Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 9901/769/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ, з них:; оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, з них:; рішень, ухвалених за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання.
Надіслано для оприлюднення: 21.06.2019. Зареєстровано: 23.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2019.

Номер судового провадження: П/9901/769/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		12 червня 2019 року 
		Київ
		справа №9901/769/18
		адміністративне провадження №П/9901/769/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів касаційного адміністративного суду:
		Судді-доповідача: Васильєвої І.А., 
		Суддів: Олендера І.Я., Пасічник С.С., Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
		Секретаря судового засідання: Томах О.О.,
		учасників справи:
		позивача - ОСОБА_1 , 
		представників позивача: ОСОБА_3., ОСОБА_4.,
		представника відповідача - Таркаєвої О.С.,  
		представника третьої особи - Цуцкірідзе І.Л., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2018 року № 1283/ко-18, - 
		ВСТАНОВИВ:
		06 вересня 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС України, Комісія), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Вищої ради правосуддя (далі - третя особа, ВРП) з вимогами про визнання протиправним та скасування повністю рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2018 року № 1283/ко-18 (том 1 арк. справи 1-36).
		ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
		2.1. Позиція позивача.
		В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується з прийнятим відповідачем рішенням, вважає, що останнє є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на наступне:
		1.          п. 3 ч. 6 статті 126 Конституцією України встановлений вичерпний перелік підстав звільнення судді з посади, зокрема за: вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді. Ні Конституцією України, ні Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачено звільнення судді одразу після не проходження кваліфікаційного оцінювання, без застосування проміжного, або іншого, більш м`якого дисциплінарного стягнення. У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 109 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що «до суддів може застосовуватись дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов`язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді…». Як вбачається з оскаржуваного рішення відповідача, підставою для його прийняття став висновок про невідповідність позивача займаній посаді у зв`язку з не проходженням суддею ОСОБА_1. кваліфікаційного оцінювання відповідно до приписів Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що в свою чергу може бути виключно підставою для притягнення позивача до іншого виду дисциплінарної відповідальності, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 109 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»;
		2.          для суддів, обраних безстроково, не було передбачено обов`язку проходити кваліфікаційне оцінювання на предмет підтвердження відповідності займаній посаді, а нові правові норми щодо дисциплінарної відповідальності за не проходження кваліфікаційного оцінювання мають безпосередню дію та розповсюджуються на осіб, які обійматимуть посади суддів після 02.06.2016 року;
		3.          Вища кваліфікаційна комісія суддів України порушила низку підписаних (ратифікованих) Україною міжнародно-правових актів, якими встановлюється заборона звільнення обраних безстроково суддів одразу після проходження кваліфікаційного оцінювання без попереднього застосування до цих суддів інших правових заходів реагування;
		4.          Вища кваліфікаційна комісія суддів України відмовилась перевіряти заповнений позивачем тестовий зошит і за наслідками оцінювання виставила оцінку « 0» балів, проте відповідач в цьому випадку повинен був провести оцінку заповненому зошиту.
		08.11.2018 року позивач надіслав на адресу суду письмові пояснення до позову, в яких щодо невмотивованості та необґрунтованості прийняття оскаржуваного рішення повідомив, що однією з підстав позову було прийняття оскаржуваного рішення з порушенням п. 34 Положення від 03.11.2016 року №143/зп-16, оскільки в останньому не містяться посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла відповідних висновків. Другою підставою на думку позивача є невмотивованість рішення, чим порушено приписи ч. 1 статті 88 Закону України № 1402. До того ж зазначив, що за результатами кваліфікаційного оцінювання має міститись висновок, за яким саме критерієм (компетентності, професійної етики або доброчесності) суддя не відповідає займаній посаді, адже суддя підлягає звільненню з займаної посади виключно у випадку, якщо він їй не відповідає хоча б за одним з вказаних вище критеріїв компетентності, професійної етики або доброчесності, і неминучий висновок з процесу оцінки полягає у тому, що суддя не здатний здійснювати правосуддя на «об`єктивно визначеному мінімально прийнятному рівні» (том 2 арк. справи 20-23).
		До того ж, в наданих суду в судовому засіданні письмових поясненнях від 15.05.2019 року представник позивача зазначив, що предметом анонімного тестування судді - є оцінка рівня знань у сфері права, проте оцінка відповідачем його професійної компетентності за результатами анонімного тестування в « 0» балів лише через технічну помилку позивача (не заповнення бланку відповідей, а заповнення тестового зошита) не є фактичною оцінкою рівня знань позивача у сфері права.
