Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/13396/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; управління об’єктами державної (комунальної) власності, у тому числі про передачу об’єктів права державної та комунальної власності.
Надіслано для оприлюднення: 27.06.2019. Зареєстровано: 28.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2019.
Дата набрання законної сили: 26.06.2019
Номер судового провадження: К/9901/4782/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		26 червня 2019 року 
		Київ
		справа №826/13396/18
		адміністративне провадження №К/9901/4782/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Саприкіної І.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за заявами Товариства з обмеженою відповідальністю «АК Маршаллєр і партнери» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант Торнтон» про забезпечення адміністративного позову за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант Торнтон», Товариства з обмеженою відповідальністю «АК Маршаллєр і партнери» до Фонду державного майна України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсними результатів конкурсу за касаційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Огурцова О.П. від 08 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кузьменка В.В., Файдюка В.В., Шурка О.І. від 24 січня 2019 року, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АК Маршаллєр і партнери» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Грант Торнтон» (далі - ТОВ «АК Маршаллєр і партнери», ТОВ «Грант Торнтон», заявники) звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявами про забезпечення адміністративного позову.
		ТОВ «АК Маршаллєр і партнери» у заяві просило вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони:
		- Фонду державного майна України вчиняти дії з підготовки проекту рішення Кабінету Міністрів України щодо визначення радника у процесі приватизації пакету акцій ПАТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», ДП «Завод «Електроважмаш», ПАТ «Одеський припортовий завод» та джерел оплати його послуг та вчиняти дії з внесення проекту рішення на розгляд Кабінету Міністрів України щодо визначення радника процесі приватизації пакету акцій ПАТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», ДП «Завод «Електроважмаш», ПАТ «Одеський припортовий завод» та джерел оплати його послуг;
		- Міністерству фінансів України вчиняти будь-які дії, в тому числі ухвалювати рішення про погодження проекту акта Кабінету Міністрів України щодо визначення радника за результатами конкурсу у процесі приватизації пакету акцій ПАТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», ДП «Завод «Електроважмаш», ПАТ «Одеський припортовий завод» та джерел оплати його послуг;
		- Міністерству економічного розвитку і торгівлі України вчиняти будь - які дії, в тому числі ухвалювати рішення про погодження проекту акта Кабінету Міністрів України щодо визначення радника за результатами конкурсу у процесі приватизації пакету акцій ПАТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», ДП «Завод «Електроважмаш», ПАТ «Одеський припортовий завод» та джерел оплати його послуг.
		В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову ТОВ «АК Маршаллєр і партнери» посилається на те, що станом на дату подання даної заяви відповідач в засобах масової інформації розповсюдив інформацію про підписання договору з переможцем конкурсу з відбору радника, у той час, як дії відповідача щодо обрання радника та передачі проекту рішення на розгляд Кабінету Міністрів України утруднять виконання рішення суду, так як договір підписаний відповідачем з обраним радником вступить в силу з моменту ухвалення рішення Кабінету Міністрів України про визначення радника і договір почне виконуватись, не зважаючи на той факт, що суд може постановити рішення яким визнає результати конкурсу незаконними. При цьому, ТОВ «АК Маршаллєр і партнери» зазначив про те, що обраний у протиправний спосіб радник отримає доступ до всіх без виключення документів ПАТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», ДП «Завод «Електроважмаш», ПАТ «Одеський припортовий завод», у тому числі тих, що містять комерційну таємницю підприємства, до документів фінансово-бухгалтерського характеру, всіх укладених договорів, що відносяться до діяльності підприємств, інформації про всіх контрагентів вказаних підприємств, які постачають/придбавають їх товари/послуги, що в свою чергу також може негативно вплинути на стабільність роботи та розвитку підприємств, їх фінансово-економічного благополуччя та отримання прибутків, в разі використання такої інформації (документів) не за призначенням, а також за рахунок ознайомлення з зазначеними документами отримає конкурентну перевагу у випадку проведення нового конкурсу з відбору радника у процесі приватизації об`єктів великої приватизації по зазначеним підприємствам.
