Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 552/680/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 23.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2019.
Дата набрання законної сили: 19.06.2019
Номер судового провадження: 61-32747ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		19 червня 2019 року
		м. Київ
		справа № 552/680/17
		провадження № 61-32747св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
		учасники справи:
		позивачі:  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_3 ,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 04 липня 2017 року в складі колегії суддів: Абрамова П. С., Хіль Л. М., Гальонкіна С. А.,
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У лютому 2017 року  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ) про відшкодування збитків.
		Позовна заява мотивована тим, що у листопаді 2016 року, запланувавши відпочинок за кордоном,  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до відповідача для надання туристичних послуг. 
		Позивачі сплатили за туристичні послуги 10 500 грн, яких у подальшому не отримали. ФОП ОСОБА_3 відмовляється добровільно повернути сплачені кошти.
		На підставі викладеного  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили стягнути з               ФОП ОСОБА_3 кошти у розмір по 5 250 грн (на кожного з позивачів) на відшкодування матеріальних збитків.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Київського районного суду міста Полтави від 27 квітня 2017 року        в складі судді Репало Д. О. в задоволенні позову відмовлено. Судові витрати віднесено за рахунок держави.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 були отримані від ФОП ОСОБА_3 консультації з підготовки документів та подачі їх до посольства для отримання туристичних віз. 
		Також суд вважав доведеним факт надання ФОП ОСОБА_3 цих послуг та їх вартості, як така, що відповідає сплаченим 10 500 грн.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 04 липня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нвое рішення про задоволення позову.
		Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5 250 грн матеріальних збитків.
		Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5 250 грн матеріальних збитків.
		Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь держави судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 704 грн.
		Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що неналежне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідачем не доведено факту, що вона належним чином підготувала   необхідні документи для подачі до візового центру, що причини відмови у видачі візи не пов`язані з її діями (бездіяльністю), зокрема даних щодо надання інформації про підтвердження мети і умов запланованого перебування.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ФОП ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що виконання відповідачем своїх обов`язків у повному обсязі підтверджується доказами, які були надані до матеріалів справи та досліджені судом першої інстанції. Видача візи не входить до переліку послуг, які мала б надати ФОП ОСОБА_3 . 
		Апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
		Оскільки відповідач не є в даних правовідносинах акредитованим комерційним посередником при оформленні віз, то вона не могла самостійно подати документи на отримання віз від імені позивачів, а мала можливість тільки консультувати їх та надавати допомогу в оформленні необхідних документів відповідно до вимог консульства Іспанії.
		В даному випадку страхування здійснювалось відповідачем від імені позивачів, кошти сплачувались від їх імені, оригінали документів про медичне страхування були надані на руки позивачам і самостійно надавались ними у консульство. Відповідач лише інформувала позивачів про вимоги консульства щодо обов`язкового страхування, рекомендувала страховика відповідно до вимог консульства та сплачувала кошти від імені позивачів. 
		Доводи інших учасників справи
		Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		01 червня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки», у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрована як ФОП, здійснює певні види діяльності, зокрема: діяльність туристичних агентств, надання послуг бронювання та пов`язані з цим дії.
		У листопаді 2016 року позивачі звернулися до ФОП ОСОБА_3 з метою отримання туристичних послуг, на оплату вартості яких були сплачені кошти в розмірі 10 500 грн.
		З квитанції до прибуткового касового ордера вбачається вид платежу - супроводження документів для отримання візи.
		Апеляційний суд встановив, що ФОП ОСОБА_3 взяла на себе обов`язки по візовому супроводженню, підготовці документів тощо.
		Під час розгляду справи ФОП ОСОБА_3 не надала жодних документів на підтвердження сплати нею в інтересах позивачів консульського збору, страхування та виконання обумовлених сторонами інших послуг.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду відповідає.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно з частиною першою статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом та відшкодування збитків (пункти 1 та 4 частини першої         статті 611 ЦК України).
		Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 906 ЦК України).
		На підставі викладеного апеляційний суд дійшов правильного висновку, що відповідачем не доведено факту належної підготовки документів для подачі до візового центру. ФОП ОСОБА_3 не подала доказів виконаної неї роботи по підготовці документів.
		Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що видача візи не входить до переліку послуг, які мала б надати ФОП ОСОБА_3 , оскільки суд апеляційної інстанції задовольнив позов з підстав невиконання відповідачем роботи, а не за відмову у видачі візи.
		Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в апеляційному суді з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного            суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		Рішення Апеляційного суду Полтавської області від 04 липня 2017 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                     І. М. Фаловська
		А. І. Грушицький
		В. В. Сердюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...