Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1.380.2019.000832 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 24.06.2019. Зареєстровано: 25.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.06.2019.
Дата набрання законної сили: 25.07.2019
Номер судового провадження: 380.01.1.380.2019.000832

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		справа №1.380.2019.000832
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 червня 2019 року м.Львів
		Львівський окружний адміністративний суд у складі:
		Головуючого суддіКоморний О.І.
		секретар судового засіданняБабич Ю.Б.
		з участю
		представника позивача  ОСОБА_1 В.
		представника відповідача ОСОБА_2 
		представника третьої особиПастернак П.І.
		розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватне підприємство «Львівінтерспорт».
		Обставини справи.
		Позивач, ОСОБА_3 , звернувся до Львівського окружного адміністративного суд з позовною заявою про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.01.2019 року №49 «Про затвердження детального плану території у районі вул. Щирецької».
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що детальний план території, затверджений рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 49 від 18.01.2019 p. суперечить і вносить низку змін в генеральний план міста Львова та План зонування території Залізничного району міста, що є неприпустимим. Зазначає, що Порядком розроблення містобудівної документації, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 № 290, а саме в п. 4.1. встановлено, що рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Вказує, що відповідно до п. 4.8 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 290 від 16.11.2011, детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, реакційної та іншої забудови. Отже, детальний план території відноситься до містобудівної документації і не може суперечити генеральному плану та плану зонування, оскільки функціональне призначення детального плану є уточнення вищезазначених документів. Згідно з планом зонування, територію Залізничного району міста Львова поділено на зони функціонального призначення, яким відповідає відповідний колір. Територія у районі вул. Щирецької, щодо якої здійснювалось планування, відноситься до зони Г-6 (зона об`єктів торгівлі) та Ж-1 (зона садибної забудови). Водночас детальним планом території пропонується сформувати земельну ділянку (квартал) для розміщення багатоповерхової квартирної житлової забудови з вбудованими комерційно-громадськими об`єктами орієнтовною площею 2,72 га. На території детального плану території передбачається розміщення кварталів багатоповерхових секційних житлових будинків переважною поверховістю від 6 до 8 поверхів. Таким чином детальний план території суперечить плану зонування території, оскільки відносить дану ділянку до зони Ж-3 (зона багатоповерхової житлової забудови (від 5 до 10 поверхів). Вважає, що детальний план території суперечить генеральному плану м. Львова, що затверджений ухвалою сесії Львівської міської ради № 3924 від 30.09.2010 року. Відповідно до генерального плану м. Львова, ділянка у районі вул АДРЕСА_1 Щирецької відноситься до території гаражів та автостоянок. Також, відповідно до ухвали Львівської міської ради № 2620 від 16.11.2017 року земельна ділянка, що знаходиться в межах планованої території, з кадастровим номером 4610136300:04:0150082 надана під обслуговування автостоянок та паркінгів. Здійснення забудови даної території генеральним планом міста Львова не передбачено. Зазначає, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 620 від 08.06.2018 року встановлено мораторій на зміну цільового призначення земельних ділянок, які знаходяться в оренді, використовуються без договорів оренди землі, перебувають у власності для обслуговування автостоянок (парковок), а у разі надходження звернень про зміну цільового призначення земельних ділянок, які знаходяться в оренді (власності) або використовуються без договорів оренди землі для обслуговування автостоянок (парковок). розроблення детальних планів території, видачу містобудівних умов та обмежень на забудову земельних ділянок слід керуватись цим рішенням. Вказує, що згідно з протоколом засідання №15 архітектурно-містобудівної ради від 12 жовтня 2018 року, архітектурно-містобудівна рада не погодила детальний план території у районі АДРЕСА_2 . Зазначає, що у мешканців вул. Щирецької та прилеглих вулиць, щодо яких здійснювалось розроблення детального плану території є право, передбачене ч. 1 ст. 50 Конституції України на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Вказане конституційне положення розкривається у законах України та підзаконних актах, зокрема, в ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», яким встановлюється порядок розробки, погодження та прийняття містобудівної документації, яка приймається, зокрема, для створення безпечних для життя і здоров`я середовища. Вказує, що позивач, безпосередньо проживає в межах території, щодо якої здійснювалось розроблення детального плану. Таким чином, затвердження детального плану території у районі вул. Щирецької виконавчим комітетом Львівської міської ради, з недотриманням вимог законодавства, всупереч містобудівній документації вищого рівня, призвело до порушення інтересів та права позивача передбаченого ст. 50 Конституції України. Вважає, що право на звернення до суду в даному випадку виникає із факту порушення права на безпечне довкілля, що проявляється у прийнятті явно протиправних рішень виконавчого комітету про затвердження детального плану території.