		У заяві про забезпечення позову, з урахуванням поданих до заяви уточнень, ТОВ «Грант Торнтон» просило вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони:
		- Фонду державного майна України проводити переговори та укладати договори про надання послуг радника з підготовки до приватизації та продажу ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», ДП «Завод «Електроважмаш» та ПрАТ «Індар» за результатами конкурсів, які проводились 30 та 31 липня 2018 року на виконання рішення конкурсної комісії з відбору радників у процесі приватизації об`єктів державної власності (протокол засідання конкурсної комісії від 19 червня 2018 року), та готувати за результатами зазначених конкурсів проект рішення Кабінету Міністрів України щодо визначення радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», ДП «Завод «Електроважмаш» та ПрАТ «Індар» за результатами конкурсів, які проводились 30 та 31 липня 2018 року та джерел оплати його послуг, та вносити його на розгляд Кабінету Міністрів до розгляду справи по суті;
		- Міністерству фінансів України ухвалювати рішення про погодження проекту акта Кабінету Міністрів України щодо визначення радника за результатами конкурсу у процесі приватизації пакету акцій ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», ДП «Завод «Електроважмаш» та ПрАТ «Індар» та джерел оплати його послуг;
		- Міністерству економічного розвитку і торгівлі України ухвалювати рішення про погодження проекту акта Кабінету Міністрів України щодо визначення радника за результатами конкурсу у процесі приватизації пакету акцій ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», ДП «Завод «Електроважмаш» та ПрАТ «Індар» та джерел оплати його послуг.
		В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову ТОВ «Грант Торнтон» посилається на те, що невжиття таких заходів унеможливить ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та на очевидну протиправність дій відповідача.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 жовтня 2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року, заяву ТОВ «АК Маршаллєр і партнери» про забезпечення адміністративного позову задоволено повністю; заяву ТОВ «Грант Торнтон» про забезпечення адміністративного позову - частково, зокрема, вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони:
		- Фонду державного майна України вчиняти дії з підготовки проекту рішення Кабінету Міністрів України щодо визначення радника у процесі приватизації пакету акцій ПАТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», ДП «Завод «Електроважмаш», ПАТ «Одеський припортовий завод», ПрАТ «Індар» та джерел оплати його послуг;
		- Фонду державного майна України вчиняти дії з внесення проекту рішення на розгляд Кабінету Міністрів України щодо визначення радника у процесі приватизації пакету акцій ПАТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», ДП «Завод «Електроважмаш», ПАТ «Одеський припортовий завод», ПрАТ «Індар» та джерел оплати його послуг;
		- Міністерству фінансів України вчиняти будь-які дії, в тому числі ухвалювати рішення про погодження проекту акта Кабінету Міністрів України щодо визначення радника за результатами конкурсу у процесі приватизації пакету акцій ПАТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», ДП «Завод «Електроважмаш», ПАТ «Одеський припортовий завод», ПрАТ «Індар» та джерел оплати його послуг;
		- Міністерству економічного розвитку і торгівлі України вчиняти будь-які дії, в тому числі ухвалювати рішення про погодження проекту акта Кабінету Міністрів України щодо визначення радника за результатами конкурсу у процесі приватизації пакету акцій ПАТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», ДП «Завод «Електроважмаш», ПАТ «Одеський припортовий завод», ПрАТ «Індар» та джерел оплати його послуг.
		Частково задовольняючи заяви про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачами були надані належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди їх інтересам до ухвалення рішення в цій адміністративній справі.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		Не погоджуючись з ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 жовтня 2018 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Фонд державного майна України звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяв про вжиття заходів до забезпечення позову.
		 
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Касаційну скаргу подано 18 лютого 2019 року.
		Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/13396/18, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Саприкіну І.В.
		Учасники справи письмових клопотань не заявляли.
