Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/15184/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 25.06.2019. Зареєстровано: 26.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.06.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/761/456/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016100100011043

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/15184/17
		Провадження №1-кп/761/456/2019 
		В И Р О К 
		іменем України
		 
		21 червня 2019 року             Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Одеської області міста Арциз, громадянин України, не одружений, працюючий генеральним директором ТОВ «Рускримінвест», зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий
		у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115КК України, 
		секретар судового засідання ОСОБА_5 
		за участі:
		сторони обвинувачення - ОСОБА_6 
		обвинуваченого  ОСОБА_4 
		захисника адвоката  ОСОБА_7 
		потерпілого  ОСОБА_8 
		представника потерпілого ОСОБА_9 
		в с т а н о в и в :
		 
		ОСОБА_4 10 травня 2016 року знаходячись на території міста Севастополь Автономної Республіки Крим, під час перегляду на невстановленому Інтернет ресурсі відеозапису трансляції масових заходів, приурочених до відзначення Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, що проходили 09 травня 2016 року на території міста Києва, побачив раніше не відомого чоловіка, котрий підійшовши до незнайомої йому жінки, зірвав з її одягу«Георгіївську стрічку» та наніс тілесні ушкодження. Вказане відео викликало у ОСОБА_4 обурення та неприязне відношення до незнайомого йому чоловіка, внаслідок чого сформувався умисел на протиправне заподіяння смерті останньому.
		В подальшому, ОСОБА_4 , за допомогою невстановлених Інтернет ресурсів, відшукав особу невідомого йому вищевказаного чоловіка, котрим виявився ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .Крім цього ОСОБА_4 стало відомо місце проживання потерпілого та інші обставини життя останнього.
		З метою відшукування ОСОБА_8 та реалізації свого злочинного умислу направленого на умисне протиправне заподіяння смерті останньому, ОСОБА_4 приблизно 25-26 серпня 2016 року прибув до міста Києва.
		В подальшому з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 05 вересня 2016 року приблизно о 11 годині 40 хвилин, ОСОБА_4 знаходився біля сходового маршу, який веде до підземного пішохідного переходу, що розташований навпроти будинку №68\1 по проспекту Перемоги у м. Києві поруч із зупинкою громадського транспорту «Полковника Шутова».В цей час чого помітив ОСОБА_8 , який був одягнений у камуфляжну форму добровольчого батальйону «ОУН».
		Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_4 05 вересня 2016 року, приблизно о 11 годині 40 хвилин, знаходячись біля сходового маршу, який веде до підземного пішохідного переходу, що розташований навпроти будинку №68\1 по проспекту Перемоги у м. Києві, поруч із зупинкою громадського транспорту «Полковника Шутова», діючи умисно, з метою протиправного заподіяння смерті іншій людині, переслідуючи мотив особистих неприязних відносин, користуючись тим, що ОСОБА_8 повернувся до нього спиною та в цей час не звертав на нього свою увагу, наблизився до нього та несподівано для потерпілого схопив його ззаду лівою рукою за шию, а правою, в котрій утримував предмет, що має колюче-ріжучі властивості, став наносити численні удари, в тому числі в ділянки життєво важливих органів людини.
		ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися у нанесенні ОСОБА_8 не менше десяти ударів предметом, що має колюче-ріжучі властивості, виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення умисного вбивства до кінця, та будучи впевненим, що нанесеної ним кількості ударів в область життєво важливих органів людини достатньо для настання смерті потерпілого, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а потерпілого залишив лежати на вулиці.
		Проте, ОСОБА_4 не довів злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки кількість та точність нанесених ним ударів ножем виявилась недостатньою для негайного настання смерті ОСОБА_8 , а через невеликий проміжок часу його виявили перехожі громадяни та одразу викликали медичних працівників, якими потерпілому було надано своєчасну та кваліфіковану медичну допомогу.
		Згідно висновку судово-медичної експертизи №1854/Е від 25.11.2016 «на момент первинного відомого звернення за медичною допомогою 05.09.2016 року о 11 год.41 хв. Клінічними лікарями Київської міської лікарні №17 встановлено: а) непроникаючих колото-різаних поранень: - рана на боковій поверхні живота справа; - рана на переднє боковій поверхні живота справа; - рана на передній поверхні живота справа; - рана на тильній поверхні правої кисті в проекції 3-го-4-го п`ясно-фалангового суглобу; - рана на долонній поверхні лівої кисті в проекції проксимального між фалангового суглобу 2-го пальця; - рана на долонній поверхні лівої кисті в проекції 1-го п`яно  фалангового суглобу; - рана на задній  зовнішній поверхні лівої гомілки у верхній третині; б) непроникаюче колото-різане пораненнядолонної поверхні правої кисті з пошкодженням сухожилків згиначів 3-4 пальців, 4-го загальнопальцевого нерву та з утворенням перелому основи проксимальної фаланги 4-го пальця; в) проникаючого колото-різаного поранення бокової поверхні грудної клітки  рана в проекції 5-го міжребіря по лівій заднє  паховій лінії, від якої відходить рановий канал, що за своїм ходом ушкоджує шкіру, підшкірно-жирову клітковину, товщу м`язів грудної клітки, проникає в плевральну порожнину з утворенням лівобічного гемотораксу, ушкоджує лівий купол діафрагми, проникає в черевну порожнину з наскрізним пораненням селезінки та розвитком гемоперетонеуму та гіповомічного шоку 1 ступеню.
		Кожне з тілесних ушкоджень, зазначених в підпункті а) відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Тілесні ушкодження зазначені в підпункті б) відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинило розлад здоров`я на строк понад 21 добу. Критерієм судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесного ушкодження, вказаного в підпункті в) є критерій небезпеки для життя, тому вказане тілесне ушкодження відноситься до тяжкого тілесного ушкодження».
		 
