Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/1381/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі; праці.
Надіслано для оприлюднення: 01.07.2019. Зареєстровано: 03.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2019.
Дата набрання законної сили: 12.09.2019
Результат оскарження 12.09.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 червня 2019 року                                                                                       справа № 580/1381/19
		10 годин 42 хвилини                                                                                                         м. Черкаси
		     
		Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/1381/19
		за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [представник позивача адвокат Грушевий Ю.В. - за ордером, договором]
		до Управління Держпраці у Черкаській області (бул. Шевченка, 205, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39881228) [представник відповідача Дубиновська Ю.О. - за довіреністю]
		про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафів, припису про усунення порушень, прийняв рішення.
		 
		19.04.2019 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Черкаській області, просить:
		- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу уповноваженими службовими особами від 02.04.2019 № ЧК 233/374/АВ//П/ПТ/ТД/ІП-ФС-147, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 500760,00 грн;
		- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу уповноваженими службовими особами від 02.04.2019 № ЧК 233/374/АВ//П/ПТ/ТД/ІП-ФС-146, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 4173,00 грн;
		- визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Черкаській області про усунення виявлених порушень від 01.04.2019 № 233/374/АВ/АВ/П.
		Ухвалою від 13.05.2019 відкрито загальне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 21.05.2019. Ухвалою від 21.05.2019 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 03.06.2019. Ухвалою від 03.06.2019 закрито підготовче провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13.06.2019. Ухвалою від 13.06.2019 у розгляді справи оголошено перерву до 26.06.2019. 
		У обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.03.2019 Грушевому Ю.В. (представнику позивача) було вручено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичною особи), яка використовує найману працю від 12.03.2019 № ЧК - 233/374/АВ. Згідно акта проведено відвідування за фактичним місцем здійснення господарської діяльності позивача - АДРЕСА_2 магазин «Mega sale%». У акті зазначено, що під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 надано трудовий договір та наказ про прийняття на роботу на одного працівника, а саме: продавця магазину «Mega sale%» ОСОБА_3 . Відповідно до даних куточку споживача, у магазині здійснює діяльність тільки ФОП ОСОБА_1 . Під час інспекційного відвідування зафіксовано виконання функцій продавця - касира однією особою та функцій продавця-консультанта двома особами без укладення трудового договору, вищезазначені особи відмовилися від надання інформації стосовно їх ідентифікації. Позивач зазначає, що інспекторами зафіксовано трьох продавців магазину, один з яких касир - ОСОБА_4 , що працевлаштована у ФОП ОСОБА_1 та інші - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які перебувають у трудових відносинах з ОСОБА_12 У акті зазначено, що під час інспекційного відвідування виявлено порушення: допуск до роботи трьох працівників без видання відповідного наказу (розпорядження) та без завчасного повідомлення ДФС, чим порушено частину 1, статті 24 КЗпП України та постанову КМУ від 17.06.2015 № 413; направлення ОСОБА_1 повідомлення до ДФС 04.03.2019 про прийняття ОСОБА_3 на роботу одночасно згідно наказу від 04.03.2019 № 1, чим порушено частину 3 статті 24 КЗпП України та постанови КМУ від 17.06.2015 № 413; ОСОБА_1 у порушення вимог статті 24 КЗпП України підмінила трудові відносини з ОСОБА_9 цивільно-правовими, чим порушено частину 1 статті 24 КЗпП України та постанову КМУ від 17.06.2015 № 413. Позивач не погоджується з обставинами, описаними в акті від 12.03.2019, постановах управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 02.04.2019 № ЧК 233/374/АВ//П/ПТ/ТД/ІП-ФС-146 та № ЧК 233/374/АВ//П/ПТ/ТД/ІП-ФС-147, вимогами, що викладені в приписі про усунення виявлених порушень від 01.04.2019 № 233/374/АВ/АВ/П, вважає їх не обґрунтованими (прийнятими без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення), упередженими, винесеними без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а тому протиправними та такими, що належать скасуванню у зв`язку з таким. Висновки відповідача щодо допуску ФОП ОСОБА_1 05.03.2019 трьох осіб до роботи без укладення трудових договорів, оформлених наказів чи розпоряджень власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України ґрунтуються на припущеннях інспекторів праці та не підтверджуються належними та допустимими доказами, що в свою чергу, не досліджувалось під час розгляду справи та прийняття рішень про накладення штрафів. На час візиту вказаних головних інспекторів в магазині «Mega sale%» за адресою АДРЕСА_3 були присутні: ОСОБА_3 , яка виконувала обов`язки продавця непродовольчих товарів, яка перебуває з 04.04.20019 у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_10 , яка користується частиною приміщення магазину; ОСОБА_5 , та ОСОБА_11 - продавці непродовольчих товарів які перебувають у трудових відносинах з ОСОБА_12 , яка орендує частину приміщення зазначеного магазину. Документи, що підтверджують зазначені обставини надано інспекторам представником позивача, однак не враховані в акті перевірки, відео запис не може слугувати належним доказом обставин справи. У позові зазначено, що інспекторами не було встановлено особи продавців консультантів ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , які були присутні під час проведення перевірки 05.03.2019, а їхні прізвища, після отримання документів від Грушевого Ю.В. , у акті не зазначено, тому твердження про допущення цих осіб ФОП ОСОБА_1 до виконання роботи без укладення трудового договору не підтверджується доказами. Факт перебування ОСОБА_5 та ОСОБА_11 у магазині «Mega sale%» особами, що проводили перевірку не встановлювалися, паспортні дані не перевірялися. На час візиту головних інспекторів праці до магазину «Mega sale%» у ньому виконувала своє завдання ОСОБА_9 , а саме здійснювала розпаковку товару, що був доставлений у цей день вантажівкою, що припаркована на бульварі Шевченка . 01.03.2019 між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_9 укладено договір про надання послуг терміном до 07.03.2019. Згідно умов договору ОСОБА_9 взяла на себе зобов`язання виконувати завдання ФОП ОСОБА_1 відповідно до пункту 3.1 договору за кожним окремим дорученням Замовника у разі виробничої необхідності. Протягом зазначеного періоду ОСОБА_9 тричі навідувалась до магазину та здійснювала проведення розпаковки та сортування товару, за що отримала визначену сторонами винагороду - 900 грн, що підтверджується актом від 07.03.2019 та розпискою про отримання винагороди за надані послуги. Із суми винагороди, виплаченої ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_1 здійснила необхідні відрахування, зокрема сплатила податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок та військовий збір. Позивачем зазначено, що за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, що визначають після закінчення роботи й оформляються актами здавання-приймання наданих послуг (виконаних робіт) і у трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами. Відповідно до пункту 1.2 Договору про надання послуг від 01.03.2019, виконавець самостійно організовує надання послуг згідно з чинним цивільним законодавством України та не може розглядатись як найманий працівник замовника або як його агент, чи представник. Згідно роз`яснень, що містяться у листі Державної фіскальної служби України від 03.09.2015 №21446/10/28-10-06-11 та від 05.11.2015 № 10320/Л/99-99-17-02-02-14 укладання договорів цивільно-правового характеру не регулюється статтею 24 КЗпП України. Дії головних інспекторів щодо тлумачення змісту даного цивільно - правового договору, як такого, що містить ознаки трудового, виходять за межі їхньої