Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 317/2245/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 02.07.2019. Зареєстровано: 03.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2019.
Дата набрання законної сили: 25.06.2019
Номер судового провадження: 11-кп/807/523/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016080230002309

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        Дата документу 25.06.2019 Справа № 317/2245/17
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		 
		Єдиний унікальний № 317/2245/17                 Головуючий в 1-й інстанції  ОСОБА_1 
		Провадження № 11-кп/807/523/19                Доповідач в 2-й інстанції  ОСОБА_2 
		Категорія  ч.1 ст.296 КК України
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 червня 2019 року                        м. Запоріжжя
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
		головуючого судді ОСОБА_2 , 
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участю секретаря ОСОБА_5 ,
		прокурора ОСОБА_6 ,
		потерпілого, цивільного позивача ОСОБА_7 ,
		представника потерпілого, цивільного позивача ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого ОСОБА_9 ,
		захисника-адвоката ОСОБА_10 ,
		розглянула у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, матеріали кримінального провадження, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 05 жовтня 2018 року, яким
		 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тольятті Куйбишевської області Російської Федерації, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		 
		визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України та призначенойому покарання у виді штрафу в розмірі 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 11900 грн.
		Запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили не обирався.
		Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_9 про стягнення матеріальної та моральної шкоди  задоволено частково.
		Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1377,26 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн., а разом 11377 грн. 26 коп.
		В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Вирішена доля речових доказів. 
		 
		Згідно зі змістом вироку, 27 грудня 2016 року, приблизно о 17 год. 30 хв., ОСОБА_9 , маючи умисел на вчинення хуліганських дій, знаходячись поблизу будинку № 10 по вул. Вишневій у с. Новослобідка Запорізького району Запорізької області, нехтуючи чинними у суспільстві нормами моралі, благопристойності, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, з особливою зухвалістю виражався грубою нецензурною лайкою на адресу співробітників Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз», які у вказаний час виконували роботи з усунення аварійної ситуації поблизу будинку № 10 по вул. Вишневій у с. Новослобідка Запорізького району Запорізької області, погрожував фізичною розправою. Реалізуючи свій злочинний умисел на вчинення хуліганських дій, висловлюючи тим самим свою незгоду із діями співробітників Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз», ОСОБА_9 наніс один удар своєю головою в область обличчя раніше не знайомого йому ОСОБА_7 , який є співробітником Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» та з яким у ОСОБА_9 не було жодних конфліктів. У результаті хуліганських дій ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_7 завдано: струс головного мозку, закритий осколковий перелом кісток носа зі зміщенням кісткових фрагментів, зі збереженою функцією носового дихання з обох сторін; синець та садно на спинці носа, які згідно з висновком експерта № 348 від 22.02.2017 р. у сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.
		 
		В апеляційній скарзі обвинувачений зазначає, що вирок суду підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. На думку апелянта, судове слідство було одностороннім. Вважає, що висновку про наявність в його діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, суд дійшов на підставі виключно показів свідків сторони обвинувачення. Також посилається на те, що судом першої інстанції порушено вимоги КПК України та ухвалено обвинувальний вирок за відсутності доведення належними та допустимими доказами його винуватості. Посилання суду на показання свідків сторони обвинувачення, апелянт вважає неналежним обґрунтуванням зроблених судом висновків, оскільки відсутні докази, що саме він спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження. Крім того, вирок суду не містить чіткого визначення яким саме чином ОСОБА_9 було здійснено «грубе порушення громадського порядку», в чому виразилася особлива зухвалість, яка шкода спричинена громадському порядку і чи є вона істотною.
		Також апелянт вказує на порушення норм процесуального закону, в тому, що прокурор заявила про зміну обвинувачення, яке судом було прийнято, незважаючи на заперечення ОСОБА_9 з цього приводу. Зазначає, що законом не передбачено вихід суду з нарадчої кімнати та відновлення судового слідства для того, щоб прокурор привів обвинувальний акт у відповідність з вимогами закону. Разом з тим, прокурор не змінив обвинувачення в суді, а лише привела у відповідність до вимог закону зміст обвинувального акта, вказавши у ньому кваліфікацію, що унеможливлює прийняття цього обвинувального акта судом до розгляду, оскільки це не є зміною обвинувачення в суді.
		Крім того, апелянт зазначає, що він не вчиняв хуліганських дій відносно ОСОБА_7 , що його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, належними та допустимими доказами не доведена, а тому вважає, що цивільний позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.
		 
		В запереченнях на апеляційну скаргу представник потерпілого адвокат ОСОБА_11 зазначає, що доводи апеляційної скарги обвинуваченого є необґрунтованими. На переконання потерпілої сторони суд першої інстанції обґрунтовано вірно критично поставився до версії засудженого ОСОБА_9 , що він ніколи не бачив потерпілого і не завдав йому тілесних ушкоджень, оскільки свідки та сам потерпілий вказали в суді на ОСОБА_9 як на особу, яка 27.12.2016 спричинила ОСОБА_7 тілесні ушкодження. У сукупності з усіма наявними в матеріалах кримінального провадження доказами суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_9 у вчиненні злочину, вірно кваліфікував його дії за ч.1 ст.296 КК України. Вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає, а вирок суду першої інстанції слід залишити без змін.
		 
		Заслухавши в засіданні апеляційної інстанції доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; в судових дебатах: обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу; потерпілого та його представника, прокурора, які вважали вирок законним та обґрунтованим; перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого, задоволенню не підлягає.
		 
		Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. На переконання колегії суддів, оскаржуваний вирок місцевого суду в цілому відповідає зазначеним вимогам.
		За матеріалами кримінального провадження ОСОБА_9 , свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав. Зі змісту його пояснень випливало, що інкримінованих йому дій він не вчиняв, потерпілого не бив і взагалі його не бачив.
		Натомість вина ОСОБА_9 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_12 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 і документами:
		- висновками судово-медичних експертиз №348 від 22.02.2017 р. та № 1677 від 29.06.2017 р. струс головного мозку, закритий осколковий перелом кісток носу зі зміщення кісткових фрагментів, зі збереженою функцією носового дихання з обох сторін, синець та садно на спинці носа у ОСОБА_7 в сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. Дані ушкодження утворились від дії тупих предметів та могли виникнути при обставинах на які вказує освідуємий. Давність утворення тілесних ушкоджень не суперечить строку, вказаному в обставинах справи. При цьому потерпілому було нанесено не менше 1-го травматичного впливу.
		- відеозаписами подій, що містяться на DVD дисках на яких містяться епізоди події, яка мала місце 27.12.2016 р. біля будинку № 10 по вул. Вишневій с. Новослобідка (на відеозаписі № 162 видно, що на місці події присутній аварійний автомобіль «Фольцваген», а деякі співробітники ПАТ «Запоріжгаз» дійсно перебувають у спецодязі, на відеозапису НОМЕР_1 видно, що ОСОБА_9 дійсно у певний час перебуває біля ями, вимагає «судовий наказ» і в цей час сторонній голос просить його збирати людей палити екскаватор); 
		- копією Акту про порушення № 0600197423 від 27.12.2016, (адресою с. Новослобідка, вул. Вишнева, 10, було виявлено порушення Кодексу газорозподільчих систем, а саме несанкціоноване відновлення газоспоживання, кран вводу перед РД та кран вводу після РД у відкритому положенні);
		- копією Акту перевірки підключення від 19.12.2016., (будинок АДРЕСА_2 відключений від газопостачання);
		- копією заявки № 13549 від 27.12.2016, прийнятої о 13 год. 05 хв., (в с. Новослобідка по вул. Вишневій, 10, виявлено запах газу на вулиці, при цьому будинок повинен бути відключеним від газопостачання);
		- копією заявки № 13558 від 27.12.2016, прийнятої о 16 год. 01 хв., (під час обстеження АДРЕСА_1 виявлено запах газу з будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 запах газу відчувається сильніше. У зв`язку з тим, що господарів будинку АДРЕСА_2 не було вдома було прийнято рішення про розриття ґрунту та відключення газопостачання).
		Вказані докази судом були вивчені і досліджені кожний окремо з точки зору належності, допустимості, а в сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку і всебічності, та їм дана належна оцінка.
		Факт отримання ОСОБА_7 тілесних ушкоджень на місці події, є очевидним і ніким під сумнів не ставиться. 
		При цьому, потерпілий і свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , прямо вказали на ОСОБА_9 як на особу, яка завдала удару в обличчя ОСОБА_7 .
		Обставин, які давали підстави вважати, що потерпілий і свідки обмовляють ОСОБА_9 не встановлено.
		Також судом досліджувались інші докази надані стороною обвинувачення (протоколи пред`явлення особидля впізнання,протоколи слідчихекспериментів),які буливизнані судомненалежними інедопустимими.
		Дотримуючись загальних засад кримінального провадження, зокрема засади змагальність сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судом також дана оцінка показанням обвинуваченого і свідків сторони захисту: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 .
		За своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні, оцінивши в сукупності показання свідків суд констатував, що належних і достовірних доказів, які б спростовували саму подію злочину та його склад саме в діях ОСОБА_9 вони (показання) не містять. Мотиви своїх висновків з цього приводу суд навів у вироку (показання суперечливі; свідки вибірково пам`ятали усі обставин того дня, за виключенням часу знаходження ОСОБА_9 на місці події, хоча заявляли, що чітко пам`ятали усі обставини; частина свідків взагалі не були очевидцями початку події коли ОСОБА_9 наносив удар) і з ними в повній мірі погоджується колегія суддів. 
		Версія обвинуваченого про його непричетність до вчиненого кримінального правопорушення, а також доводи сторони захисту про відсутності в діях ОСОБА_9 ознак особливої зухвалості спростовані, а висновки суду про вчинення ним грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось з особливою зухвалістю, викладені у вироку обґрунтовано і вмотивовано.
		Доводи вказані в апеляційній скарзі обвинуваченого на предмет невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а також відсутності ознаки особливої зухвалості, є аналогічними тим, що були наведені стороною захисту під час розгляду провадження в суді першої інстанції. Разом з тим, суд першої інстанції, ці доводи сторони захисту спростував при цьому належним чином вмотивувавши свої висновки, доводів які б спростовували ці висновки в апеляційній скарзі не наведено.
		Так само колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на предмет процесуальних порушень, адже вихід суду в нарадчу кімнату і повернення з неї та відновлення судового слідства не є істотним процесуальним порушенням, адже такі дії суду не заборонені вимогами КПК України, і вони не свідчать про порушення таємниці нарадчої кімнати. 
		Вимоги апелянта в контексті вирішення цивільного позову обґрунтовуються доводами про невинуватість ОСОБА_9 , з якими колегія суддів не погодилась і визнала необґрунтованими, тому вимоги апелянта в цій частині також не підлягають задоволенню. 
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які могли бути підставою для скасування судового рішення, колегія суддів також не встановила.
		З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів 
		 
		у х в а л и л а:
		апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення.
		Вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 05 жовтня 2018 року, стосовно  ОСОБА_9 , залишити без змін.
		Ухвала Запорізького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
		 
		Судді:
		ОСОБА_2  ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...