		Таким чином,  ОСОБА_4 вчинив закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.15 ч.1 ст. 115 КК України.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_4 допитаний у суді, винуватість у вчиненні злочину за ч.2 ст.15 ч.1 ст. 115 КК України визнав частково, вважає правильною кваліфікацією своїх дій за ознаками ч.1 ст.121 КК України.Заявив, що умислу на вбивство у нього не було, та надав суду показання, що 10 травня 2016 року, після робочого дня, він знаходився вдома та побачив сюжет новин, у якому розповіли, як під час спроби святкування Дня Перемоги у місті Києві чоловік побив жінку з дитиною, це був потерпілий. Ця ситуація його сильно обурила, адже на його переконання, незважаючи на стан особи, його релігійні, політичні, соціальні погляди, чоловік ніколи в житті не підніме руку на жінку, а тим паче, на дитину. 
		Через 4 місяці він поїхав до м. Києва з робочим візитом (займався оптовими поставками) на тиждень. В останній день перебування у м. Києві, закінчивши усі робочі зустрічі, мав запас часу та вирішив зустрітись зі своєю знайомою після кінця робочого дня. 
		Обвинувачений перевдягнувся з костюму у вільний одяг (капці, світло синя футболка та сині шорти). Зазначив, що вважає, якщо людина планує вчинити правопорушення такого характеру, вона продумає більш доцільну форму одягу, в тому числі взуття. 
		Він мав запас часу, а тому вирішив прогулятись до центру м. Києва. Зважаючи на те, що погано орієнтується у місті, користувався програмами в телефоні та GPS-навігаторами. По дорозі зіткнувся з чоловіком та, піднявши очі, побачив та зрозумів, що це чоловік з новин. Його було дуже легко впізнати, адже у ЗМІ та інтернеті було багато публікацій про подію на святкуванні Дня Перемоги. Обвинувачений його впізнав та захотів провчити, щоб він зрозумів та усвідомив свою помилку. Спочатку обвинувачений хотів просто йому розбити обличчя, але зрозумів, що синяки пройдуть, а шрами будуть нагадувати про його невірний вчинок.
		Він скористався складним ножем, який купив дуже давно у магазині для побутових цілей, він завжди був з ним, особливо у відрядженні. Обвинувачений з ножем без жодних проблем перетнув КПП, адже він не є холодною зброєю. 
		ОСОБА_4 зазначив, що займався спортом, слідкував за здоров`ям та непогано знає будову тіла людини. Він не хотів наносити удари по життєво важливим органам, хотів завдати пошкодження, але які не призведуть до смерті. Можливо у процесі випадково пошкодив важливі органи, але прямого умислу на це не було, адже якщоб потерпілий помер, він не зміг усвідомити неправильність свого вчинку. 
		Обвинуваченому ніхто не заважав та не намагався зупинити його дії. Після нанесення ударів він розвернувся та втік, про що наразі дуже жалкує. Він знав, що потерпілому викличуть швидку допомогу та, що на місці події було багато свідків, позаду знаходився головний свідок, який кричав, що необхідно викликати швидку допомогу. 
		Далі він побіг з місця події, прямуючи до своєї знайомої та під час втечі втратив капці. Він був змушений їй перетелефонувати та домовитись про зустріч під час обідньої перерви для того щоб зміг привести себе до ладу, свій зовнішній вигляд пояснив тим, що сталась суперечка із бійкою. 
		Обвинувачений повернувся до м. Севастополя та через 2 місяці приїхав до м. Запоріжжя з робочою ціллю. Коли виконав усі заплановані заходи, купив автомобіль, на якому пересувався містами України. На ньому обвинувачений проходив КПП, надавав для огляду свої документи, а також сам звертався за допомогою до працівників поліції для уточнення маршруту, орендував квартири та не знав, що був у розшуку. 
		Коли обвинувачений провів в Україні півроку, перед тим як повернутись додому, його затримали.Ніж завжди носив з собою, особливо коли їхав далеко, для побутових цілей. Коли зустрів потерпілого, ніж знаходився у сумці. Довжина леза пріблизно 6-7 сантиментів.
		Потерпілого зустрів у м. Києві, на проспекті Перемоги, точну адресу не може назвати. Потерпілій був один, у камуфляжній формі. Із потерпілим зустрілись безпосередньо перед спуском до переходу. 
		Обвинувачений розпочав наносити потерпілому удари по рукам, ногам, в результаті того, що потерпілий рухався, потрапив по тулубу.
		Коли побачив потерпілого, не одразу дістав ніж, а в останній момент перед початком нанесення ударів. До останнього обвинувачений хотів розбити потерпілому обличчя. Перший удар попав у руку, наступні у ноги, в результаті того, що потерпілий рухався, потрапив по тулубу.
		Закінчив наносити тілесні ушкодження оскільки виконав усі дії, що вважав за необхідне. Коли припинив наносити тілесні ушкодження потерпілий лежав. Рівновагу потерпілий втратив практично одразу. Перед та під час нанесення тілесних ушкоджень він нічого не казав потерпілому. Після почав втікати в іншу сторону через двори, вийшов на іншу вулицю.
		Ці події відбувались поблизу зупинки громадського транспорту біля сходів до підземного переходу, тому там було багато людей. Головний свідок знаходився на відстані 1,5 метра. Загалом обвинувачений наніс 7 ударів. Потерпілий кричав та намагався відштовхуватись.
		Наголошує, що у нього не було умислу пошкодити життєвоважливі органи та метою було провчити потерпілого. Позбавити життя потерпілого у обвинуваченого умислу не було. Ніж викинув у річку, коли попросив зупинитися таксиста, точне місце не пам`ятає.
		Також вказав, що в цей період був директором ТОВ ГрузКримІнвест, це єдине підприємство співзасновником та генеральним директором якого він був, до цього обвинувачений працював начальником відділу механізації. З потерпілим не здійснював переписку. До цих подій жодного разу потерпілого не бачив, не спілкувався, не пропонував потерпілому роботу. 
		Обвинувачений розуміє, що не мав право поступати таким чином, він вибачається, зазначає, що потерпілий обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних справ, що розглядаються у суді, в тому числі по нанесенню тілесних ушкоджень холодною зброєю двом особам. Потерпілий завжди носить холодну зброю з собою та, якщо не помиляється, комусь нею погрожував. 
		 
