Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 27.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.06.2019.
Дата набрання законної сили: 06.06.2019
Номер судового провадження: 11-1370сап18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		06 червня 2019 року
		м. Київ
		Провадження № 11-1370сап18
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		головуючого Князєва В. С.,
		судді-доповідача Золотнікова О. С., 
		суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		за участю:
		секретаря судового засідання Орєшко Ю. О.,
		представника Вищої ради правосуддя - Русакової І. Г.,
		розглянула у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 01 листопада 2018 року № 3330/0/15-18, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 07 грудня 2017 року № 3942/1дп/15-17, і
		ВСТАНОВИЛА:
		У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення ВРП від 01 листопада 2018 року № 3330/0/15-18 «Про зміну рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 07 грудня 2017 року № 3942/1дп/15-17 про притягнення судді Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».
		На обґрунтування скарги ОСОБА_1 вказав на те, що після скасування постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2018 року у справі № 11-386сап18 рішення ВРП від 15 березня 2018 року № 795/0/15-18 «Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 07 грудня 2017 року № 3942/1дп/15-17 про притягнення судді Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» ВРП повторно розглянула його скаргу на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 07 грудня 2017 року № 3942/1дп/15-17 та ухвалила оскаржуване рішення, знехтувавши висновками Великої Палати Верховного Суду щодо законності ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку та відсутності підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
		Вказані вище доводи скаржника є, на його думку, підставою для скасування оскаржуваного рішення ВРП.
		20 березня 2019 року ВРП подала до Великої Палати Верховного Суду відзив на скаргу, в якому зазначила, що при повторному розгляді дисциплінарної справи стосовно судді ОСОБА_1 . ВРП урахувала правову позицію Великої Палати Верховного Суду та дійшла висновку, що встановлені під час розгляду дисциплінарної справи порушення цим суддею полягають у невиконанні вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) щодо необхідності мотивування ухвали про надання дозволу на проведення обшуку та свідчать про вчинення суддею дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), а саме незазначення в судовому рішенні мотивів його ухвалення, та застосувала до скаржника дисциплінарне стягнення у виді попередження, що, на думку ВРП, є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку. До того ж оскаржуване рішення прийнято повноважним складом ВРП та підписано всіма її членами, які брали участь у його ухваленні. На підставі викладеного ВРП просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його скарги.
		Скаржник у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, просив розглядати справу без його участі.
		Представник ВРП у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги ОСОБА_1 з мотивів, наведених у відзиві.
		Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника ВРП, перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі та відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення цієї скарги.
		Матеріалами справи встановлено, що Указом Президента України від 22 вересня 2005 року № 1308/2005 «Про призначення суддів» ОСОБА_1 призначено на посаду судді Сніжнянського міського суду Донецької області строком на п`ять років. 
		Постановою Верховної Ради України від 09 вересня 2010 року № 2512-VI «Про обрання суддів» ОСОБА_1 обрано на посаду судді Сніжнянського міського суду Донецької області безстроково. 
		Указом Президента України від 14 лютого 2015 року № 82/2015 «Про переведення суддів» ОСОБА_1 переведено на посаду судді Галицького районного суду міста Львова.
		06 червня 2017 року до ВРП надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов`язків голови Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_2 від 01 червня 2017 року на дії судді Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1, а саме істотне порушення норм процесуального права та прав особи у кримінальному провадженні під час розгляду клопотання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н. І. про надання дозволу на проведення обшуку робочого кабінету голови Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні від 09 грудня 2016 року № 52016000000000477 (справа № 461/3636/17).
		Перша Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 05 жовтня 2017 року № 3139/1дп/15-17 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді ОСОБА_1
		Рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП від 07 грудня 2017 року № 3942/1дп/15-17 суддю Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.
