Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 485/141/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; визнання права власності.
Надіслано для оприлюднення: 24.06.2019. Зареєстровано: 25.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.06.2019.
Дата набрання законної сили: 25.07.2019
Номер судового провадження: 2/485/411/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 485/141/19
		Провадження № 2/485/411/19
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 червня 2019 року         м.Снігурівка
		Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
		головуючого судді Квєтка І.А.,
		секретар судового засідання Шеремет Ю.Є.,
		розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Снігурівської міської ради Миколаївської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
		встановив:
		У січні 2019 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом. Свої вимоги мотивувала таким.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її вітчим ОСОБА_3 
		Після його смерті відкрилася спадщина на житлову квартиру АДРЕСА_1 , яку згідно з розпорядженням органу приватизації від 25 січня 1996 року №1032 передано у спільну сумісну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
		Однак, за життя ні вітчим, ні її матір не встигли отримати свідоцтва про право власності на приватизовану квартиру.
		Вона є спадкоємцем за законом після смерті вітчима. Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 26 червня 2018 року встановлено факт проживання її однією сім`єю з спадкодавцем.
		За звернення до Снігурівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , їй відмовлено в оформленні спадкових прав за відсутності правовстановлюючого документа на нерухоме майно.
		Враховуючи наведене, а також те, що вона є спадкоємцем за законом після смерті вітчима, просить визнати за нею право власності на вказану квартиру в порядку спадкування.
		У підготовче засідання сторони не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.
		Позивачка подала суду заяву, в якій просила справу слухати у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
		Представник відповідача Снігурівської міської ради також подав суду письмову заяву про слухання справи в його відсутність, позовні вимоги визнав повністю.
		Згідно з ч.4 ст.200 ЦПК України суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
		У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
		Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Снігурівка Миколаївської області померла матір позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про її смерть серії НОМЕР_1 , виданого 19 листопада 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Снігурівського районного управління юстиції, актовий запис №264 (а.с.8). 
		На підтвердження родинних відносин позивачкою надано копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 23 жовтня 1967 року М.Скнитською сільською радою Славутського району Хмельницької області, актовий запис №57 від 23 жовтня 1967 року (а.с.9); витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб від 19 червня 2019 року №00023160380 та копію свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 17 лютого 1990 року Відділом ЗАГСу Снігурівського РВК Миколаївської області, актовий запис №23 на підтведження зміни прізвища на ОСОБА_1 (а.с.10).
		Після її смерті відкрилася спадщина на 1/2 частку житлової квартири АДРЕСА_1 . Рішенням Снігурівської міської ради Миколаївської області №10 від 24 листопада 2015 року вул.Леніна перейменовано на вул .Центральну.
		Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , як такий, що був зареєстрований зі спадкодавцем на момент її смерті, є її чоловік ОСОБА_3 , на підтвердження чого надано копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 04 вересня 2003 року за актовим записом №85 Відділом реєстрації актів громадянського стану Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області (а.с.10).
		Згідно листа завідувача Снігурівською державною нотаріальною конторою від 28 лютого 2019 року спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася.
		ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Снігурівка Миколаївської області помер чоловік матері та вітчим позивачки ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 22 березня 2017 року за актовим записом №85 Снігуріським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (а.с.7).
		Після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частку житлової квартири АДРЕСА_1 , належної на праві спільної сумісної власності, та 1/2 частку вказаної квартири, яку останній успадкував після смерті ОСОБА_2 
		Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є позивачка у справі; рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 26 червня 2018 року встановлено факт проживання позивачки однією сім`єю сумісно з померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , протягом 6 років 5 місяців до часу відкриття спадщини (а.с.12).
		Згідно з копією спадкової справи №187/2017, заведеної в Снігурівській державній нотаріальній конторі 10 травня 2017 року після смерті ОСОБА_3 , з заявою про прийняття спадщини після його смерті звернулася позивач у справі ОСОБА_1 . Інших спадкоємців немає.
		Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі, визнання права.
		Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		Спадкування здійснюється за заповітом або за законом - ст.1217 ЦК України.
		В силу ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Статтею 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
		Місцем відкриття спадщини, за нормою ст.1221 ЦК України, є останнє місце проживання спадкодавця.
		Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини - ст.1222 ЦК України.
		Згідно ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
		По положенню ст.ст.1258, 1261 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають дружина та діти спадкодавця.
		Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
		Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
		15 листопада 2018 року нотаріус Снігурівської державної нотаріальної контори Коваль Ю.В. винесла постанову, якою відмовила у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житлову квартиру АДРЕСА_1 , вказавши на вимогу надання оригіналу правовстановлюючого документу, який свідчить про належність цього майна померлому (а.с.6).
		За п.3.1 листа Вищого Спеціалізованого Суду України від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
		При цьому, фактична належність спадкодавцю спірного майна підтверджується копією розпорядження органу приватизації МП "Кошторисник" від 25 січня 1996 року №1032 та доданими до нього заявником документами щодо оформлення квартири у спільну власність, згідно з яким прохання наймача ОСОБА_3 задоволено, квартиру АДРЕСА_1 , в якій він мешкає, передано у приватну спільну сумісну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.17-20).
		За життя ОСОБА_3 виготовлено технічний паспорт на квартиру, відповідно до якого квартира АДРЕСА_1 зареєстрована МП "Кошторисник" на праві приватної спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності і записана у реєстрову книгу за №1040, та має дві кімнати загальною площею 45,6 кв.м, житловою площею 27,1 кв.м (а.с.14).
		Згідно з записами у будинковій книзі за адресою: АДРЕСА_1 , дані щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 внесено на підставі приватизації житла (а.с.13).
		Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна №170712156, та довідки Снігурівської філії ММБТІ від 09 жовтня 2018 року №322 (а.с.11), відомості про власника нерухомого майна відсутні. Вартість квартири станом на 14 лютого 2019 року становить 68400,00грн. (а.с.28).
		Згідно зі ст.345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
		Частиною четвертою ст.5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.
		Відповідно до п.3 ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. 
		Пленум Верховного Суду України в частині п`ятій пункту 13 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" зазначив, що в разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнанння за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.
		Отже, право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленною заявою, яка підлягає розгляду вказаним органом у строк, передбачений чинним законодавством.
		У тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого частиною третьою статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.
		Остільки, позивач довела наявність спадкового майна, пістави до його успадкування, неможливість реалізації спадкових прав у інший спосіб, суд визнає її позовні вимоги обґрунтованими та ухвалює про їх задоволення.
		Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 263-265, 141, 268 ЦПК України, суд
		ухвалив:
		Позов ОСОБА_1 до Снігурівської міської ради Миколаївської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
		Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житлову квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Снігурівський районний суд, який відраховується з дня складення повного судового рішення.
		Дата складення повного судового рішення - 24.06.2019 року.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...