Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/4963/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 20.06.2019. Зареєстровано: 21.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2019.
Дата набрання законної сили: 23.07.2019
Номер судового провадження: 1-кп/185/563/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018040650001207

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 185/4963/19
		1-кп/185/563/19 
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		20 червня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
		головуючого судді                     ОСОБА_1 
		секретаря                          ОСОБА_2 
		 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Павлоград матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040650001207 від 18.05.2018 року, з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Павлограда Дніпропетровської області, цигана, громадянина України, з повною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні злочинів, передбачених ст. 345 ч.1, ст. 345 ч.2 КК України, - 
		 
		за участю прокурора                      ОСОБА_4 
		захисника                        адвоката ОСОБА_5 
		обвинуваченого                         ОСОБА_3 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		28 березня 2018 року у період з 19.40 години по 19.55 годину обвинувачений ОСОБА_3 в порушення вимог ст.ст. 3, 24, 27, 68 Конституції України, перебуваючи в приміщенні будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , - біля вікна з лівої сторони від вхідних дверей, діючи умисно, розуміючи протиправність та суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, з особистих міркувань та небажання проведення в його домоволодінні обшуку, демонструючи явну неповагу до авторитету державної влади, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на погрозу вбивством щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку із виконанням ним своїх службових обов`язків, достовірно знаючи, що заступник військового прокурора Одеського гарнізону ОСОБА_6 є працівником правоохоронного органу, який виконує свої службові обов`язки прокурора у кримінальному провадженні №42017040010000319, висловив останньому в усній формі погрозу вбивством, тобто заподіяння йому смерті, у зв`язку із виконанням ним службових обов`язків, та, з метою надання своїм погрозам вбивством ознак реальності, здійснив через вказане вікно два постріли з мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї моделі «ТОЗ-БМ» № НОМЕР_1 , 1961 року випуску, 16 калібру, яку обвинувачений ОСОБА_3 зберігав без передбаченого законом дозволу та котра придатна до стрільби, чим створив реальну загрозу життю та здоров`ю працівникові правоохоронного органу ОСОБА_6 та викликав у нього відчуття страху за власне життя та реальні підстави побоюватися здійснення цих погроз. 
		 
		Крім того, 28 березня 2018 року близько о 20.05 годині обвинувачений ОСОБА_3 в порушення вимог ст.ст. 3, 24, 27, 68 Конституції України, знаходячись поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_2 , - біля вікна з лівої сторони від вхідних дверей, діючи умисно, розуміючи протиправність та суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді нанесення тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу, у зв`язку із виконанням ним своїх службових обов`язків, та бажаючи їх настання, побоюючись кримінальної відповідальності за вчинений злочин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу, який виконував свої службові обов`язки, подальшого залишення місця вчинення злочину та переховування від органу досудового розслідування, демонструючи явну неповагу до авторитету державної влади, здійснив прицільний постріл з мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї моделі «ТОЗ-БМ» № НОМЕР_1 , 1961 року випуску, 16 калібру, в напрямку працівника правоохоронного органу, який виконував свої службові обов`язки  поліцейського взводу №1 роти №4 полку особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції ОСОБА_7 , внаслідок чого заподіяв йому тілесне ушкодження у вигляді вогнепального сліпого поранення м`яких тканин задньої поверхні правої гомілки з раною на межі верхньої та середньої третини (на відстані 40 см вгору від підошовної поверхні стоп), що відноситься до легких тілесних ушкоджень. 
		 
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані:
		- за ч.1 ст. 345 КК України, як вчинення погрози вбивством щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків  за епізодом висловлювання погрози вбивством 28.03.2018 року стосовно заступника військового прокурора Одеського гарнізону ОСОБА_6 ;
		- за ч.2 ст.345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків - за епізодом завдання легких тілесних ушкоджень 28.03.2018 року стосовно поліцейського взводу №1 роти №4 полку особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції ОСОБА_7 
		 
		27 травня 2019 року між прокурором військової прокуратури Південного регіону України - ОСОБА_8 , та обвинуваченим у цьому провадженні - ОСОБА_3 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , на підставі письмових згод потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468-470, 472, 473 КПК України, яка була надана в підготовче судове засідання.
		Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість в повному обсязі у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 345, ч.2 ст. 345 КК України. 
		Сторони погодилися на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч.1 ст.345 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік, за ч.2 ст.345 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, сторони дійшли згоди про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. 
		 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів, у вчиненому щиро розкаявся та пояснив, що він дійсно скоїв зазначені злочини при обставинах, встановлених в ході досудового розслідування та викладених у обвинувальному акті. Йому цілком зрозумілі його права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також те, що внаслідок укладення та затвердження угоди про визнання винуватості він буде обмежений в праві оскарження вироку згідно з положеннями ст. ст. 394, 424 КПК України. Він повністю розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, а також вид покарання, яке буде застосовано до нього в разі затвердження угоди судом. Угоду щодо визнання винуватості з прокурором він уклав добровільно, без насильства, примусу чи погроз та без впливу будь-яких обставин, необумовлених в угоді. Просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості.
		Прокурор просив затвердити укладену з обвинуваченим угоду про визнання винуватості та ухвалити обвинувальний вирок щодо ОСОБА_3 з призначенням йому покарання узгодженого сторонами в угоді.
		Захисник також наполягав на затвердженні укладеної між прокурором та обвинуваченим угоди про визнання винуватості, оскільки укладений акт відповідає діючому кримінальному та кримінально-процесуальному законодавству. 
		Потерпілі підтвердили свою згоду, викладену в письмовій формі, щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим. 
		 
