної у місті ради (тимчасова) в період з 19 жовтня 2010 року по 19 квітня 2011 року (декретна відпустка без збереження заробітної плати до досягнення дитиною п`ятирічного віку з 25 червня 2010 року по 24 червня 2011 року - розпорядження голови районної у місті ради від 25 червня 2010 року № 328-к;
		18.4.          посада спеціаліста І категорії загального відділу виконкому районної у місті ради (тимчасова) (декретна відпустка з 31 грудня 2010 року по 11 вересня 2013 року - розпорядження голови районної у місті ради від 29 грудня 2010 № 22-к. Вказана посада не пропонувалась позивачу, оскільки з 01 квітня 2011 року зазначену посаду виведено із загального відділу виконкому районної у місті ради;
		18.5.          посада головного спеціаліста сектору прийому громадян відділу грошових виплат і компенсацій управління праці та соціального захисту населення (тимчасова) (декретна відпустка з 04 листопада 2009 року по 17 серпня 2012 року - розпорядження голови районної у місті ради від 04 листопада 2009 року № 591-к, на якій у період до 03 березня 2011 року тимчасово перебувала посадова особа, яку у березні 2011 року за результатами стажування було переведено на посаду головного спеціаліста з питань служби в органах місцевого самоврядування і кадрової роботи виконкому районної у місті ради;
		18.6.          посада головного спеціаліста з питань погоджувальних процедур виконкому районної у місті ради (тимчасова) (декретна відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років з 20 грудня 2010 року по 26 вересня 2013 року - розпорядження голови районної у місті ради від 20 грудня 2010 року № 800-к.
		19.          Отже, не дивлячись на наявність вакантних посад одночасно з попередженням особи про звільнення, відповідачем їх запропоновано не було. У подальшому запропоновано лише одну із наявних вакантних посад без наведення будь-яких причин.
		20.          09 березня 2011 року розпорядженням голови Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради №  79 ОСОБА_1, головного спеціаліста з питань захисту прав споживачів виконкому районної у місті ради звільнено у зв`язку із скороченням штату працівників і відмовою від переведення на іншу посаду, згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
		 
		ІІІ.  Рішення судів у цій справі та мотиви їх ухвалення
		 
		21.            08 квітня 2016 року постановою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року позовні вимоги задоволено частково, зобов`язано відповідача внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про продовження терміну її перебування на службі в органах місцевого самоврядування по 16 березня 2012 року, відповідно до розпорядження №  379-к від 16 липня 2010 року голови Тернівської районної у місті Кривому Розі ради.
		22.          В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		23.          Задовольняючи частину позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не внесено до трудової книжки позивача запис про продовження терміну перебування на службі в органах місцевого самоврядування до 16 березня 2012 року згідно Розпорядження Голови Тернівської районної в місті ради № 397-к.  
		24.          Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірне звільнення позивача із займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, з дотриманням процедури звільнення та за згодою первинної профспілкової організації, а також із забезпеченням трудових гарантії позивача.
		 
		ІV.  Касаційне оскарження
		 
		25.          08 вересня 2016 року у Вищому адміністративному суді України зареєстровано касаційну скаргу позивача.
		26.          У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме на невиконання вказівок суду касаційної інстанції, викладених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2015 року. Зокрема, підставою скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд судом касаційної інстанції визначено неврахування судами попередніх інстанцій вимог щодо необхідності запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Також судам необхідно було надати оцінку тому факту, що позивача за записами у трудовій книжці звільнено у зв`язку із скороченням штату, натомість розпорядженням голови Тернівської районної у Кривому Розі ради від 06 січня 2011 року №  3-к  внесено зміни до штатного розпису та скорочено чисельність працівників.
		27.          На думку позивача, судами попередніх інстанцій не враховано, що іншу посаду запропоновано не одночасно із повідомленням про її звільнення, а лише 25 січня 2011 року.
		28.          У зв`язку із зазначеним позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нову постанову про задоволення позову, отже, судові рішення у цій справі оскаржуються в частині відмови у задоволенні позову.
		29.          07 листопада 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у складі судді Пасічник С.  С. відкрито касаційне провадження за наслідком усунення позивачем недоліків касаційної скарги в установлений судом строк та витребувано із Тернівського районного суду міста Кривого Рогу справу №  2-а/215/15/15.
		30.          23 листопада 2016 року справа №  1648/11 (№  2-а/215/15/15) надійшла до Вищого адміністративного суду України.
		31.          28 листопада 2016 року відповідачем подано заперечення на касаційну скаргу, в якій Виконком спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		32.          24 січня 2018 року на виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року) касаційну скаргу передано до Верховного Суду.
		33.          Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: Білоус О.В. - головуючий суддя, судді: Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.  Г.
		34.          30 травня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року №  523/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
		35.          Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: Шевцова Н.  В. - головуючий суддя, судді: Кашпур О.  В., Радишевська  О.  Р.
		 