		Допитаний у судовому ОСОБА_10 надавпоказання, відповідно до якихусе почалось 9 травня 2016 року, коли він з друзями вийшов для дотримання громадського порядку, з метою уникнення провокацій під час святкування 9 травня, щоб люди не вдягали георгіївські стрічки, чим могли провокувати інших людей. 
		На святкування 9 травня прийшло багато друзів потерпілого, у тому числі були знайомі із полку «Миротворець», його знайома з цього полку виконувала службові обов`язки та показала потерпілому жінку, на які    й була вдягнута георгіївська стрічка. Потерпілий підійшов до цієї жінки та попрохав зняти стрічку (оскільки потерпілий воював на сході, для нього така стрічка була ознакою провокації), на дане прохання йому відповіли у грубій формі, що він «бандерлог». Потерпілий хотів зняти стрічку, зайшовши за спину цієї жінки, але вона вкусила його за руку і тому йому не вдалось зняти стрічку. 
		Після цього підійшли люди з полку «Миротворець» та зняли стрічку, передали її потерпілому та в подальшому її спалили. 
		Саме після цих подій потерпілому почали надходити погрози на телефон, соцмережах, телефонували з офіційних телеканалів Росії (телеканал Росія-1 прохала провести інтерв`ю, потерпілий відмовився).
		Надалі потерпілому почала писати особа під ім`ям ОСОБА_11 , вони дружньо спілкувались, остання пропонувала роботу потерпілому.
		З Яровою у них були дружні стосунки, вони з нею не бачились, проте переписувались, розмовляли по телефону, вона пропонувала роботу потерпілому у сфері будівництва з високою заробітною платою, надала номер свого начальника. Він телефонував за цим номером, чоловік йому пропонував зустрітись на об`єкті або проїхати у машині, але це здавалося потерпілому підозрілим, тому він звернувся до знайомих  працівників спецслужб, які сказали, що цього краще не робити, адже його можуть вбити або вивезти. 
		У вересні потерпілий погодився на зустріч у офісі на яку приїхав із батьком. 
		5 вересня 2016 року потерпілий прокинувся приблизно о 10 годині, вийшов на балкон покурити, побачив обвинуваченого. Потерпілий живе у другому під`їзді, обвинувачений стояв під третім, вони зустрілись поглядами, але потерпілий не надав цьому значення. Надалі потерпілий зібрався, вийшов та не звертав уваги на обвинуваченого взагалі.
		Коли 05.09.2016 року потерпілий приїхав до суду, йому повідомили, що судове засідання відкладається на пів години, він повідомив батьку, що вийде купити цигарки, перейшов на інший бік дороги, біля кіоску стояв обвинувачений та потерпілий не звернув на це уваги, обличчя здалось йому знайоме. Після купівлі цигарок, потерпілий почав їх відкривати та у цей час, особа підійшла до нього ззаду та почала наносити короткі різані рани у живіт, після чого потерпілий почав закриватись руками та ногами. Зазначив, що впав, в цей час з переходу вибігла людина та побігла за обвинуваченим, який почав втікати. Ще одна людина підійшла та почала йому задавати питання, думаючи, що потерпілий зараз може загинути, питала ім`я нападника. Але потерпілий не знав ім`я, лише причину нападу. 
		Після цих подій потерпілого віднесли до лікарні, провели 4 операції, повністю видалили селезінку, були порвані сухожилля на правій руці. Після третьої операції рука повністю не згибається, потерпілий має інвалідність 2 групи.
		Перший удар був направлений у живіт, загалом було більше 8 ударів (у легені, руки, живіт, ноги, спину). Били схематично, але не професійно, удари були швидкі та хаотичні, бив мовчки. 
		Нападник припинив свої дії через те, що його почали переслідувати. Він побіг у сторону метро «Берестейська», був одягнутий у червоні шорти, білу футболку, капці, червона кепка. 
		Потерпілий не міг чинити опір тому, що був у стані шоку, не усвідомлював, що з ним відбувається, намагався себе захистити. 
		На місці події залишились капці нападника, цигарки та інші дрібні речі, що випали з кишень потерпілого. 
		Напад відбувся із застосуванням ножа чорною рукояткою, схожий на військовий бойовий ніж, довжина леза 5-6 сантиметрів.
		Нападник тримав ніж правою рукою, лівою тримав його шию, удари наносив зверху до низу, швидку викликали люди поруч. 
		 
