Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 310/6214/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.06.2019.
Дата набрання законної сили: 20.06.2019
Номер судового провадження: 51-10501км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016080000000137

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		20 червня 2019 року
		м. Київ
		Справа № 310/6214/16-к
		Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/778/374/18
		Провадження № 51  10501 км 18
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		 
		за участю: 
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 , 
		прокурора   ОСОБА_5 ,
		захисника засудженої ОСОБА_6  адвоката ОСОБА_7 ,
		 
		розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080000000137 від 01 червня 2016 року, щодо 
		ОСОБА_6 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Бердянська Запорізької області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		за ст. 368 ч. 1 КК України,
		за касаційною скаргою заступника прокурора Запорізької області ОСОБА_8 на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 27 вересня 2018 року щодо 
		ОСОБА_6 .
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 вересня 
		2017 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 368 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 1 рік. 
		Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирався. 
		Прийнято рішення щодо речових доказів. 
		Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватою і засуджено за те, що вона, обіймаючи посаду державного реєстратора Бердянської районної державної адміністрації, виконуючи функції державного службовця, 17 червня 2016 року приблизно о 11 годині 40 хвилин у приміщенні свого службового кабінету за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з корисливих мотивів, одержала від 
		ОСОБА_9 неправомірну вигоду в розмірі 8000 гривень за її дії для реєстрації об`єкта нерухомості, який розташований за адресою: 
		АДРЕСА_3 . 
		Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 27 вересня 2018 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 за апеляційною скаргою заступника прокурора Запорізької області змінено, виключено з мотивувальної частини посилання на активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття, а апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 залишено без задоволення.
		У решті вироку суду першої інстанції залишено без зміни. 
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також а також короткий зміст поданих заперечень
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Указує на те, що судом у вироку не мотивовано вид та розмір призначеного покарання. Вважає, що суд дійшов помилкового висновку про доцільність призначення ОСОБА_6 покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, оскільки вона вину не визнала і не сприяла розкриттю злочину, її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів з таким покаранням неможливе. Зазначає, що мінімальний строк додаткового покарання судом також не мотивовано, таке додаткове покарання чітко не сформульовано. 
		У запереченнях на касаційну скаргу прокурора засуджена ОСОБА_6 зазначає про безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі, та просить залишити її без задоволення, а оскаржене судове рішення щодо неї  без зміни.
		Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило. 
		Позиції учасників судового провадження 
		Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив її задовольнити.
		Захисник у судовому засіданні вважав доводи прокурора безпідставними та просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення  без зміни. 
		Мотиви Суду 
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків. 
		Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке її засуджено, та кваліфікація вчиненого за ст. 368 ч. 1 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
		Доводи касаційної скарги про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої внаслідок м`якості є необґрунтованими.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		При призначені покарання ОСОБА_6 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Як убачається із вироку, суд першої інстанції при призначенні покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про особу ОСОБА_6 , яка раніше не судима, за місцем роботи характеризується посередньо, а за місце проживання  позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні дитину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено. 
		Врахувавши всі зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 без її ізоляції від суспільства і обґрунтовано призначив їй основне покарання у виді штрафу в межах санкції ст. 368 ч. 1 КК України та додаткове покарання в межах, встановлених у ст. 55 КК України, мотивувавши таке рішення.
		Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_6 та прокурора на вирок місцевого суду, перевірив доводи прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та м`якість призначеного покарання, які аналогічні доводам касаційної скарги, та визнав їх безпідставними. При цьому, апеляційний суд правильно встановив відсутність у діях ОСОБА_6 щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, разом з тим дійшов обґрунтованого висновку про відповідність призначеного ОСОБА_6 покарання положенням статей 50, 65 КК України, належним чином мотивувавши своє рішення.
		Апеляційний суд також зазначив, що питання, які виникають при виконанні вироку, у тому числі щодо виконання додаткового покарання, можуть бути вирішені в порядку ст. 537 КПК України. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
		Покарання, призначене ОСОБА_6 , за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для її виправлення і попередження нових злочинів, воно відповідає вимогам ст. 65 КК України. Переконливих доводів, які б спростовували висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо призначеного покарання за матеріалами провадження не встановлено.
		Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, також не виявлено.
		Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги прокурора та скасування рішення суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_6 не знаходить.
		Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, Суд
		ухвалив:
		Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 27 вересня 2018 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області ОСОБА_8  без задоволення.
		Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...