Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/10134/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 19.06.2019. Зареєстровано: 20.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.06.2019.

Номер судового провадження: 2/753/5994/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 
		 
		справа № 753/10134/19
		провадження № 2/753/5994/19 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(заочне)
		"19" червня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
		        головуючого судді Комаревцевої Л.В.
		        з секретарем Гаврилюк О.В.
		        розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічної компанії з обмеженою відповідальністю ГОФЕР МАЙНІНГ ПЛС (02021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, оф. 56) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання недостовірної інформації та захист ділової репутації,
		                                               в с т а н о в и в:
		       У червні 2019 року до суду надійшла позовна заява Публічної компанії з обмеженою відповідальністю ГОФЕР МАЙНІНГ ПЛС (02021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, оф. 56) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання недостовірної інформації та захист ділової репутації.
		       Позивач вказує, що 25 квітня 2019 року Відповідачем в мережі інтернет на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_2 була розміщена стаття під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 наступного змісту: "Группа рейдеров и беспредельщиков, которая прославилась еще при ОСОБА_11, пытается установить контроль над государственным предприятием «Закарпатполиметаллы». Эта группировка, в которую входят ОСОБА_2 , ОСОБА_3 и ОСОБА_4 орудует в Украине уже более десяти лет. "человек, который создавал террористическую организацию вместе с ОСОБА_10, не может свободно находиться в Украине. Но, как оказалось, может. И не только находиться, но заниматься захватом государственного имущества" "ОСОБА_3 специализируется на услугах, связанных с незаконным поглощением предприятий и их активов. В течении 10 лет подконтрольная ему компания Cengart Financial INC пыталась завладеть активами «Закарпатполиметаллов». С этой целью компания Cengart Financial якобы приобрела долговые обязательства «Закарпатполиметаллов», заключив фиктивные договоры займа и поручительства. Таким образом она стала одним из ключевых кредиторов государственной компании, что дало ей основания осуществлять прямой контроль над хозяйственной деятельностью «Закарпатполиметаллов» через комитет кредиторов и арбитражного управляющего и ликвидатора. В настоящий момент группировка ОСОБА_3, ОСОБА_2 и ОСОБА_4 намеревается назначить туда своего руководителя" "Схема такова: в закарпатский суд обратился «суперинвестор» - компания Gofer Mining PLC с капиталом 1 (один!)  фунт стерлингов. Чтобы получить контроль над «Закарпатполиметаллы» компания с письмом обратилась в суд 4 апреля. Директором компании Gofer Mining PLC в Украине вляется ОСОБА_2 А основателем этой компании является тот самый мутный офшор Cengard Financial Inc, который банкротил «Закарпатполиметаллы» в 2009 году. Более того, обе компании зарегистрированы по одному и тому же адресу. То есть компания Cengard Financial Inc, которая 10 лет назад навесила на государственную компанию фиктивные долги, контролирует компанию Gofer Mining PLC, которая сейчас пытается установить контроль над этой компанией."
		       Разом з тим, поширена інформація не відповідає дійсності, є недостовірною та набула широкого розголосу. Порушує ділову репутацію позивача. 
		       Позивач зазначає, що ТОВ «Закарпатполіметали» було єдиним в Україні діючим золото видобувним підприємством, однак з 2007 року воно не працює, а з 2008 року перебуває у процедурі банкрутства. За період банкрутства підприємство було повністю знищене.
		З приводу нанесення збитків, Генеральною прокуратурою було порушене кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 , ОСОБА_14, ОСОБА_15 щодо незаконного отримання дозволу на використання надр, незаконного відчуження майна. За частиною провадження справа направлена до Берегівського районного суду. В рамках цих проваджень було накладено низку арештів. Розмір збитків буде встановлюватися в рамках справи. Британська компанія БАРКЛАЙЗ ПЛС вирішила інвестувати у видобуток українського золота та відновлення проблемного Мужіївського родовищa поліметaлевих руд, підприємства ТОВ "Закарпатполіметали". Британська компанія БАРКЛАЙЗ ПЛС один з найбільших банків Великої Британії, є також одним з найстаріших у світі, заснований у 1690 році. Працює в сферах роздрібного та корпоративного банкінгів, управління активами та інвестиціями. Має дочірні банки та філії у більш ніж 50 країнах світу. Для інвестувaння в Укрaїну компанією БАРКЛАЙЗ ПЛС булa створенa компaнія Gofer Mining Plc, 100% якої належить БАРКЛАЙЗ ПЛС . Статутний фонд компанії становить 31 800 000 британських фунтів. Компанія  Cengard Financial Inc, ОСОБА_3 не мають ніякого відношення до створення та діяльності Публічної компанії з обмеженою відповідальністю ГОФЕР МАЙНІНГ ПЛС .На даний час , відносно Публічної компанії з обмеженою відповідальністю ГОФЕР МАЙНІНГ ПЛС відсутні будь-які кримінальні провадження як на території України, так і за її межами.