		Допитаний у судовому ОСОБА_12 надавпоказання, відповідно до якихобвинуваченогобачив у 2016 році, вінпрацював у таксі, тоді з колегою стояли на вул. Дегтярівській, біляофісуКиївстару. Сиділи в машиніАркавенкоГеннадія та до них підійшовчоловік, схожий на обвинуваченого, запитав чи машина вільна, сказав, щойому треба їхати в сторону центру, вони сіли й поїхали з ОСОБА_13 . ОСОБА_14 не пам`ятає як точно чоловікбуводягнутий, було тепло, видно, щочоловікпоспішає,вінбувзнервований, цебулопомітно. Свідок не пам`ятаєчибуввінпоголений, ушкоджень на ньому не бачив. Вінпідійшовзісторониофісу «Київстару». На яку адресу вінїхавсвідок не пам`ятає, десь в сторону центру, ціна не обговорювалась. Поїхаливід проспекту Перемоги.
		ОСОБА_15 повідомив, щовін та йогоколегасиділи в машиніколеги, свідоксидів на пасажирськомусидінні, підійшовчоловік, відкривдверізісторонипасажирськогосидіння, запитав чи машина вільна, сказав кудипотрібноїхати та вони поїхали.Він не звернувувагу на те, чибув обвинуваченийвзутий, у руках у чоловіканічого не було.
		 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 , надала показання, що подія відбувалась влітку 2016 року на проспекті Перемоги у м. Києві. В цей час вона стояла на зупинці громадського транспорту. За 15-20 метрів від зупинки знаходився підземний перехід. У переході ОСОБА_16 побачила хлопця у військовій формі, який стояв не першій сходинці переходу. Люди, які стояли на зупинці, почули крик цього хлопця, після чого побачили, що він скрутився та тримався за живіт. Якийсь чоловік крикнув, що хлопця підрізали. Потім свідок почув як біг якийсь чоловік, проте не побачив його. Хлопець лежав і, мабуть, втрачав свідомість, у нього текла кров. До хлопця почали підходити люди та намагались надати йому першу допомогу. Хтось із людей, які стояли на зупинці, викликав швидку медичну допомогу та поліцію. ОСОБА_16 чула від лікарів, що у потерпілого пробита селезінка та зачеплена печінка. 
		Повідомила, що швидку викликав хтось з людей, що були на зупинці. Швидка приїхала через хвилин 7-10, поліція прибула приблизно в цей же час. ОСОБА_16 поїхала коли хлопця клали до карети швидкої допомоги. Аптека була поряд з місцем події, люди туди побігли, взяли бинти, джгути, хтось з людей побіг до хлопця та намагався йому допомогти.
		 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 , надав показання, що він в той день був в аптеці, потім пішов до переходу, почув крик, побачив як один чоловік б`є іншого, піднявся угору, в цей момент чоловік лежав у крові на землі, а інший чоловік почав тікати, а тому він почав переслідувати особу, що наносила удари. Пробігши приблизно 150 метрів до будинку, особа, що втікала, повернула у двір. ОСОБА_17 після цього викликав поліцію. 
		Це було 5 вересня 2016 року на зупинці «Шутова», що на проспекті Перемоги. Праворуч стояв хлопець у камуфляжі, час, близько до обідньої перерви, можливо 12 година. З моменту як свідок вийшов з аптеки та встиг спуститись донизу переходу минула хвилини. Коли він повернувся після почутого крику, бачив двох осіб, які билися. У особи, яка була не в камуфляжі, було щось в руках. ОСОБА_17 не нахилявся до потерпілого, а тому не знає які у потерпілого були видимі тілесні ушкодження і чи був у тямі. Особа, що почала втікати була у капцях, сірих шортах та чорній футболці. 
		ОСОБА_17 не знає у якому стані був потерпілий та не бачив як наносили удари.
		ОСОБА_17 повідомив, що закінчив переслідування адже особа вже була дуже далеко та забігла у двір, не вважав за доцільне продовжувати. Сідок не бачив предмет, яким наносили удари. Він викликав поліцію, повідомив про напад. Коли повернувся, біля потерпілого було декілька осіб, точну кількість не може назвати.. 
		 