		Ухвалою від 28.02.2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
		Ухвалою від 27.03.2019 року за клопотанням відповідача залучено приватне підприємство «Львівінтерспорт» до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
		Відповідачем 23.04.2019 року подано до суду відзив на позовну заяву позивача, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує повністю. Позиція відповідача обґрунтована тим, що 03.11.2017 р. виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення № 1006 «Про розроблення детального плану території в районі вул. Щирецької», яким дозволено розроблення детального плану території у районі вул. Щирецької відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів і правил, генерального плану м. Львова та положень затвердженої містобудівної документації. Замовником розроблення детального плану території визначено управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування, відповідальним за розроблення та фінансування - ПП «Львівінтерспорт». Також, зобов`язано управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування подати виконавчому комітету на затвердження детальний план території у районі вул. Щирецької з врахуванням здійснених погоджень та результатів громадського обговорення. Зазначає, що Конституцією України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (ч. 1 ст. 144). Таким чином, на виконання Конституційних приписів та норм Закону України «Про місцеве самоврядування в України» (ст. 73), враховуючи вимоги рішення виконкому від 03.11.2017 р. № 1006, виконавчим комітетом прийнято рішення № 49 від 18.01.2019 р. «Про затвердження детального плану території в районі вул. Щирецької». Вказує, що спірні правовідносини, які врегульовані оскаржуваним рішенням виконавчого комітету № 49 від 18.01.2019 p., виникли набагато раніше: 03.11.2017 р. Відповідач не заперечує, що 08.06.2018 p. виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення № 620 «Про встановлення мораторію на зміну цільового призначення земельних ділянок, які знаходяться в оренді, використовуються без договорів оренди землі, перебувають у власності для обслуговування автостоянок (парковок)». Вказаним рішенням, як зазначає позивач, встановлено мораторій на зміну цільового призначення земельних ділянок, які знаходяться в оренді, використовуються без договорів оренди землі, перебувають у власності для обслуговування автостоянок (парковок). Однак зазначає, що рішення виконавчого комітету № 620 від 08.06.2018 р. не може застосовуватися до відносин, які виникли до моменту набрання ним чинності. Вказане випливає із норми ст. 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. У зв`язку з цим вважає, що твердження позивача про те, що в цій частині рішення № 49 від 18.01.2019 р. суперечить наведеним в рішенні № 620 від 08.06.2018 р. вимогам, є безпідставним та таким, що не узгоджується з вимогами законодавства. Додатково відповідач зауважує, що повторний розгляд детального плану території в районі вул. Щирецької здійснювався містобудівною радою 18.12.2018 р. За результатами розгляду містобудівною радою вирішено погодити детальний план території у районі АДРЕСА_2 . Відповідач стверджує, що не знаходить і свого законодавчого підтвердження покликання позивача на те, що рішення про розроблення детального плану має приймати відповідна сільська, селищна, міська рада, оскільки ч. 8 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою. Згідно Розділу II «Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», затвердженого Ухвалою Львівської міської ради №777 від 14.07.2016р. та «Положення про виконавчий комітет Львівської міської ради», затвердженого Ухвалою № 1478 від 09.02.2017 p., до повноважень виконавчого комітету Львівської міської ради належить надання дозволу на розроблення та затвердження детальних планів територій, внесення змін до детальних планів територій у встановленому законодавством порядку, попередній розгляд планів зонування територій. Такі положення також узгоджуються із пп. 6 п. «а» частини 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», який передбачає, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації. Враховуючи наведене, а також те, що план зонування Залізничного району м. Львова розроблено, відповідач стверджує, що детальний план території має розглядати та затверджувати виконавчий комітет. Відповідач зазначає, що право особи на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому, для надання особі судового захисту, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і чи це право, свобода або інтерес порушені відповідачем. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
		Третьою особою 15.05.2019 року подано клопотання з обґрунтуванням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з урахуванням особливостей, визначених статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Також третьою особою 15.05.2019 року подано відзив на позовну заяву позивача, у якому третя особа проти позову заперечує повністю. Позиція третьої особи полягає у тому, що оскаржуване рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.01.2019р. № 49 «Про затвердження детального плану території у районі вул. Щирецької» прийняте у відповідності до ст. ст. 8, 19, п. 3 ст. 10 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2011 № 555 "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні", з урахуванням матеріалів розгляду пропозицій, поданих в рамках громадського слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території у районі вул. АДРЕСА_2 у м. Львові, витягу з протоколу засідання № 19 архітектурно-містобудівної ради управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради від 18.12.2018, ухвали міської ради від 21.05.2015 № 4657 "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території м. Львова (зонінг). Вказує, що згідно з Том 1. Частина 4, 5. Залізничний та Шевченківський райони , затверджено детальний план території у районі вул. Щирецької у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території. Зазначає, що частиною 5 ст. 20 ЗК України передбачено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Водночас, згідно з ч. 4 ст. 26 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці. Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» (затверджені з наданням чинності з 01.10.2012 наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.03.2012 N 107 та зі змінами N 1, чинними від 01.05.2018р.) ці будівельні норми встановлюють вимоги до складу та змісту детального плану території. Норми призначені для застосування органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами незалежно від форм власності та господарювання при розробленні детальних планів територій. Згідно із пунктом 4.1 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» детальний план розробляється з метою: - уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території району; - уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами; - визначення функціонального призначення та параметрів забудови окремої земельної ділянки за межами населеного пункту з метою розміщення об`єкта будівництва; - формування принципів планувальної організації забудови; - встановлення червоних ліній та ліній регулювання забудови; - виявлення та уточнення територіальних ресурсів для всіх видів функціонального використання території; - визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними нормами та санітарно-гігієнічними нормами; - визначення параметрів забудови окремих земельних ділянок; - уточнення містобудівних умов та обмежень згідно з планом зонування у разі його наявності; - визначення містобудівних умов та обмежень у разі відсутності плану зонування; - обґрунтування потреб формування нових земельних ділянок та визначення їх цільового призначення, зображення існуючих земельних ділянок та їх функціонального використання; - визначення потреб у підприємствах та установах обслуговування, місць їх розташування; - забезпечення комплексності забудови території; - визначення доцільності, обсягів, послідовності реконструкції забудови; - створення належних умов охорони і використання об`єктів культурної спадщини та об`єктів природно-заповідного фонду, інших об`єктів, що підлягають охороні відповідно до законодавства; - визначення напрямів, черговості та обсягів подальшої діяльності щодо: попереднього проведення інженерної підготовки та інженерного забезпечення території; створення транспортної інфраструктури; організації транспортного і пішохідного руху, розміщення місць паркування транспортних засобів; охорони та поліпшення стану навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки; комплексного благоустрою та озеленення; використання підземного простору тощо. Як передбачено пунктом 4.2 ДБН Б. 1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» детальний план розробляється: - на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер, - на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів; - на окрему територію за межами населеного пункту з певним функціональним використанням (житлова, курортна, оздоровча, рекреаційна, дачна або садова, виробнича тощо) або кількох таких територій - на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів; - на земельну ділянку за межами населеного пункту для розміщення окремого об`єкта будівництва - на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів (Примітка 1. Детальний план розробляють, як правило, на територію, що обмежується магістралями, вулицями, магістральними інженерними мережами або елементами ландшафту (водні об`єкти, гори, яри, ліси). Щодо позиції позивача, що оскаржуване рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 18 січня 2019р. № 49 «Про затвердження детального плану території у районі вул. Щирецької» суперечить вимогам рішення виконавчого комітету №620 від 08.06.2018р. яким встановлено мораторій на зміну цільового призначення земельних ділянок, які знаходяться в оренді, використовуються без договорів оренди, перебувають у власності для обслуговування автостоянок (парковок), третя особа звертає увагу на наступне: 03.11.2017р. виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення № 1006 «Про розроблення детального плану території в районі вул. Щирецької». Відповідно до вищезазначеного рішення вбачається, що спірні правовідносини в частині розроблення (отримання дозволу) детального плану території в районі вул. Щирецької виникли значно раніше, а тому відповідно рішення виконавчого комітету № 620 від 08.06.2018р. не може застосовуватись до відносин, що виникли до набуття ним чинності, що чітко випливає з норми cт. 58 Конституції України. Отже в врахуванням вищенаведеного дане рішення не може суперечити рішенню виконавчого комітету № 620 від 08.06.2018р. яким встановлено мораторій на зміну цільового призначення земельних ділянок.
		Судом ухвалою суду від 15.05.2019р. за наслідками розгляду клопотання залученої третьої особи призначено проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з урахуванням особливостей, визначених статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Позивачем подано до суду відповідь на відзив від 03.06.2019 року, відповідно до якого позивач з доводами відзиву на позовну заяву відповідача не погоджується повністю, вважає свої вимоги обґрунтованими, право порушеним.
		Ухвалою від 03.06.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
		У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просить позов задовольнити.
		Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив повністю з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов, просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		Представник третьої особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. 
