Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/1061/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 21.06.2019. Зареєстровано: 23.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2019.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 копія
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05 квітня 2019 року Справа № 160/1061/19  Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого суддіВіхрової В.С.
		при секретарі судового засіданняМосесові А.Р.
		 
		за участю:
		представника позивачаБичкова В.В.
		представників відповідачівДроздюк А.В., Моргун Г.О.
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Такт" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		01.02.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Такт" (надалі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі - відповідач), в якій просить скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 12.11.2018 року №0008664609 форми "Д" Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби з податку на прибуток (іноземних юридичних осіб 11020500) на суму 397854,00 грн., штрафні санкції 233927,25 грн., а всього на суму 631781,25 грн.
		За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа 160/1061/19 передана судді Віхровій В.С.
		В обґрунтування позовних вимог позивач висловлює позицію незгоди з податковим повідомленням рішенням, винесеним за наслідками перевірки та вказує, що кошти сплачені ТОВ «УГМК-Транс» (експедитор, Росія) на користь ВАТ «РЖД» у вигляді провізної плати пов`язані з перевезенням вантажів виключно територією Російської Федерації та не мають ніякого відношення до господарської діяльності ВАТ «РЖД» в Україні тоді як положення п. й) п.141.4.1, п.141.4.2 ст. 141 ПКУ застосовуються до доходів нерезидента отриманих від здійснення ним господарської діяльності в Україні. Здійснені виплати не оподатковувалися на законних підставах податком на додану вартість а ні за ставкою 20%, а ні за ставкою 0%, а ні за іншою ставкою та не звільнені від сплати ПДВ тому що такі виплати не пов`язані з господарською діяльністю нерезидента в Україні, не утворюють об`єкт оподаткування цим податком, а є компенсацією вартості послуг з перевезення вантажів плата за які здійснена одним нерезидентом на користь іншого нерезидента за межами України як то передбачено п.п.й) .41.1 ст. 141 ПКУ (крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсацій вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва). Факт поставки ВАТ «РЖД» послуг з перевезення, які в України підлягають чи звільнені від оподаткування ПДВ, за нульовою ставкою ПДВ, факт протиправного не складання та не реєстрації податкових накладних на такі послуги перевіркою не встановлений. ПКУ не регулює питання оподаткування доходів нерезидента отриманих поза межами України та від діяльності поза її межами. Позивач вказує, що в даному випадку жодний нерезидент не здійснював жодної господарської діяльності в Україні. Крім того, позивач зазначає, що підписант спірного рішення не є уповноваженою особою на підписання спірного податкового повідомлення-рішення.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін на 25.02.2019 р. о 10:30 год.
		У судове засідання 25.02.2019 р. прибули уповноважені представники сторін.
		Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого підтримує висновки акту перевірки, на підставі якого було винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
		Для надання представником позивача відповіді на відзив, розгляд справи відкладено до 13:20 год. 11.03.2019 р. 
		05.03.2019 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив
		У зв`язку із клопотанням представника позивача судове засідання 11.03.2019 р. відкладено на 05.04.2019 р. об 11:00 год.
		У судове засідання 05.04.2019 р. прибули уповноважені представники сторін.
		Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав, просив позовні вимоги задовольнити.
		Представники відповідача проти заявленого позову заперечували у повному обсязі, надали заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якого підтримують свою правову позицію з підстав, викладених у відзиві.
		Повно та всебічно розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
		У період з 03.10.2018 р. по 17.10.2018 р. проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Такт» (ЄДРПОУ 21858879) з питань дотримання вимог податкового законодавства стосовно повноти, своєчасності утримання та сплати до бюджету податку на доходи нерезидентів із джерелом їх походження з України за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 р.