		На підтвердження події злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України та вини ОСОБА_4 у його вчиненні прокурором надані суду та безпосередньо у судовому засіданні фактичні дані в досліджених документах, а саме:витягу з кримінального провадження №12016100100011043 від 05.09.2016 року; рапорт інспектора ДПП у м. Києві роти 10 батальону 3 від 05.09.2016 ОСОБА_18 та рапорт оперуповноваженого відділу поліції №3 Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_19 про виклик та виїзд на місце пригоди; протокол огляду місця події від 05 вересня 2016 року з фото таблицею згідно якої на місці пригоди та в напрямку, куди втікав обвинувачений була знайдені та вилучені речі, в тому числі літнє пляжневзуття чорного кольору, що підтверджує покази сторін в частині втрати обвинуваченим взуття під час його втечі;
		Протокол огляду місця події від 05.09.2016 по проспекту Перемоги 74, в ході якого було вилучено з металевого баку для сміття кепку чорного кольору з білими та червоними написами; 
		Протокол огляду від 21.09.2016 року предметів, які було вилучено в ході огляду місця події у потерпілого з фото таблицею.Дані протоколи містить підписи понятих, тому сумнівів у їх достовірності та належності їх як доказів у суду не виникає, незважаючи на клопотання сторони захисту щодо їх недопустимості у зв`язку з вказаними у клопотаннях недоліками. Окрім того, вказані протоколи стосуються вилучених під час оглядів місця подій речей за фактичними обставинами справи вказаними в обвинувальному акті які сторони кримінального провадження не оспорюють.
		ОСОБА_20 про отримання ним речей вилучених під час огляду місця події;
		Протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.10.2016 року за участі потерпілого ОСОБА_8 де останній на фотознімку №2 впізнав обвинуваченого ОСОБА_4 ;
		Протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.10.2016 року де свідок ОСОБА_21 на фотознімку №2 впізнав ОСОБА_4 як особу яка 05.09.2016 підбіг до таксі та просив підвести його до ТЦ «Гулівер»;
		Протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.10.2016 року за участі свідка ОСОБА_22 який на фото №2 впізнав ОСОБА_4 як особу яку підвози на таксі від вул.. Дегтярівська, 53 до ТЦ «Гулівер»;
		Висновку експерта №1854/Е від 25.11.2016 року згідно підсумків якого «на момент первинного відомого звернення за медичною допомогою 05.09.2016 року о 11 год.41 хв. Клінічними лікарями Київської міської лікарні №17 встановлено: а) непроникаючих колото-різаних поранень: - рана на боковій поверхні живота справа; - рана на переднє боковій поверхні живота справа; - рана на передній поверхні живота справа; - рана на тильній поверхні правої кисті в проекції 3-го-4-го п`ясно-фалангового суглобу; - рана на долонній поверхні лівої кисті в проекції проксимального між фалангового суглобу 2-го пальця; - рана на долонній поверхні лівої кисті в проекції 1-го п`яно  фалангового суглобу; - рана на задній  зовнішній поверхні лівої гомілки у верхній третині; б) непроникаюче колото-різане поранення долонної поверхні правої кисті з пошкодженням сухожилків згиначів 3-4 пальців, 4-го загальнопальцевого нерву та з утворенням перелому основи проксимальної фаланги 4-го пальця; в) проникаючого колото-різаного поранення бокової поверхні грудної клітки  рана в проекції 5-го міжребіря по лівій заднє  паховій лінії, від якої відходить рановий канал, що за своїм ходом ушкоджує шкіру, підшкірно-жирову клітковину, товщу м`язів грудної клітки, проникає в плевральну порожнину з утворенням лівобічного гемотораксу, ушкоджує лівий купол діафрагми, проникає в черевну порожнину з наскрізним пораненням селезінки та розвитком гемоперетонеуму та гіповомічного шоку 1 ступеню.
		Кожне з тілесних ушкоджень, зазначених в підпункті а) відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Тілесні ушкодження зазначені в підпункті б) відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинило розлад здоров`я на строк понад 21 добу. Критерієм судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесного ушкодження, вказаного в підпункті в) є критерій небезпеки для життя, тому вказане тілесне ушкодження відноситься до тяжкого тілесного ушкодження»;
		Висновку експерта №494 від 11.11.2016 року згідно якого з даних ксерокопії першої сторінки медичної карти стаціонарного хворого за №1324 КМКЛ №17 кров потерпілого гр.. ОСОБА_8 , відноситься до групи «О(І)», що по судово-медичній класифікації відповідає групі О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, тобто його організму властивий антиген Н.
		На наданій на експертизу футболці (об№№1-5), вилученій під час огляду місця події в КМКЛ №17 у гр. ОСОБА_8 , виявлена кров людини. При визначенні групової належності цієї крові виявлений антиген Н, що не виключає можливості її походження від потерпілого ОСОБА_8 ;
		Висновку експерта №500 від 10.11.2016 рокуз даних ксерокопії першої сторінки медичної карти стаціонарного хворого за №1324 КМКЛ №17 кров потерпілого гр. ОСОБА_8 , відноситься до групи «О(І)», що по судово-медичній класифікації відповідає групі О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, тобто його організму властивий антиген Н.
		В бурих плямах на камуфляжних штанах (об.№№1-6), наданих на дослідження, виявлена кров людини, при визначенні групової належності якої виявлений антиген Н, що не виключає можливості походження цієї крові від потерпілого ОСОБА_8 ;
		Висновку експерта №501 від 11.11.2016 рокуз даних ксерокопії першої сторінки медичної карти стаціонарного хворого за №1324 КМКЛ №17 кров потерпілого гр.. ОСОБА_8 , відноситься до групи «О(І)», що по судово-медичній класифікації відповідає групі О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, тобто його організму властивий антиген Н.
		На наданій на дослідження камуфляжній сорочці (об.№№1-14), наданих на дослідження, виявлена кров людини, при визначенні групової належності якої виявлений антиген Н, що не виключає можливості походження цієї крові від потерпілого ОСОБА_8 ;
		Висновку судово-психіатричної експертизи №210 від 06.04.2017 року щодо ОСОБА_4 ;
		Протокол проведення слідчого експерименту із застосуванням технічних засобів від 05.04.2017 року за участі підозрюваного ОСОБА_4 в якому останній надає показання щодо обставин зустрічі з потерпілим, способу та характеру нанесення останньому тілесних ушкоджень і зазначає про мету своїх дій, а саме нанесення тілесних ушкоджень потерплому та постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання;характеризуючи матеріали на ОСОБА_4 .
		 