		       Беручи до уваги обставини, викладені у позові, позивач просить задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.
		       Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
		       Відповідач про розгляд справи повідомлений в установленому законом порядку. Заяв з приводу участі у розгляді справи не надійшло.
		Суд вважає за можливе розглянути справу у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
		Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Вивчивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини. 
		Звертаючись до суду з заявленим позовом позивач вказує, що на сторінці сайту " ОСОБА_1 », за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_2 була розміщена стаття під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3, яка набула широкого розголосу, є вагомою для багатьох громадян , і тим самим суттєво принижує честь та ділову репутацію позивача серед широкого кола осіб. Інші інтернет видання, з посиланням на " ОСОБА_1 ", також розмістили вказану інформацію . Так на інтернет сайті OBOZREVATEL за адресою в мережі інтернет : ІНФОРМАЦІЯ_4 була розміщена стаття  під назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 
		       На думку позивача,        Поширена відповідачем інформація стосується безпосередньо Позивача, є негативною, недостовірною та неправдивою, порушує особисті немайнові права, завдає шкоди діловій репутації позивача. Вказана інформація становить предмет загального суспільного інтересу, є резонансною та такою, що впливає на громадську думку стосовно Позивача та була доведена до відома невизначеної кількості осіб. Негативною слід вважати інформацію в якій стверджується про порушення норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій, і яка на думку Позивача порушує його право на повагу до ділової репутації.
		       Так, положеннями ст. 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		       Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1050 року та протоколів №№ 2, 4, 7, 11 до неї, право на свободу вираження поглядів включає в себе свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
		       Поряд з цим, здійснення таких свобод може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав них осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду, та є необхідним в демократичному суспільстві.
		       При цьому, статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. 
		       У відповідності з ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		       Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
		Згідно ст.ст. 297, 299 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
		       Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про інформацію», реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 25 квітня 2019 року Відповідачем в мережі інтернет на сайті « ОСОБА_1» (: ІНФОРМАЦІЯ_6), за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_2 була розміщена стаття під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 наступного змісту: "Группа рейдеров и беспредельщиков, которая прославилась еще при ОСОБА_11, пытается установить контроль над государственным предприятием «Закарпатполиметаллы». Эта группировка, в которую входят ОСОБА_2 , ОСОБА_3 и ОСОБА_4 орудует в Украине уже более десяти лет. " "человек, который создавал террористическую организацию вместе с ОСОБА_10 , не может свободно находиться в Украине. Но, как оказалось, может. И не только находиться, но заниматься захватом государственного имущества" "ОСОБА_3 специализируется на услугах, связанных с незаконным поглощением предприятий и их активов. В течение 10 лет подконтрольная ему компания Cengart Financial INC пыталась завладеть активами «Закарпатполиметаллов». С этой целью компания Cengart Financial якобы приобрела долговые обязательства «Закарпатполиметаллов», заключив фиктивные договоры займа и поручительства. Таким образом она стала одним из ключевых кредиторов государственной компании, что дало ей основания осуществлять прямой контроль над хозяйственной деятельностью «Закарпатполиметаллов» через комитет кредиторов и арбитражного управляющего и ликвидатора. В настоящий момент группировка ОСОБА_3, ОСОБА_2 и ОСОБА_4 намеревается назначить туда своего руководителя" "Схема такова: в закарпатский суд обратился «суперинвестор» - компания Gofer Mining PLC с капиталом 1 (один!)  фунт стерлингов. Чтобы получить контроль над «Закарпатполиметаллы» компания с письмом обратилась в суд 4 апреля. Директором компании Gofer Mining PLC в Украине вляется ОСОБА_2 А основателем этой компании является тот самый мутный офшор Cengard Financial Inc, который банкротил «Закарпатполиметаллы» в 2009 году. Более того, обе компании зарегистрированы по одному и тому же адресу. То есть компания Cengard Financial Inc, которая 10 лет назад навесила на государственную компанию фиктивные долги, контролирует компанию Gofer Mining PLC, которая сейчас пытается установить контроль над этой компанией."
		       Як на доказ того, що поширена відповідачем інформація є негативною для позивача та порушує його особисті права, позивач зазначає інформація, поширена Відповідачем про Позивача не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо, вона не є припущенням чи критикою Позивача, її можна перевірити на достовірність, тому вона не є оціночним судженнями.
		       З огляду на характер використаних мовних засобів, інформація, яка була поширена Відповідачем , є твердженням про факти яких не існувало, а вживання таких слів як "Группа рейдеров" "фиктивна компания" "пособник террориста" свідчить про наявність підстав вважати Позивача причетним до протиправної діяльності . Інформація , яка була поширена про Позивача є негативною, оскільки в ній стверджується про порушення ним норм чинного законодавства, що створює негативне враження про Позивача , що в свою чергу руйнує оцінку його ділової репутації, а тому поширення такої інформації однозначно негативно впливає на суспільну оцінку.