		За результатами перевірки складено Акт №87/28-10-46-09/21858879 від 24.10.2018 р., яким зафіксовані порушення позивачем п.103.3 ст.103, пп. 141.4.1, пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України при виплаті нерезиденту ТОВ «УГМК-Транс» (Російська Федерація) інших доходів з джерелом походження з України, занижено податок з доходу нерезидента на загальну суму 397854,00 грн., в т.ч. по періодах: за 2015 рік  85951,00 грн., за 2016 рік  109027,00 грн. (в т.ч. І квартал 7763,00 грн., півріччя 44157,00 грн., три квартали 80804,00 грн., за 2017 рік  155580, 00 грн. (в т.ч. І квартал 22438,00 грн., півріччя 56146,00 грн., три квартали 66842,00 грн., за півріччя 2018 року 47296,00 грн. (в т.ч. І квартал 12898,00 грн.).
		За наслідками проведеної перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0008664609 від 12.11.2018 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 631781,25 грн. (в т.ч. 397854,00 грн. за податковим зобов`язанням, 233927,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
		Не погоджуючись з винесеним податковим-повідомленням рішенням позивач подав скаргу до ДФС, за наслідками розгляду якої податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скарга без задоволення (Рішення ДФС №2619/6/99-99-11-04-02-25 від 18.01.2019 р.).
		Обставини, які полягли в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення полягають у наступному.
		Перевіркою встановлено здійснення ТОВ «Такт» виплат доходів нерезиденту ТОВ «УГМК-Транс» (Російська Федерація) з джерелом походження з України за договорами транспортної експедиції від 15.12.2014 р. №УТ-140/2014, від 20.12.2016 р. №УТ-145/2016 р.
		Перевіркою достовірності задекларованих ТОВ «Такт» показників у поданих ПН до податкових декларацій у періоді, який перевірявся, платник, згідно з актами приймання-здачі послуг та залізничними накладними здійснював виплати ТОВ «УГМК Транс» на загальну суму 9323639 рос.руб. (3797592,18 грн.), в т.ч. транспортні послуги ВАТ «РЖД» - 6501639 рос.руб. (2652351,75 грн.), винагорода за надання під навантаження вагонів для перевезення вантажу  2822000 рос.руб. (1145240,44 грн.).
		На порушення п.103.2 ст.103, п.п 141.4.1, п.п.141.4.2 п. 141.4 ст.141 ТОВ «Такт» занижено податок з доходу нерезидента ТОВ «УГМК - Транс» (Російська Федерація) у розмірі 397 854 грн., у т.ч.: за 2015 рік 85 951 грн., за 2016 рік 109 027 грн., за рік 155 580 грн., за півріччя 2018 року 47 296 грн. за договорами транспортної експедиції від 15.12.2014 № УТ -140/2014 та від 20.12.2016 №УТ -145/2016.
		Виплата доходу на користь нерезидента здійснювалась на підставі договорів транспортної експедиції від 15.12.2014 № УТ -140/2014 та від 20.12.2016 №УТ -145/2016 (з додатковими угодами) між ТОВ «ТАКТ» та ТОВ «УГМК Транс».
		Договір транспортної експедиції №УТ-140/2014 від 15.12.2014 р.
		Договір укладено між ТОВ «Такт» - Замовник, в особі генерального директора Майстренко Юрія Олександровича та ТОВ «УГМК-Транс», Росія, - Експедитор, в особі генерального директора Тарасенко Володимира Івановича.
		Предмет договору - регулювання взаємовідносин Сторін, пов`язаних з організацією -експедитором внутрішньоросійських експортних, імпортних перевезень по території Російської залізниці з використанням рухомого складу (Вагонів), що належать Експедитору на правах власності (оренда) чи на інших правах.
		Зобов`язання експедитора - організація таких видів послуг, пов`язаних із перевезенням вантажів: організація подачі рухомого складу під навантаження в порядку і на умовах, що вказані в додаткових угодах до договору; за письмовою вказівкою Клієнта, за рахунок Клієнта і за винагороду здійснювати оплату провізних платежів, зборів, штрафів, що виникають при перевезенні вантажів; у разі необхідності внесення в перевізні документи кодів Експедитора, повідомляти Клієнту порядок заповнення залізничних накладних.