компетенції. Таке тлумачення відносин є підміною собою функцій, які законом покладені на судову гілку влади України. У позові зазначено, що у порушення вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 20.09.2007 № 877-V (далі - Закон № 877) та Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі - порядок № 295), ФОП ОСОБА_1 не була повідомлена про проведення інспекційного відвідування, а тому не мала реальної можливості бути присутньою під час здійснення такого заходу, як наслідок захід державного нагляду проведений за її відсутності або відсутності її законного представника. Відповідно до абзацу 3 статті 1 Закону № 877 заходи державного нагляду (контролю) планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 877, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Згідно частини 11 статті 4 Закону № 877 плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи. Відповідно до статті 10 Закону № 877 суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб. Згідно пункту 8. Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. ФОП ОСОБА_1 не була поінформована про проведення будь-яких заходів державного нагляду (контролю) у період з 05.03.2019 до 06.03.2019, що позбавило її (або її законного представника) можливості бути присутньою під час здійснення такого заходу державного нагляду (контролю). Головними інспекторами перевищено надані їм повноваження та, незважаючи на неможливість проведення інспекційного відвідування у зв`язку з відсутністю об`єкта відвідування, у порушення в порушення пунктів 16 та 17 Порядку № 295, фактично здійснено перевірку та неправомірно здійснено вибіркову відео-фіксацію ходу її проведення. Позивач зазначає, що інспектори праці, перевищуючи надані їм повноваження, здійснили перевірку суб`єкта господарювання, місцезнаходження якого зареєстроване на території, на яку не поширюються повноваження Управління Держпраці у Черкаській області: інспекційне відвідування з 05.03.2019 до 11.03.2019 проводилося за відсутності ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , натомість місцезнаходженням ФОП ОСОБА_1 (тобто адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) є: АДРЕСА_1 . Встановивши відсутність ФОП ОСОБА_1 за адресою проведення інспекційного відвідування у Черкаській області, інспектори праці мали скласти акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та його копію надіслати органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням, яким є: АДРЕСА_1 . За результатами проведеної перевірки, відносно ФОП ОСОБА_1 , на підставі акту від 12.03.2019 № 233/374/АВ було накладено стягнення: за порушення частини 2 статті 265 КЗпП України - 500 760,0 грн. (постанова від 02.04.2019 № ЧК 233/374/АВ//П/ПТ/ТД/Щ-ФС-147); за порушення частини 2 статті 265 КЗпП України - 4173 грн (постанова від 02.04.2019 № ЧК 233/374/АВ//П/ПТ/ТД/ІП-ФС-146). На думку позивача, відповідачем застосовано до ФОП ОСОБА_1 подвійна відповідальність за допуск до роботи одного й того самого працівника без укладення письмового трудового договору: притягнення до відповідальності фізичної особи-підприємця на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП і абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України, де збігаються суб`єкт відповідальності і вид порушення (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору). Оскільки в обох нормах йдеться про юридичну відповідальність за одне й те саме правопорушення, необхідно застосувати норму статті 61 Конституції України (відповідно до якої ніхто не може двічі притягатися до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення). У обґрунтування протиправності припису про усунення виявлених порушень від 01.04.2019 № 233/374/АВ/АВ/П, що складений на підставі акта від 12.03.2019 № 233/374/АВ (порушення у якому на думку позивача є необґрунтованими, не підтвердженими доказами та спростованим наданими суду доказами), зазначено про протиправність та скасування у повному обсязі, оскільки прийнятий поза межами наданих повноважень. Представник позивача у судовому засіданні 26.06.2019 позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив задовольнити позов повністю.
