Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 620/1213/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 01.07.2019. Зареєстровано: 02.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2019.
Дата набрання законної сили: 31.07.2019
Номер судового провадження: П/620/1258/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		24 червня 2019 року                                 Чернігів                                 Справа № 620/1213/19
		 
		Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді                                                  Непочатих В.О.,
		при секретарі                                                           Єгуновій О.М.,
		за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Коутної А.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому просить: скасувати рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску     від  18.01.2019 № 371/25-01/53-06 на суму 11479,47 грн.; зобов`язати відповідача вчинити певні дії щодо списання з особового рахунку позивача суму недоїмки в розмірі 11479,47 грн., нарахованої на підставі рішення від 18.01.2019 № 371/25-01-53-06.
		В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно винесено оскаржуване рішення, оскільки ним з серпня 2014 року по серпень 2015 року вчинялися дії спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету, а суми зараховувалися на єдиний казначейський рахунок, тому помилкове визначення рахунку в квитанції під час сплати грошового зобов`язання не є достатньою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений строк. 
		Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки по строку нарахування 22.04.2014 в ІКП ІС «Податковий блок» по коду платежу 71040000 відбулось автоматичне нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за січень-березень 2014 року на суму 1267,95 грн., по строку нарахування 21.07.2014 в ІКП ІС «Податковий блок» відбулось автоматичне нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за квітень-червень 2014 року на суму 1267,95 грн., по строку нарахування 20.10.2014 в ІКП ІС «Податковий блок» відбулось автоматичне нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за липень-вересень 2014 року на суму 1267,95 грн. 
		Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що сплачувала єдиний внесок в повному обсязі в дохід Державного бюджету та в якості доказів надала копії квитанцій. 
		Вислухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		Позивач є фізичною особою-підприємцем, як платник податків узятий на облік в органах державної податкової служби 28.09.2001 за № Є10130, та є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с. 24, 44).
		За умовами договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування № 127 від 15.07.2013, укладеного між позивачем та Управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернігові, розмір єдиного внеску становить 36,60%, строк дії договору з 15.07.2013 по 15.07.2014 (а.с. 15-18).
		18.01.2019 відповідачем прийнято рішення № 371/25-01/53-06 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 380,91 грн. за період з 21.01.2014 до 21.10.2014; штраф у розмірі 4570,87 грн. за період з 21.01.2015 до 19.11.2018; пеню у розмірі 6527,69 грн. (а.с. 19). 
		Як вбачається з копії листа відповідача від 15.03.2019 № 2730/ФОП/25-01-53-02-15 за період з січня 2013 по липень 2015 року відсутні дані щодо сплати позивачем єдиного соціального внеску (КБКД 71040000) (а.с. 30).
		Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке. 
		Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
		Відповідно до абзацу першого частини п`ятої, абзацу першого частини шостої, абзацу першого частини сьомої статті 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
		Пунктом 2 частини десятої статті 9 Закону № 2464-VI визначено, що днем сплати єдиного внеску вважається у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.
		Згідно підпункту 2 пункту 21.1 статті 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціювання переказу проводиться шляхом подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі.
		Крім цього, абзацом першим пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
		В свою чергу, згідно частин четвертої та п`ятої статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
		Єдиний казначейський рахунок - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України (абзац перший Розділу 1 Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 № 122 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2002 за № 594/6882.
		Судом встановлено та підтверджується копіями квитанцій (а.с. 32-43), що позивачем з січня 2013 по липень 2015 року сплачувався єдиний внесок за кодом платежу 71050000, однак вірний код платежу є 71050000. 
		Отже, допущена позивачем помилка не свідчить про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на єдиний казначейський рахунок.
		Суд вважає, що здійснення помилки під час перерахування позивачем суми грошового зобов`язання з єдиного внеску у строк, встановлений Законом № 2464-VI, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18.01.2019                     № 371/25-01/53-06 є протиправним та підлягає скасуванню. 
		Позовна вимога про зобов`язання відповідача вчинити певні дії щодо списання з особового рахунку позивача суму недоїмки в розмірі 11479,47 грн., нарахованої на підставі рішення від 18.01.2019 № 371/25-01-53-06, не підлягає задоволенню з огляду на таке. 
		Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
		Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (абзац перший частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI). 
		Тобто, сума в розмірі 11479,47 грн., що визначена в оскаржуваному рішенні, це застосований штраф та нарахована пеня, а не недоїмка, як вважає позивач, за несплачені страхові внески.  
		Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. 
		З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково.
		Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		Тому, оскільки позов підлягає задоволенню частково, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернігівській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 384,20 грн. 
		Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд   
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18.01.2019 № 371/25-01/53-06.
		В решті позову відмовити.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 384,20 грн.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повне судове рішення складено 01 липня 2019 року. 
		 
		Суддя                                                                                            В.О. Непочатих

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...