		Під час розгляду дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата ВРП установила, що 25 травня 2017 року до Галицького районного суду міста Львова надійшло клопотання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н. І. про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні від 09 грудня 2016 року № 52016000000000477. 
		Клопотання мотивовано тим, що суддею Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_3 у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016 роки зазначено неправдиві відомості про нерухоме та рухоме майно, яке перебуває в його користуванні та у власності його колишньої дружини ОСОБА_3 . Вказані дії судді ОСОБА_3, на думку прокурора, можуть містити ознаки вчинення злочину, передбаченого статтею 366-1 Кримінального кодексу України (декларування недостовірної інформації) та частиною другою статті 368-2 цього Кодексу (незаконне збагачення) у частині незазначення в деклараціях за 2015, 2016 роки відомостей про активи ОСОБА_3 та користування суддею ОСОБА_3 житловим будинком, земельною ділянкою і транспортним засобом у 2016 році.
		Автоматизованою системою документообігу суду вказане клопотання 25 травня 2017 року розподілено судді ОСОБА_1
		Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 ухвалоювід 25 травня 2017 року зазначене вище клопотання задовольнив частково та надав дозвіл усім указаним у клопотанні детективам на проведення обшуку робочого кабінету голови Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_3 . в цьому суді за адресою: м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, корпус 1, який перебуває у фактичному володінні Окружного адміністративного суду міста Києва, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме задля відшукання та вилучення щоденників, документів, чорнових записів, фотографій, відеозаписів, мобільних терміналів систем зв`язку, комп`ютерної техніки, електронних носіїв інформації, які містять відомості про вчинений злочин. Строк дії ухвали встановлено до 25 червня 2017 року. 
		Оцінюючи дії ОСОБА_1 як такі, що містять ознаки дисциплінарного проступку, Перша Дисциплінарна палата ВРП зазначила, що слідчий суддя:
		- не перевірив та не з`ясував правомірності здійснення досудового розслідування у місті Львові, оскільки місце здійснення досудового розслідування та територіальна юрисдикція органу досудового розслідування різняться, а передбачених КПК України підстав для зміни місця досудового розслідування в ухвалі слідчого судді не зазначено;
		- не навів в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку мотивів з посиланням на конкретні матеріали кримінального провадження та надані прокурором докази, з яких вважав доведеними обставини, передбачені частиною п`ятою статті 234 КПК України, у тому числі й ті, які давали б достатні підстави вважати, що відшукувані речі, документи знаходяться саме у робочому кабінеті судді ОСОБА_3, розміщеному у приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва;
		- не навів чіткого переліку речей або документів, інших відомостей, які давали б змогу ідентифікувати предмети майбутнього обшуку, тобто які саме речі, предмети, документи, знаряддя чи інше майно мають намір відшукати слідчі, що є істотним порушенням прав особи у кримінальному провадженні, оскільки може мати наслідком непропорційність дій осіб, яким надано дозвіл на проведення обшуку;
		- не перевірив, чи проведення обшуку у службовому приміщенні суду є співмірним процесуальним заходом щодо фактичного стану розслідування кримінального провадження;
		- не навів в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку мотивів, з яких виходив, установлюючи максимальний строк дії ухвали про обшук, а також не зазначив, які доводи клопотання і матеріали кримінального провадження підтверджували необхідність установлення такого строку.
		Зважаючи на характер порушень, допущених суддею ОСОБА_1., Перша Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що в його діях наявні порушення норм процесуального права, які свідчать про вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме незазначення в судовому рішенні мотивів його ухвалення, та застосувала до судді дисциплінарне стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.
		28 грудня 2017 року  ОСОБА_1  звернувся до ВРП зі скаргою на рішення її ПершоїДисциплінарної палати від 07 грудня 2017 року № 3942/1дп/15-17.
		За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 .ВРП прийняла рішення від 15 березня 2018 року № 795/0/15-18, яким залишила без змін рішення її Першої Дисциплінарної палати від 07 грудня 2017 року № 3942/1дп/15-17.
		Велика Палата Верховного Суду постановою від 14 червня 2018 року у справі № 11-386сап18 задовольнила скаргу ОСОБА_1 на рішення ВРП від 15 березня 2018 року № 795/0/15-18, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 07 грудня 2017 року № 3942/1дп/15-17, та скасувала рішення ВРП від 15 березня 2018 року № 795/0/15-18.