		Суд заслухав вступне слово представника позивача та представника відповідача, представника третьої особи, дослідив подані сторонами докази та
		встановив:
		Третьою особою, приватним підприємством «Львівінтерспорт» 06.09.2017 року подано начальнику управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради заяву про надання дозволу на розробку детального плану території на ділянку по АДРЕСА_2 (а.с.46)
		За наслідками розгляду вказаної заяви Виконавчий комітет ЛМР керуючись ст. ст. 8, 19, п. 3 ст. 10 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2011 № 555 "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні" прийняв 03.11.2017 року Рішення «Про розроблення детального плану території у районі вул. Щирецької» №1006 (а.с.39), відповідно до якого вирішив:
		1. Дозволити розроблення детального плану території у районі вул. Щирецької відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів і правил, генерального плану м. Львова та положень затвердженої містобудівної документації (схема додається).
		2. Визначити:
		2.1. Замовником розроблення детального плану території - управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування з залученням фінансових джерел організацій, зацікавлених у розробленні містобудівної документації.
		2.2. Відповідальним за розроблення та фінансування детального плану території - приватне підприємство "Львівінтерспорт".
		3. Приватному підприємству "Львівінтерспорт":
		3.1. На конкурсній основі визначити ліцензовану проектну організацію - розробника детального плану території з укладенням відповідного договору.
		3.2. Скласти з розробником детального плану території завдання па його розроблення.
		3.3. Забезпечити розроблення містобудівної документації:
		3.3.1. Відповідно до вимог ДБН ОСОБА_4 .1.1-14:2012 "Склад та зміст детального плану території".
		3.3.2. Разом з розробленням планувальної структури забудови території, плану червоних ліній вулично-дорожньої мережі; з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок у комплексі з оточуючою забудовою на суміжних територіях; з пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території; з необхідними заходами щодо дотримання природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів та вимог з ліквідації аварійних ситуацій.
		3.3.3. З врахуванням інтересів власників нерухомості та дійсних землекористувачів у межах визначеної території.
		3.3.4. З додатком на електронному носії, виконаним ліцензованою геодезичною організацією у цифровому вигляді (формату ДіЕмЕф; з прив`язкою до місцевої системи координат контурів проектованих об`єктів, вулиць, проїздів та роздруківкою їх координат.
		3.4. Сприяти в організації проведення громадських слухань містобудівної документації відповідно до вимог ст. 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
		4. Управлінню архітектури та урбаністики департаменту містобудування:
		4.1.Надати визначеному у встановленому порядку розробнику містобудівної документації вихідні дані на розроблення детального плану території.
		4.2. Погодити детальний план території з Державним підприємством "Державний інститут проектування міст "Містопроект" (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та уточнення ріши затвердженого генерального плану м. Львова).
		4.3. Після розроблення детального плану для врахування громадських інтересів звернутись з заявою до управління "Секретаріат ради" проведення громадських слухань.
		5. Управлінню "Секретаріат ради" забезпечити у встановленому порядку проведення громадських слухань містобудівної документації з врахуванням пп. 3, 4, 5 п. З ст. 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
		6. Управлінню архітектури та урбаністики департаменту містобудування подати виконавчому комітету на затвердження детальний план території у районі вул. Щирецької з врахуванням здійснених погоджень та результатів громадського обговорення.
		7. Контроль за виконанням рішення покласти на директора департаменту містобудування.
		У відповідності із вказаним рішенням державним інститутом проектування міст «Містопроект» відповідно до договору на виготовлення містобудівної документації від 12.06.2018р. (а.с.195-201) розроблено детальний план території у районі АДРЕСА_2 (а.с.138-174), а із 19 червня по 13 липня 2018 року тривало громадське слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території в районі вул. Щирецької у м. Львові. Матеріали розгляду пропозицій, поданих в рамках громадського слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території в районі вул. Щирецькій у м. Львові затверджені начальником управління «Секретаріат ради» Львівської міської ради 25.09.2018 року. (а.с.175-190).
		Згідно з протоколом засідання №15 архітектурно-містобудівної ради від 12.10.2018р. по питанню №3 «Розгляд детального плану території у районі АДРЕСА_2 Львові» рішення не прийнято. (а.с.10-16).
		Відповідно до протоколу засідання №19 архітектурно-містобудівної ради від 18.12.2018р. по питанню №4 «Повторний розгляд детального плану території у районі вул. Щирецької у м. Львові» прийнято рішення погодити детальний план території у районі АДРЕСА_2 . (а.с.10-16).
