Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/24947/19-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора.
Надіслано для оприлюднення: 30.06.2019. Зареєстровано: 01.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2019.

Номер судового провадження: 1-кс-24727/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018000000001994

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/24947/19-к 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 червня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , 
		при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за скаргою представника ОСОБА_3  адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні №22017101110000197, яка полягає у неповерненні вилученого під час обшуку 28.02.2019 майна,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		17.05.2019 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга представника ОСОБА_3  адвоката ОСОБА_4 , яка передана слідчому судді ОСОБА_1 того ж дня, на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні №42018000000001994 від 15.08.2019, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо повернення тимчасово вилученого майна, вилученого 28.02.2019 в ході проведення обшуку в банківській установі АТ «Піреус Банк МКБ» з банківського сейфу, яким користувався ОСОБА_3 .
		В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 28.02.2019 проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва №757/6274/19-к за адресою: м.Київ, вул.Велика Васильківська, 132, в ході якого вилучено майно, в тому числі грошові кошти у розмірі 200 000 доларів США та 9 000 Євро, які належать ОСОБА_3 .
		В подальшому ухвалою слідчого судді №757/12051/19-к від 25.03.2019 на вилучене майно накладено арешт, проте ухвалою Апеляційного суду м. Києва ухвалу суду від 23.04.2019 скасовано, а у задоволенні клопотання слідчого відмовлено.
		За викладених обставин, вилучене майно, має статус тимчасового вилученого, а відтак за вказаних обставин підлягає поверненню його законному володільцю.
		Представник власника майна до судового засідання не з`явилась, про дату час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином. Подав до суду заяву про розгляд провадження за його відсутності, вимоги скарги підтримує.
		Представник органу досудового розслідування в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином. Подав до суду заяву, про розгляд провадження за його відсутності, щодо задоволення скарги заперечував. 
		Керуючий положенням ч. 3ст. 306 КПК Українислідчий суддя визнав за можливе розгляд скарги у відсутність представника органу досудового розслідування, та на підставі ст. 26 КПК України у відсутність представника власника майна. 
		Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась. 
		Вивчивши скаргу та дослідивши письмові докази, долучені до скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків. 
		За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого. 
		Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. 
		Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
		Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Разом з тим, слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Така позиція також узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
		Статтею 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
		Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділом Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42018000000001994 від 15.08.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.368, ч. 4 ст.27, ч. 3 ст.369, ч. 2 ст.190, ч. 2 ст.15, ч. 3 ст.190 КК України.
		28.02.2019 в рамках кримінального провадження №42018000000001994 проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва №757/6274/19-к в банківській установі АТ «Піреус Банк МКБ» за адресою: м.Київ, вул.Велика Васильківська, 132, в ході якого вилучено майно, в тому числі грошові кошти у розмірі 200 000 доларів США та 9 000 Євро, які належать ОСОБА_3 .
		За викладених обставин вбачається, що скаргу подано уповноваженою особою, в передбачений законом спосіб та з урахуванням правил територіальної підсудністю для розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, які розглядаються слідчим суддею місцевого суду за місцем розташування органу досудового розслідування, що регламентовано ч. 1 ст. 306 КПК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
		Частиною 2ст. 168 КПК Українивизначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
		Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
		Згідноз ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогамистатті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк,  заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
		Відповідно до ст. 236 КПК України,вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
		Ухвалою слідчого судді №757/12051/19-к від 25.03.2019 клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на вилучене майно.
		В подальшому ухвалою судді Апеляційного суду м. Києві від 23.04.2019 ухвалу слідчого судді від 25.03.2019 скасовано, а у задоволенні клопотання прокурора відмолено.
		Статтею 169 КПК Українипередбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст.171,ч.6ст.173цьогоКодексу;у разіскасування арешту.
		За вказаних обставин позиція органу досудового розслідування щодо неповернення майна його законному володільцю спростовується, тобто за встановлених обставин вбачається, що вилучене майно не відповідає критеріям, визначеним ч. 2ст. 167 КПК України, що як наслідок свідчить про бездіяльність сторони обвинувачення, яка полягає у неповерненні майна, що вилучено під час проведення обшуку, враховуючи при цьому імперативні приписи п. 2 ч. 1 статті 169 КПК України, а відтак вимоги скарги знайшли своє підтвердження та відповідно підлягають задоволенню. 
		Окрім цього, заявник просить визнати протиправною бездіяльність уповноважених службових осіб, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, проте кримінальним процесуальним законодавством не передбачено визнання бездіяльності, оскільки, згідно зст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатом розгляду скарги може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити чи вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги, а відтак у задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.
		Керуючись ст. ст. 100, 169170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
		 
		УХВАЛИВ:
		Скаргу представника ОСОБА_3  адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні №22017101110000197,яка полягаєу неповерненнівилученого підчас обшуку28.02.2019майна  задовольнити частково.
		Зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні №22017101110000197 повернути ОСОБА_3 тимчасово вилучене під час обшуку 28.02.2019 в банківській установі АТ «Піреус Банк МКБ» за адресою: м.Київ, вул.Велика Васильківська, 132 майно, а саме: грошові кошти у розмірі 200 000 доларів США та 9 000 Євро.
		В іншій частині відмовити.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...