		Зобов`язання клієнта - для погодження місячного плану перевезень Клієнт, до 20 числа місяця, що передує місяцю перевезень надає Експедитору доручення із зазначенням об`ємів перевезень наступного місяця (доручення має містити інформацію щодо маршруту перевезень, найменування вантажу, об`єму перевезення).
		Вартість послуг погоджується сторонами в додаткових угодах до договору, валюта та валюта платежу - російський рубль.
		Порядок розрахунків, якщо інше не передбачено в додатковій угоді  клієнт виконує передоплату всіх платежів в розмірі 100% з обов`язковим розділенням суми на провізні платежі і винагороду.
		До договору надано додаткову угоду від 27.10.2015 року №1, згідно якої сторони вирішили продовжити строк дії договору до 31.12.2016 року.
		Договір транспортної експедиції №УТ-145/2016 від 20.12.2016 року.
		Договір укладено між ТОВ «Такт» - Замовник, в особі генерального директора Майстренко Юрія Олександровича та ТОВ «УГМК-Транс», Росія, - Експедитор, в особі генерального директора Тарасенко Володимира Івановича.
		На виконання умов договорів у період з 01.01.2015 по 30.06.2018 Експедитором -«УГМК Транс» (Російська Федерація) надано ТОВ «ТАКТ» (Замовник) послуги з транспортно-експедиційного обслуговування (ТЕО) вантажоперевезень товару (прокат чорних металів) по території Російської Федерації, країн СНД та Балтії на загальну суму9 323 639 рос.руб. (З 797 592,18 грн.), в.т.ч.: транспортні послуги ВАТ «РЖД» - 6501 639 рос.руб. (2 652 351,75 грн.), винагорода за надання під навантаження вагонів для перевезення вантажу - 2 822 000 рос.руб. (1 145 240,44 грн.).
		Надання транспортно-експедиторських послуг Експедитором - ТОВ «УГМК Транс» (Російська Федерація) підтверджено первинними документами: актами приймання  здачі послуг та залізничними накладними ВАТ «РЖД». У актах зазначено: загальну вартість послуг в рос.руб., з окремим виділенням сум оплати витрат по сплаті транспортних послуг ВАТ «РЖД» по експортним перевезенням вантажів та винагороди Експедитора за надання під навантаження вагонів для перевезення вантажу; номери вагонів, реквізити залізничних накладних, найменування вантажу, дати відправки вагонів, станція відправлення та призначення.
		Згідно з залізничними накладними та актами приймання - здачі послуг транспортні послуги надані ВАТ «РЖД».
		Перевезення товару в Україну здійснено за імпортними контрактами: №VЕS/400 від 28.01.2010 року з ВАТ "Металургійний завод ім.А.М.Сєрова" (Російська Федерація), № VЕS/577 від 06.04.2016 року, №VЕS/586 від 20.10.2016, №VЕS/587 від 21.10.2016, № VЕS/598 від 05.05.2017 року з ПАТ "Надєждінський металургійний завод" (Російська Федерація).
		Перевіркою встановлено, що виплату доходів нерезиденту ТОВ «УГМК Транс» (Російська Федерація) з джерелом їх походження з України здійснено ТОВ «ТАКТ» у 2015 - р. та півріччі 2018 року у загальній сумі 9 323 639 рос.руб. (3 797 592,18 грн.), що підтверджено платіжними документами та виписками АТ «ОТП Банк», на рахунок, який зазначено у договорах, а саме: за 2015 рік у сумі 2 454 064 рос.руб. (845396,73 грн.), в.т.ч.: транспортні послуги ВАТ «РЖД» - 1 662 064 рос.руб.( 573 004,83 грн.), за 2016 рік у сумі 2 697 419 рос.руб. (1028984,73 грн.), в.т.ч.: транспортні послуги ВАТ «РЖД»- 1 905 419,00 рос.руб. (726845,97 грн.), за 2017 рік у сумі 3 217 911 рос.руб. (1 471 665,96грн.), в.т.ч.: транспортні послуги «РЖД»- 2 267 911 рос.руб.( 1 037 197,46 грн.), за півріччя 2018 року у сумі 954 245 рос.руб. (451 544,77 грн.), в.т.ч.: транспортні послуги ВАТ «РЖД» - 666 245 рос.руб.( 315 303,49 грн.).
