Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/2425/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 27.06.2019. Зареєстровано: 28.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/638/1064/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018220480005106

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   
		 
		Справа № 638/2425/19
		Провадження №1-кп/638/1064/19
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 червня 2019року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
		 
		головуючого             ОСОБА_1 
		секретаря             ОСОБА_2 
		за участю прокурора     ОСОБА_3 
		захисника             ОСОБА_4 
		потерпілих             ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		обвинуваченого         ОСОБА_7 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Борова Зміївського району Харківської області, громадянина України, з середьою освітою, розлученого,має двох доньок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працював до затримання за трудовою угодою різноробочим, який зареєстрований та до затримання мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 16.06.2015 року Зміївським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік,
		у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.125КК України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		26.12.2018 року, приблизно о 01:00 годині, у ОСОБА_7 , який прийшов в гості до квартири за місцем мешкання своєї знайомої на ім`я ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_2 , виникла раптова неприязнь на ґрунті ревнощів до раніше незнайомих ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , яких він побачив сплячими у її ліжку. Після чого у ОСОБА_7 раптово виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 та ОСОБА_11 . В подальшому ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, взяв на столі кімнати кухонний ніж та наніс один удар ножем в область правого стегна ОСОБА_6 та один удар ножем ОСОБА_5 в область живота та ще один удар ножем в область лівої щоки останнього. Своїми діями ОСОБА_7 відповідно до висновку експерта № 12-14/87-А/19 від 07.02.2019 року спричинив ОСОБА_5 колото  різане поранення передньої черевної стінки, яке проникає в черевну порожнину з ушкодженням кишківника, яке супроводжувалось внутрішньочеревним крововиливом, - це тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя, та колото  різана рана лівої щоки  це легке тілесне ушкодження за критерієм короткочасного розладу здоров`я. Згідно вказаного висновку експерта від 20.02.2019 року ОСОБА_6 ОСОБА_7 спричинив колото  різане поранення правого стегна, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав частково, а саме визнав вину в частині нанесення ушкоджень, однак вказав, що вчинив ці дії з необережності, вважав їх самозахистом.
		Зазначив, що 25.11.2018 року вийшов з квартири за адресою місця проживання за сигаретами, зайшов до квартири сусідки на ім`я ОСОБА_10 , де побачив на дивані двох нетверезих чоловіків, яких він попросив піти з вказаного приміщення, в результаті чого зав`язалась драка між ним та ОСОБА_12 ( ОСОБА_6 ), який виявився сильнішим, у зв`язку з чим вважав за необхідне захиститися та вдарив кухонним ножем в праву ногу ОСОБА_12 , після чого останній вдарив його в шию, від чого впав на ОСОБА_13 ( ОСОБА_5 ), що продовжував спати на дивані. В подальшому він відкинув ніж в сторону, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 пішли, а ОСОБА_10 попросила його також піти з квартири. Вказав, що допив горілку, яка залишалась в квартирі ОСОБА_10 та пішов, у нього боліли ребра, мали місце забої. Зазначив, що ініціатором конфлікту був він оскільки вважав, що ОСОБА_10 залишиться без дітей через вживання алкогольних напоїв, заходив до останньої віддати дитячі речі. Першим удар наніс ОСОБА_14 почувши його прохання покинути квартиру. Хто викликав медичну допомогу потерпілим не знає. 
		 
		Однак,незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_7 , його винність у вчиненні вказаних кримінальних правопорушеннях підтверджується наступними доказами:
		 
