Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-183-10 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.01.2010. Забезпечено надання загального доступу: не визначено.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		№ 2а-183/10 
		      ПОСТАНОВА  
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 10 лютого 2010 року          Суддя    Дзержинського міського суду Донецької області Челюбєєв Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про стягнення суми, 
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 В січні 2010 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську нарахувати на її користь недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну соціальну допомгу за 2006 – 2008 роки в сумі 4471 гр. 20 коп. Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни і їй з 01.01.2006 року повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, їй така допомога не виплачувалася. Вона вважає, що невиплата їй соціальної допомоги є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальна пенсія встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум встановлений Законами України “Про державні бюджети на відповідіні роки”.  
		Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Позивач та представник відповідача надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю. Таким чином суд розглядав справу в порядку письмового провадження. 
		Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. 
		Як вбачається з матеріалів справи позивач – ОСОБА_1 є дитиною війни відповідно до Закону України ««Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується посвідченням  (а. с. 4) . 
		Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відповідно до принципу верховенства права та законності – суд, при вирішені справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст i спрямованість держави. Крім того, як роз'яснено постановою Пленуму Верховного суду України N 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», - судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної ради України, постанови i розпорядження Кабінету Міністрів України), підлягають оцінці на відповідність як Конституції України так i закону. 
		Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  
		За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.  
		Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.  
		Правовий статус дітей війни, визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлює Закон України “Про соціальний захист дітей війни”.  
		Підвищення дітям війни пенсії, грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 10 % законодавством України не передбачено. 
		Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  
		Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинена на 2007 рік дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. 
		Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі, п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. 
		Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України “Про соціальний захичт дітей війни” викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, виплачуються підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  
		Зміни внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу 2 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2 
		В своїх рішеннях Конституційний Суд зазначив, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. 
		Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. 
		Принципи соціальної держави втілено у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, Європейській соціальній хартії (переглянутій) 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов’язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення тощо. 
		Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, а саме з дня прийняття Конституційним Судом України рішень про неконституційність положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та положення Закону України п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». 
		Отже, суд вважає позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, так як вони частково підтверджуються. 
		Що стосується вимоги позивача щодо зобов’язання провести підвищення пенсії з 01.01.2006 року по 08.07.2007 року та 01.01.2008 року по 21.05.2008 року, то вона є необґрунтованою з наступних підстав: 
		   Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» були внесені зміни до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких пункт 17 статті 77, а саме «З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу сьомого ст. 5 та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було виключено, статтю 110 викладено у такій редакції «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( 2195-15), запроваджується з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». 
		   У 2006 році Урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» 
		   Вказані Рішення Конституційного Суду України, які відновляли дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» поширюються лише на періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 по 31 грудня 2008 року, тому позов в частині перерахунку підвищення пенсії з 01.01.2006 року по 08.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року не підлягає задоволенню. 
		Також підлягає задоволенню і вимога про поновлення строку звернення до суду, так як на думку суду, він пропущений з поважної причини, бо позивач є особою похилого віку і сподівалася на добровільне врегулювання спору, що сталося з вини відповідача. 
		Враховуючи те, що суд може лише визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними та покласти обов’язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, і не є уповноваженим органом проводити розрахунок суми заборгованості, тому суд вважає за можливе зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Дзержинську Донецької області здійснити за рахунок коштів державного бюджету перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням виплачених сум. 
		   На підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст. 20,22,55 Конституції України, ст.ст. 3, 6-11, 71,159-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - 
		 ПОСТАНОВИВ: 
		 Адміністративний позов задовольнити частково. 
		Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду. 
		Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області здійснити за рахунок коштів державного бюджету перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни, на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», із встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням виплачених сум. 
		В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити. 
		Постанова суду набирає законної сили після спливу строку передбаченого для її апеляційного оскарження. 
		Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 
		 Суддя:       
		 
	</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...