Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 281/141/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо.
Надіслано для оприлюднення: 26.06.2019. Зареєстровано: 28.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2019.
Дата набрання законної сили: 26.06.2019
Номер судового провадження: К/9901/8757/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		26 червня 2019 року 
		Київ
		справа №281/141/17
		касаційне провадження №К/9901/8757/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
		суддів: Гончарової І.А.,  Хохуляка В.В., 
		розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 .) на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 (головуючий суддя - Матохнюк Д.Б., судді - Совгира Д.І., Курко О.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці ДФС (далі - Житомирська митниця), за участі третьої особи - Закарпатської митниці ДФС (далі - Закарпатська митниця), про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		Лугинський районний суд Житомирської області ухвалою від 09.01.2019 відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Лугинського районного суду Житомирської області від 02.08.2017.
		 
		ОСОБА_1 18.01.2019 оскаржив це рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 05.02.2019 залишив апеляційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - відсутності документа про сплату судового збору та встановив десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання копії цієї ухвали.
		 
		Ухвала суду апеляційної інстанції від 05.02.2019 була надіслана на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом № 2105012123284 з повідомленням про вручення, проте повернулась на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду з зазначенням причини невручення «за закінченням терміну зберігання».
		 
		Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.02.2019 повернув  апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Лугинського районного суду Житомирської області від 09.01.2019.
		 
		Ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в силу положень частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, у зв`язку з чим з урахуванням положень частини 2 статті 298 цього Кодексу апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
		 
		ОСОБА_1 оскаржив ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 02.04.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
		 
		В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що додаткова постанова суду апеляційної інстанції ухвалена із порушенням норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що: він завжди отримував поштову кореспонденції за адресою, зазначеною у апеляційній скарзі, і причини невручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху йому не відомі, оскільки будь-яких повідомлень від відділення поштового зв`язку йому не надходило, що є порушенням пункту 99 Правил надання поштового зв`язку, з огляду на що ОСОБА_1 подав відповідну скаргу у контролюючі роботу пошти органи; йог7о було позбавлено права на судовий захист, що є порушенням основоположного конституційного права на правосуддя.
		 
		Відповідач та третя особа не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
		 
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03.06.2019 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та призначив справу до касаційного розгляду у порядку письмового провадження з 04.06.2019.
		 
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. 
		Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України «Про судовий збір».
		За статтями 1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
		Частина друга статті 3 Закону України «Про судовий збір» містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг <…>, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
		У контексті наведених вище законодавчих норм Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28.11.2013 № 12-рп/2013 зазначив, що «гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № R (81) 7: «У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D). Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України». 
		Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є оскарження постанови митного органу у справі про порушення митних правил, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі статті 485 Митного кодексу України.
		Відповідно до положень статті 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України. 
		Відповідно до частини першої статті    529 Митного кодексу України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
		В той же час, Митний кодекс України жодним чином не регулює питання сплати судового збору.
		Відповідно статті 487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним,- відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
		Частиною четвертою статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. 
		Визначальним у цій нормі є припис (веління) про те, що у разі незгоди і оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення особа, яка її оскаржила, не обтяжується обов`язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах.
		У частині четвертій статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення видом платежу, від якого звільняються особи, що оскаржують постанову про накладення адміністративного стягнення, встановлено державне мито. На час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду, за звернення до суду у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління сплачують інший вид платежу - судовий збір, правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, як зазначено вище, встановлені Законом України «Про судовий збір».
		За Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 «Про державне мито» (у редакцій, чинній до набрання чинності Законом України «Про судовий збір») державне мито справлялося із: 1) позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремого провадження, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили. Цей нормативний акт не містив положень про сплату державного мита як особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, так і органом (посадовою) особою, яка прийняла таку постанову.
		З 11.11.2011 набрав чинності Закон України «Про судовий збір», який із цієї дати не припинив дію законодавчих актів, які передбачали пільгу щодо сплати судового збору за подання заяви про розгляд в порядку адміністративного судочинства окремих видів рішень органів державної влади, як-то правила частини четвертої статті 288 Кодексу України про адміністративне правопорушення, або обмежив можливість прийняття таких актів у майбутньому.
		Таким чином, у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення позивач звільняється від сплати судового збору. 
		У випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач вправі оскаржити його в апеляційному порядку. 
		Необхідними умовами для обчислення та сплати судового збору за подання апеляційної/касаційної скарги у цій категорії справ є встановлення і віднесення предмета оскарження до об`єктів справляння судового збору; ставка цього платежу, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення провадиться з урахуванням положень статей 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень. Норми Закону України «Про судовий збір» не містять положень щодо підстав, умов, розміру та порядку сплати судового збору за подання позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, а відтак і за подання апеляційної/касаційної скарги.
		У зв`язку з цим у за подання у даному випадку ОСОБА_1 апеляційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у поряду і розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір», сплаті не підлягав та, як наслідок, у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 з підстав її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України та, відповідно, для повернення апеляційної скарги. 
		З урахуванням наведеного касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 підлягає скасуванню із передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		Пунктом 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		 
		Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		 
		Керуючись п.2 ч.1 ст. 349, ч.ч. 1,4 ст. 353, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		 
		Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		Судді Верховного Суду                                                                       Л.І. Бившева
		 
		                                                                                                     І.А. Гончарова 
		 
		                                                                                                    В.В. Хохуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...