		Скасовуючи рішення ВРП від 15 березня 2018 року № 795/0/15-18, Велика Палата Верховного Суду керувалася тим, що підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи судом, що є підставою для скасування такого рішення згідно з пунктом 4 частини першої статті 52 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII). 
		На підставі частини третьої статті 52 Закону № 1798-VIII у випадку скасування судом рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, ВРП розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно. Повторний розгляд справи здійснюється ВРП у пленарному складі у порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між членами ВРП від 11 липня 2018 року доповідачем щодо скарги судді Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1.на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 07 грудня 2017 року № 3942/1дп/15-17 визначено члена ВРП ОСОБА_9
		За результатами повторногорозгляду скарги  ОСОБА_8 . на вищезазначене рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП прийняла рішення від 01 листопада 2018 року № 3330/0/15-18 «Про зміну рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 07 грудня 2017 року № 3942/1дп/15-17 про притягнення судді Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності». 
		ВРП дійшла висновку про необхідність зміни рішення її Першої Дисциплінарної палати від 07 грудня 2017 року № 3942/1дп/15-17 та застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження, що, на думку ВРП, є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.
		Оцінюючи оскаржуване        ОСОБА_8 рішення ВРП, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.
		Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє ВРП, яка, серед іншого, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
		З метою усунення прогалин у національному законодавстві, на які звернув увагу Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», Верховна Рада України прийняла Закон № 1798-VIII, який визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП.
		Статтею 1 цього Закону передбачено, що ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
		Згідно із частиною другою статті 26 Закону № 1798-VIII для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів ВРП утворює дисциплінарні палати з числа членів ВРП.
		Главою 4 розділу II Закону № 1798-VIII визначено порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів.
		Так, частинами першою, сьомою та восьмою статті 49 цього Закону передбачено, що розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні Дисциплінарної палати, в якому беруть участь суддя, скаржник, їх представники.
		У засіданні Дисциплінарної палати заслуховуються доповідач, суддя, скаржник, їх представники, свідки та інші особи, які були викликані або запрошені взяти участь у засіданні.
		Учасники дисциплінарної справи мають право подавати докази, надавати пояснення, заявляти клопотання про виклик свідків, ставити запитання учасникам дисциплінарної справи, висловлювати заперечення, заявляти інші клопотання або відводи, ознайомлюватися з матеріалами справи. Для ознайомлення можуть надаватися матеріали, які безпосередньо пов`язані зі скаргою, із дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних щодо знеособлення персональних даних.
		Відповідно до частини другої статті 50 Закону № 1798-VIII за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
		Згідно із частинами першою, третьою та десятою статті 51 Закону № 1798-VIII право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.
		Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до ВРП.
		За результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати ВРП має право:
		1) скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження;
		2) скасувати частково рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення;
		3) скасувати повністю або частково рішення Дисциплінарної палати про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення;
		4) змінити рішення Дисциплінарної палати, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення;
		5) залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.
		На підставі частини другої статті 52 Закону № 1798-VIII право на оскарження до суду рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення.
		Частиною сьомою статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду.
		Наведені вище положення Закону № 1798-VIII та частини сьомої статті 266 КАС України узгоджуються з пунктом 77 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, в якому, серед іншого, зазначено, що організація дисциплінарного розгляду в кожній країні повинна бути такою, що дозволяє подання апеляції на рішення первинного дисциплінарного органу (відомства або суду) до суду.
		Відповідно до частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
		1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
		2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні;
		3) суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 цього Закону;
