Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/6958/15 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 27.06.2019. Зареєстровано: 30.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2019.
Дата набрання законної сили: 27.06.2019
Номер судового провадження: К/9901/12220/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		27 червня 2019 року 
		Київ
		справа №815/6958/15
		адміністративне провадження №К/9901/12220/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
		судді-доповідача Жука А.В., 
		суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні без виклику сторін адміністративну справу №815/6958/15
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Ліквідаційної комісії управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області 
		про визнання протиправним та скасування наказу від 04.11.2015 року №1293 о/с, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою  ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду (прийняту у складі головуючого судді - Гусева О.Г.) від 22 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Романішина В.Л., суддів: Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.) від 22 червня 2016 року, -
		ВСТАНОВИВ:
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У грудні 2015 року до суду звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 , в якому позивач просив: 
		Визнати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 04.11.2015 № 1293 о/с, в частині звільнення майора міліції ОСОБА_1 за п. 64 «г» (через скорочення штатів) протиправним та скасувати його; 
		Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області змінити дату звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ на дату звільнення у день повного розрахунку; 
		Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу по дату остаточного розрахунку; 
		Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 належні компенсації при звільненні за скороченням штату;
		Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області внести зміни у дату звільнення до трудової книжки ОСОБА_1 , зазначивши дату звільнення день остаточного розрахунку; 
		Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області видати ОСОБА_1 довідку про роботу в установі та розміру заробітної плати при звільненні з розшифруванням по дату повного розрахунку; 
		Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області провести перерахунок заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 відповідно до індексу інфляції. Позивач просить задовольнити заявлені позовні вимоги з підстав викладених в адміністративному позові.
		2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в порушення ст.ст.40,    47,    116,    117 Кодексу законів про працю України, його звільнено з посади старшого інспектора дізнання відділу оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод, дізнання та розшуку транспортних засобів, що зникли з місця ДТП УДАІ ГУ МВС України в Одеській області у період його тимчасової непрацездатності, у день звільнення не проведено розрахунку та не видано копії наказу про звільнення, трудової книжки та довідки про роботу в установі і про розмір заробітної плати.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2016р. позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
		4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до    Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію». За висновками суду першої інстанції, при звільненні ОСОБА_1 ГУ МВС України в Одеській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та спеціальними законодавчими актами України, якими врегульовано порядок проходження служби в ОВС.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		5. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року  суд вирішив:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року - без змін.
		6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
		7. 25 липня 2017 року ОСОБА_1 (касатор) подав касаційну скаргу.
		8. У касаційній скарзі позивач просить:
		Скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року у справі № 815/6958/15, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
		9. У касаційній скарзі не заявлено жодних клопотань.
		РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.08.2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2018 року для розгляду справи № 815/6958/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Білоус О.В.:, судді: Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2019 року для розгляду справи № 815/6958/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
		Ухвалою Верховного Суду від 21.06.2019 дану адміністративну справу прийнято до провадження колегією у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М. та призначено справу до попереднього розгляду.
		II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу
		11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та мав спеціальне звання майора міліції.
		13. Наказом Головного управління МВС України в Одеській області від 04.11.2015 року №1293 о/с «По особовому складу», згідно п.10, п.11     розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, старшого інспектора з дізнання відділу оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод, дізнання та розшуку транспортних засобів, що зникли з місця ДТП УДАІ ГУ МВС України в Одеській області, майора міліції ОСОБА_1 звільнено з 06 листопада 2015 року у запас Збройних Сил за п.64 «г» (через скорочення штатів). Вислуга на день звільнення у календарному обчисленні становить 14 років 11 місяців 19 днів. 
		14. Вказаний наказ та трудову книжку позивач отримав 27.11.2015 року, що підтверджується відповідним листом управління кадрового забезпечення ГУ МВС України в Одеській області від 12.04.2016 року №9/2061 та особистим підписом позивача в особовій справі.
		IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		15. Конституція України від 28 червня 1996 року
		15.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		16. Закон України від 02.07.2015 року № 580-VIІI "Про Національну поліцію"    
		16.1. Законом України від 02.07.2015 № 580-VIІI "Про Національну поліцію"    та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 та в редакції 07.11.2015, де    ст. 1 цього Закону    визначено, що Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом. Відповідно п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону встановлено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
		16.2. Приписами Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції. (пункт 9).