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		 
		36.          За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		37.          Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		38.          Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		39.          Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		40.          Частиною шостою статті 43 Конституції України гарантовано громадянам захист від незаконного звільнення.
		41.          Статтею 51 КЗпП України встановлено гарантії забезпечення права громадян на працю, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
		42.          Згідно з частиною четвертою статті 36 Кодекс законів про працю України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).
		43.          Пунктом першим частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України установлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		44.          На підставі частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
		45.          Частина перша статті 42 Кодексу законів про працю України унормовує, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
		46.          Згідно положеннями статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
		46.1.          При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. 
		46.2.          Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
		47.          У пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначено, що при реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.
		48.          Частина перша статті 235 Кодексу законів про працю України визначає, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		49.          Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
		50.           Четвертою статті 9 КАС України встановлено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
		51.          Частиною першою статті 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		52.          Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		53.          Згідно статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		54.          Статтею 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		54.1.          Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		55.          Приписами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України обумовлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
		 
		VІ ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		56.          Матеріалами справи підтверджено, що рішеннями Тернівської районної у місті ради від 19 листопада 2010 року за №16, 30 грудня 2010 року за №41 та розпорядженням голови цієї ради від 06 січня 2011 року за № 3-к у виконкомі Тернівської районної ради затверджено нову структуру виконавчого комітету, зменшено загальну чисельність його працівників та певні посади, в тому числі виключено із штатного розпису виконавчого комітету посаду, яку обіймала позивач на час звільнення. 
		57.          Аналізуючи зміст зазначених рішень та розпорядження, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у виконавчому комітеті виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради дійсно мало місце скорочення чисельності штату працівників та посад, зокрема, скорочення посади головного спеціаліста з питань захисту прав споживачів, яку позивач займала на час звільнення, тому суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог щодо скасування наведених рішень Тернівської районної у місті ради та розпорядження її голови.
		58.          Однією з гарантій забезпечення прав громадян на працю є передбачений статтею 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботі і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
		59.          Виходячи із системного аналізу пункту 1 частини першої та частини другої статті 40, частини другої статті 49-2 Кодексу законів про працю України з метою забезпечення цієї гарантії на власника або уповноважений ним орган при звільненні працівника у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці покладається обов`язок при попередженні працівника про таке звільнення одночасно запропонувати йому наявні вакантні посади. Тобто, законодавець встановив принцип одночасності попередження про наступне вивільнення та пропонування наявних вакантних посад для забезпечення гарантії права громадян на сприяння у збереженні роботи. 
		60.          За приписами частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 Кодексу законів про працю України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, власник вважається таким, що належно виконав свій обов`язок щодо сприяння у збереженні роботи працівника, який підлягає звільненню у зв`язку із скороченням штату, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому, роботодавець зобов`язаний запропонувати вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник який вивільнюється, працював.
		61.          При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що такий обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору та охоплює вакантні посади, які з`явилися в установі протягом всього цього періоду і які існували на день звільнення.
		62.          Судами попередніх інстанцій установлено, що одночасно із попередженням про вивільнення позивачки, їй не було запропоновано жодної вакантної посади, хоча такі вакантні посади існували. Лише 25 січня 2011 року позивачу було запропоновано одну із наявних вакантних посад, яка відповідала її кваліфікації, але така посада була тимчасовою, у зв`язку із перебуванням особи у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років з 20 грудня 2010 року по 26 вересня 2013 року. Тимчасовий характер запропонованої посади обумовив відмову позивача, оскільки надавав можливість іншій особі вийти із декретної відпустки у будь-який час.