		Суд, допитавши обвинуваченого, потерпілого, заслухавши показання свідків, дослідивши надані сторонами документи, оцінивши їх у сукупності дійшов до наступних висновків.
		У відповідності до ч.ч. 1,11,12 ст.290 КК України, визначивши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
		Сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.
		Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них як докази.
		Тому суд не визнає допустимим доказ CD-диск протоколу проведення слідчого експерименту із застосуванням технічних засобів від 05.04.2017 року за участі підозрюваного ОСОБА_4 та погоджується з доводами сторони захисту в тій частині, що відсутні будь-які докази надання ОСОБА_4 матеріалів для відео перегляду та надання йому такої технічної можливості, про що свідчить відповідний лист ДУ «Київський слідчий ізолятор» від 15.02.2018 року за №08/2796 у ОСОБА_4 відсутній дозвіл на користування під час проведення слідчих дій, будь-якими технічними засобами. Крім того, це підтверджується і листами відповідями на адвокатські запити від ДУ «Київський слідчий ізолятор» від 07.03.2018 року №05/4102.
		Також, суд визнає недопустимим доказ наданий представником потерпілого у вигляді відеозапису вказаної події, оскільки даний відеозапис має невідоме походження, отриманий з відкритих джерел в процесуальний спосіб передбачений КПК не вилучався, на досудовому слідстві обвинуваченому не відкривався та крім того за вище зазначених норм ст. 290 КПК України.
		Усі інші надані сторонами документи є належнимидоказами,оскількивідповідаютьвимогам КПК України.
		 