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Частина 4 статті 469 КПК України передбачає, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема, у провадженніщодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		В підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 345 та ч.2 ст. 345 КК України, які згідно ст. 12 КК України, є злочинами середньої тяжкості.
		При цьому судом з`ясовано, що усі сторони кримінального провадження, зокрема і обвинувачений ОСОБА_3 , розуміють, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для прокурора, підозрюваного і обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст.394 та 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 ст. 474 КПК України.
		Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку, та що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
		Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості від 27.05.2019 року, яка укладена між прокурором військової прокуратури Південного регіону України - ОСОБА_8 , та обвинуваченим у цьому провадженні - ОСОБА_3 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , на підставі письмових згод потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , і призначення обвинуваченому ОСОБА_3 узгодженого сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 був обраний ухвалою слідчого судді від 15.05.2019 року у виді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4». До набрання вироком законної сили обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою підлягає залишенню без змін.
		 
		Під час проведення досудового розслідування проводились криміналістичні експертизи, згідно довідок Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України на проведення судової експертизи зброї (ножа) було витрачено 1144 гривень, на проведення судової експертизи зброї (вогнепальні ушкодження на залишках вікна) було витрачено 858 гривень, на проведення судової комплексної експертизи слідів рук та зброї було витрачено 6006 гривень, загалом 8008 гривень. Зазначені витрати у відповідності вимог ст.122 КПК України відносяться до процесуальних витрат.
		Частина 2 статті 124 КПК України передбачає, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. 
		Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 винуватий у вчиненні інкримінованих злочинів за описаних у вироку обставин, то суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави вартість проведених криміналістичних експертиз у розмірі 8008 гривень. 
		Доля речових доказів повинна бути вирішена у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
		 
		Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 травня 2019 року між прокурором військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , на підставі письмових згод потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , за кримінальним провадженням, що внесене в ЄРДР за №12018040650001207 від 18.05.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.345, ч.2 ст. 345 КК України.
		 
		Визнати  ОСОБА_3  винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.345, ч.2 ст. 345 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання:
		за ч.1 ст.345 КК України - у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;
		за ч.2 ст.345 КК України  у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
		 
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити  ОСОБА_3  остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
		 
		Міру запобіжного заходу  ОСОБА_3  до набрання вироком законної сили залишити обрану  тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4».
		 
		Строк відбуття покарання обчислювати з 14.05.2019 року. 
		 
		Стягнути з  ОСОБА_3  на користь держави вартість проведених експертиз експертами Дніпропетровського НДЕКЦ при УМВС України у розмірі 8008 гривень.
		 
		Речові докази:
		- медичну довідку серії 10 ААГ № 606861; медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом серії ЯЯЧ №325247; екзаменаційну картку водія на ім`я ОСОБА_3 ; атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_2 ; свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_3 ; додаток до свідоцтва про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_4 ; свідоцтво про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водії серії СВВ № 323491; закордонний паспорт № НОМЕР_5 ; додаток до атестата серії НОМЕР_6 ; свідоцтво про народження НОМЕР_7 ; банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_8 , які передані на зберігання до військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України - після набрання вироком законної сили повернути обвинуваченому ОСОБА_3 ;
		- предмет схожий на металеві наручники з двома ключами; два бронежилета чорного та зеленого кольорів; штани чорного кольору з дефектом тканини по задній поверхні правої штанини, дві дерев`яні вирізки, які передані на зберігання до військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України - після набрання вироком законної сили знищити.
		- ніж «Columbia» моделі К3152А; рушницю ТОЗ з маркуванням 40к 16*70, БУМ № 54243 П/40к 700 ЛТМ 1961, один набій калібру 16 мм, набій калібру 16 мм без маркування, набій калібру 16 мм з маркуванням 16/70 28 ГРОМ № 00 ТАХО, дві гільзи калібру 16 мм без написів, які передані на зберігання до УЛМТЗ ГУНП Дніпропетровської області - після набрання вироком законної сили знищити.
		 
		Роз`яснити  ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності, встановленої законом.
		 
		Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст. 394 КПК України, а саме:
		- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.4, ч.6, ч.7 ст. 474 КПК України, у тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;
		- прокурором - виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно ч.4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		   Суддя                                               ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...