Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 398/3558/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2019.
Дата набрання законної сили: 19.06.2019
Номер судового провадження: 61-19671ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		19 червня2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 398/3558/16-ц
		провадження № 61-19671св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П., 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - приватний нотаріус Олександрійського міського нотаріального округу Приходько Ольга Миколаївна, 
		розглянув у судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шеремета Олексія Олексійовича на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2017 року у складі судді Бугайченко Т. А., та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 червня 2017 року у складі колегії суддів: Карпенка О.Л., Гайсюка О. В., Мурашка С.І., 
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до                      приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу Приходько О. М. про визнання відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину неправомірною та зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину.
		Позовна заява мотивована тим, що він є спадкоємцем за заповітом від 28 травня 2001 року ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . У встановлений законом строк позивач звернувся до відповідача із заявою про прийняття спадщини. 05 грудня 2013 року до відповідача із заявою про прийняття спадщини за заповітом від 06 квітня 2010 року звернувся також ОСОБА_3 
		Приватний нотаріус Олександрійського міського нотаріального округу Приходько О.М. відмовилау видачі свідоцтва про право на спадщину. Відмова тим, що існує інший заповіт, який складений пізніше - 06 квітня 2010 року, який рішенням суду визнаний недійсним. Однак, чинність попереднього заповіту на користь позивача це не відновлює. 
		Позивач вважає таку відмову неправомірною, оскільки заповіт на користь ОСОБА_3 судом недійсним не визнавався, цей заповіт є нікчемним у зв`язку з недотриманням порядку його посвідчення. 
		Посилаючись на ці обставини просив суд визнати неправомірною відмову відповідача у видачі йому свідоцтва про право на спадщину та зобов'язати останнього видати йому свідоцтво про право на спадщину за заповітом, складеним ОСОБА_2 28 травня 2001 року на земельну частку (пай), зазначену в сертифікаті на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 від 26 жовтня 1998 року.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Відмову приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу Приходько О. М. у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом визнано неправомірною. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Рішення мотивоване тим, що ОСОБА_1 , як особа, яка звернулась з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину має право розраховувати на обґрунтоване та мотивоване рішення посадової особи за наслідками розгляду свого звернення, але лист приватного нотаріуса Приходько О.М. адресований позивачеві 04 травня 2016 року таким вимогам не відповідає. Зокрема нотаріусом в порушення вимог п. 3 глави 13 Порядку, постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії не приймалась та порядок оскарження не роз`яснювався.
		Стосовно вимог позивача щодо зобов'язання приватного нотаріуса Приходько О. М. видати йому свідоцтво про право на спадщину, суд зазначив наступне.
		Оцінка заповіту ОСОБА_2 , посвідченого 06 квітня 2010 року директором Олександрійського геріатричного пансіонату з спеціальним відділенням та зареєстрованого у реєстрі за № 248, надана рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 04 лютого 2015 року.
		Доказів визнання зазначеного заповіту недійсним з підстав, передбачених ст. 225, 231 ЦК України, які давали б підстави для відновлення попереднього заповіту, тобто заповіту на ім'я позивача, суду не надані, тому підстави для зобов'язання нотаріуса видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом відсутні.
		Короткий зміст ухвали апеляційної інстанції
		Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 червня 2017 року рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2017 року (в частині, яка оскаржується) залишено без змін.
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заповіт ОСОБА_2 від 06 квітня 2010 року судом недійсним не визнавався. 
		Разом із тим заповіт ОСОБА_2 від 06 квітня 2010 року є нікчемним, але визнання його нікчемним чинність попереднього заповіту на користь позивача не відновлює.
		При цьому позивач не являється спадкоємцем померлого ОСОБА_2 і за законом, що виключає можливість задоволення його вимоги про зобов`язання відповідача видати свідоцтво про право на спадщину.
		Узагальнені доводи касаційної скарги
		У липні 2017 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Шереметом О. О. подано до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 червня 2017 року.
		У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 червня 2017 року в частині відмови у задоволенні вимоги про зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов`язати приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу Приходько О. М. видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай), зазначену в сертифікаті на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 від 26 жовтня 1998 року, складеним ОСОБА_2 та посвідченим сільським головою Богданівської сільської ради народних депутатів Волинського району Кіровоградської області 28 травня 2001 року, зареєстрованого в реєстрі за № 15.
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій повно і всебічно не з'ясовано обставини справи, при вирішенні спору по суті не враховано, що заповіт складений на його ім'я недійсним не визнавався, а нікчемний заповіт не скасовує дію попереднього заповіту, у зв'язку із чим у приватного нотаріуса відсутні підстави для відмови у видачі йому свідоцтва про право на спадщину.
		Доводи інших учасників справи
		Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою і витребувано цивільну справу № 398/3558/16-ц з Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року       № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Відповідно до пункту 4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції                     у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		03 червня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Коротенка Є. В. (суддя-доповідач),                       Зайцева А. Ю., Курило В. П.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2019 року справу за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Шеремета О. О. на рішенняОлександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 червня 2017 року призначено до судового розгляду.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 від 26 жовтня 1998 року ОСОБА_4 належало право на земельну частку (пай) розміром 6,57 га в умовних кадастрових гектарах.
		З 02 січня 1999 року по день своєї смерті ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований в Олександрійському геріатричному пансіонаті з спеціальним відділенням.
		28 травня 2001 року ОСОБА_2 склав заповіт, відповідно якому заповів ОСОБА_1 вказану земельну частку (пай).
		06 квітня 2010 року ОСОБА_2 склав заповіт, відповідно якого усе своє майно, що належатиме йому на день смерті і на що матиме право заповів ОСОБА_3 . Заповіт посвідчений директором Олександрійського геріатричного пансіонату з спеціальним відділенням Скляровським В. Я. та зареєстрований у реєстрі № 248.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2   помер. 
		18 листопада 2013 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу Приходько О. М. із заявою про прийняття спадщини за заповітом від 28 травня 2001 року. Нотаріусом заведена спадкова справа № 59/2013.
		05 грудня 2013 року до приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу Приходько О. М. з заявою про прийняття спадщини за заповітом від 06 квітня 2010 року звернувся ОСОБА_3 
		Ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_3 не являються спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_2 .
		Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 04 лютого 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним було відмовлено.
		Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 10 березня 2016 року, яке набрало законної сили 20 березня 2016 року, ОСОБА_1 у задоволенні його вимог про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування відмовлено.
		05 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача по справі з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай) площею 6.57 га в умовних кадастрових гектарах, згідно Сертифікату серії НОМЕР_1 від 26 жовтня 1998 року.
		Приватний нотаріус Приходько О. М. листами від 04 травня 2016 року та від 14 вересня 2016 року відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Відмова мотивована тим, що за результатами судових рішень заповіт, посвідчений 06 квітня 2010 року директором Олександрійського геріатричного пансіонату з спеціальним відділенням Скляровським В. Я. та зареєстрований у реєстрі № 248 визнаний недійсним, що чинність попереднього заповіту не відновлює.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
		Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		У відповідності до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи.
		28 травня 2001 року ОСОБА_2 склав заповіт, відповідно якому заповів ОСОБА_1 земельну частку (пай), належну йому на праві приватної власності.
		06 квітня 2010 року ОСОБА_2 , знаходячись в Олександрійському геріатричному пансіонаті з спеціальним відділенням, склав заповіт, відповідно до якого усе своє майно, що належатиме йому на день смерті і на що матиме право заповів ОСОБА_3 . Заповіт посвідчений директором вказаного закладу Скляровським В. Я. та зареєстрований у реєстрі № 248.
		Ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_3 не являються спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_2 .
		Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 04 лютого 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним було відмовлено.
		Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 10 березня 2016 року, яке набрало законної сили 20 березня 2016 року, ОСОБА_1 у задоволенні його вимог про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування відмовлено.
		При цьому встановлено, що в силу частини першої статті 1257 ЦК України заповіт ОСОБА_2 , посвідчений 06 квітня 2010 року директором Олександрійського геріатричного пансіонату Скляровським В . Я. , є нікчемним, оскільки складений в порушення вимог щодо його посвідчення.
		З огляду на положення частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин є різновидом недійсного правочину.
		Відповідно до положень частини другої-четвертої статті 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу.
		Доказів визнання заповіту  ОСОБА_2 , посвідченого 06 квітня 2010 року, недійсним з підстав, передбачених саме статтями 225, 231 ЦК України, суду не надано.
		Інші доводи касаційної скарги колегія суддів відхиляє, оскільки вони не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
		При таких обставинах на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, місцевий суд, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог  ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу Приходько О. М. про зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому ці судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
		Щодо судових витрат
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд           у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шеремет Олексія Олексійовича залишити без задоволення.
		Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 червня 2017 року залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                    М. Є. Червинська 
		 
		Судді:                                                                                               А. Ю. Зайцев 
		 
		Є.В. Коротенко
		                                                                                                            
		В. М. Коротун         
		 
		В. П. Курило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...