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Судами попередніх інстанцій долучено до матеріалів справи докази заявників, подані заявниками в обґрунтування заяв про забезпечення адміністративного позову, зокрема, копії:
		- листів Фонду державного майна України до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07 вересня 2018 року щодо погодження проектів розпоряджень Кабінету Міністрів України:
		№ 10-33-18259 «Про визначення радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія»;
		№ 10-33-18261 «Про визначення радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу пакета акцій приватного акціонерного товариства «По виробництву інсуліну «Індар»;
		№ 10-33-18260 «Про визначення радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу державного підприємства «Завод «Електроважмаш»;
		№ 10-33-18258 «Про визначення радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»;
		№ 10 -33-18262 «Про визначення радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод»;
		- листа Міністерства фінансів України до Фонду державного майна України та Кабінету Міністрів України від 22 червня 2018 року № 06220-08-14/16918, яким повідомлено про доцільність внесення певних змін до проекту договору про надання послуг радника з підготовки до приватизації та продажу, у частині оплати фіксованої винагороди радника;
		- листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19 вересня 2018 року № 3212-07/40828-03 до Фонду державного майна України, в якому зазначено, що надані проекти розпоряджень Кабінету Міністрів України розглянуто та запропоновано Фонду державного майна України надати фінансово-економічні обґрунтування розмірів сум оплати послуг радників;
		- листів Міністерства фінансів України до Фонду державного майна України від 24 вересня 2018 року про опрацювання проектів розпоряджень Кабінету Міністрів України про визначення радників:
		№ 06220-08-14/24972 «Про визначення радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу державного підприємства «Завод «Електроважмаш»;
		№ 06220-08-14/24973 «Про визначення радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»;
		№ 06220-08-14/24974 «Про визначення радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод»;
		№ 06220-08-14/24976 «Про визначення радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія»,
		у яких зазначено, що з метою раціонального та ефективного використання коштів державного бюджету, оплата фіксованої винагороди радника має бути здійснена за умови повного виконання радником умов договору про надання послуг. Також повідомлено, що пропозиції щодо доцільності відповідних положень у договорах про надання послуг радника надавались Фонду державного майна України листом Мінфіну від 22 червня 2018 року № 06220-08-14/16918;
		- затверджених рішеннями конкурсної комісії з відбору радників у процесі приватизації об`єктів державної власності (протоколи засідання конкурсної комісії від 19 червня 2018 року), інформаційних повідомлень про проведення конкурсу з відбору радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу пакетів акцій ПрАТ «Індар», державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», державного підприємства «Завод «Електроважмаш»;
		- роздруківок повідомлень про результати другого відбору інвестиційних радників для продажу об`єктів великої приватизації ДП «Завод «Електроважмаш», ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», ПрАТ «Індар».
		 
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи заяву про забезпечення позову, дійшли до помилкового висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову та не врахували при цьому правову позицію, що міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 826/521/17, Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/5233/18, відповідно до якої необґрунтоване вжиття відповідних заходів може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти. У вказаних постановах наголошується, що у кожному випадку суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з підстав забезпечення позову, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
		Крім того, скаржник посилається на відсутність будь-яких доказів на підтвердження наявності очевидної небезпеки заподіяння позивачам шкоди їх правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливістю захисту прав, свобод та інтересів без забезпечення позову.
		Від заявників надійшли відзиви на касаційну скаргу Фонду державного майна України, у яких зазначається, що суди прийняли законні та обґрунтовані рішення та дійшли правильного висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову; просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. 
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 жовтня 2018 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є обґрунтованими з огляду на наступне.
		Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).
		Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
		Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
		Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
		Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
		При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
		Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/5233/18.
		При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.
		Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи заяви про забезпечення адміністративного позову, суди дійшли до висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди інтересам позивачів до ухвалення рішення в цій адміністративній справі.
		Разом з тим, необхідність вжиття заходів забезпечення позову суди першої та апеляційної інстанцій мотивували тим, що це буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивачів, на захист яких подано адміністративні позови, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. При цьому суди не обґрунтували, у чому полягатиме таке порушення прав та інтересів позивачів та не зазначили, чим ускладниться можливість їх захисту у разі невжиття заходів забезпечення позову.
		На цій підставі колегія суддів доходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій надано неправильну правову оцінку підставам застосування заходів забезпечення адміністративного позову, заявленим у заявах про забезпечення позову, на відповідність їх вимогам частини другої статті 150 КАС України і, як наслідок, застосовано заходи забезпечення позову без наявності хоча б однієї з підстав, визначених частиною другою статті 150 КАС України.
		Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		З огляду на це, колегія суддів дійшла до висновку про те, що касаційна скарга Фонду державного майна України підлягає задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяв про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. 
		Враховуючи, що касаційний суд ухвалює рішення на користь сторони, яка є суб`єктом владних повноважень, у силу частини другої статті 139 КАС України з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Зважаючи на відсутність документального підтвердження понесених суб`єктом владних повноважень вищезазначених витрат, підстав для їх стягнення з позивача немає.
		Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України,
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити.
		Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року скасувати та прийняти нову постанову.
		У задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «АК Маршаллєр і партнери» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант Торнтон» про забезпечення адміністративного позову відмовити.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                       Я.О. Берназюк 
		Судді:                                                                                  І.В. Желєзного
		                                                                                                                            І.В. Саприкіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...