Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 646/3771/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: 27.06.2019. Зареєстровано: 28.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2019.

Номер судового провадження: 2/646/338/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 646/3771/18 
		№ провадження 2/646/338/2019 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		11.06.19 року                          м.Харків
		 
		Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі суду:
		     головуючого судді Шелест І.М. 
		    при секретарі - Волошко К.І.,
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 646/3771/18 за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення грошових коштів, -
		В С Т А Н О В И В :
		 
		    Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнив, та в якому просив стягнути з відповідача, ФОП ОСОБА_2 , заборгованість, станом на 14.06.2018 в сумі 28713,86 грн, з яких: заборгованість 11100 грн, інфляційна складова боргу 484,89 грн, 3% річних  145,97 грн, неустойка  16983 грн; зазначити в рішенні про нарахування інфляційної складової боргу, 3-х відсотків річних (відповідно до ст. 625 ЦК України) та неустойки відповідно до ч.9 ст. 12 ЗУ «Про захист прав споживачів» до моменту виконання рішення суду.
		   В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 05.12.2017 шляхом використання мережі Інтернет, телефону та електронного зв*язку, він вступив в договірні відносини з відповідачем і замовив готельну послугу  проживання на одного дорослого і одну дитину з 04.01.2018 по 11.01.2018 у готелі «SKI XATA», розташованого за адресою: Івано-Франківська область, Яремчанський р-н, с. Поляниця, вул. Урочище Вишня, 162 (http://ski-xata.com/). В той же день відповідач електронною поштою надіслав попереднє підтвердження бронювання, відповідно до якого вартість проживання за увесь період склала 13300 грн та він, в якості підтвердження бронювання, повинен був впродовж двох днів сплатити половину вартості проживання за увесь період, а саме 6650 грн. 05.12.2017 він оплатив через термінал, розташований в АДРЕСА_1 по пр. Маршала Жукова, 18в, на картковий рахунок ОСОБА_2 , власника готелю, грошові кошти в розмірі 6650 грн.05.12.2017 відповідач електронною поштою надіслав підтвердження бронювання послуг у готелі «SKI XATA» з 04.01.2018 по 11.01.2018. Отже, виходячи із змісту ст. ст.639, 640 ЦК України, ОСОБА_1 05.12.2017 був укладений з відповідачем на відстані, поза торговельними та офісними приміщеннями відповідача договір на готельне обслуговування з 04.01.2018 по 11.01.2018 і погоджені його істотні умови, як то: строк проживання у готелі, вартість послуг, місце прживання.04.01.2018, він, сплативши суму, що залишилася до оплати, у розмірі 6650 грн, разом з дитиною оселився в готелі. Проте, наступного дня уранці, близько 10-00 години його син отримав травму, що змусила перервати відпочинок  зламав ногу. Після надання йому невідкладної медичної допомоги в місцевому медичному пункті, вони повернулись в готель, де він повідомив адміністратора про подію, зробив усну заяву про дострокове розірвання договору в зв*язку необхідністю транспортування дитини в м. Харків і вони виїхали до Харкова. Даний факт підтверджується тим, що ніч з 5 на 6 січня вони провели в готельно-розважальному комплексі «Царівка», який знаходиться за 600 км від с. Поляниця, куди викликали швидку допомогу з метою знеболювання. Таким чином, він скористався готельними послугами лише одну добу з 4 на 5 січня 2018 року і не використав готельні послуги на суму 11100 гривень. При цьому адміністратор, аргументуючи тим, що дане питання не входить в її компетенцію порадила написати лист на електронну пошту про повернення грошей, в якому вказати і номер карти ОСОБА_3 для зарахування грошей. Після приїзду в м. Харків і рішення всіх питань, пов*язаних з травмою сина, такий лист було відправлено. Проте, 11.01.2018 прийшла відповідь, з якої, у знущальній формі, випливало, що в поверненні коштів було відмовлено. Такі дії відповідача не відповідають вимогам закону та порушують права як споживача послуг. Тому, має право на розірвання договору про надання готельних послуг у будь-який час навіть без посилань на поважність причин та повернення грошових коштів в розмірі 11100 гривень за неотримані готельні послуги. Також, посилаючись на ст. 625 ЦК України, ОСОБА_1 зазначив, що на дату подання позову сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції становить  11100*101,5/100*100,9/100*101,1/100*100,8/100= 11584,89грн; 3% річних становить  11100*3*160/365/100=145,97 грн, а разом 11730,86 грн. Посилаючись на положення ч.7 ст. 13 ЗУ «Про захист прав споживачів» зазначив, що на дату подачі позову він має право на виплату неустойки в розмірі 11100*153/100=16983 грн.