		4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
		У пункті 123 рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» ЄСПЛ зазначив, що згідно з його практикою навіть у разі, коли судовий орган, що виносить рішення у спорах щодо «прав та обов`язків цивільного характеру», у певному відношенні не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), порушення Конвенції не констатується за умови, якщо провадження у вищезазначеному органі «згодом є предметом контролю, здійснюваного судовим органом, що має повну юрисдикцію та насправді забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції» (див. пункт 29 рішення від 10 лютого 1983 року у справі «Альбер і Ле Конт проти Бельгії» та пункт 42 рішення від 14 листопада 2006 року у справі «Цфайо проти Сполученого Королівства», заява № 60860/00). У межах скарги за статтею 6 Конвенції для того, щоб визначити, чи мав суд другої інстанції «повну юрисдикцію» або чи забезпечував «достатність перегляду» для виправлення відсутності незалежності в суді першої інстанції, необхідно врахувати такі чинники, як предмет оскаржуваного рішення, спосіб, в який було винесено рішення, та зміст спору, включаючи бажані та дійсні підстави для оскарження (див. пункти 44-47 рішення від 22 листопада 1995 року у справі «Брайян проти Сполученого Королівства» та пункт 43 згаданого рішення у справі «Цфайо проти Сполученого Королівства»).
		Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у контексті обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
		Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
		Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
		Ураховуючи висновки ЄСПЛ та положення Конвенції, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне повно та всебічно перевірити оскаржуване рішення ВРП, у тому числі на предмет його відповідності вимогам статті 52 Закону № 1798-VIII.
		Стаття 18 Закону № 1798-VIII передбачає, що ВРП є повноважною за умови обрання (призначення) на посаду щонайменше п`ятнадцяти членів, серед яких більшість становлять судді (включаючи суддів у відставці), та складення ними присяги.
		Згідно з положеннями частини другої статті 30 Закону № 1798-VIII засідання ВРП у пленарному складі є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу ВРП.
		Наявна в матеріалах справи ксерокопія оскаржуваного рішення ВРП свідчить про те, що воно підписане всіма членами ВРП, які брали участь у його ухваленні. При цьому в скарзі ОСОБА_1 цей факт під сумнів не ставиться.
		На підставі пункту 3 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII рішення ВРП може бути скасовано також у випадку, якщо суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП.
		Відповідно до частини п`ятої статті 30 Закону № 1798-VIII особа, питання щодо якої має розглядатися ВРП, повідомляється про такий розгляд не пізніш як за десять календарних днів до дня засідання, крім випадків, якщо законом не вимагається участь такої особи у засіданні, а також якщо інше не визначено цим Законом.
		Згідно із частиною дев`ятою статті 51 Закону № 1798-VIII розгляд скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді здійснюється в порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.
		Частиною четвертою статті 49 Закону № 1798-VIII передбачено, що в разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Дисциплінарної палати суддя може заявити клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи. Повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи за його відсутності.
		Як убачається з матеріалів справи, листами від 22 жовтня 2018 року № 38944/0/9-18 та № 38946/0/9-18 ВРП повідомляла ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_10. про те, що розгляд скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 07 грудня 2017 року № 3942/1дп/15-17 призначено на 01 листопада 2018 року о 10 годині. 26 жовтня 2018 року до ВРП надійшла заява ОСОБА_1. про розгляд скарги без його участі та без участі його представника, клопотання про відкладення розгляду скарги у зв`язку з несвоєчасним отриманням скаржником та його представником повідомлення про час та місце розгляду скарги не заявлялося. Крім того, у скарзі ОСОБА_1 факт своєчасності його повідомлення про засідання ВРП під сумнів не ставиться.
		Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність визначених пунктами 1-3 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII підстав для скасування оскаржуваного рішення ВРП.
		Оцінюючи рішення ВРП від 01 листопада 2018 року № 3330/0/15-18, ухвалене при повторному розгляді дисциплінарної справи стосовно судді ОСОБА_1, щодо наявності у ньому посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що визначальним критерієм правомірності оскаржуваного рішення ВРП є встановлення дисциплінарним органом обставин, що свідчать про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку, та врахування висновків Великої Палати Верховного Суду.