		- поясненнями у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_5 , який вказав, що не перебуває з ОСОБА_7 у будь  яких стосунках. Наприкінці 2018 року зайшли з товаришем на ім`я ОСОБА_14 ( ОСОБА_6 ) у гості до знайомої ОСОБА_10 , що мешкає біля кінотеатру ім. Довженка, де вживали алкогольні напої та лягли спати. Він прокинувся від болю у животі, побачив ОСОБА_7 , який щось казав, але що не пам`ятає, наніс йому удар ножем в область живота, він почав захищатися, відмахнувся від нього, ОСОБА_7 в цей час промахнувся та удар прийшовся у щоку. В цей час ОСОБА_6 спав рядом, що далі було не пам`ятає, після чого вони одягнулися та покинули квартиру. Події цього дня не пам`ятає, оскільки перебував у шоковому стані та в стані алкогольного сп`яніння. Власниця квартири не бачила цих подій оскільки перебувала на кухні. Звертався до лікарні після нанесених ушкоджень. В подальшому ОСОБА_7 не бачив. Вказав про те, що перебував в квартирі без верхнього одягу, удари наносилися кухонним ножем з білою ручкою, довжиною леза приблизно 15 см., всього йому нанесено 3 ножові поранення в область живота, паху, руки та щоки. 
		 
		- поясненнями у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6 , який повідомив, що у квартирі, яка належить ОСОБА_16 та де мали місце вищеописані подій, він проживав протягом двох тижнів до вчинення злочину, як наречений. Цього дня зустрів на вулиці знайомого ОСОБА_5 , який повідомив, що ніде переночувати через сварку з дружиною, тому він запропонував піти ночувати до квартири ОСОБА_10 . Вони перебували у стані сп`яніння, з собою взяли ще літр самогону, прийшли до квартири ОСОБА_10 , де випили алкогольний напій, ОСОБА_5 заснув. В подальшому він також ліг спати поряд з ОСОБА_5 на дивані, прокинувся від болю у нозі, в цей час ОСОБА_15 сидів та тримався за живіт. Він подав ОСОБА_17 куртку та обув, вони вдягнулися у під`їзді будинку та пішли. Через деякий час повернувся до квартири, ОСОБА_10 повідомила, що вигнала ОСОБА_7 . Вказав, що удар ножем наніс йому ОСОБА_7 , він звертався до лікарні, де обробили рану. Зазначив, що під час нанесення ушкоджень ОСОБА_7 виражався нецензурною лайкою, та як йому стало відомо в подальшому, причиною таких дій останнього, є почуття до ОСОБА_10 , які мали місце ще з дитинства.
		 
		- поясненнями у судовому засіданні свідка ОСОБА_18 , яка повідомила, що потерпілий ОСОБА_5  її чоловік. 26.12.2018 року близько 17:00 години, зателефонував чоловік та сказав, що не може дійти до дому, син допоміг йому та викликав швидку допомогу. Чоловіка забрали до лікарні, де обробляли рани на обличчі та нозі. Зі слів чоловіка знає, що вони разом з ОСОБА_6 пішли до дівчини, де були нанесені чоловіку тілесні ушкодження.
		 
		Винуватість обвинуваченого доводиться також письмовими доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження.
		Висновком експерта № 12-14/87-А/19 від 07.02.2019 року, згідно якого у ОСОБА_5 мали місце наступні ушкодження: колото  різане поранення передньої черевної стінки, яке проникає в черевну порожнину з ушкодженням кішківника, яке супроводжувалось внутрішньочеревним крововиливом  це тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя; поверхнева колото  різана рана лівої щоки  це легке тілесне ушкодження за критерієм короткочасного розладу здоров`я. Наявні ушкодження утворилися від дії гострого колюче  ріжучого предмету, індивідуальні особливості якого не відобразилися, можливо в термін, на якій вказано в ухвалі слідчого судді та відомо з історії хвороби. 
		Висновком експерта № 12-14/98-А/19 від 20.02.2019 року, згідно якого у зв`язку з пригодою, можливо, 26.12.2018 року у ОСОБА_19 мало місце колото різане поранення правого стегна, яке утворилося від дії гострого предмету, можливо клинка ножа, при обставинах, викладених у протоколі відтворення від 04.02.2019 року  відноситься до легких тілесних ушкоджень.
		Висновком експерта № 12-14/97-А/19 від 19.02.2019 року, згідно якого у зв`язку з подіями 26.12.2018 року ОСОБА_5 мали місце наступні ушкодження: колото  різане поранення передньої черевної стінки, яке проникає в черевну порожнину з ушкодженням кишківника, яке супроводжувалось внутрішньочеревним крововиливом; поверхнева колото  різана рана лівої щоки. Наявні ушкодження утворилися від події гострого колюче  ріжучого предмету, індивідуальні особливості якого не відобразилися, за тих обставин на які вказано в ухвалі слідчого судді та відомо з історії хвороби. Механізм утворення тілесних ушкоджень, які мали місце у ОСОБА_5 не суперечить засобу їх спричинення, на які вказує потерпілий і ході проведення слідчого експерименту. Між подіями 26.12.2018 року, на які вказано в ухвалі слідчого судді та ушкодженнями, що мали місце у ОСОБА_5 вбачається прямий причинно  наслідковий зв`язок. Утворення тілесних ушкоджень, які мали місце у ОСОБА_5 при падінні з висоти зросту неможливе.
		 