		Виконавчий комітет ЛМР 18.01.2019 року керуючись ст. ст. 8, 19, п. 3 ст. 10 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2011 № 555 "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні", враховуючи матеріали розгляду пропозицій, поданих в рамках громадського слухання щодо рахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території у районі АДРЕСА_2 у м. Львові, витяг з протоколу засідання № 19 архітектурно-містобудівної ради управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради від 18.12.2018; ухвалу міської ради від 21.05.2015 № 4657 "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території м. Львова (зонінг). Том 1. Частина 4, 5. «Залізничний та Шевченківський райони", прийняв рішення №49 «Про затвердження детального плану території у районі вул. Щирецької» відповідно до якого вирішив:
		1. Затвердити детальний план території у районі вул. Щирецької у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території.
		2. Департаменту містобудування здійснювати надання вихідних даних на проектування об`єктів містобудування, відведення нових земельних ділянок та зміну цільового призначення раніше відведених земельних ділянок відповідно до містобудівної документації: детального плану території у районі вул. Щирецької та проектів землеустрою щодо впорядкування території.
		3. Управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування на підставі затвердженого детального плану території передбачити фінансування з розроблення проектів землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб з метою затвердження у встановленому порядку.
		4. Контроль за виконанням рішення покласти на директора департаменту містобудування.
		Спірні правовідносини виникли щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №49 «Про затвердження детального плану території у районі вул. Щирецької».
		Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.
		Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає, згідно преамбули, Закон України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		Конституцією України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (ч. 1 ст. 144).
		На основі цього положення Конституції України в Законі України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що у формі рішень приймаються нормативні та інші акти.
		Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти (Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009).
		Актами нормативно-правового характеру є локальні документи, які встановлюють, змінюють чи скасовують обов`язкові для виконання на певній території правила поведінки. Такі акти не стосуються якогось одного суб`єкта правовідносин і розраховані на багаторазове застосування.
		Ненормативними актами є індивідуально-правові акти, які є юридичними фактами, на підставі яких у фізичних осіб та юридичних осіб приватного права виникають, змінюються або припиняються конкретні права та обов`язки. Такі акти стосуються конкретних суб`єктів правовідносин (фізичних осіб та/чи юридичних осіб приватного права) і розраховані на одноразове застосування.
		Подібне передбачено п.п. 18, 19 ч.1 ст. 4 КАС України.
		З огляду на наведене, предметом оскарження є рішення, яке має ознаки саме нормативного акту органу місцевого самоврядування.
		Зазначене твердження не суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду зробленого в мотивувальній частині постанови від 30 травня 2018 року (справа №127/16433/17 Провадження №11-461апп18).
		Відповідно до пп. 6 п. «а» частини 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Згідно з ч. 8 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.
		Ухвалою Львівської міської ради від 21.02.2015 року «Про затвердження містобудівної документації План зонування території м. Львова (зонінг). Том 1. Частина 4, 5. Залізничний та Шевченківський райони» № 4657 затверджено містобудівну документацію План зонування території м. Львова (зонінг). Том 1. Частина 4, 5. Залізничний та Шевченківський райони (https://www8.city-adm.lviv.ua/inteam/uhvaly.nsf/9315c344519dd559c2256bb50042bc5c/94e52418775d56ddc2257e6900243027?OpenDocument)
		Згідно з Розділом II «Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», затвердженого Ухвалою Львівської міської ради №777 від 14.07.2016р. (https://www8.city-adm.lviv.ua/inteam/uhvaly.nsf/a19074bb3a9b23eac2256ac40046fcb4/8ba9abc94a42d1b1c225800200497e32?OpenDocument) та «Положення про виконавчий комітет Львівської міської ради», затвердженого Ухвалою № 1478 від 09.02.2017 p. (https://www8.city-adm.lviv.ua/inteam/uhvaly.nsf/(SearchForWeb)/07CC1C5F20A8C0B5C22580CE003188EA?OpenDocument) до повноважень виконавчого комітету Львівської міської ради належить надання дозволу на розроблення та затвердження детальних планів територій, внесення змін до детальних планів територій у встановленому законодавством порядку, попередній розгляд планів зонування територій.
		З урахуванням того, що план зонування Залізничного району м. Львова є затвердженим, доводи позивача щодо необхідності розгляду і затвердження детального плану території в районі вул. Щирецької Львівською міською радою є безпідставними, оскільки за наявності затвердженого плану зонування, згідно з ч. 8 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план розглядається і затверджується Виконавчим комітетом Львівської міської ради.
		Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
		Так, згідно із частиною першою статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
		Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої, восьмої статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.
		Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.
		Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
		Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.
		Відповідно до статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»:
		1. Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. 
		2. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.
		3. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації
		комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.