		       Відповідно до ст. 94 ЦК України , юридична особа має право на недоторканість ії ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть ій належати.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови від 27 лютого 2009 р. за №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		       Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» встановлено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
		       Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (п. 12 зазначеної Постанови). 
		В п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 р. за № 1 зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		       Верховний Суд у постанові від 10.07.2018 р. в справі № 910/15148/17 зазначив, що за відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
		       Пленум Верховного Суду України у пункті 15 Постанови від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вказав, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Відповідно до п.18 зазначеної постанови, обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		Водночас, у п.19 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України роз`яснено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Крім того, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лінгельса проти Сполученого Королівства повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночним судженням. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
		Поряд з цим, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 27.02.2009 року, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що оспорювана інформація, поширена відповідачем в мережі Інтернет, є недостовірною та висловлювалась останнім у вигляді фактичних тверджень, а не оціночних суджень.
		Крім того, оскільки вищенаведені твердження можна перевірити на відповідність їх факту, інформація, викладена в них, не може вважатися оціночним судженням.
		Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 р. за № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).
		Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		В свою чергу, у ході розгляду даної справи відповідачем, у порядку статті 81 ЦПК України, не було надано суду належних і допустимих доказів достовірності поширеної інформації, а також не було обґрунтовано наявність передбачених статтею 82 ЦПК України обставин, які б зумовлювали звільнення від доказування наявності наведених ним обставин.
		Таким чином, враховуючи характер використаних мовних засобів, інформація, яка була поширена Відповідачем є твердженням про факти причетності позивача до протиправної діяльності.
		З огляду на наведене, поширена відповідачем інформація є недостовірною та не підтверджена належними і допустимими доказами, а тому заявлений позов підлягає задоволенню. 
		       За таких обставини, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи та наданих в їх обґрунтування доказів, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, так як правдивість поширеної відповідачем інформації під час судового розгляду не встановлено та відповідачем в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості позовних вимог, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		       Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1921 грн. 
		       Керуючись ст. ст. 32, 34 Конституції України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263, 265, 279, 354-354 ЦПК України; ст. ст. 94, 277 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. за № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», суд
		У Х В А Л И В:
		       Позов Публічної компанії з обмеженою відповідальністю ГОФЕР МАЙНІНГ ПЛС (02021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, оф. 56) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання недостовірної інформації та захист ділової репутації - задовольнити. 
		       Визнати недостовірною інформацію та такою що порушує особисті немайнові права Публічної компанії з обмеженою відповідальністю ГОФЕР МАЙНІНГ ПЛС , поширену ОСОБА_1 у мережі інтернет на сайті " ОСОБА_1» за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2/ в статті ІНФОРМАЦІЯ_7 " за адресою в мережі інтернет: 
		ІНФОРМАЦІЯ_6.
		       "Группа рейдеров и беспредельщиков, пытается установить контроль над государственным предприятием «Закарпатполиметаллы». Эта группировка, в которую входят ОСОБА_2 , ОСОБА_3 и ОСОБА_4 "
		       "При этом фактическая дата создания компании - 12 апреля. Как такое может быть? ... Если пособнику террориста Ходаковского можно захватывать госпредприятие в Украине, что уж говорить про какую-то фиктивную компанию" 
		       "Схема такова: в закарпатский суд обратился «суперинвестор» - компания Gofer Mining PLC с  капиталом 1 (один!)  фунт стерлингов. Чтобы получить контроль над «Закарпатполиметаллы» компания с письмом обратилась в суд 4 апреля. Основателем этой компании является тот самый мутный офшор Cengard Financial Inc, который банкротил «Закарпатполиметаллы» в 2009 году. Более того, обе компании зарегистрированы по одному и тому же адресу. То есть компания Cengard Financial Inc, которая 10 лет назад навесила на государственную компанию фиктивные долги,  контролирует компанию Gofer Mining PLC, которая сейчас пытается установить контроль над этой компанией."
		       Зобов`язати ОСОБА_1 протягом 5 (п`яти ) календарних днів з дня набрання рішенням законної сили, спростувати недостовірну інформацію поширену про Публічну компанію з обмеженою відповідальністю ГОФЕР МАЙНІНГ ПЛС , опублікованої у мережі інтернет на сайті " ОСОБА_1» , за адресою в мережі інтернет ІНФОРМАЦІЯ_2/ в статті ІНФОРМАЦІЯ_7 " шляхом розміщення на сайті ОСОБА_1» , за адресою в мережі інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2/ вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_8 ".
		       Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Публічної компанії з обмеженою відповідальністю ГОФЕР МАЙНІНГ ПЛС (02021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, оф. 56) судові витрати в розмірі 1921.00 грн.
		       Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		       Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. 
		       Дата складення повного судового рішення 19.06.2019
		 
		Суддя: Комаревцева Л.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...