		Відповідач позов не визнав, 31.05.2019 подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що відповідно до абзацу 3 пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96) повноваження Управління Держпраці у Черкаській області поширюються на територію Черкаської області, відповідач наділений повноваженнями на здійснення контролю за додержанням законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 , яка здійснює господарську діяльність та використовує найману працю в межах території Черкаської області. Відповідно до статті 12 Конвенції МОП № 81 інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, та здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Згідно зі статтею 16 Конвенції інспекції на підприємствах проводяться гак часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм. Відповідно до частини 5 статті 2 Закону №877 органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин 1, 4, 6 - 8, абзацу 2 частини 10, частин 13 та 14 статті 4, частин 1 - 4 статті 5, частини 3 статті 6, частин1 - 4 та 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини 3статті 22 цього Закону (частина 5 статті 2 Закону № 877). Відповідач вважає, що частина 5 статті 2 Закону № 877 містить вичерпний перелік норм, дотримання яких в обов`язковому порядку зобов`язані забезпечити Держпраці та її територіальні органи під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. Частина 11 статті 4 Закону № 877, якою передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи, серед вказаного переліку норм відсутня. Відповідно абзацу 2 пункту 8 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. Посадові особи Управління Держпраці у Черкаській області були наділені повноваженнями розпочати проведення зазначеного інспекційного відвідування без попереднього повідомлення позивача. У зв`язку з відсутністю ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення господарської діяльності та, відповідно, відсутністю можливості надати інспекторам праці документи, необхідні для здійснення інспекційного відвідування, а також їх належним чином завірені копії, посадовими особами Управління Держпраці складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 05.03.2019 № ЧК - 233/374/НД, а також вимогу про надання документів від 05.03.2019 № ЧК - 233/374/ПД, якою зобов`язано позивача у строк до 16 год 00 хв 05.03.2019           надати первинні документи щодо використання найманої праці. Враховуючи положення пункту 18 Порядку № 295, строк інспекційного відвідування зупинено до 16 год. 00 хв. 05.03.2019. Враховуючи відсутність у позивача  можливості надати необхідні для здійснення інспекційного відвідування документи згідно вимоги від 05.03.2019 № ЧК - 233/374/ПД, про що позивач повідомила Управління Держпраці у Черкаській області листом від 05.03.2019 «зауваження до перевірки від 05.03.2019», інспекторами праці складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 06.03.2019 № ЧК - 233/374/НД, а також вимогу про падання документів від 06.03.2019 № ЧК - 233/374/ПД/1, якою зобов`язано ФОП ОСОБА_1 надати необхідні для проведення інспекційного відвідування документи у строк до 09 год 00 хв 11.03.2019. Факт отримання копії направлення на проведення інспекційного відвідування від 04.03.2019 № 333, акта про неможливість проведення інспекційного відвідування від 05.03.2019 № ЧК - 233/374/НД, вимоги про падання документів від 05.03.2019 № ЧК 233/374/ПД, акта про неможливість проведення інспекційного відвідування від 06.03.2019 № ЧК - 233/374/НД, вимоги про надання документів від 06.03.2019 № ЧК ~ 233/374/ПД/1, копії направлення від 11.03.2019 № 365 ФОП ОСОБА_1 не заперечується. За наслідками інспекційного відвідування позивача складено акт від 12.03.2019 № ЧК-233/374/АВ, де зафіксовано порушення позивачем вимог частин 1, 3 статті 24 КЗпП України, а також постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі - Порядок № 413). 15.03.2019 на адресу Управління Держпраці у Черкаській області надійшли зауваження Відповідача до акту інспекційного відвідування. Письмова відповідь па зауваження надана Позивачу листом від 20.03.2019 № 288/01/1937. Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову зважаючи на правомірність дій і рішень відповідача у спірних правовідносинах з позивачем. Відповідно до пункту 19 Порядку № 295 у разі виявлення порушень законодавства про працю складається припис про їх усунення. Зважаючи на виявлені за результатами інспекційного відвідування порушення законодавства про працю, та з урахуванням положень вимог пункту 24 Порядку № 295, посадовою особою Управління Держпраці у Черкаській області складено припис від 01.04.2019 № 233/374/АВ/АВ/П, яким зобов`язано позивача усунути порушення у строк до 12.04.2019. Відповідно до пункту 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. За результатами розгляду справи заступником начальника Управління Держпраці у Черкаській області Жарковою М.