		4. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
		5. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
		-отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
		-розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
		-затвердження проектної документації;
		-виконання підготовчих та будівельних робіт;
		-прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;
		-реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
		Положенням статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що детальний план території  містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток частини території.
		Відповідно до ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
		Отже, метою розроблення детального плану території є визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
		Детальні плани території розробляються у відповідності до: Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ДБН Б ОСОБА_5 1.1-14:2012. «Склад та зміст детального плану території».
		В межах населеного пункту детальний план визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
		Рішення про розроблення детального плану певної території одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території.
		Судом встановлено, що в даному випадку детальний план території розробляється на підставі Рішення Виконавчого комітету ЛМР «Про розроблення детального плану території у районі вул. Щирецької» №1006 від 03.11.2017 року, яке є чинним, в судовому порядку не оскаржене, доказів протилежного сторонами не надано.
		Положенням статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено процедуру проведення громадських слухань, зокрема:
		- оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування. 
		- пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, державних будівельних норм, стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань.
		Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються (ч.4,5 статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		Проведення громадських слухань у м. Львові регулюється Положенням про порядок проведення громадських слухань у м. Львові, яке є додатком до Статуту територіальної громади міста Львова (https://www8.city-adm.lviv.ua/inteam/uhvaly.nsf/(SearchForWeb)/79BC163468782E76C22581F60034FF08?OpenDocument).
		Проведення громадських слухань, предметом обговорення яких є детальні плани територій, плани зонувань, генеральний план, або ж внесення змін до них відбувається відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Відповідно до Положення про порядок проведення громадських слухань у м. Львові, що є додатком до Статуту територіальної громади м. Львова, затвердженого Ухвалою Львівської міської ради № 2667 від 07.12.2017 (https://www8.city-adm.lviv.ua/inteam/uhvaly.nsf/(SearchForWeb)/79BC163468782E76C22581F60034FF08?OpenDocument) :
		5.6.1. Громадське слухання проектів генерального плану міста, детальних планів забудови та зонування територій здійснюються у відповідності та у спосіб визначений Законом України Про регулювання містобудівної діяльності та постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні. Громадське слухання з питань містобудування проводиться у форматі збору пропозицій впродовж визначеного терміну та публічних представлень проектів містобудівної документації. Термін, протягом якого проводиться збір пропозицій, не може бути меншим, ніж 14 днів. 
		5.6.2. У рамках громадських слухань проектів містобудівної документації обов`язково проводиться не менше одного разу публічне представлення містобудівної документації з метою інформування жителів та інших зацікавлених сторін. Голосування та прийняття рішень на публічному представленні не передбачено.
		5.6.3. Взяти участь у громадських слуханнях містобудівної документації можна через подачу пропозицій. Пропозиції мають бути обґрунтовані у межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань.
		5.6.4. Пропозиції до проектів містобудівної документації на місцевому рівні мають право надавати:
		5.6.4.1. Повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні.
		5.6.4.2. Юридичні особи, об`єкти нерухомого майна яких розташовані на території, для якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні.
		5.6.4.3. Власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розробляється містобудівна документація, та на суміжній з нею.
		5.6.4.4. Представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію.
		5.6.4.5. Народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад.
		5.6.5. Пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова.
		Отже, згідно діючого законодавства громадські слухання містобудівної документації проводяться під час її розроблення. 
		Судом встановлено, що відповідачем у відповідності до норм діючого законодавства організовано та проведено громадські слухання під час розроблення детального плану території в районі вул. Щирецької у м. Львові. Матеріали розгляду пропозицій, поданих в рамках громадського слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території в районі вул. Щирецької у м. Львові затверджені начальником управління «Секретаріат ради» Львівської міської ради 25.09.2018 року. (а.с.175-177).
		Позивач під час громадських слухань не скористався своїм правом подати пропозиції, зауваження чи заперечення під час розроблення детального плану території в районі вул. Щирецької у м. Львові, доказів протилежного позивачем не надано.
		Позивач вважає, що детальний план території в районі вул. Щирецької у м. Львові не відповідає генеральному плану, оскільки на території детального плану території передбачається розміщення кварталів багатоповерхових секційних житлових будинків переважною поверховістю від 6 до 8 поверхів. Таким чином детальний план території суперечить плану зонування території, оскільки відносить дану ділянку до зони Ж-3 (зона багатоповерхової житлової забудови (від 5 до 10 поверхів). Вважає, що детальний план території суперечить генеральному плану м. Львова, що затверджений ухвалою сесії Львівської міської ради № 3924 від 30.09.2010 року. Відповідно до генерального плану м. Львова, ділянка у районі вул АДРЕСА_1 Щирецької відноситься до території гаражів та автостоянок.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
		Згідно ОСОБА_6 .1.1-15:2012 визначено основні завдання та призначення проекту генерального плану населеного пункту:
		В п. 4.1: Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови та іншого використання території населеного пункту.