		Вищевикладене в сукупності на думку позивача є підставою для скасування рішення відповідача від 20.07.2018 року № 1283/ко-18.
		2.2. Відзив відповідача.
		18 жовтня 2018 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на адресу суду, надісланий відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого відповідач зазначив, що рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/за-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 
		26 березня 2018 року на засіданні Комісії відповідачем прийнято рішення № 61/за-18 про затвердження результатів іспиту, складеного 01 березня 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_1 за виконання анонімного письмового тестування отримав 0 балів, за виконання практичного завдання - 63 бали. 
		На підставі викладеного, Комісія встановила, що суддя апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1. за складення анонімного письмового тестування отримав менше 50 відсотків від максимально можливого бала, визначеного п. 9 розділу V Положення і рішенням Комісії від 06 лютого 2018 року № 13/зп-18, отже не склав іспиту і не може бути допущений до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
		За наведених обставин Комісія дійшла висновку, що суддя апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді за критерієм професійної компетентності, що відповідно до п. 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону та п. 37 розділу ІІІ Положення є підставою для внесення до Вищої ради правосуддя подання про звільнення судді з посади.
		На підставі викладеного Комісією 20 липня 2018 року прийнято рішення № 1283/ко-18 яким Комісія визначила, що:
		- суддя апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1. не склав іспиту; 
		- відмовила судді ОСОБА_1. у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди» та визнала суддю апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді; 
		- вирішила внести подання до Вищої ради правосуддя про звільнення з посади судді Апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 .
		До того ж в відзиві Комісія звернула увагу, що рішенням Комісії від 20 липня 2018 року № 1283/ко-18 не вирішується питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Луганської області. Позивач не наводить доводів та не надає належних і допустимих доказів на підтвердження передбачених частиною 3 статті 88 Закону України № 1402 підстав для оскарження та скасування рішення Комісії.
		На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову (том 1 арк. справи 136-146).
		2.3. Відзив третьої особи.
		11 жовтня 2018 року на адресу суду від Вищої ради правосуддя надійшов відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого відповідач зазначив, що рішенням ВККС України від 20 липня 2018 року № 1283/ко-18 суддю апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає займаній посаді. 
		21 вересня 2018 року на адресу ВРП надійшло подання з рекомендацією ВККС України про звільнення (в тому числі) судді апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 . Водночас частиною 8 ст. 101 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що рішення ВККС України щодо надання рекомендацій можуть бути оскаржені тільки разом з рішенням, ухваленим за відповідною рекомендацією. З огляду на викладене, рішення ВККС України може бути оскаржене позивачем тільки з рішенням ВРП про звільнення судді з посади. Наразі рекомендація перебуває на розгляді члена Вищої ради правосуддя, та будь-яких рішень за результатами розгляду рекомендації ВРП не приймала (том 1 арк. справи 125-127).
		2.4. В надісланій позивачем на адресу суду 31.10.2018 року відповіді на відзив ВККС України позивач зазначив, що має право оскаржити рішення ВККС України, окремо від рішення ВРП з огляду на порушення оскаржуваним рішенням його прав (том 1 арк. справи 177-196).
		ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ. 
		Ухвалою Верховного суду від 24.09.2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п`яти суддів.
		Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представників позивача про зупинення провадження у справі до вирішення справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України положень ч. 5 ст. 83, пп. "а" п. 11 ч. 4 ст. 85, ч. 3 ст. 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
		Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2019 року закрито провадження у справі № 9901/769/18 (П/9901/769/18) в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2018 року № 1283/ко-18 в частині внесення подання до Вищої ради правосуддя про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Луганської області.
		IV. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН. 
		ОСОБА_1 з 1997 року по 2006 рік обіймав посаду судді Перевальського районного суду Луганської області (з 2002 року обраний на посаду судді безстроково).
		З 2006 року обіймає посаду судді апеляційного суду Луганської області.
		Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 (том 1 арк. справи 150-151).
		Згідно з приписами п. 5 глави 6 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення від 03.11.2016 року № 143/зп-16 максимально можливий бал за показником рівень знань у сфері права становить - 90 балів, за показником рівня практичних навичок та умінь у правознавстві - 120 балів. 