		За надані послуги з ТЕО за договором ТОВ «ТАКТ» перераховано винагороду за надання під навантаження вагонів для перевезення вантажів у сумі 2 822 000 рос.руб. (1 145 240,44 грн.), за витрати по сплаті транспортних послуг ВАТ «РЖД» (залізничний тариф) у сумі - 6 501 639 рос.руб. (2 652 351,75 грн.).
		Операції з розрахунків за послуги ТЕО обліковувалися згідно з даними бухгалтерського обліку у оборотно - сальдовій відомості по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками».
		Станом на початок перевіряємого періоду 01.01.2015 за договором заборгованість не рахується, станом на 31.12.2015 за договором рахується дебіторська заборгованість у сумі 210 715 рос.руб., станом на 31.12.2016 за договором рахується кредиторська заборгованість у сумі 223 751 рос.руб., за станом на 31.12.2017 сальдо розрахунків - 0 грн., станом на 30.06.2018 сальдо розрахунків - 0 грн.
		Даною перевіркою встановлено, що Експедитор - ТОВ «УГМК-Транс» (Російська Федерація) надавав послуги з транспортно-експедиційного обслуговування вантажоперевезень ТОВ «ТАКТ» в міжнародному сполученні, проте самостійно перевезення не виконував, а залучав для цього третю особу перевізника - ВАТ «РЖД», що підтверджено актами здачі-приймання виконаних робіт та залізничними накладними.
		Тобто, на отримані доходи від перевезень нерезидент - ТОВ «УГМК-Транс» (Російська Федерація) мав обмежені повноваження в частині вартості транспортних послуг ВАТ «РЖД».
		Нерезидент ТОВ «УГМК - Транс» в частині вартості транспортних послуг діяв по договору транспортної експедиції як посередник в інтересах ВАТ «РЖД», яке є бенефіціарним власником доходу у вигляді транспортних послуг та відповідно отримувало вигоду від цього доходу.
		Такі доходи відповідно до підпункту «й» пп.141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ є іншими доходами ТОВ «УГМК - Транс» отриманими нерезидентом із джерел їх походження з що оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними пп. 141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ.
		В порушення п. 103.3 ст.103, п.п. 141.4.1, п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ ТОВ «Такт» за договорами транспортної експедиції від 15.12.2014 р. № УТ -140/2014 та від 20.12.2016 №УТ -145/2016 під час виплати доходу нерезиденту ТОВ «УГМК - Транс» (Російська Федерація) при виплаті інших доходів (транспортні послуги ВАТ «РЖД») з джерелом походження з України не нараховано, не утримано та не сплачено податок з доходу нерезидента за ставкою 15% у розмірі 397 854 грн.
		Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
		Згідно п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
		Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
		Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.46.5 ст. 46 Податкового кодексу України).
		Податкова декларація з податку на прибуток підприємства, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20 жовтня 2015 року №897 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств".
		ТОВ «Такт» у періоді, який перевірявся, задекларовано податкові зобов`язання нерезидента ТОВ «УГМК  Транс» (Російська Федерація) яким отримано доходи із джерелом їх походження в Україні на загальну суму 3797592,18 грн.
		Доходи ТОВ «УГМК  Транс» (Російська Федерація) самостійно визначені ТОВ «Такт» згідно з актами приймання-здачі послуг та залізничними накладними, тобто вважаються узгодженими.
		Порядок оподаткування доходів нерезидента врегульовано статтею 103, 141 Податкового кодексу України.
		Судом встановлено, що у спірному періоді позивачем було укладено два договори транспортного експедирування №УТ-145/2016 від 20.12.2016 року та №УТ-140/2014 від 15.12.2014 р. з ТОВ «УГМК-Транс».