		16.3. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів (пункт 10).
		16.4. Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону (пункт 11).
		V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		17. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Суд виходить з таких міркувань. 
		18. На підставі проведеного аналізу матеріалів справи, Верховний Суд доходить висновку, що ГУМВС України в Одеській області діяло на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу ГУМВС України в Одеській області від 04.11.2015 року № 1293 о/с щодо звільнення позивача через скорочення штатів на підставі п.64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ не підлягають задоволенню.
		19. У касаційній скарзі позивач вказує, що рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ у зв`язку з бажанням проходити службу в Національній поліції в Одеській області він написав 04.11.2015 року та подав його відділу кадрового забезпечення ГУ МВС України в Одеській області, який останнім не розглянуто.
		20. Верховний Суд критично ставиться до таких доводів, оскільки при зверненні з позовом до суду позивач про подання ним відповідного рапорту щодо бажання проходити службу в Національній поліції не зазначав, а також не заявляв вимоги про поновлення його на посаді, а свої позові вимоги щодо скасування наказу про звільнення обґрунтовував порушенням його прав при звільненні у період тимчасової непрацездатності, затримці видачі наказу про звільнення, трудової книжки та проведення розрахунку.
		21. Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції оглянуто оригінал особової справи позивача та вказано, що в ній відсутні документальні докази подання позивачем заяви (рапорту) до відповідача з приводу бажання бути прийнятим на службу до Національної поліції.
		22. Працівники міліції можуть бути прийняті на службу до поліції за власним бажанням та у спосіб, визначений п.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію".
		23. Враховуючи, що Закон України від 02.07.2015 року № 580-VIІI "Про Національну поліцію" було опубліковано 06.08.2015 року в газеті "Голос України", відповідно 3-х місячний термін з дня опублікування закінчується 06.11.2015 року.
		24. Судами першої та апеляційної інстанції, під час розгляду адміністративної справи, вірно встановлено, що позивачем не було виявлено бажання проходити службу в поліції, також позивача не було прийнято на службу до поліції.
		25. Також Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставність тверджень позивача про протиправність його звільнення у період тимчасової непрацездатності, оскільки відповідно до п. 11  Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону.
		26. Судами першої та апеляційної інстанцій правильно вказано щодо інших позовних вимог, а саме: зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області змінити дату звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ на дату звільнення у день повного розрахунку; зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу по дату остаточного розрахунку; зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області внести зміни у дату звільнення до трудової книжки ОСОБА_1 , зазначивши дату звільнення день остаточного розрахунку; зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області провести перерахунок заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 відповідно до індексу інфляції, що вони є похідними від первинної позовної вимоги та задоволенню також не підлягають.
		27. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку відносно позовних вимог щодо зобов`язання ГУ Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 належні компенсації при звільненні за скороченням штату, що, відповідно до довідки від 10.02.2016 року №7/4 УДАІ ГУ МВС України в Одеській області, всі матеріали стосовно виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, були ретельно вивчені спеціалістом сектору фінансово-економічного забезпечення УДАІ ГУМВС України в Одеській області та розрахунки були надані до ДДАІ МВС України. На час розгляду справи ніяких коштів з державного бюджету для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні на рахунок УДАІ ГУ МВС України в Одеській області не надходили.    
		28. Також Верховний Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що позовні вимоги в частині зобов`язання Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області видати позивачеві довідку про роботу в установі та розміру заробітної плати при звільненні з розшифруванням по дату повного розрахунку не підлягають до задоволення, оскільки судами встановлено, що правовідносини між позивачем і відповідачем саме з цього питання на момент його звернення до суду з даним позовом не виникали.
		29. Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо того, що трудові відносини та військова служба мають різну правову природу та врегульовані різним законодавством, отже, передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб.
		30. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що вищевказані позовні вимоги не підлягають задоволенню, а отже враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.
		31. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		32. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		33. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		34. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		35. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
		2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду  від 22 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
		Суддя-доповідач                                                                      Жук А.В.
		судді                                                                                           Мартинюк Н.М.
		                                                                                          Мельник-Томенко Ж.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...