		Відповідно до п. 9 розділу V Положення № 143/зп-16 мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді - 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту. 
		Рішенням Комісії від 06 лютого 2018 року № 13/зп-18 визначений мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту, у разі набрання суддею: 
		-           50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування;
		-           50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного практичного завдання (том 1 арк. справи 153-154).
		26 березня 2018 року Комісією прийнято рішення № 61/за-18 про затвердження результатів іспиту, складеного 01 березня 2018 року, зокрема, ОСОБА_1 , який за виконання анонімного письмового тестування отримав 0 балів, за виконання практичного завдання - 63 бали (том 1 арк. справи 156-158, 159, 160, 161).
		Розглянувши питання про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання, діючи в межах наданих законодавством повноважень 20 липня 2018 року ВККС України прийнято рішення № 1283/ко-18, в мотивувальній частині якого ВККС України встановила, що суддя апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1. за складення анонімного письмового тестування ( з врахуванням виправленої рішенням ВККС України від 11 жовтня 2018 року № 1816/ко-18 описки) отримав менше 50 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання, а отже не склав іспиту і не може бути допущеним до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди». 
		За наведених обставин Комісія дійшла висновку, що суддя апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді за критерієм професійної компетентності, у зв`язку з чим слід рекомендувати ВРП розглянути питання про звільнення його з посади.
		На підставі викладеного Комісія визначила, що:
		- суддя апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1. не склав іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 06.02.2018 року № 13/зп-18;
		- відмовила судді апеляційного суду Луганської області Юрченку А.В. у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди», призначеного рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18, за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів;
		- визнала суддю апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді; 
		- внесла подання до Вищої ради правосуддя про звільнення з посади судді апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 (том 1 арк. справи 147, 162-164), .
		Незгода з вказаним рішенням стала підставою для звернення позивача з даним позовом.
		V. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
		Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідних положень» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
		Пунктом 20 розділу XII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 2 червня 2016 року   № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
		Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
		Частиною п`ятою статті 83 Закону № 1402-VIII встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засобам їх встановлення затверджуються Комісією.
		Рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - положення).
		Відповідно до розділу І Положення встановлено, що кваліфікаційне оцінювання - це встановлена законом та цим Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або оцінювання відповідності судді займаній посаді за визначеними законом критеріями.
		Кваліфікаційне оцінювання проводиться прозоро та публічно. 
		Кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією у складі, визначеному рішенням Комісії. 
		Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
		1) складення іспиту;
		2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
		Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія. Якщо не ухвалене інше рішення, першим етапом кваліфікаційного оцінювання є складення іспиту. У разі ухвалення рішення Комісії про зміну черговості етапів кваліфікаційного оцінювання порядок допуску до наступного етапу та застосування мінімально допустимих балів визначається зазначеним рішенням. 
		За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює рішення щодо допуску судді (кандидата на посаду судді) до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання.
		Главою ІІ вказаного Положення передбачені показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.
		1.          Відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: 
		1.1.Рівень знань у сфері права. 
		1.2. Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні.
		1.3. Ефективність здійснення правосуддя. 
		1.4. Діяльність щодо підвищення фахового рівня. 
		Рівень знань у сфері права оцінюється (встановлюється) шляхом перевірки: 2.1. Знання матеріального і процесуального права України та міжнародно- правових актів. 2.2. Знання правових позицій Верховного Суду (Верховного Суду України). 2.3. Знання практики Європейського суду з прав людини. 2.4. Знання інших джерел права, правозастосовчої практики. Цей показник оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту. 
		Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється (встановлюється) шляхом перевірки: 3.1. Вміння визначати, оцінювати та описувати обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, зокрема, за наявності у модельній справі обставин, встановлених іншими судами, та їх висновків. 3.2. Вміння визначати, застосовувати та наводити норми права, що регулюють відносини, які є предметом модельної справи. 3.3. Вміння аналізувати і застосовувати правові позиції судів вищих інстанцій, зокрема, надавати висновки щодо застосування судами попередніх інстанцій правових позицій судів вищих інстанцій за наявності у модельній справі відповідних матеріалів. 3.4. Вміння аналізувати і застосовувати практику ЄСПЛ, рішення міжнародних судових установ та/або міжнародних організацій, які підлягають застосуванню в Україні. 3 3.5. Вміння аналізувати і робити висновки щодо відповідності (невідповідності) законодавству рішень судів попередніх інстанцій та наводити мотиви цих висновків за наявності у модельній справі відповідних матеріалів. 3.6. Вміння чітко та повно викладати резолютивну частину судового рішення відповідно до визначених процесуальним законом вимог з урахуванням обраного вирішення справи по суті відповідно до матеріалів модельної справи. 3.7. Вміння формулювати узагальнену правову позицію для відповідної категорії справ на підставі рішення у модельній справі (якщо модельна справа містить необхідні для цього матеріали). 3.8. Вміння викладати текст процесуального документа в офіційно-діловому стилі літературної мови чітко, зрозуміло, грамотно. 3.9. Дотримання стилістики та структури судового рішення. 3.10. Дотримання правил орфографії та пунктуації. 3.11. Інші уміння та навички. Цей показник оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.
		Показники  «ефективність здійснення правосуддя» та діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди.
		Згідно з приписами підпунктів 5.1.1.1 та 5.1.1.2 пункту 5 глави 6 розділу II Положення максимально можливий бал за показником рівня знань у сфері права становить 90 балів, за показником рівня практичних навичок та умінь у правозастосуванні - 120 балів.
		Відповідно до п. 9 розділу V Положення мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді - 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту. 
		Рішенням Комісії від 06 лютого 2018 року № 13/зп-18 визначений мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту, у разі набрання суддею: 
		-           50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування;
		-           50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного практичного завдання.
		Пунктом 9 глави 6 розділу II Положення передбачено, що суддя, який за результатами етапу «Іспит» набрав менше мінімально допустимого бала, на підставі відповідного рішення Комісії не допускається до етапу «Дослідження досьє та співбесіда», припиняє учать у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді або відповідність займаній посаді.
		Підпунктом 32.2 пункту 32 розділу ІІІ Положення встановлено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне із таких рішень: у випадку оцінювання відповідності займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)»:
		Рішення про відповідність судді займаній посаді.
		Рішення про невідповідність судді займаній посаді.
		Пункт 11 розділу V Положення, рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен із критеріїв бала більшого за 0.
		VI. ОЦІНКА СУДУ.
		Системний аналіз  норм Конституції України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішення Комісії 03.11.2016 № 143/зп-16, дає підстави для висновку, що оцінка критеріїв компетентності, професійності та доброчесності покладається саме на членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і ґрунтується на засадах рівнoправнoсті та співпричетності дo рішення.
		Зі змісту частини третьої статті 88 Закону № 1402 вбачається, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:  
		1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;
		2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання;
		3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про не підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;
		4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
		Як вбачається з аналізу оскаржуваного рішення, останнє приймалось відповідачем колегіально, підписано всіма членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, містить визначені законом, положеннями та умовами підстави для його прийняття, а також мотиви, з яких ВККС України дійшла висновку про невідповідність судді займаній посаді, та як наслідок внесла подання до ВРП про звільнення з посади судді. До того ж ОСОБА_1 належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання, та особисто складав іспит.
		Проте колегія суддів звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства відповідно до статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Як встановлено судом, підставою, для висновку в оскаржуваному рішенні про не складання позивачем іспиту, не допуску ОСОБА_1 до етапу «Дослідження досьє та співбесіда» і припиненні його участі у кваліфікаційному оцінюванні та визнанні таким, що не відповідає займаній посаді-є отримання ОСОБА_1 за результатами етапу «Іспит» менше мінімально допустимого бала (п.9 глави 6 розділу II Положення), оскільки за результатами складення анонімного письмового тестування позивач отримав « 0» балів, а за результатами практичного завдання -  « 63 бала».
		При цьому з пояснень представників позивача, відповідача, та аналізу наявних в матеріалах справи документів встановлено, що ОСОБА_1 отримав оцінку « 0» балів за письмове тестування у зв`язку з не заповненням ним бланку відповідей.
		Не заповнення бланку відповідей, а заповнення тестового зошиту позивач обумовив лише технічною помилкою, яка пов`язана з його запізненням до аудиторії в день проведення іспиту перед початком тестувань, не роз`ясненням йому уповноваженими представниками правил порядку заповнення матеріалів іспиту. Крім цього зауважив, що впротеріч вимог пп. 2 п. 12, п. 13 глави 2 розділу IV Порядку проведення іспиту уповноважені представники ВККС України не перевірили бланк відповідей ОСОБА_1 , та не зафіксували неправильність його заповнення в Протоколі реєстрації порушень. Крім цього посилався на те, що відповідачем впротеріч вимог п. 7 гл. 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-16 позивача допущено до практичного завдання.
