Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/6360/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: 01.07.2019. Зареєстровано: 02.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2019.
Дата набрання законної сили: 11.07.2019
Номер судового провадження: 2/344/2883/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/6360/19 
		Провадження № 2/344/2883/19 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 червня 2019 року                                                      м. Івано-Франківськ 
		 
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі: 
		головуючого-судді                                     Домбровської Г.В., 
		секретаря                                                      Стефанець Г.Я., 
		розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом  ОСОБА_1   до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання  дитини,- 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		ОСОБА_1 (надалі - «Позивач») звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 (надалі - «Відповідач»), в якому просила стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою:  АДРЕСА_1 ,  аліменти на утримання  неповнолітньої  дочки, ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 5000 гривень  щомісячно, починаючи з моменту пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
		Позовні вимоги мотивовано тим, що Відповідачем  надається  недостатня матеріальна допомога  в добровільному порядку  на утримання  дочки  - ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка  проживає разом із матір`ю. 
		Як зазначено в позовній заяві,   Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області  від 14.03.2019 року  шлюб між сторонами розірвано,  неповнолітню дитину залишено проживати разом з матір`ю, відповідачем сплачується матеріальна допомога на утримання  неповнолітньої дитини  в недостатньому розмірі, Відповідач є працездатним і має можливість надавати матеріальну допомогу, інших утриманців у нього немає, оскільки утримання дитини такого віку потребує значних коштів, а Позивач не здатна в повній мірі цього забезпечити, враховуючи те, що Відповідач в належному порядку відмовляється надавати кошти на утримання дитини, має доходи та можливість надавати матеріальну допомогу малолітній дитині, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним цивільним позовом.
		Позивачем подано до суду заяву про розгляд справи  у її  відсутності,  позовні вимоги підтримує в повному обсязі. 
		Відповідач  подав заяву про розгляд справи у його відсутності, у задоволенні позовних вимог просив відмовити,  погоджується платити  аліменти на утримання дитини в розмірі 2000 грн.
		Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Проаналізувавши викладені в позовній заяві  пояснення Позивача та Відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.  
		ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, актовий запис № 245.  Рішенням Івано-Франківського міського суду  Івано-Франківської області від 14.03.2019 року шлюб між сторонами розірвано, неповнолітню дитину, дочку ОСОБА_4 , залишено проживати з матір`ю.
		За час перебування у шлюбі у сторін народилася дочка: ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 ,  що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с. 6).
		Згідно з частиною 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України  № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
		Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина 2 статті 6 Конвенції про права дитини).
		Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. 
		Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» ). 
		Частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України (надалі - «СК України») визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
		Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина 1 статті 180 СК України). 
		Таким чином, Суд звертає увагу на те, що відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобов`язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного і духовного розвитку.
		Як зазначила в позовній заяві Позивач, станом на сьогоднішній день неповнолітня дитина  перебуває на її утриманні, в той же час Відповідач, як батько дитини, участі у її утриманні та вихованні приймає  не в повній мірі.
		Доказів, які б спростовували зазначені Позивачем обставини, Відповідачем суду не надано, а Судом таких доказів не встановлено.
		Враховуючи вищевикладене, враховуючи те, що Відповідач  є працездатним та має можливість  надавати матеріальну допомогу, Позивач просила стягувати з Відповідача аліменти у твердій грошовій сумі по 5000,00 грн.,  на дитину, щомісячно, до досягнення нею повноліття.
		Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. 
		Частиною 1 статті 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
		Частина 2 статті 182 СК України визначає, що  розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
		Згідно з пунктами 17, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України  від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів» «за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на  дитину присуджуються  в  частці  від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно».
		Порядок визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі визначено статтею 184 СК України.
		Так, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період (частина 1 статті 184 СК України).
		Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимоги чинного законодавства України, виходячи з інтересів неповнолітньої дитини, Суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення,   доцільно стягувати з Відповідача аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 ( дві тисячі  ) гривень 00 коп. щомісячно на дитину з моменту звернення до суду з цим позовом до досягнення дитиною повноліття, оскільки даний розмір аліментів відповідає інтересам дитини, а також відповідає обов`язку батька на утримання дитини, в задоволенні  решти позовних вимог слід відмовити.
		При визначенні розміру аліментів Суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, зокрема те, що дитина проживає разом з Позивачкою. Також Судом враховано, що Відповідач є працездатною особою і спроможний платити аліменти на утримання малолітньої дитини. Доказів, які б спростовували вищевказане, Відповідачем Суду подано не було, а Судом таких обставин не встановлено.
		Визначений Судом розмір аліментів у 2000,00 грн. на дитину, за висновком Суду,  є обґрунтованим та доцільним з точки зору віку, стану здоров`я та матеріального становища дитини, а також з точки зору стану здоров`я, матеріального становища та сімейних обставин Відповідача.
		Суд звертає увагу на те, що на момент розгляду справи в суді, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», прожитковий мінімум для  дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень;
		дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень;
		Відповідно до вимог статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
		Враховуючи матеріальне становище сторін та те, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси дітей при визначенні розміру аліментів, розмір витрат на утримання дітей, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреби дитини у розвитку, Суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягувати з Відповідача на користь Позивача аліменти на утримання неповнолітньої  дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 ( дві тисячі ) гривень 00 коп.  щомісячно,  починаючи з 10  квітня 2019 року до досягнення дитиною повноліття.
		Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
		Тому з відповідача слід стягнути 704 гривні 80 копійок судового збору в дохід держави.
		На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік», п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», ст. 11, 88 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст. ст. 174, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- 
		В И Р І Ш И В :
		 
		  Позовні вимоги ОСОБА_1   до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання  дитини,- задовольнити частково.
		Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою:  АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер -невідомий на користь  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,  ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ,  аліменти на утримання неповнолітньої  дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі  ) гривень щомісячно, починаючи з 10 квітня 2019 року до досягнення дитиною повноліття.
		В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою:  АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер -невідомий на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31211256026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача:  Казначейство України (ЕАП),  Код банку отримувача: (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106, код ЄДРПОУ суду 02891693) судовий збір в розмірі 768 (сімсот   шістдесят вісім) гривень 40 коп.
		Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя                                                                                  Домбровська Г.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...