Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/6153/19 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2019.
Дата набрання законної сили: 27.06.2019
Номер судового провадження: 51-3150ск19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019240010000564

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Ухвала
		27 червня 2019 року
		м. Київ
		справа № 686/6153/19
		провадження № 51-3150ск19
		 
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 12 червня 2019 року,
		 
		встановив:
		 
		Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 травня 2019року задоволено клопотання захисника ОСОБА_4 , обвинувальний 
		акт у кримінальному провадженні № 12019240000000564 по обвинуваченню 
		 ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК) повернуто прокурору Хмельницької місцевої прокуратури. Продовжено строк тримання 
		під вартою ОСОБА_5 по 10 липня 2019 року включно. 
		Не погоджуючись з рішенням суду в частині продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою, захисник ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу
		з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
		Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 12 червня 2019 року відмовлено
		у відкритті провадження за вказаною апеляційною скаргою на підставі 
		ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК).
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 порушує питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції та направлення справи до Хмельницького апеляційного суду
		для продовження розгляду. 
		Вимоги касаційної скарги захисник обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції незаконно застосовано положення ч. 2 ст. 392 КПК, які суперечать Конституції України, норми якої дають право на апеляційне оскарження судового рішення про продовження строку тримання під вартою. Застосовані апеляційним судом положення ч. 2
		ст. 392 КПК визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України
		від 13 червня 2019 року у справі № 4-р/2019.
		Перевіривши доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити
		з наступних підстав.
		Обмеження прав і свобод людини і громадянина, як зазначив Конституційний
		Суд України в Рішенні від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009, є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.
		Висловлена правова позиція в подальшому деталізована у Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 2015 року №3-рп/2015. Згідно з Конституцією України допускається можливість обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду (в чинній на той час редакції п. 8 ч. 3 ст. 129 Основного Закону України). Таке обмеження має встановлюватися виключно Конституцією
		та законами України, однак воно не може бути свавільним та несправедливим. Таке обмеження має переслідувати легітимну мету, бути обумовленим суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційним та обґрунтованим. 
		Обмеження права на апеляційне оскарження рішення суду встановлені ч. 2
		ст. 392 КПК. Відповідно до її змісту, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, до яких відноситься ухвала про продовження строку дії запобіжного заходу
		у вигляді тримання під вартою, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені
		до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
		Врахувавши такі вимоги кримінального процесуального закону, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначене судове рішення
		не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку, оскільки не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню, та на підставі ч. 4 ст. 399 КПК відмовив
		у відкритті провадження за апеляційною скаргою в цій частині.
		Після внесення змін до Конституції України Законом України «Про внесення змін
		до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року № 1401-VIII пункт 8 частини другої статті 129 Основного Закону України передбачає забезпечення особі права на апеляційний перегляд справи.
		Конституційний Суд України дійшов висновку, що неможливість своєчасного апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою унеможливлює ефективну
		та оперативну (дієву) перевірку правомірності обмеження конституційного права особи на свободу на стадії судового розгляду. Рішенням від 13 червня 2019 року 
		№ 4-р/2019 Конституційний Суд України визнав неконституційним положення ч. 2 
		ст. 392 КПК щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
		Відповідно до ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням,
		але не раніше дня його ухвалення.
		Тому, посилання захисника у касаційній скарзі, як на підставу для скасування рішення суду апеляційної інстанції, на рішення Конституційного Суду України від 13 червня
		2019 року у справі № 4-р/2019 є безпідставним, оскільки оскаржена ухвала постановлена апеляційним судом до дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність положень ч. 2 ст. 392 КПК. 
		Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу 
		про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих
		до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
		Врахувавши вищенаведене, з огляду на те, що з касаційної скарги та копії оскарженого судового рішення вбачається, що підстави для задоволення скарги відсутні, колегія суддів приходить до висновку, що особі необхідно відмовити
		у відкритті касаційного провадження.
		Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
		 
		постановив:
		 
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 12 червня 2019 року про відмову
		в відкритті апеляційного провадження.
		Ухвала оскарженню не підлягає. 
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2 ОСОБА_3 Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...