		На підставі викладеного вважає, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України для належної оцінки рівня його знань у сфері права повинна була провести оцінку заповненого ним тестового зошиту. 
		Колегія суддів, проаналізувавши вищевикладені пояснення позивача, врахувавши доводи відповідача, а також враховуючи загальні вимоги Порядку та Положення до процедури проведення кваліфікаційного оцінювання зазначає наступне.
		Відповідно до п. 1 Порядку проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання іспит - це встановлений Законом етап кваліфікаційного оцінювання, який є основним засобом виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону судді та/ або кандидата на посаду судді (далі - учасник іспиту).
		Іспит проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (далі - Комісія) з метою визначення здатності учасника іспиту здійснювати правосуддя у відповідному суді або для оцінювання відповідності учасника іспиту займаній посаді судді за критерієм професійної компетентності. Іспит відбувається шляхом складення учасником іспиту анонімного письмового тестування та виконання письмового практичного завдання. 
		Іспит проводиться з урахуванням інстанційності та спеціалізації відповідного суду. 
		Анонімне письмове тестування складається шляхом вибору учасником іспиту однієї із запропонованих у тестовому завданні відповідей на запитання. Формулювання тестових запитань та відповідей, їх кількість та рівні запитань визначаються Комісією при проведенні відповідного кваліфікаційного оцінювання.
		Главою 2 Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання передбачено складення анонімного письмового тестування. 
		1. Перед початком складення анонімного письмового тестування уповноважені представники ознайомлюють учасника (учасників) іспиту із порядком його складення. 
		2. Після ознайомлення із порядком складення анонімного письмового тестування уповноважені представники у присутності учасника (учасників) іспиту відкривають пакет (пакети) із тестовими зошитами та роздають їх учаснику (учасникам) іспиту разом із бланками відповідей на них. 
		3. Учасник іспиту, який отримав тестовий зошит та бланк відповідей, повинен зробити відповідну відмітку на останньому про номер варіанта тестового завдання, який він отримав для складення, та у спеціально відведеному місці зазначити отриманий ним код. 
		4. Після одержання тестового зошита та бланка відповідей усіма учасниками іспиту оголошується про початок складення анонімного письмового тестування. Починати складення анонімного письмового тестування до оголошення про його початок забороняється. 
		5. Складення анонімного письмового тестування на паперових носіях дозволяється ручкою із чорнилом синього або чорного кольорів. 
		6. Для надання відповіді на запитання тестового зошита учасник іспиту у бланку відповідей в полі варіанта, який, на його думку, є правильним, повинен поставити позначку, яка визначена у бланку відповідей. Виправлення у бланку відповідей або його заміна, проставлення учасником іспиту будь-яких інших позначок, які не визначені бланком відповідей, а також проставлення будь-яких додаткових позначок, символів, літер, слів тощо не допускаються. У випадку проставлення учасником іспиту відміток у двох і більше полях одного тестового запитання відповідь на це запитання вважається неправильною. У випадку непроставлення учасником іспиту відмітки у полі тестового запитання відповідь на це запитання вважається ненаданою. 
		7. Правильне оформлення паперового бланка відповідей є обов`язком учасника іспиту. 
		8. Під час складення анонімного письмового тестування учаснику іспиту дозволяється користуватися лише тестовим зошитом, бланком відповідей, чистими аркушами паперу для власних записів та ручкою. Учасник іспиту зобов`язаний також мати на столі документ, що посвідчує його особу. 
		9. Тривалість складення анонімного письмового тестування визначається Комісією при проведенні відповідного кваліфікаційного оцінювання. 
		10. Учасник іспиту має право здати тестовий зошит та бланк відповідей достроково. 
		11. Після закінчення часу, відведеного для анонімного письмового тестування, уповноважені представники оголошують про його закінчення, після чого учасник іспиту зобов`язаний негайно припинити роботу над його складенням. 