		В п. 4.3: Генеральний план визначає основні принципи і напрямки планувальної організації та функціонального призначення території, формування системи громадського обслуговування населення, організації вулично-дорожньої та транспортної мережі, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту території та населення від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження культурної спадщини та традиційного характеру середовища історичних населених пунктів, а також послідовність реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території.
		Таким чином генеральний план міста не розглядає окремі ділянки чи квартали, а вирішує питання стратегічного розвитку населеного пункту в цілому.
		Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
		Суд звертає увагу позивача, що згідно «Плану зонування території м. Львова (зонінг), том 1, частина1. Базове зонування. Загальна пояснювальна записка (нова редакція) із змінами, що враховують зміни до законодавчих актів згідно Закону України від 17.01.2017р №1817 VIII», що затверджений Ухвалою сесії Львівської міської ради №2162 від 29.06.2017р. «Про внесення змін до містобудівної документації «План зонування території міста Львова (Зонінг). Том 1. Частина 1. Базове зонування. Загальна пояснювальна записка», визначено Процедуру внесення змін і уточнень в план зонування та порядок розроблення детального плану території (ДПТ) при наявності затвердженого зонінгу пункт 1.7 (https://www8.city-adm.lviv.ua/inteam/uhvaly.nsf/(SearchForWeb)/C2625894C05182A7C225815C002C0195?OpenDocument)
		Відповідно до п.1.7.1 в план зонування можуть вноситись зміни та уточнення.
		Зміни в план зонування вносяться у випадку внесення змін в генплан міста, на підставі затвердженого проекту внесення змін в генплан, а також згідно п.6.7. ДСТУ-НББ.1-1-12:2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)».
		Зміни до плану зонування можуть розроблятись як окремий документ або вноситись шляхом розроблення детального плану території (далі ДПТ).
		Зміни до плану зонування, що розробляються як окремий документ, вносяться на підставі рішення міської ради і затверджуються на сесії міської ради. Зміни до плану зонування, що вносяться шляхом розроблення ДПТ, затверджуються Виконавчим комітетом міської ради.
		Уточнення плану зонування території здійснюється при розробленні ДПТ.
		При наявності зонінгу детальні плани розробляються з метою уточнення для конкретних ділянок єдиних містобудівних умов та обмежень їх забудови, визначених планом зонування узагальнено, для зони в цілому. В процесі розроблення ДПТ, може виникати необхідність уточнення рішень, в т.ч і генплану міста відповідно до п.1 ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» .
		Необхідність внесення змін або уточнень в зонінг обумовлюється в рішенні ради (виконкому) та завданні на розроблення детального плану території.
		Уточнені матеріали зонування території та містобудівних регламентів у складі ДПТ проходять процедуру громадських слухань, погоджуються у випадку необхідності із відповідними органами і затверджуються Виконавчим комітетом міської ради.
		Судом встановлено, що згідно затвердженого детального плану території в районі вул. Щирецької у м. Львові, розробником детального плану території ДП "Містопроект" зазначено (а.с.144) : «Згідно плану зонування територія проектування відноситься до зони Г-б (зона об`єктів торгівлі) та Ж-1 (зона садибної забудови). Проектним рішенням ДПТ частково вносяться зміни до планувальної структури даної території, а саме, переведення території в зону Ж-3.
		Пропонується сформувати земельну ділянку (квартал) для розміщення багатоповерхової квартирної житлової забудови з вбудованими комерційно-громадськими об`єктами орієнтовною площею 2,72 га.
		Дане рішення вимагає внесення і вносить ряд уточнень в генеральний план міста Львова та План зонування території Залізничного району міста.
		Структура проектованої забудови в межах території проектування ДПТ наступна: «багатоквартирна житлова забудова з вбудованими об`єктами обслуговування представлена капітальною 6-8- поверховими секціями, загальною площею орієнтовно 38-43 тис. м. кв. Крім цього на перспективу можливе впорядку вання існуючих кварталів індивідуальної житлової забудови, шляхом доповнення її зблокованими житловими секціями».
