Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/15469/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2019.
Дата набрання законної сили: 18.06.2019
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Київський апеляційний суд 
		 
		 
		 
		 
		 
		У Х В А Л А
		 
		І м е н е м У к р а ї н и 
		 
		18 червня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі: 
		 
		головуючого  судді   ОСОБА_1 , 
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю секретаря ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 , 
		захисника ОСОБА_6 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 42016000000002835 щодо 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 
		уродженки м. Севастополя, Автономна Республіка Крим, 
		громадянки України, 
		яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України,
		за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 11 квітня 2019 року,
		 
		у с т а н о в и л а :
		 
		Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.04.2019 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України, повернуто прокурору.
		Своє рішення суд мотивував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п.2 ч.2 ст. 291 КПК України, оскільки в ньому не зазначена адреса місця проживання обвинуваченої.
		В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні  прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		__________________________________
		Справа № 11-кп/824/1678/2019
		Категорія: ч.1 ст.111 КК України 
		Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_9 
		Доповідач: ОСОБА_1 . 
		Обґрунтовуючи свої вимоги, стверджує, що обвинувальний акт містить усі відомості, передбачені ст.291 КПК України, в тому числі анкетні дані обвинуваченої із зазначенням місця її проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Ця адреса встановлена Службою безпеки України у порядку, визначеному законодавством, про що повідомлено Генеральну прокуратуру України листом № 21218-22047 від 14.06.2016 року. Однак суд з надуманих підстав дійшов висновку, що за вказаною адресою розташоване приміщення Ленінського районного суду м. Севастополя, яке використовувалось до незаконної окупації та анексії АР Крим у 2013-2014 роках, не послався на докази та не навів мотиви неврахування окремих доказів, у зв`язку з чим постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам п.2 ч.2 ст.374 КПК України. Крім того, в ухвалі не наведено жодних доказів на підтвердження того, чи є підстави стверджувати: що станом на дату направлення обвинувального акта до суду у будівлі за цією адресою продовжив функціонувати Ленінський районний суд м. Севастополя, що позбавляє ОСОБА_7 можливості там проживати; що у будівлі сумісно не могли бути розташовані приміщення з іншим цільовим призначенням. А тому суд першої інстанції на стадії підготовчого судового засідання розпочав дослідження та оцінку доказів і вийшов за межі своїх повноважень, визначених ст.ст.314-316 КПК України.
		Крім того, всупереч вимогам ст.314 КПК України підготовче судове засідання проведено без участі обвинуваченої, в ухвалі не зазначено дані про заявлене прокурором клопотання про оголошення розшуку ОСОБА_7 та зупинення судового провадження до її розшуку. Вказані обставини, на переконання прокурора, свідчать про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. 
		Заслухавши суддю-доповідача; доводи прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити; доводи захисника, яка заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що місцезнаходження Ленінського районного суду м. Севастополя є загальновідомою інформацією, а тому суд не досліджував докази, і за відсутності відомостей про місце проживання обвинуваченої оголошення її розшуку за клопотанням прокурора є незаконним; провівши судові дебати, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
		Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
		Як встановив суд першої інстанції, місцем проживання обвинуваченої в обвинувальному акті зазначено адресу: АДРЕСА_1 , за якою знаходиться Ленінський районний суд м. Севастополя. Оскільки щодо ОСОБА_7 здійснювалося спеціальне досудове розслідування і постановою слідчого оголошено її розшук, а нормами кримінального процесуального закону не передбачено особливості складання обвинувального акта за наслідками спеціального досудового розслідування, то він має відповідати загальним вимогам.
		Згідно з п.2 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство). 
		Колегія суддів погоджується з висновками, викладеними в ухвалі суду першої інстанції, про те, що вказаним вимогам закону обвинувальний акт не відповідає, оскільки в анкетних відомостях обвинуваченої місцем її проживання зазначено місцезнаходження Ленінського районного суду м. Севастополя. 
		Оскільки вказана інформація є загальновідомою і перебуває у відкритому доступі, встановлені судом обставини не потребували дослідження доказів та спростування гіпотетичної можливості проживання за вказаною адресою обвинуваченої, а так само використання адміністративного приміщення суду і за іншим цільовим призначенням. А тому доводи прокурора про те, що суд вдався до дослідження та оцінки доказів під час підготовчого судового засідання і постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам п.2 ч.2 ст.372 КПК України, є надуманими. 
		Як правильно зазначено в ухвалі, за приписами ст.ст.2975,323 КПК України повістки про виклик підозрюваного (обвинуваченого) у разі здійснення спеціального досудового розслідування (спеціального судового провадження) надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування.
		Оскільки згідно з ч.2ст.7 КПК Українизміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом, то недотримання стороною обвинувачення вимог закону при складанні обвинувального акта унеможливлює вирішення питань, пов`язаних з підготовкою судового розгляду, та дотримання прав обвинуваченої у разі здійснення кримінального провадження за її відсутності.
		Підготовче судове засідання відбувалося за визначеною ч.2 ст.314 КПК України процедурою, у відповідності з якою після відкриття судового засідання, повідомлення про повне фіксування судового розгляду технічними засобами, оголошення складу суду, роз`яснення права відводу та повідомлення про права та обов`язки суд, з`ясовуючи в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду, розглянув клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору. 
		Встановлена невідповідність обвинувального акта вимогам ст.291 КПК України за відсутності достовірних відомостей про місце проживання ОСОБА_7 є очевидною та перешкоджає виконанню вимог закону стосовно направлення повідомлень або здійснення виклику з метою дотримання її прав, а відтак унеможливлює розгляд клопотання прокурора про оголошення розшуку обвинуваченої. 
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції навів в ухвалі ґрунтовні мотиви повернення обвинувального акта прокурору, а тому підстав для її скасування з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, не вбачає.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів 
		 
		у х в а л и л а :
		 
		Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 11 квітня 2019 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016000000002835 щодо  ОСОБА_7 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України, повернуто прокурору, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні  без задоволення.
		Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		 
		 
		  ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...