В. прийнято постанову від 02.04.2019 № ЧК 233/374/АВ/П/ПТ/ТД/ІП-ФС-147 про накладення на позивача штрафу у сумі 500  760 грн на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України та постанову від 02.04.2019 № ЧК 233/374/АВ/П/1ТГ/ТД/ІГ1-ФС-146 про накладення на позивача штрафу у сумі 4 173 грн на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України. Примірники постанов вручено уповноваженому представнику позивача Грушевому Ю.В., у присутності якого відбувався розгляд справи та проводився відеозапис інспекційного відвідування. У відзиві зазначено, що підставою для накладення на позивача штрафу у сумі 500760 грн  на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України є порушення вимог частин 1, 3 статті 24 КЗпП України та постанови КМУ № 413, а саме: допуск до роботи без укладення трудового договору (контракту), оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення органу ДФС про прийняття працівників на роботу 4 (чотирьох) осіб: ОСОБА_9 , а також 3 (трьох) осіб, які відмовилися надавати особисті дані. Відповідачем зазначено, що трудовим договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції, за трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника у процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно - правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. У цивільно-правовому договорі від 01.03.2019 № б/н, укладеному між позивачем та ОСОБА_9 , відсутні будь які відомості про те, який саме результат послуг повинен передати виконавець замовнику. Договір не містить даних щодо обсягу наданих послуг у вигляді конкретних фізичних величин, що належать вимірюванню, їх якісних та кількісних характеристик. За цивільно-правовим договором оплачувався не результат наданих послуг, а процес трудової діяльності, що с характерною ознакою трудових відносин. Факт виконання ОСОБА_9 роботи на користь позивача зафіксовано засобами відеозйомки, згідно яких ОСОБА_9 працювала за касою, що належить ФОП ОСОБА_1 , спростовує твердження позивача про надання останньою виключно послуг з розпаковки та сортування товару на підставі цивільно - правового договору від 01.03.2019 № б/н. Посилання позивача на ту обставину, що у приміщенні магазину, де вона здійснює господарську діяльність, здійснюють господарську діяльність ще 2 (дві) фізичні особи - підприємці ОСОБА_14 та ОСОБА_12 , є необґрунтованим, оскільки під час інспекційного відвідування інспекторами праці зафіксовано використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин 3 (трьох) осіб: 1 (одного) продавця - касира та 2 (двох) продавців - консультантів. У відзиві зазначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з мигань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску па загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Стосовно вимоги про стягнення на користь позивача судових витрат, відповідачем зазначено, що договір від 06.03.2019 № 15 про надання правової допомоги не містить інформації про надання адвокатом Грушевим Ю.В. правничої допомоги позивачу саме у справі № 580/1381/19, що підтверджується змістом Розділу 1 договору «Предмет Договору». Будь - яких додаткових угод чи специфікації до договору, актів падання правничої допомоги з описом фактично виконаної Грушевим Ю.В. роботи не надано. Представник відповідача у судовому засіданні 26.06.2019 просила відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві з урахуванням доказів відео фіксації (а.с.174), досліджених у судовому засіданні 26.06.2019.
		Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.
		Конституцією України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з положеннями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Згідно вимог частини 1 статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці 1947 року №81 «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», що ратифікована Законом України від 08.09.2004 №1985-IV - інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і у будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке інспектується. Відповідно до частини 2 статті 12 Конвенції у разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків. Статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України» передбачено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. 
		Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності 23.07.2018, жителька АДРЕСА_1 , має види діяльності: код КВЕД 46.49 - оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (основний); код КВЕД 81.21 - загальне прибирання будинків; код КВЕД 47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.71 - роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.72 - роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 73.20 - дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки. Судом встановлено, та не заперечується учасниками справи, що ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність за адресою АДРЕСА_2 , магазин «Mega sale %».
		Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96) Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю, зокрема за додержанням законодавства про працю. Пунктом 7 Положення № 96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Управління Держпраці у Черкаській області (далі - Управління) є територіальним органом Державної служби України з питань праці та діє на підставі Положення про Управління Держпраці у Черкаській області, затвердженого наказом Держпраці від 03.08.2018 № 84 (далі - Положення № 84). Повноваження Управління поширюються на територію Черкаської області. Згідно підпункту 5 пункту 4 Положення № 84 Управління відповідно до покладених на нього завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі, їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Згідно з підпунктом 5 пункту 6 Положення № 84, Управління для виконання завдань має право проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення у будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, що використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що у відповідача наявні повноваження на здійснення контролю за додержанням законодавства про працю суб`єктами господарювання, які здійснюють господарську діяльність та використовують найману працю у межах Черкаської області, у тому числі ФОП ОСОБА_1 . 
		Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295. Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 295, право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов`язків мають повноваження державного інспектора з питань праці. Підпунктом 3 пункту 5 Порядку № 295 встановлено, що інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту. Відповідно абзацу 2 пункту 8 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. Згідно з підпунктом 2 пункту 11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, що є предметом відвідування, невиїзного інспектування з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги.
		Судом встановлено, що наказом Управління Держпраці у Черкаській області від 04.03.2019 № 341-Н «Про проведення інспекційного відвідування», на підставі службової записки головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів Шевченко М.В. від 04.03.2019 про отримання інформації щодо фактів використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин, головним державним інспекторам відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Шевченко М.В. та Кожушко P.M. доручено провести інспекційне відвідування з питань оформлення трудових відносин у ФОП ОСОБА_1 (а.с.146). На підставі наказу від 04.03.2019 № 341-Н оформлено направлення від 04.03.2019 № 333, де зазначено підстави для здійснення перевірки та дату початку та закінчення заходу - з 05.06.2019 до 06.03.2019 (а.с.147).
		05.03.2019 з метою проведення інспекційного відвідування згідно з направленням від 04.03.2019 № 333 посадовими особами Управління Держпраці у Черкаській області здійснено вихід за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОН ОСОБА_1 (магазин «Mega salc %», АДРЕСА_2 ), проте у зв`язку з відсутністю ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення господарської діяльності та відсутністю можливості надати інспекторам праці документи, необхідні для здійснення інспекційного відвідування, та їх належним чином засвідчені копії, посадовими особами Управління Держпраці складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 05.03.2019 № ЧК-233/374/НД (а.с.148) та вимогу про надання документів від 05.03.2019 № ЧК - 233/374/ПД, якою зобов`язано позивача у строк до 16 год 00 хв 05.03.2019 надати: свідоцтво про державну реєстрацію, код ЄДРПОУ; фактичне місце здійснення господарської діяльності, режим роботи; наказ про призначення керівника, повідомлення ДФС (за наявності), паспортні дані та ідентифікаційний номер; правила внутрішнього трудового розпорядку; вступні інструктажі працівників з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони, журнали; трудові договори, накази з прийняття (переведення), повідомлення ДФС про початок роботи, накази про відпустки, накази про звільнення за 2018, 2019; табелі обліку використання робочого часу, відомості нарахування та виплати заробітної плати, штатні розписи 2018, 2019; посадові та/або робочі інструкції працівників 2019; графіки роботи працівників 2018, 2019; договори цивільно-правового характеру та акти виконаних робіт 2018, 2019; договори, накази, стажування, практики 2018, 2019 (а.с.150). Строк інспекційного відвідування зупинено до 16 год. 00 хв. 05.03.2019.
		Згідно пункту 16 Порядку № 295 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (попадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкод в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою. Пунктом 17 Порядку № 295 встановлено, що копія акта, зазначеного у  пункті 16  цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності) для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням. Згідно пункту 18 Порядку № 295 у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.
		Листом від 05.03.2019 позивачем подано зауваження на ім`я начальника управління Держпраці у Черкаській області, відповідно до яких ФОП ОСОБА_1 здійснювала закупівлю товару в м. Запоріжжі, до 16-00 в м. Черкаси з витребуваними інспекторами документами вона не мала можливості з`явитись (а.с.14).