		63.          Аналіз зазначених обставин справи та наведених правових норм дають підстави для висновку Верховного Суду, що суди попередніх інстанцій правильно та повно встановили всі обставини справи щодо підстав та процедури звільнення позивача, але ухвалюючи рішення сули неправильно застосували норми матеріального права, а саме приписи статті 51, пункту 1 частини другої статті 40 та частин першої-третьої статті 49-2 КЗпП України щодо забезпечення відповідачем гарантованих позивачу прав на сприяння у збереженні роботи та дотримання процедури його вивільнення.
		64.          Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд дійшов помилкового висновку про законність наказу про звільнення ОСОБА_1 та дотримання відповідачем процедури її звільнення. 
		65.          Звільнення ОСОБА_1 із порушенням процедури звільнення та без законної на те підстави, в силу вимог частини першої статті 235 КЗпП України, є підставою для її поновлення на попередній роботі, а саме на посаді головного спеціаліста з питань захисту прав споживачів виконкому Тернівської районної у місті ради з 09 березня 2011 року.
		66.          З огляду на викладене, враховуючи, що суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили фактичні обставини справи щодо обставин звільнення позивача, але неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним і скасування розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , поновлення її на посаді та виключення з її трудової книжки як незаконного запису про звільнення на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, Верховний Суд вважає, що їхні судові рішення про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог слід скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити частково.
		67.          Зробивши помилковий висновок про обґрунтованість та правомірність звільнення позивача, суди попередніх інстанцій не встановили та не дослідили питань щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 сум заробітку за час вимушеного прогулу, допомоги на оздоровлення, моральної шкоди та щорічної матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, а також покладення на відповідача обов`язку сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове страхування.
		68.          Судами першої та апеляційної інстанцій не з`ясовано обставини справи щодо позовних вимог про стягнення з відповідача певних виплат на користь ОСОБА_1 та покладення обов`язку сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове страхування, що є порушенням статей 9, 242, 308 КАС України.
		69.          У зв`язку із невстановленням наведених фактів, судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми процесуального права, які призвели до прийняття необґрунтованого судового рішення і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.
		70.          При цьому Верховний Суд зазначає, що діє в межах повноважень визначених статтею 341 КАС України, частиною другою якої встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		71.          Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій у частині позовних вимог про стягнення з відповідача певних виплат на користь ОСОБА_1 та покладення обов`язку сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове страхування, підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		VІІ Судові витрати
		 
		72.           З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		 
		Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		1.  Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		 
		2.  Постанову Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 08 квітня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року у справі №2-а-1648/11 (2-а/215/15/16) в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати.
		 
		3.  Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - голови Тернівської районної у м.  Кривому Розі ради Терьохіна Володимира Петровича про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задовольнити частково.
		 
		4.  Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Тернівської районної в місті ради №79-к від 09 березня 2011 року «Про звільнення ОСОБА_1 », згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
		 
		5.  Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста з питань захисту прав споживачів виконкому Тернівської районної у місті ради з 09 березня 2011 року.
		 
		6.  Зобов`язати виконавчий комітет Тернівської районної у місті ради виключити з трудової книжки ОСОБА_1 як незаконний запис від 09 березня 2011 року про звільнення на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку зі скороченням штату.
		 
		7.  Адміністративну справу в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - голови Тернівської районної у м.  Кривому Розі ради Терьохіна Володимира Петровича про стягнення сум заробітку за час вимушеного прогулу, допомоги на оздоровлення, моральної шкоди та щорічної матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, а також зобов`язання Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове страхування направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                       Н.  В.  Шевцова
		 
		Судді                                                                                            О.  В.  Кашпур
		 
		                                                                                                    О.  Р.  Радишевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...