		Отже, аналізуючи та оцінюючи у сукупності докази та показання надані сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена. Прийшовши до такого висновку, суд враховує наступне. Так, з матеріалів провадження вбачається, що 05 вересня 2016 року, приблизно о 11 годині 40 хвилин, ОСОБА_4 знаходився біля сходового маршу, який веде до підземного пішохідного переходу, що розташований навпроти будинку №68\1 по проспекту Перемоги у м. Києві, поруч із зупинкою громадського транспорту «Полковника Шутова» під час чого помітив ОСОБА_8 , котрий був одягнений у камуфляжну форму добровольчого батальйону «ОУН».
		Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_4 , 05 вересня 2016 року, приблизно о 11 годині 40 хвилин, знаходячись біля сходового маршу, який веде до підземного пішохідного переходу, що розташований навпроти будинку №68\1 по проспекту Перемоги у м. Києві, поруч із зупинкою громадського транспорту «Полковника Шутова», діючи умисно, з метою протиправного заподіяння смерті іншій людині, переслідуючи мотив особистих неприязних відносин, користуючись тим, що ОСОБА_8 повернувся до нього спиною та в цей час не звертав на нього свою увагу, наблизився до нього та несподівано для потерпілого схопив його ззаду лівою рукою за шию, а правою, в котрій утримував предмет, що має колюче-ріжучі властивості, став наносити численні удари, в тому числі в ділянки життєво важливих органів людини.
		ОСОБА_4 , своїми умисними діями, які виразилися у нанесенні ОСОБА_8 , не менше десяти ударів предметом, що має колюче-ріжучі властивості, виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення умисного вбивства до кінця, та будучи впевненим, що нанесеної ним кількості ударів в область життєво важливих органів людини достатньо для настання смерті потерпілого, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а потерпілого залишив лежати на вулиці.
		Вказані фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, сторонами не заперечувалися та вони об`єктивно підтверджуються зібраними стороною обвинувачення доказами. А саме, ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив обставини зустрічі з потерпілим ОСОБА_8 05.09.2016 року біля зупинки громадського транспорту «Полковника Шутова» в м.Києві, вказав, що дійсно наздогнавши останнього, наблизившись з правого боку з заду, маючи при собі складний ніж, розклав його та почав наносити потерпілому удари в різні частини тіла, а оскільки потерпілий рухався, декілька ударів прийшлося в живіт. Дані обставини підтвердив в своїх показаннях потерпілий ОСОБА_8 . Крім того, факт нанесення тілесних ушкоджень саме обвинуваченим підтверджуються і наведеними вище письмовими доказами сторони обвинувачення, а саме протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_8 та показаннями свідка ОСОБА_17 , який бачив, що відбувається бійка між двома чоловіками, один з яких є обвинувачений якого він і почав переслідувати.
		Також, підтверджуються зібраними у справі доказами і обставинами втечі обвинуваченого з місця вчинення злочину. Так, ОСОБА_4 в своїх показаних наданих в суді та під час проведення слідчого експерименту вказав, що після завершення нанесення ударів потерпілому почав втікати по підземному переходу втративши при цьому своє взуття та його переслідував свідок ОСОБА_17 . Відірвавшись від переслідування, обвинувачений на іншій вулиці підійшов до автомобіля таксі та попросив відвезти його до ТЦ «Гулівер». Дані обставини в судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_21 та вони також підтверджуються протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . 
		Ступінь ушкоджень потерпілого та їх кількість підтверджуються висновком судово-медичної експертизи №1854/Е від 25.11.2016 року та сторонами також не заперечується.
		Таким чином, суд приходить до переконання, що обвинувачений ОСОБА_4 виконав усі дії які на його думку могли призвести до загибелі потерпілого, однак останнього не сталося з причин не залежних від волі обвинуваченого. В судовому засіданні ОСОБА_4 заперечив наявність у нього умислу на вбивство ОСОБА_8 ,та зазначив, що тільки хотів наказати та провчитиостаннього. Однак такі пояснення спростовуютьсянаданими сторонами показаннями, висновками експертиз щодо кількості та характеру нанесених потерпілому тілесних ушкоджень, які спростовують твердження обвинуваченого про відсутність в нього умислу на вбивство. 
		Така позиція обвинуваченого на думку суду, є позицією захисту з метою уникнення від покарання.Дані твердження обвинуваченого не спростовують того факту, що ОСОБА_4 вчинив усі дії для досягнення своє мети, діставши ніж завчасно,завдавши потерпілому численні удари, в тому числі завдавши проникаюче поранення в живіт. Про те, що ОСОБА_4 діяв умисно, свідчать і показання свідка ОСОБА_17 , який безпосередньо бачив бійку між обвинуваченим та потерпілим, почав переслідувати обвинуваченого, чим фактично перешкодив останньому завершити свої дії. Про даний факт переслідування стверджує і сам обвинувачений. Вказане на думку суду свідчить, що під час зустрічі між обвинуваченим та потерпілим у обвинуваченого виник умисел на заподіяння смерті потерпілому, однак він не зміг довести свій злочинний умисел до кінця.
		Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров`я особи» від 7.02.2003 року №2 п.22 для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження має значення спрямованість умислу обвинуваченого. «Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного та потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій…».
		Тобто, враховуючи викладене вище, суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_4 про відсутність у нього умислу на вбивство потерпілого, оскільки обвинувачений вчинив усі необхідні дії для вбивства потерпілого. В матеріалах справи відсутні данні на підтвердження заподіяння умисних тяжких або інших тілесних ушкоджень, а навпаки усі дії обвинуваченого носили умисний характер, про що він сам і підтверджує, заперечуючи умисел на вбивство.Обвинувачений усвідомлював наслідки застосування ним ножа при нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому. Про такий умисел свідчать також події, які передували факту вчинення злочину.До цієї події у ОСОБА_4 був намір знайти потерпілого та наказати останнього за його вчинки із застосуванням насильства, що на думку суду унеможливлює випадковий характер дій обвинуваченого та спрямування його умислу саме на вбивство потерпілого. Зокрема,про умисел на вбивство свідчить і поведінка обвинуваченого безпосередньо після вчинення злочину, спрямована на ухилення від відповідальності, подальше його переховування, отримання ним підробного паспорту на ім`я ОСОБА_23 серії НОМЕР_1 виданого 12.03.2013 року та вилученого у нього під час затримання, а також позбавлення від знаряддя вчинення злочину.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_4 , у вчиненні закінченого замаху на вбивство, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст. 115 КК України доведена і він повинен нести відповідальність за вчинене. 
		При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого відсутність обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Сукупність всіх обставин його вчинення та дані про особу обвинуваченого, що він раніше не судимий, характеризується позитивно, працюючого, а такожйого поведінку після вчинення кримінального правопорушення, що останній зникнув з місця вчинення злочину, приховав знаряддя вчинення злочину, намагався уникнути відповідальності за вчинене. Тому, суд приходить до висновку, про необхідність призначення міри покарання у вигляді позбавлення волі з урахуванням вимог ч.3 ст.68 КК України.
		Саметакепокарання на думку суду буде достатнім для йоговиправлення та попередженняновихзлочинів.
		Цивільнийпозов по справізаявлений ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про стягнення з останнього матеріальної шкоди в розмірі 34670 гривень 37 копійок та моральної шкоди в розмірі 1488000 гривень відповідач не визнав у повному обсязі.
		Суд заслухавши думки учасників процесу, дослідивши надані ними докази з точки зору належності і допустимості, та розглянувши сам спір у кримінальному провадженні, на підставі ч.5 ст.128 КПК України, за правилами, встановленими цим Кодексом та в частині процесуальних відносин, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, які цим Кодексом не врегульовані, застосувавши норми Цивільного процесуального кодексу України в частині, що не суперечать засадам кримінального судочинства, вважає за необхідне зазначити про таке.
		Згідно з ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`являти цивільний позов до обвинуваченого.
		Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
		У цьому випадку, як видно з наданих до позову доказів: а саме лікарняних листків, копій квитанцій за сплату за лікування та ліки, потерпілий 05.09.2016 року був доставлений у тяжкому стані каретою швидкої медичної допомоги до КМКЛ №17 де було здійснено ряд хірургічних операцій та видалено селезінку. На лікуванні потерпілий перебував з 05.09. по 12.09.2016, та в подальшому у КМКЛ №3 з 15.09. по 17.09.2016 року та 14.02. по 17.02.2017 року.На доказ матеріальних витрат позивачем надано відповідні квитанції щодо закупівлі ліків та проведення лікування, а тому на думку суду матеріальна шкода у сумі 34670 гривень 37 копійок повністю підтверджується.
		Відповідно до ст.1166 ЦК України, що кореспондується з нормами ст.1177 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		З огляду на наведене, суд вважає, що даний цивільний позов підлягає до задоволення у повному обсязі, так як цивільним позивачем було надано у розумінні ст.ст. 76, 80 ЦПК України, належні та допустимі докази понесеної ним матеріальної шкоди.
		При вирішенні цивільного позову ОСОБА_8 , до ОСОБА_4 , про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України  моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
		За змістом ст. 23 ЦК України  особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. А згідно з ч.3 цієї статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою відшкодування, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
		Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушення нормальних життєвих зв`язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Судом об`єктивно встановлено, що внаслідок завданих обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 , останній зазнав душевних страждань.
		Враховуючи наведені обставини, тяжкість скоєного злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову у розмірі 500000 (п`ятсот тисяч) гривень.
		Судовихвитрат по справіне має.
		Речовідокази по справі: речові докази повернуті потерпілому на відповідальне зберігання дозволити останньому використовувати на власний розсуд; інші речові докази в тому числі вилучені 23.03.2016 року при затриманні ОСОБА_4 залишити при матеріалах справи, окрім картки «Приватбанк» універсальна № НОМЕР_2 , 2 зарядних пристрої, запальничка, гребінець, ножиці, 1 пара шкарпеток чорного кольору, чоловічі труси чорного кольору, записник, сумка чорного кольору через плече, коробка від сім картки «лайфсел», коробка з сім карти «Київстар», медичні препарати, флакон з парфумами, відкрита пачка цигарок Парламент, окуляри прозорі, книжка Біблія, антипреспірант «Рексона», 1 ключ з написом «АРЕХ», значок білого кольору із написом «всегда готов», куртка чорного кольору, іконки у кількості 9 штукякі повернути обвинуваченому.
		   На підставівикладеного, керуючисьст.ст. 128, 369-371, 374 КПК України,72 КК України, 76,80 ЦПК України, 3, 11, 1166, 1177 ЦК України, суд -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_4 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у вигляді позбавлення волі строком на  8 (вісім) років.
		 