		   Ухвалою суду від 01.10.2018 було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
		30.10.2018 до суду від відповідача по справі ОСОБА_2 . надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказаний позов ОСОБА_2 не визнає повністю, вважає його необгрунтованим та безпідставним виходячи з наступного. 05.12.2017 позивач за допомогою технічних засобів подав заявку відповідачу на бронювання двомісного номера з роздільними ліжками в приватній садибі «SKI XATA»(адреса: АДРЕСА_2 - АДРЕСА_3 , село Поляниця, АДРЕСА_4 Урочище Вишні АДРЕСА_5 ) починаючи з 04.01.2018 по 11.01.2018. На підтвердження бронювання йому виставлено рахунок на суму передплати (50%) 6650 грн від 05.12.2017. Позивачем оплачено зазначений рахунок в сумі 6650 грн, що підтверджується копією квитанції, сплаченої через ПАТ «ПриватБанк» від 05.01.2018. Решта суми (6650 грн) сплачена 04.01.2018, коли позивач разом з сином прибув до приватної садиби «SKI XATA». Однак, 05.01.2018 син позивача зламав ногу за межами готелю відповідача (підтверджується довідкою ТзОВ «Парктур» від 05.01.2018 № 251), в зв*язку з чим в цей же день вони залишили готель. Ніяких заяв щодо повернення коштів не залишав та в подальшому 10.01.2018 надіслав з електронної адреси вимогу щодо повернення коштів, вважаючи, що цей випадок відноситься до форс-мажорних обставин. Разом з цим, відповідач вважає, що вказана мотивація щодо повернення коштів є безпідставною. Для того, щоб скористатися правом на розірвання договору (як способом захисту), особа повинна прибути в готель, виявити недоліки в готельних послугах, надати час для їх усунення і тільки тоді розірвати договір. І тільки недотримання зазначеного порядку дій слід трактувати як підставу для розірвання договору згідно п.4.2 Правил надання готельних послуг. В свою чергу, на офіційному веб-сайті приватної садиби «SKI XATA» розміщені Правила проживання та оплати, п.7 яких передбачено, що у випадку перериванням клієнтом перебування в готелі чи інших місць розміщення СПД-ФО не виплачує будь-яких компенсацій. Відповідач не зміг виконати свої зобов*язання з вини позивача. Тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
		14.11.2018 до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача ОСОБА_1  ОСОБА_4 , відповідно до якої наведені відповідачем у відзиві заперечення підлягають відхиленню у повному обсязі, оскільки відповідно до п.1.12 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг готель повинен мати внутрішні правила проживання у готелі, які не суперечать цим Правилам. Правила проживання та бронювання, розміщені на офіційному сайті готелю, взагалі не містять порядку розірвання Договору, тому мають застосовуватися загальні положення, передбачені діючим законодавством України. Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок про те, що споживач має право розірвати договір про надання готельних послуг у будь-який час за умови оплати фактично наданих готелем послуг. При цьому, позовні вимоги не заявляються з приводу недоліків наданої послуги. Посилання відповідача на п.7 Правил розміщення на сайті, стосовно того, що у випадку переривання клієнтом перебування в готелі чи інших місцях розміщення СПД-ФО не виплачує будь-які компенсації покупцю  не обгрунтовані, дані положення не можуть застосовуватися до сторін по справі, оскільки на офіційному сайті не зазначено ідентифікаційні дані відповідача (його повної назви, коду, адреси реїстрації). Тому просив наведені відповідачем у відзиві заперечення  відхилити, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
		Також, 21.02.2019 до суду від позивача по справі ОСОБА_1 надійшли доповнення до відповіді на відзив, відповідно до яких ОСОБА_1 зазначає наступне.
		У п.1.3 ч.1 (абзац 11) "Правил користування готелями і аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг" визначено, що бронювання це процес замовлення замовником готелю основних і/або додаткових послуг у певному обсязі, з метою використання послуг в обумовлені териміни конкретним споживачем або групою споживачів.
		Тим же пунктом визначено і поняття анулювання бронювання, а також його види та можлива відповідальність за анулювання бронювання (абзаци 14-17). А саме:
		анулювання - відмова замовника від заброньованих послуг. Анулювання поділяється на три види: своєчасне анулювання, пізнє анулювання, неприбуття. В разі пізнього анулювання або неприбуття готель стягує штраф в замовника згідно з умовами, викладеними в договорі;
		своєчасне анулювання - відмова замовника від використання заброньованих послуг не пізніше ніж за три доби до дати запланованого заїзду або в обумовлені договором терміни;
		пізнє анулювання - анулювання у термін не пізніше, нід за одну добу до дати запланованого заїзду або в обумовлені договором терміни;
		неприбуття - фактичне неприбуття споживача, групи споживачів до готелю у день заїзду або ануляція заброньованих послуг менше ніж за 24 години до вказаної дати поселення.
		Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем той факт, що бронювання готелю не було анульовано, тому вважає, що підстави для застосування штрафу з боку готелю відсутні.
		Посилання відповідача на п.7 Правил розміщених на сайті, стосовно того, що у випадку переривання клієнтом перебування в готелі чи інших місцях розміщення СПД-ФО не виплачує будь-які компенсації покупцю - не обгрунтовані, дані положення не можуть застосовуватись до сторін по справі, оскільки переривання перебування та розірвання договору не є тотожними поняттями. За загальним правилом компенсацією є відшкодування збитків, шкоди. Відшкодування збитків, шкоди не є предметом позовних вимог ОСОБА_1 . Зазначає, що суть його позовних вимог - це повернення сплачених ним відповідачу і безпідставно утримуваних ним його грошових коштів.
		Тому, Правила проживання та бронювання, розміщені на офіційному сайті відповідача взагалі не містять порядку розірвання Договору, тому мають застосовуватись загальні положення, передбачені діючим законодавством України.
		Крім цього, відповідно до ч.8 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Тому, вважає, що заперечення відповідача не містять правового обгрунтування та містять перекручування фактичних обставин, підміну визначених Законом понять, спрямованих на створення штучних умов уникнути відповідальності.
		   У судове засідання позивач не з*явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.
		   Відповідач у судове засідання не з*явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
		Сторонами не заперечувалось, що 05.12.2017 року позивачем за телефоном було заброньовано двомісний номер в приватній садибі «SKI XATA» (адреса: АДРЕСА_3 Вишні АДРЕСА_5 ), починаючи з 04.01.2018 року по 11.01.2018 року, та здійснено передоплату послуг у розмірі 6650 гривень. 04.01.2018 по приїзду до приватної садиби «SKI XATA» позивачем була сплачена решта суми  6650 гривень.
		Таким чином, судом встановлено, що саме позивач ОСОБА_1 вступив у договірні відносини із відповідачем щодо надання йому готельних послуг, тому він є належним позивачем. 
		Вказані правовідносини між сторонами регулюються нормами ЦК України, Закону України «Про туризм», Закону України «Про захист прав споживачів», Правилами користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації від 16.03.2004 року №9, які є спеціальними нормами, які регулюють правовідносини з приводу надання готельних послуг. 
		Відповідно до ч.1 ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов*язків.
		Відповідно до ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
		Частиною 1 ст.639ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
		Відповідно до ч.5 ст.22Закону України«Про туризм» договір на готельне обслуговування укладається як шляхом укладення письмового договору, так і шляхом прийняття готелем заявки на бронювання за допомогою поштового, телеграфного чи іншого зв*язку, що дозволяє достовірно встановити особу, від якої надходить заявка.
		Відповідно до п.п.3.1. Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації України № 19 від 16.03.2004р. (далі - Правила) передбачено, що готель має право укладати договір з замовником (споживачем) на бронювання номерів (місць) шляхом підписання його двома сторонами, а також шляхом прийняття заявки на бронювання за допомогою поштового, телефонного або іншого зв*язку (засобів електронної пошти, включаючи факсимільну), який дозволяє достовірно встановити належність заявки споживачу або замовнику. Договір вважається укладеним тільки в разі письмового акцепту готелем направленої йому заявки на бронювання та досягнення сторонами згоди в обумовленій формі щодо всіх істотних умов. 
		Відповідно до п.1.3 Правил, готельна послуга  це дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання у готелі, а також інша діяльність, пов*язана з розміщенням та тимчасовим проживанням.
		Відповідно до пункту 4.2 Правил, споживач має право розірвати договір про надання готельних послуг у будь-який час за умови оплати фактично наданих готелем послуг. Порядок розірвання договору на надання готельних послуг з замовником визначається договором та чинним законодавством.
		Відповідно до ч.1,3 ст.651ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. 
		Відповідно до ст.653ЦК України у разі зміни договору зобов*язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов*язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ст.907ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
		Таким чином позивач мав право на розірвання договору про надання готельних послуг у будь який час навіть без посилань на поважність причин. В зв*язку з тим, що право позивача на розірвання договору прямо передбачено Правилами, він не скористався готельними послугами в період з 05.01.2018 по 11.01.2018 ( в розумінні Правил), сплачені ним грошові кошти повинні бути повернуті відповідачем, а тому вимога позивача про повернення сплачених коштів за договором готельного обслуговування підлягає задоволенню. 
		Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що сторони уклали договір, який передбачав можливість неповернення грошових коштів, що також передбачено Внутрішніми Правилами, як такі що суперечать чинному законодавству.
		Відповідно до п.1.12 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації від 16.03.2004, №19 готель повинен мати внутрішні правила проживання у готелі, які не суперечать цим Правилам, а також книгу відгуків та пропозицій.
		В матеріалах справи наявна копія правил проживання та бронювання у готелі приватній садибі «SKI XATA», на які відповідач посилається як на доказ у справі.
		Відповідно до п.7, 8 вказаних Правил, у випадку переривання клієнтом перебування в готелі чи інших місцях розміщення СПД-ФО не виплачує будь-які компенсації. Оплата даного рахунку засвідчує, що покупець погоджується з вищевказаними умовами Договору.
		При цьому, відповідно до п.2 в розділі «відповідальність оператора» Правил проживання та бронювання, оператор не несе відповідальності за форс-мажорні обставини та тимчасові незручності....
		Вказані пунктиПравил суперечатьпункту 4.2Правил,які передбачаютьправо споживача на розірвання договору про надання готельних послуг у будь-який час за умови оплати фактично наданих готелем послуг.
		Відповідно до ч.1 та 3 ст.18Закону України«Про захистправ споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про:
		-встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;
		-надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору;
		-встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором;
		-надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника).
		Включаючи в Правила проживання умови щодо надання виконавцю послуг права не повертати споживачу гроші за не отримані послуги, відповідач включив в ці Правила умови, які є несправедливими. А тому вони не можуть бути застосовані у вказаних правовідносинах.
		Посилання відповідача на Внутрішні правила проживання в приватній садибі «SKI XATA» не приймаються до уваги судом, оскільки вони суперечать ч.1 ст.18Закону України«Про захистправ споживачів» та Правилам користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг і є несправедливими умовами по відношенню до споживача.
		Окрім фактично понесених витрат позивач просить стягнути на свою користь суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
		В зв*язку з несвоєчасним поверненням відповідачем позивачу сплачених за договором готельного обслуговування грошей в розмірі 11100 грн., з відповідача на користь позивача підлягають стягненню:
		- 3 % річних від простроченої суми боргу за період з 11.01.2018 року по 11.06.2018 року (дата подання позову до суду) в розмірі 138 грн. 00 коп., з розрахунку: 11100 х 3% х 151 : 365;
		- сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення з 11.01.2018 року по 11.06.2018 року у розмірі 11584,89 грн.;
		- неустойка у розмірі 16761 грн., з розрахунку: 11100 грн. х 1% х 151.
		Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Відповідно до ст.549ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
		Відповідно до ч.1 ст.550ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
		Відповідно до ч.7 ст.13, ч.9 ст.12Закону України«Про захистправ споживачів» якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.
		Відповідно до ст.141ЦПК України та ст.4Закону України«Про судовийзбір» з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп., від якого позивач при зверненні з позовом до суду був звільнений законодавством.
		Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про зазначення в рішенні про нарахування інфляційної складової боргу, 3-х відсотків річних та неустойки до моменту виконання рішення суду, суд вважає вказану вимогу неконкретизованою.
		Прийняття рішення на майбутнє діючим законодавством не передбачено.
		В разі невиконання рішення суду, позивач не позбавлений права, в разі наявності підстав, звернутися з відповідною позовною заявою до суду.
		Керуючись Законом України «Про захист прав споживача» від 12.05.1991 року № 1023, Законом України «Про туризм» від 15.09.1995 року №324, Правилами користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації України № 19 від 16.03.2004 року, ст.ст. 549, 550, 625,626, 627, 651, 653, 907 ЦК України,ст.ст.12,81,141,235,263,365 ЦПК України, 
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позов ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення грошових коштів - задовольнити частково.
		     Стягнути зФізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (адресареєстрації: АДРЕСА_6 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь  ОСОБА_1 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_7 , ІПН НОМЕР_2 ) грошові кошти у розмірі:
		   - 11584,89 гривень - кошти сплачені за договором готельного обслуговування з індексом інфляції, 
		- 138,00 гривень - три проценти річних від простроченої суми, 
		- 16761,00 гривень. - неустойку за порушення зобовязань, 
		а всього: 28 483,89 гривень.
		     Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. 
		В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.    
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		   Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
		Відповідно до вимог п.15 Перехідних положеньЦПК України( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Повний текст рішення виготовлено 11.06.2019 року.
		 
		 
		 
		    СуддяШелест І.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...