		За своєю правовою природою, договір транспортного експедирування належить до різновиду договорів про надання послуг.
		Відповідно до ст. 316 Господарського кодексу України та ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
		Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська діяльність визначена, як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.
		Експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
		Клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.
		Перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.
		Учасники транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об`єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.
		Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками.
		За змістом ч.2 ст. 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.
		У відповідності до статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
		У разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.
		Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
		У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. 
		Згідно із загальним визначенням у пп. 14.1.54 Податкового кодексу України, доходом з джерелом походження з України вважається будь-який дохід, отриманий нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, в її континентальному шельфі, у винятковій (морській) економічній зоні.
		Підпунктом 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, вказаних у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
		Відповідно до пп. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.
		При цьому, згідно з п.п. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, фрахт це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.
		Статтею 912 Цивільного кодексу України визначено, що за договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов`язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам.
		Тобто, фрахтування за своєю суттю є орендою відповідного транспортного засобу для здійснення перевезень.
		Порядок укладання та форма договору чартеру (фрахтування) встановлюються транспортними кодексами (статутами).
		Водночас за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу (ст. 929 ЦКУ).
		При цьому, суд зауважує, що фрахт є винагородою (компенсацію), що виплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна чи транспортного засобу (їх частин) для (п.п.14.1.260 ПКУ): перевезення вантажів і пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.
		Тобто виплата винагороди буде фрахтом тільки в разі дотримання певних умов. 
		Щоб вважатися фрахтом, виплата повинна здійснюється або за договором перевезення, або за договором найму (оренди) судна. Виплати за транспортно-експедиторським договором на перевезення мають іншу природу і фрахтом не є. 
		Вказана позиція також викладена у рішення ВАСУ від 30.03.2015 р. №К/9991/57789/12,від 30.07.2015 р. №К/800/12080/15,від 15.02.2016 р. №К/800/17987/14, К800/18132/14.
		Фрахтом буде виплата експедитором винагороди перевізнику.
		Отже, експедитор за договором транспортного експедирування організовує надання послуг з перевезення вантажу, визначених договором, тобто працює як посередник клієнта.
		Експедитор може сам надавати послуги, передбачені договором, а може залучати до виконання третіх осіб. Експедитор з такими особами укладає договори або від свого імені або від імені клієнта.
		Таким чином, оплата за перевезення вантажу, що сплачує клієнт на користь експедитора включає у себе суми винагороди виконавця за виконання договору та суми компенсації витрат за організацію перевезення вантажу транспортом і за маршрутом клієнта (суми провізних документів, послуг з завантаження/розвантаження, які сплачує виконавець на користь перевізників/портів та інших додаткових зборів). 
		Кошти, що надходять від клієнта на рахунок експедитора для виконання умов договору, а потім перераховуються ним третім особам на оплату послуг, зазначених у договорі транспортного експедирування, є транзитними та доходом не визнаються, бо не відповідають критеріям визнання доходу: не збільшують активи і не зменшують зобов`язання, що обумовлюють збільшення власного капіталу.
		Те саме стосується і вантажу (права власності експедитор на вантаж не має), послуги з перевезення якого експедитор бере на себе.
		Проте, якщо експедитор-нерезидент здійснює перевезення вантажу з використанням власного транспортного засобу, у цьому випадку послуги перевезення розглядаються як фрахт, адже експедитор-нерезидент самостійно надає замовнику транспортні послуги. Тому, виплачуючи експедитору винагороди за послуги перевезення, замовник повинен сплатити податок на фрахт.
		Підсумовуючи викладене суд дійшов наступного висновку.
		За договором транспортного експедирування одна сторона(експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу (ст. 929 ЦКУ).
		Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, обраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір з перевезення вантажу» забезпечити відправку й одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.
		Водночас, винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами, перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом, вважається фрахтом (п.п. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
		Згідно з п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою б відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому: базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб`єктом спрощеного оподаткування.
