Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/343/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 27.06.2019. Зареєстровано: 28.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2019.
Дата набрання законної сили: 27.06.2019
Номер судового провадження: К/9901/39923/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		27 червня 2019 року 
		Київ
		справа №806/343/17
		адміністративне провадження №К/9901/39923/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Гончарової І.А.,  суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області
		на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня     2017 року (суддя Семенюк М.М.)
		та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня           2017 року (судді: Кузьменко Л.В. (головуючий), Іваненко Т.В., Франовська К.С.) 
		у справі № 806/343/17
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталка ЛТД»
		до Головного управління ДФС у Житомирській області
		про визнання недійсним рішення, 
		В С Т А Н О В И В:
		У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Наталка ЛТД»     (далі - ТОВ «Наталка ЛТД») звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати недійсним рішення Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - ГУ ДФС у Житомирській області) про залишення без розгляду заперечення позивача на акт від 06 січня 2017 року № 0006/06/19РРО/13575044 за результатами фактичної перевірки щодо дотримання порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтва про державну реєстрацію виробництва та обігу підакцизних товарів, викладене у відповіді ГУ ДФС у Житомирській області від 23 січня 2017 року № 83/6/06-30-14-06-13.
		Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 13 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, позов ТОВ «Наталка ЛТД» задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення ГУ ДФС у Житомирській області про залишення без розгляду заперечень на акт перевірки, оформлене листом від 23 січня 2017 року № 83/6/06-30-14-06-13.
		Судові рішення мотивовані тим, що позивач, надіславши листом заперечення на акт перевірки, не пропустив передбачений пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України строк їх подачі до контролюючого органу. Крім того, суди зауважили, що дії щодо залишення заперечень на акт перевірки без розгляду відповідають критерію юридичної значимості, а отже можуть бути оскаржені до суду та за наслідками розгляду та вирішення справи по суті, можуть бути визнані протиправними. 
		Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, ГУ ДФС у Житомирській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати їх та ухвалити нове, яким відмовити        ТОВ «Наталка ЛТД» у задоволенні позову. 
		При цьому в обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що за наслідками перевірки на підставі акта від 06 січня 2017 року № 0006/06/19РРО/13575044 ГУ ДФС у Житомирській області 23 січня 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000821406, яке за своєю суттю і є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України, а отже розгляд заперечень на акт перевірки не породжує для позивача жодних прав та обов`язків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не мають обов`язкового характеру для платника податків, який перевірявся.   
		02 жовтня 2017 року Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за скаргою ГУ ДФС у Житомирській області. 
		У своїх запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Наталка ЛТД» вважає судові рішення законними та обґрунтованими, тому в задоволенні касаційної скарги просило відмовити.
		16 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
		Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		Суди попередніх інстанцій встановили, що ГУ ДФС у Житомирській області проведено фактичну перевірку ТОВ «Наталка ЛТД» щодо дотримання порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтва про державну реєстрацію виробництва та обігу підакцизних товарів, за результатами якої складено акт від       06 січня 2017 року № 0006/06/19РРО/13575044.
		Вказаний акт отримано позивачем 11 січня 2017 року, що не заперечується сторонами.
		Також сторонами не заперечується, що 17 січня 2017 року ТОВ «Наталка ЛТД» направило на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення заперечення на акт перевірки з додатками, які були отриманні контролюючим органом 23 січня      2017 року, а останнім днем подання заперечення є 18 січня 2017 року.
		Листом від 23 січня 2017 року № 83/6/06-30-14-06-13 ГУ ДФС у Житомирській області повідомило ТОВ «Наталка ЛТД» про залишення поданих заперечень без розгляду, так як платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, а вищезазначений акт фактичної перевірки відповідно до відмітки пошти вручено 11 січня 2017 року. 
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду із даним позовом та розгляду справи судами попередніх інстанцій) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в рішенні від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. 
		Таким чином, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
		Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
		Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.
		У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов`язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
		Згідно з пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
		У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
		Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.
		Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
		Аналіз змісту наведених норм свідчить про те, що закріпленому у пункті 86.7 статті 86 Податкового кодексу України праву платника податків подати до контролюючого органу заперечення на акт перевірки кореспондує визначений цією ж нормою обов`язок контролюючого органу розглянути такі заперечення, надавши платнику податків відповідь, та врахувати результати розгляду заперечень при прийнятті рішення про визначення грошових зобов`язань. 
		Як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки позивачем отримано 11 січня      2017 року. Таким чином, перебіг встановленого пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України строку подання заперечень на акт перевірки розпочався 12 січня 2017 року та становив 5 робочих днів, тобто закінчився 18 січня 2017 року.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що позивач, надіславши 17 січня 2017 року цінним листом з описом вкладення заперечення на акт перевірки, не пропустив передбачений пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України строк їх подачі до контролюючого органу, а тому рішення ГУ ДФС у Житомирській області про залишення без розгляду заперечень на акт перевірки, оформлене листом від 23 січня 2017 року № 83/6/06-30-14-06-13, є протиправним та підлягає скасуванню.
		Суд вважає безпідставними доводи відповідача, що встановлюючи строк подачі заперечень законодавець пов`язує його саме з надходженням заперечень безпосередньо до контролюючого органу, а не здачі їх на пошту, та зазначає, що положеннями пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, на яку міститься посилання у пункті 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, визначено, що заперечення на акт перевірки у встановлений строк можуть бути подані через пошту.
		Також колегія суддів не бере до уваги посилання скаржника на те, що розгляд заперечень на акт перевірки не породжує для позивача жодних прав та обов`язків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не мають обов`язкового характеру для платника податків, який перевірявся, з огляду на наступне.
		Позивачем не оскаржується правомірність проведення перевірки чи висновки складеного за її результатами акта. В той час як невиконання контролюючим органом законодавчо встановленого обов`язку щодо розгляду поданих платником податків з дотриманням положень пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України заперечень на акт перевірки, які є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки та враховуються при прийнятті рішення про визначення грошових зобов`язань, є протиправним.
		Таким чином, доводи ГУ ДФС у Житомирській області не спростовують правильність доводів, якими мотивовані судові рішення, та не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.
		Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від          13 березня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                               І.А. Гончарова 
		 
		Судді                                                                                                                   І.Я. Олендер 
		 
		            Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...