		06.03.2019 інспекторами праці складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ЧК-233/374/НД (а.с.16-17) та вимогу про надання документів від 06.03.2019 № ЧК - 233/374/ПД/1, якою зобов`язано ФОП ОСОБА_1 . надати необхідні для проведення інспекційного відвідування документи до 09 год 00 хв 11.03.2019 (а.с.18).
		Листом від 06.03.2019 № 2522/1-10/1515 позивача повідомлено про результати розгляду зауважень від 05.03.2019 (а.с.154).
		11.03.2019 відповідачем прийнято наказ № 375-Н про позаплановий захід (інспекційне відвідування) у період з 11.03.2019 до 12.03.2019 з питань оформлення трудових відносин у ФОП ОСОБА_1 (а.с.155). На підставі зазначеного наказу видано направлення від 11.03.2019 № 365 на проведення інспекційного відвідування позивача у строк з 11.03.2019 до 12.03.2019 (а.с.156).
		Суд зазначає, що факт отримання копії направлення на проведення інспекційного відвідування від 04.03.2019 № 333, акта про неможливість проведення інспекційного відвідування від 05.03.2019 № ЧК-233/374/НД, вимоги про надання документів від 05.03.2019 № ЧК-233/374/ПД, акта про неможливість проведення інспекційного відвідування від 06.03.2019 № ЧК-233/374/НД, вимоги про надання документів від 06.03.2019 № ЧК-233/374/1/ПД/1, копії направлення від 11.03.2019 № 365 сторонами не заперечується.
		Згідно пункту 12 Порядку № 295 вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання. Згідно пункту 19 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Пунктом 20 Порядку № 295 встановлено, що акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Відповідно до пункту 21 Порядку № 295 якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження. Пунктом 22 Порядку № 295 визначено, що матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті. Під час дослідження відео запису у судовому засіданні представник позивача підтвердив власну присутність у день спірного інспекційного відвідування.
		Судом встановлено, що результати інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 оформлено актом від 12.03.2019 № ЧК-233/374/АВ, де зафіксовано порушення позивачем вимог частин 1, 3 статті 24 КЗпП України та постанови КМУ від 17.06.2015 № 413: виконання функцій продавця - касира однією особою та функцій продавця - консультанта двома особами без укладення трудового договору, зазначені особи відмовились надавати інформацію стосовно їх ідентифікації, у даному випадку наявний факт допуску працівника до роботи без видання відповідного наказу та без повідомлення ДФС; ФОП ОСОБА_1 прийнято на роботу працівника ОСОБА_3 згідно наказу від 04.03.2019 № 1 з 04.03.2019, а повідомлення до ДФС направлено 04.03.2019 (після початку роботи працівника за укладеним трудовим договором); здійснено факт підміни трудових відносин з ОСОБА_9 цивільно-правовими та допуск до роботи без видання відповідного наказу та без повідомлення ДФС (а.с.160). У акті міститься відмітка, що у заході інспектування брав участь представник ОСОБА_1 за договором про надання правової допомоги від 06.03.2019, адвокат Грушевий Ю.В. та наявний підпис Грушевого Ю.В . У акті наявна відмітка, що процес відвідування зафіксовано засобами відеотехніки.
		Оцінюючи твердження позивача про протиправність проведення інспектування за відсутності ОСОБА_1 суд зазначає, що позивача було повідомлено про проведення інспектування відповідно до вимог абзацу 2 пункту 8 Порядку № 295 і позивач мала можливість бути присутньою особисто, проте згідно акту у заході інспектування брав участь її представник - уповноважена позивачем особа, адвокат Грушевий Ю.В. 
		Відповідно до частини 5 статті 2 Закону № 877 органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1. статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19.20.21, частини третьої статті 22 цього Закону (частина 5 статті 2 Закону України № 877). Частина 5 статті 2 Закону України № 877 містить вичерпний перелік норм, дотримання яких в обов`язковому порядку зобов`язані забезпечити територіальні органи Держпраці під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. Частина 11 статті 4 Закону № 877, якою передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи, серед вказаного переліку норм відсутня. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 28.02.2018 у справі 818/584/17 (ЄДРСР 72532221), від 22.03.2018 у справі № 697/2073/17 (ЄДРСР 72965403), від 25.04.2018 у справі №804/2806/17 (ЄДРСР 73700405).