		12. У випадку складення анонімного письмового тестування на паперових носіях: 
		1) учасник іспиту зобов`язаний здати тестовий зошит та бланк відповідей уповноваженим представникам негайно після оголошення про закінчення часу, відведеного на його складення; 
		2) уповноважені представники зобов`язані перевірити цілісність матеріалів іспиту та правильність оформлення бланка відповідей кожного учасника іспиту; 
		3) уповноважені представники складають акт закриття пакета з бланками відповідей та запаковують його разом із ними в окремий сейф-пакет. Форма акта закриття пакета з матеріалами складення анонімного письмового тестування затверджується Комісією. 
		13. Якщо під час прийняття бланка відповідей виявлено неправильність його оформлення та/або факт порушення учасником іспиту цілісності тестового зошита та/або бланка відповідей, зазначене фіксується у протоколі реєстрації порушень. 
		14. Після прийняття від учасника іспиту або останнього учасника іспиту (у разі якщо анонімне письмове тестування складав більше ніж один учасник іспиту) тестового зошита та бланка відповідей уповноважені представники в приміщенні для проведення іспиту складають акт закриття сейф-пакета з бланками відповідей та запаковують вказаний акт та бланки відповідей у відповідний пакет (у випадку складення анонімного письмового тестування на паперових носіях). 
		15. Протоколи реєстрації порушень та акти позаштатних ситуацій у разі їх наявності запаковуються в окремий пакет. Форма акта позаштатних ситуацій затверджується Комісією.
		Крім цього, пп. 4 п. 3 гл. 1 розділу IV Порядку передбачено, що учасник має право на присутність під час закриття та розкриття пакета (пакетів) з бланками відповідей за результатами складення анонімного письмового тестування.
		·          Щодо доводів позивача про не ознайомлення з правилами заповнення бланку.
		Як встановлено судом, з інформацією щодо загальних правил складання іспиту під час кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді ОСОБА_1 був ознайомлений особисто 01 березня 2018 року під час реєстрації на іспит, шляхом отримання загальних правил складення іспиту, що підтверджується його підписом у відомості учасників іспиту. Вказані правила містили застереження наступного змісту «у тестовому зошиті та зошиті з практичним завданням можна робити будь-які зручні записи, відмітки тощо. Ці зошити не перевіряються та не оцінюються. Оцінці підлягають виключно бланк відповідей тестування та зошит для практичного завдання» (том 2 арк. справи 176-177).
		По-друге, інформацію щодо правил заповнення бланка відповідей анонімного письмового тестування під час кваліфікаційного оцінювання суддів розміщено на офіційному веб-сайті Комісії: 
		-у підрозділі «Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання» розділу «Документи» рубрики «Оцінювання»; https://vkksu.gov.ua/userfiles/doc/poriadok_ispitu.pdf;
		-у відео-інформаційному матеріалі «Кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді». Роз`яснення для суддів» рубрик «новини» та «відео» https://www.vkksu.gov.ua/ua/news/kwalifikacijnie-ociniuwannia-na-widpowidnist-zajmanij-posadi-roziasniennia-dlia-suddiw/.
		Вищевикладена інформація є у відкритому доступі, що надавало змогу позивачу ознайомитись з правилами особисто.
		Крім цього, з досліджуваного судом в судовому засіданні відеозапису фіксування ходу кваліфікаційного оцінювання, зокрема під час анонімного письмового тестування вбачається, що позивач прибув до аудиторії з запізненням на іспит, та в подальшому ставив уповноваженому представнику ВККС України декілька запитань, проте дати оцінку, чи стосувались вказані запитання предмета «правильності заповнення бланка відповідей» суд не взмозі за відсутності звука у відеозапису. 
		Вищенаведені докази у сукупності не дають підстав вважати, що позивача не було ознайомлено з порядком заповнення бланка відповідей. Це свідчить лише про його неуважність. Крім цього позивач, в разі необізнаності з порядком міг поставити вказане запитання уповноваженому представнику.
		·          Перевірка рівня знань у сфері права.
		Як вказувалось судом вище, відповідно до п. 1 Порядку проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання іспит - це встановлений Законом етап кваліфікаційного оцінювання, який є основним засобом виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону судді та/ або кандидата на посаду судді (далі - учасник іспиту).
		У відповідності до вимог Положення № 143/зп-16 відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) зокрема за таким показником, як рівень знань у сфері права, який оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.
		Тобто з аналізу викладеного вбачається, що предметом анонімного тестування судді - є оцінка рівня знань у сфері права.