		Відсутні будь-які законні підстави не довіряти показанням потерпілих та вказаного свідка, стосовно подій 26.12.2018 року того, що конфлікт відбувався саме між обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в ході якого потерпілим були спричинені тілесні ушкодження,оскільки вони логічні, послідовні, повністю відповідають іншим матеріалам кримінального провадження та у сукупності дають повну картину скоєного кримінального правопорушення.
		Зазначенідокази сумнівів у їх достовірності не викликають, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.
		Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності, достатніми та взаємопов`язаними для прийняття процесуального рішення
		Доводи обвинуваченого стосовно нанесення тілесних ушкоджень в якості самозахисту, з необережності, суд вважає їх безпідставними, та розцінює як спосіб захисту, оскільки ці доводи не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовані дослідженими доказами. 
		 
		Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає вина ОСОБА_7 в інкримінованих йому кримінальнихправопорушеннях доведена.
		 
		Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує зач.1 ст.121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження та за ч.1ст. 125 КК України- тобто умисні легкі тілесні ушкодження.
		 
		При вивченні особи обвинуваченого встановлено, що він є громадянином України, з середньою освітою, розлучений, має двох доньок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працював до затримання за трудовою угодою різноробочим,на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий 16.06.2015 року Зміївським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік.
		 
		При призначенні та визначенні виду покарання для обвинуваченого ОСОБА_7 , суд враховує те, що він вчинив тяжкий злочин та злочин невеликої тяжкості, передбачені ч.ч. 4,2ст. 12 КК України.
		 
		Згідност. 66 КК України, обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_7 , судом не встановлені.
		Відповідно дост.67 КК Україниобставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 судом не встановлені.
		 
		З урахуванням викладеного, тяжкості скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, який свою вину визнав частково, у вчиненому не розкаявся, при цьому попросив вибачення за скоєне в судових дебатах, враховуючи думку потерпілих, які підтримали думку прокурора щодо призначення покарання у вигляді позбавлення волі,додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч.2ст.50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 , можливо тільки в реальній ізоляції від суспільства, із застосуванням до нього покарання передбаченого санкціями вказаних статей, зач.1 ст.121 КК Україниу вигляді позбавлення волі, зач.1 ст.125 КК Україниу вигляді штрафу.
		Підстави для застосування до обвинуваченого ст.ст.69,75,76КК України, у суду відсутні.
		На підставі ст.72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
		Рахувати строк відбування покарання ОСОБА_7 необхідно з часу фактичного затримання згідно протоколу затримання, тобто з 28.12.2018 року.
		Запобіжний захід, обраний ОСОБА_7 на стадії досудового розслідування у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили суд залишає без змін.
		Цивільний позов потерпілими не заявлений.
		   Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
		Речові докази відсутні.
		Керуючись ст.ст.370,371,374,376 КПК України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_7  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.125 КК Українита призначити йому покарання
		за ч.1ст.122 КК Україниу вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість років);
		за ч.1ст.125 КК Україниу вигляді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
		На підставі ст.72 КК України за сукупністю скоєних кримінальних правопорушень, основні покарання призначені цим вироком виконувати самостійно.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили, - залишити без змін.
		Термін відбуття покарання для ОСОБА_7 обчислювати з дня фактичного затримання, тобто з 28.12.2018 року.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного судучерез Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня йогопроголошення.
		 
		Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...