Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 803/571/15-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 25.06.2019. Зареєстровано: 27.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.06.2019.
Дата набрання законної сили: 24.06.2019
Номер судового провадження: К/9901/8829/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		Іменем України
		 
		24 червня 2019 року 
		 
		Київ
		 
		справа №803/571/15-а
		адміністративне провадження №К/9901/8829/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Пасічник С.С.,
		суддів: Васильєвої І.А.,  Юрченко В.П., 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Торговий дім "Укр-Петроль" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року (суддя Денисюк Р.С.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року (головуючий суддя Гудим Л.Я., судді Довгополов О.М., Святецький В.В.) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Укр-Петроль" до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення про непогодження застосування процедури податкового компромісу,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		В березні 2015 року Приватне підприємство "Торговий дім "Укр-Петроль" (далі - Підприємство, позивач) звернулось до суду з позовом до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Інспекція, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про непогодження застосування процедури податкового компромісу №3747/10/03-18-22-01 від 13 березня 2015 року та зобов`язання Інспекції повторно розглянути питання по застосуванню процедури податкового компромісу згідно поданої Підприємством заяви про намір досягнення податкового компромісу від 06 березня 2015 року №12.
		 
		Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувало, що у відповідача на момент винесення оскаржуваного рішення були відсутні підстави для відмови позивачу у досягненні податкового компромісу, оскільки заява про його застосування була подана Підприємством з дотриманням всіх необхідних умов, встановлених пунктом 7 підрозділу 9-2 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України, Кодекс), адже по справі про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень на час подання заяви про застосування податкового компромісу №12 від 06 березня 2015 року тривала процедура судового оскарження, податкові повідомлення-рішення мали статус неузгоджених й граничний термін сплати визначених ними податкових зобов`язань не настав, тому перебіг строку давності тривалістю 1095 календарних днів не закінчився, а відповідачем протиправно було застосовано приписи статті 102 ПК України для відмови позивачеві у досягненні податкового компромісу.
		 
		Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.
		 
		Приймаючи такі рішення, суди прийшли до висновку про правомірність прийнятого контролюючим органом рішення з огляду на те, що податкові повідомлення-рішення №0002022301/3 та №0002012301/3 від 22 жовтня 2008 року, №0002822301/3 від 09 вересня 2008 року прийняті Інспекцією за наслідками перевірки, яка проводилась за період з 01 жовтня 2006 року по 30 вересня 2007 року, тобто податкові зобов`язання виникли за період, який виходить за межі встановленого статтею 102 ПК України строку, а відтак вони не підпадають під дію пункту 1 підрозділу 9-2 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України щодо визначення строків давності, протягом яких можливе застосування податкового компромісу. В той же час суди відзначили, що на момент подання позивачем заяви про досягнення податкового компромісу податкові зобов`язання, стосовно яких порушується питання про застосування податкового компромісу, були неузгодженими, адже процедура судового оскарження податкових повідомлень-рішень тривала.
		 
		Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати з підстав, що вже наводились ним в позовній заяві, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
		 
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 листопада 2015 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		 
		Відповідач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
		 
		В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		 
		Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
		 
		Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Інспекції проведено позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2006 року по 30 вересня 2007 року, за результатами якої складено акт №71/2301/32743630 від 26 березня 2008 року та, в подальшому, на його підставі прийнято податкові повідомлення-рішення від 22 жовтня 2008 року №0002022301/3, яким позивачу збільшено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 5809518,00 грн., в тому числі за основним платежем 2898237,00 грн., за штрафними санкціями 29111281,00 грн., та №0002012301/3, яким позивачу збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 67282,50 грн., в тому числі за основним платежем 44855,00 грн., за штрафними санкціями 22427,50 грн., а також від 09 вересня 2008 року №0002822301/3, яким Підприємству збільшено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 112179,50 грн., з яких штрафних санкцій 112179,50 грн.
		 
		Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, Підприємство оскаржило їх в судовому порядку й постановою Господарського суду Волинської області від 04 квітня 2013 року у справі №05/145/71-2А, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року, в задоволені позову відмовлено повністю.
		 