		Проте суд вважає, що в даному випадку, виставлена відповідачем ОСОБА_1 оцінка «0 балів» лише через не заповнення бланку відповідей, а заповнення тестового зошиту, не є фактичною оцінкою рівня знань позивача у сфері права, та не може бути підставою для висновку про визнання його таким, що не відповідає займаній посаді, а є лише технічною помилкою, допущеною останнім через неуважність, запізнення на іспит через погодні умови, що не спростовано відповідачем та підтверджено документально.
		До того ж суд звертає увагу, що навіть якщо відповідач все ж таки оцінював роботу позивача, то відповідно до вимог п. 7 гл. 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-16 повинен був не допустити позивача до виконання практичного завдання, та прийняти рішення про припинення участі позивача у кваліфікаційному оцінюванні та визнанні таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді, що не було застосовано відповідачем.
		Крім цього суд звертає увагу, що у відповідності до п. 13, 15 Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання від 04 листопада 2016 року № 144/зп-16, якщо під час прийняття бланка відповідей виявлено неправильність його оформлення та/або факт порушення учасником іспиту цілісності тестового зошита та/або бланка відповідей, зазначене фіксується у протоколі реєстрації порушень, які запаковуються в окремий пакет.
		Пп. 4 п. 3 гл. 1 розділу IV вказаного Порядку учасник має право на присутність під час закриття та розкриття пакета (пакетів) з бланками відповідей за результатами складення анонімного письмового тестування.
		Пп. 1, 5 п. 1 розділу V вказаного Порядку опрацювання матеріалів складення анонімного письмового тестування на паперових носіях складається зокрема з відкриття сейф-пакета (сейф-пакетів) з матеріалами складення анонімного письмового тестування та розгляду протоколів реєстрації порушень та ухвалення відповідного рішення про врахування чи неврахування таких порушень при встановленні результатів анонімного письмового тестування (за наявності).
		Як встановлено судом, зданий позивачем бланк відповідей не був належним чином перевірений на правильність заповнення уповноваженим представником відповідача, оскільки взагалі не містить жодної позначки в полі варінта відповіді (п. 6 гл. 2 розділу 4 Порядку). 
		До того ж, впротеріч п. 13, 15 Порядку відповідачем не надано суду протокол реєстрації порушень.
		На підставі викладеного, враховуючи, що виставлена відповідачем ОСОБА_1 оцінка « 0 балів» за результатами складеного анонімного письмового тестування лише через не заповнення ним бланку відповідей (що на думку суду не є фактичною оцінкою рівня знань позивача у сфері права, на що в свою чергу направлена мета іспиту), суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2018 року № 1283/ко-18 в частині визначення, що суддя апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 не склав іспит; відмови у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди»; та визнанні його таким, що не відповідає займаній посаді.
		В іншій частині позовних вимог провадження у справі закрито ухвалою Верховного Суду від 12.06.2019 року.
		Колегія суддів вважає помилковими посилання позивача на те, що внаслідок допущеного ним порушення він повинен бути направлений до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, оскільки дисциплінарне провадження щодо судді є відмінним від процедури кваліфікаційного оцінювання на предмет підтвердження відповідності займаній посаді.
		До того ж колегія суддів не приймає посилання позивача на те, що «для суддів, обраних безстроково, не було передбачено обов`язку проходити кваліфікаційне оцінювання на предмет підтвердження відповідності займаній посаді», оскільки, як встановлено судом, рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, які стосувались усіх суддів без виключення, та незалежно від призначення судді на посаду в межах п`ятирічного строку, або безстроково.
		Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Крім того колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що скасування рішення ВККС України має наслідком вчинення певних дій з боку відповідача, направлених на перевірку рівня знань позивача у сфері права та завершення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання. 
		На підставі викладеного, керуючись статями 244-250, 255, 266, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -                                                                                                                     
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2018 року № 1283/ко-18 задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2018 року № 1283/ко-18 в частині визначення, що суддя апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 не склав іспиту; відмови у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди»; та визнанні його таким, що не відповідає займаній посаді.
		Рішення Верховного Суду як суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.
		Повний текст рішення складений 19.06.2019 року.
		 
		Головуючий суддя                       Васильєва І.А.
		 
		Судді:                                                   Олендер І.Я.
		 
		                                                          Пасічник С.С.
		 
		                                                          Ханова Р.Ф.
		 
		                                                          Хохуляк В.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...