		Відповідно до положень п.п. 14.1.12 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України базовою ставкою фрахту вважається сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодованих) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування.
		Таким чином, якщо експедитор здійснює перевезення вантажу із використанням власного транспортного засобу, то послуги з перевезення розглядаються як фрахт.
		Водночас якщо нерезидент з метою виконання договору транспортного експедирування залучає до виконання третіх осіб, у тому числі нерезидентів, що надають послуги з фрахту, то компенсація таких виплат резидентом нерезиденту - експедитору не вважаються сумою фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахтування. Компенсація таких виплат відповідно до підпункту «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу є іншими доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з Україна що оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
		Судом встановлено, що експедитор-нерезидент ТОВ «УГМК - Транс» для виконання договору транспортної експедиції залучав до виконання третю особу, яка безпосередньо надавала послуги з перевезення. Це підтверджено первинними документами - актами приймання - здачі послуг та залізничними накладними ВАТ «РЖД». 
		В актах зазначено загальну вартість послуг в рос.руб., з окремим виділенням сум оплати витрат зі сплати транспортних послуг третьої особи (ВАГ «РЖД») по експортним перевезенням вантажів та сум винагороди безпосередньо експедитора (ТОВ «УГМК Транс»).
		Оскільки нерезидент ТОВ «УГМК - Транс» з метою виконання договору залучив до виконання третю особу нерезидента ВАТ «РЖД», яке надало послуги з перевезення, то компенсація таких виплат ТОВ «Такт» нерезиденту-експедитору ТОВ «УГМК - Транс» не вважається сумою фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами. 
		Тобто ТОВ «УГМК - Транс» не є бенефіціарним отримувачем доходу, а фактично є посередником, який відповідно до п.103.3 ст. 103 ПК України не має права на застосування пільгового оподаткування згідно з правилами міжнародного договору України.
		Таким чином, компанія ТОВ «УГМК - Транс» (Російська Федерація) діяла з покладеними на неї функціями по договору, як посередник в інтересах третьої особи (ВАТ «РЖД»), яка є бенефіціарним власником доходу та отримувала вигоду від цього доходу. 
		Відшкодування витрат по сплаті транспортних послуг третій особі (ВАТ «РЖД») по експортним перевезенням вантажів згідно з вимогами п. 103.2 п. 103.3 ст. 103 ПК України не підпадає під дію положень міжнародного договору для застосування звільнення від оподаткування.
		Компенсація таких виплат відповідно до абзацу "й" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПК України с іншими доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПК України.
		Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на Території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України. Отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому Числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПК України, за ставкою в розмірі 15 відеоіків (крім і, доходів, зазначених у п. п. 141.4.3- 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 1ІК України) їх сумі: та за їх; рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше ще. передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 1 ІК України).
		Згідно ст. 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України, ПК України, Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України, чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюється питання оподаткування.
		Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Податкового Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
		Відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні Договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, с частиною національного законодавства України.
		Статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори Україн» встановлено, що якщо міжнародним договором України, який набрав чинності у:встановленому порядку, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Чинні міжнародні договори України є частиною національного законодавства України, та застосовуються у порядку, передбаченому відповідно до норм національного законодавства.
		Між Урядом України та Урядом Російської Федерації укладена Угода про запобігання подвійного оподаткування доходів та майна і запобігання ухилень від сплати, яка підписана 08.02.1995, ратифікована 16.10.1995, дата набуття чинності 03.08.1999.
		Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування відносно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України визначений у ст. 103 ПК України.
		Згідно з пунктом 103.1 статті 103 ПК України, застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
		Відповідно до п. 103.2 ст.103 ПК України особа (податковий агент) маг право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
		Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.
		Згідно п.103.3 ст.103 ПК України, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.