		Так, Велика Палата Верховного Суду, скасовуючи рішення ВРП від 15 березня 2018 року № 795/0/15-18, встановила, що підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи за скаргою ОСОБА_1 . 
		При цьому Велика Палата Верховного Суду, погодившись з доводами скаржника щодо помилковості висновку ВРП та її дисциплінарного органу стосовно незазначення в судовому рішенні мотивів його ухвалення, звернула увагу, зокрема, на те, що за правовою позицією ВРП та її дисциплінарного органу ухвала слідчого судді ОСОБА_1 про надання дозволу на проведення обшуку повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбаченим статтею 370 КПК України, яка знаходиться в розділі ІV «Судове провадження у першій інстанції» цього Кодексу. Однак ВРП не врахувала, що обшук і порядок його проведення регламентуються статтями 234-236 КПК України, які містяться в розділі ІІІ «Досудове розслідування» цього Кодексу. При цьому надання дозволу на обшук здійснюється на стадії досудового розслідування, яка відрізняється від стадії судового розгляду кримінального провадження. 
		Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду застосовувати до ухвал слідчого судді про надання дозволу на обшук положення, які регламентують загальні вимоги до судового рішення суду першої інстанції в кримінальному провадженні, можна лише з урахуванням особливостей стадії досудового розслідування, яка відрізняється від стадії судового розгляду. До того ж умотивованість ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи не повинна виходити за межі таємниці досудового розслідування, зокрема в ній повинні бути наведені аргументи, що переконали суддю у задоволенні чи відхиленні такого клопотання.
		ВРП, розглядаючи дисциплінарну справу стосовно судді ОСОБА_1 повторно та змінюючи вид дисциплінарного стягнення судді, в оскаржуваному рішенні зазначила, що встановлені порушення суддею ОСОБА_1. полягають у невиконанні вимог КПК України щодо необхідності мотивування ухвали, а саме незазначенні в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку аргументів, які переконали суддю у задоволенні такого клопотання, що свідчить про вчинення суддею дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, зокрема незазначення в судовому рішенні мотивів його ухвалення. 
		Ураховуючи висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2018 року у справі № 11-386сап18, яка згідно із частиною першою статті 370 КАС України є обов`язковою для учасників справи, а також зважаючи на невстановлення ВРП за результатами повторного розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 нових обставин, що свідчать про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та невідповідність оскаржуваного рішення ВРП критерію обґрунтованості (урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення).
		Відповідно до частини восьмої статті 266 КАС України Велика Палата Верховного Суду за наслідками розгляду справи щодо оскарження рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може скасувати оскаржуване рішення ВРП або залишити його без змін. У випадку скасування судом рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, ВРП розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно.
		Керуючись статтями 266, 344, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		1. Скаргу  ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 01 листопада 2018 року № 3330/0/15-18 задовольнити.
		2. Рішення Вищої ради правосуддя від 01 листопада 2018 року № 3330/0/15-18 «Про зміну рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 07 грудня 2017 року № 3942/1дп/15-17 про притягнення судді Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» скасувати.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                           В. С. Князєв
		 
		Суддя-доповідач                                                                                                 О. С. Золотніков 
		 
		Судді:                            Н. О. Антонюк                                                        Л. М. Лобойко
		 
		                                      Т. О. Анцупова                                                       Н. П. Лященко
		 
		                                               С. В. Бакуліна                                                        В. В. Пророк
		 
		                                      В. В. Британчук                                                     Л. І. Рогач
		 
		                                               Ю. Л. Власов                                                          О. М. Ситнік
		 
		                                      М. І. Гриців                                                             О. С. Ткачук
		 
		Ж. М. Єленіна                                                        В. Ю. Уркевич
		 
		                                      О. Р. Кібенко                                                                       О. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...