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		 
		Строк відбування покарання для ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання з 23.03.2017 року, зарахувавши до нього термін його попереднього ув`язнення в ДУ «Київський слідчий ізолятор» з 23березня 2017 року по день набрання вироком законної сили за чинними правилами ч.5 ст.72 КК України в редакції ЗУ №838 від 26.11.2015 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про стягнення з останнього матеріальної шкоди в розмірі 34670 гривень 37 копійок та моральної шкоди в розмірі 1488000 гривень задовольнити частково.
		 
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 34670 (тридцять чотири тисячі шістьсот сімдесят) гривень 37 копійок матеріальної шкоди та 500000 (п`ятсот тисяч) гривень моральної шкоди.
		 
		Речові докази по справі: речові докази повернуті потерпілому на відповідальне зберігання дозволити останньому використовувати на власний розсуд; інші речові докази в тому числі вилучені 23.03.2016 року при затриманні ОСОБА_4 залишити при матеріалах справи, окрім картки «Приватбанк» універсальна № НОМЕР_2 , 2 зарядних пристрої, запальничка, гребінець, ножиці, 1 пара шкарпеток чорного кольору, чоловічі труси чорного кольору, записник, сумка чорного кольору через плече, коробка від сім картки «лайфсел», коробка з сім карти «Київстар», медичні препарати, флакон з парфумами, відкрита пачка цигарок Парламент, окуляри прозорі, книжка Біблія, антипреспірант «Рексона», 1 ключ з написом «АРЕХ», значок білого кольору із написом «всегда готов», куртка чорного кольору, іконки у кількості 9 штук які повернути обвинуваченому. На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії. Якщо вирок ухвалено без виклику особу, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Судді                                 ОСОБА_24 
		 
		                                ОСОБА_25 
		 
		                                        ОСОБА_26

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...