		При цьому, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бутті юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
		Відповідно до вимог до п. 103.9 ст.103 ПК України, особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов`язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані, та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
		Отже, ПК України унеможливлює застосування міжнародних договорів для звільнення від оподаткування виплат не бенефіціарному власнику доходу. У разі якщо відшкодування витрат у вигляді провізної плати здійснюється нерезиденту - експедитору, а не безпосередньому перевізнику, то така виплата не підпадає під дію міжнародних договорів для застосуванні звільнення від оподаткування.
		Таким чином, матеріалами справи та встановленими фактичними обставинами справи підтверджено правомірність застосування до ТОВ «Такт» Угоди про запобігання подвійного оподаткування доходів майна і запобігання ухилень від сплати в частині звільнення від оподаткування виплат ТОВ «УГМК-Транс», стосовно яких воно є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу без врахування виплат стосовно яких воно є посередником щодо такого доходу.
		Щодо прийняття податкового повідомлення рішення виконуючим обов`язки начальника Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС Дебелою К.П.
		Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
		Наказом Офісу великих платників податків ДФС від 05.05.17 №961 «Про уповноваження на виконання певних функцій керівника», з врахуванням листа Державної фіскальної служби України від 28.04.2017 р. №10836/7/99-99-01-01-17 «Про погодження уповноважених осіб» уповноважено заступника начальника управління - начальника відділу податкового супроводження підприємств харчової промисловості Дніпропетровського управління великих платників податків ДФС Дебелу К.П. виконувати функції керівника контролюючого органу, передбачених ПК України, однією з яких є підписання податкових повідомлень-рішень у відповідності до п.86.8 ст.86 ПК України.
		З 14.08.2018 р. наказом Офісу великих платників податків ДФС від 14.08.2018 «Про покладення обов`язків на ОСОБА_1 » обов`язки начальника Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС покладено на заступника начальника управління - начальника відділу податкового супроводження підприємств харчової промисловості Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС Дебелу К.П.
		Наказом №1865 від 08.10.2018 р. затвердженого Положення про Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків ДФС.
		Згідно п.4.14 вказаного Положення, начальник Дніпропетровського управління має право визначати у передбачених ПК України випадках суми податкових та грошових зобов`язань платників податків.
		На офіційному сайті Офісу великих платників податків ДФС (officevp.sfs.gov.ua) оприлюднено обов`язки та повноваження уповноваженої особи, заступника начальника управління - начальника відділу податкового супроводження підприємств харчової промисловості Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС.
		Вказана інформація є загальнодоступною.
		Враховуючи викладене суд не вбачає порушення відповідачем меж проведеної перевірки та винесеного за її наслідками податкового повідомлення-рішення.
		Разом з тим, суд акцентує увагу, що обґрунтування позову про оскарження податкового повідомлення-рішення не може будуватися на порушеннях процедури прийняття такого рішення, які полягають у відсутності повноважень уповноваженої особи на підписання рішення, відсутності інформації на офіційному сайті контролюючого органу. Платник податків має спростувати виявлені порушення по суті.
		У відповідності до положень КАС України, суд, при вирішенні справи, має надавати оцінку як кожному доказу окремо так і в їх сукупності та/або взаємозв`язку, врахувавши специфіку спірних відносин. 
		Враховуючи встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку, що надані документи та їх зміст свідчать, що сума виплат здійснених позивачем на користь ТОВ «УГМК-Транс» за договорами транспортної експедиції, не є фрахтом, а є іншими доходами, що вказує на правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
		Доводи позивача висновків суду по суті справи не спростовують.
		В ході судового розгляду справи підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення підтверджені, та підстав для його скасування суд не знаходить.
		Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно ч. ч. 1-3ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, правомірність податкового повідомлення-рішення підтверджена.
		При цьому судом враховано, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
		За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
		Розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України, за результатами розгляду даної справи, не здійснюється.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -
		 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		 
		У задоволенні позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Такт" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити. 
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
		Повний текст рішення суду складений 15 квітня 2019 року.
		 
		Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 15.04.19  Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіВ.С. Віхрова  В.С. Віхрова   Ю.Ю. Ковтун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...