		Разом з тим 06 березня 2015 року, тобто ще до прийняття апеляційним судом рішення, позивач звернувся до Інспекції із заявою №12 про намір досягнення податкового компромісу, в якій висловив бажання досягнути останній щодо загальної суми донарахованих податкових зобов`язань з штрафними санкціями 5988980,00 грн., з яких 2898237,00 грн. податкові зобов`язання з податку на прибуток підприємств, 44855,00 грн. податкові зобов`язання з податку на додану вартість та штрафні санкції з податку на додану вартість в сумі 22427,50 грн.
		 
		13 березня 2015 року Інспекцією прийнято рішення №3747/10/03-18-22-01 щодо непогодження Підприємству застосування процедури податкового компромісу, оскільки при поданні заяви останнім не враховано строки давності та станом на дату прийняття цього рішення податкові повідомлення-рішення, якими визначено суми податкових зобов`язань, щодо яких воно бажало досягнути податкового компромісу, є узгодженими (після прийняття рішення Львівським апеляційним адміністративним судом).
		 
		В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Особливості уточнення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу врегульовано підрозділом 9-2 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
		 
		Так згідно з пунктом 1 цього підрозділу податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.
		 
		При цьому під строками давності згідно із статтею 102 Кодексу розуміється визначення грошових зобов`язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання.
		 
		В той же час відповідно до пункту 7 підрозділу 9-2 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов`язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов`язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов`язання вважається неузгодженим.
		 
		Процедура податкового компромісу щодо розміру та строків сплати заниженого податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, встановлена цим підрозділом, поширюється також на випадки, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки. У таких випадках платник податків має право подати до контролюючого органу, який призначив документальну перевірку або склав акт за результатами такої перевірки, відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань до податкових декларацій за звітні податкові періоди в порядку, визначеному пунктом 1 цього підрозділу.
		 
		Отже процедура податкового компромісу поширюється на:
		1) випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов`язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) та податку на прибуток у відповідних податкових звітних періодах до 1 квітня 2014 року (пункт 1 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу);
		2) випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов`язань у разі, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки (пункт 7 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу);
		3) випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов`язання з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ не узгоджені відповідно до норм Кодексу (пункт 7 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу);
		4) неузгоджені суми податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура адміністративного оскарження (пункт 7 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу);
		5) неузгоджені суми податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження (пункт 7 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).
		 
		Водночас частиною 5 статті 254 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) було встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
		 
		Як вже вказувалось в цій постанові та встановлено судами, позивачем 06 березня 2015 року було подано до контролюючого органу заяву про застосування процедури податкового компромісу щодо податкових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 22 жовтня 2008 року №0002022301/3 та №0002012301/3, а також від 09 вересня 2008 року №0002822301/3.
		 
		При цьому ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року, якою залишено без змін постанову Господарського суду Волинської області від 04 квітня 2013 року у справі №05/145/71-2А про відмову в задоволенні позову про визнання зазначених податкових повідомлень-рішень нечинними, була постановлена в порядку письмового провадження, а тому в будь-якому разі не могла набрати законної сили раніше, ніж 15 березня 2015 року.
		 
		За наведеного, враховуючи, що на момент подання позивачем заяви про досягнення податкового компромісу тривала процедура судового оскарження податкових повідомлень рішень, а тому визначені ними податкові зобов`язання не були узгодженими, касаційний суд приходить до висновку про протиправність рішення Інспекції №3747/10/03-18-22-01 від 13 березня 2015 року про непогодження застосування процедури податкового компромісу та наявність підстав для його скасування.
		 
		Відповідно до частин 1, 3 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		 
		Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про задоволення позову.
		 
		Враховуючи викладене та керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 359 КАС України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Приватного підприємства "Торговий дім "Укр-Петроль" задовольнити.
		 
		Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.
		 
		Адміністративний позов задовольнити.
		 
		Визнати протиправним та скасувати рішення Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про непогодження застосування процедури податкового компромісу №3747/10/03-18-22-01 від 13 березня 2015 року.
		 
		Зобов`язати Луцьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області повторно розглянути питання застосування процедури податкового компромісу згідно поданої Приватним підприємством "Торговий дім "Укр-Петроль" заяви про намір досягнення податкового компромісу №12 від 06 березня 2015 року.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		С.С. Пасічник
		І.А. Васильєва 
		 В.П. Юрченко ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...