		Таким чином, прийняте відповідачем рішення про затвердження детального плану території в районі вул. Щирецької у м. Львові, розробленого як окремий документ, не суперечить генеральному плану та плану зонування, оскільки розроблення детального плану території в районі АДРЕСА_3 . АДРЕСА_2 у м. Львові, як окремого документа та його затвердження, відповідно до п.1.7.1 «Плану зонування території м. Львова (зонінг), том 1, частина1. Базове зонування. Загальна пояснювальна записка (нова редакція) із змінами, що враховують зміни до законодавчих актів згідно Закону України від 17.01.2017р №1817 VIII» , що затверджений Ухвалою сесії Львівської міської ради №2162 від 29.06.2017р. «Про внесення змін до містобудівної документації План зонування території міста Львова (Зонінг). Том 1. Частина 1. Базове зонування. Загальна пояснювальна записка» є уточненням плану зонування території, яке здійснюється при розробленні детального плану території та є підставою уточнення рішень, в т.ч і генплану міста відповідно до п.1 ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Позивач позовні вимоги обґрунтовує також тим, що 08.06.2018 p. виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення № 620 «Про встановлення мораторію на зміну цільового призначення земельних ділянок, які знаходяться в оренді, використовуються без договорів оренди землі, перебувають у власності для обслуговування автостоянок (парковок)». Вказаним рішенням, як зазначає позивач, встановлено мораторій на зміну цільового призначення земельних ділянок, які знаходяться в оренді, використовуються без договорів оренди землі, перебувають у власності для обслуговування автостоянок (парковок).
		На переконання суду рішення виконавчого комітету № 620 від 08.06.2018 р. не може застосовуватися до відносин, які виникли до моменту набрання ним чинності, оскільки згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		Відповідачем рішення «Про розроблення детального плану території у районі вул. Щирецької» №1006 прийнято 03.11.2017 року, тобто до встановлення мораторію на зміну цільового призначення земельних ділянок, який не може мати вплив на розробку детального плану території, який розпочато. 
		Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. 
		Суд згідно ч.1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		В силу ч. 2 ст.264 КАС України, право оскаржувати нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
		Право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України. Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено право, свободи чи інтереси, і просить про їх захист.
		Отже, для того, щоб особа могла реалізувати своє право на судовий захист, необхідно встановити, що оскаржуваним рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень порушено права, свободи чи інтереси саме цієї особи або особи в інтересах якої вона звернулася.
		Позивач в позовній заяві вказує, що у мешканців вул. Щирецької, та прилеглих вулиць, щодо яких здійснювалось розроблення детального плану території є право, передбачене ч. 1 ст. 50 Конституції України на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Також у судовому засіданні представники позивача зазначали, що у зв`язку із розробленням детального плану території та подальшим будівництвом нерухоме майно позивача втратить у своїй вартості і втрачається можливість паркування автотранспорту.
		Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Проте ні з позовною заявою, ні під час розгляду справи, стороною позивача не надано жодних доказів наявності у позивача нерухомого майна в прилеглих межах до ділянки щодо якої розробляється детальний план, відомостей про вартість такого майна та будь-яких висновків про можливий вплив на вартість такого майна у зв`язку із розробленням детального плану території. Також позивачем не надано жодних доказів користування місцями для зберігання автотранспорту на території, щодо якої розробляється детальний план, та доказів впливу розробленого плану території на безпечне для життя і здоров`я довкілля чи доказів заподіяння ним шкоди правам позивача.
		Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняті відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем рішення прийнято з цілковитим додержанням вимог ч.2 ст.2 КАС України, прав позивачів спірне рішення не порушило.
		Суд, вирішуючи даний спір, також відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема, у п. 45 рішення в справі «Бочаров проти України», п. 53 рішення в справі «Федорченко та Лозенко проти України», п. 43 рішення в справі «Кобець проти України», при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоб не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.
		Зібрані і досліджені докази у справі, не підтверджують і не обґрунтовують позовні вимоги, з якими до суду звернувся позивач.
		Вимоги позивача є необґрунтованими, а тому у позові слід відмовити повністю.
		Судом в процесі розгляду справи щодо спірного рішення відповідача не виявлено інші нормативно-правові акти, прийняті відповідачем, крім того, щодо якого відкрито провадження в адміністративній справі, які суду слід визнати протиправними чи їх окремі положення в порядку, визначеному статтею 264 КАС України, які безпосередньо впливають на прийняття рішення у справі і без визнання яких протиправними неможливий ефективний захист прав позивача.
		Відповідно до ст. 139 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові не передбачено.
		Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 255, 264, 295 КАС України, суд -
		ухвалив:
		1. У задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 18 січня 2019 року №49 Про затвердження детального плану території у районі вул. Щирецької - відмовити повністю.
		2. Судові витрати відшкодуванню не підлягають.
		Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складений 24.06.2019р.
		 
		Суддя Коморний О.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...