		Оцінюючи твердження позивача про наявність інших процедурних порушень під час проведення перевірки суд зазначає, що допуск до проведення контролюючого заходу нівелює правові наслідки процедурних порушень (у випадку їх наявності), допущених контролюючим органом під час призначення та/або проведення контролюючого заходу, у зв`язку з чим за умови такого допуску підставою для скасування рішення може бути лише неправильність його прийняття по суті. Наявність підпису уповноваженої особи позивача у акті інспекційного відвідування ФОП, яка використовує найману працю від 12.03.2019 № ЧК-233/374/АВ свідчить про допуск посадових осіб відповідача до проведення перевірки (а.с.160).
		Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №2а/0570/13351/11 (ЄДРСР 73487135). Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Оцінюючи твердження позивача щодо протиправності оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 02.04.2019 № ЧК 233/374/АВ//П/ПТ/ТД/ІП-ФС-146 суд зазначає про таке.
		Трудове законодавство поширюється на всіх роботодавців, тож підприємець зобов`язаний вести документацію щодо кадрового персоналу (табель обліку робочого часу, правила внутрішнього трудового розпорядку, накази, особові картки працівників), пов`язану з оформленням трудових відносин із найманими працівниками. Працівник може бути допущений до роботи після (стаття 24 КЗпП): укладення трудового договору; оформлення наказу (розпорядження) ФОП про прийняття на роботу; повідомлення фіскальної служби. Відповідно до постанови КМУ № 413 повідомлення про прийняття працівника па роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами. Відповідно до трудового договору від 04.03.2019 між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 працівник зобов`язаний стати до роботи 04.03.2019 (а.с.34). Позивачем прийнято на роботу ОСОБА_3 згідно з наказом від 04.03.2019 № 1 з 04.03.2019 (а.с.35). Повідомлення до органу Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу направлено після початку роботи працівника за укладеним трудовим договором 04.03.2019 (а.с.36), що є порушенням вимог постанови КМУ № 413.
		Відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпПУ юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати. Частиною 1 статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що фізичні особи - підприємці, винні у порушенні законодавства про зайнятість населення, несуть відповідальність згідно із законодавством.
		Згідно пункту 8 Порядку № 509 розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного у пункті 3  цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. 
		Згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII  у 2019 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить: з 1 січня - 4173 гривні.
		02.04.2019 Управлінням Держпраці у Черкаській області за результатами розгляду справи про накладення штрафу на підставі акта інспекційного відвідування від 12.03.2019 № ЧК 233/375/АВ за порушення законодавства про працю - повідомлення про прийняття працівника на роботу до територіальних органів ДФС за місцем обліку як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановленою формою після початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, чим порушено вимоги частини 3 статті 24 КЗпПУ та постанови № 413, прийнято постанову про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 № ЧК 233/374/АВ//П/ПТ/ТД/ІП-ФС-146 у сумі 4173 грн. У розгляд справи брав участь уповноважений ФОП ОСОБА_1 - Грушевий Ю.В. , один примірник постанови отримав 02.04.2019 (а.с.33).
		Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем під час прийняття оскаржуваної постанови № ЧК 233/374/АВ//П/ПТ/ТД/ІП-ФС-146 правомірно накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпПУ, за порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України та  Постанови №413.
		Оцінюючи твердження позивача щодо протиправності оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 02.04.2019 № ЧК 233/374/АВ//П/ПТ/ТД/ІП-ФС-147 суд зазначає про таке.
		Судом встановлено, що 01.03.2019 між позивачем та ОСОБА_9 укладено цивільно - правовий договір № б/н (а.с.37. Відповідно до пункту 1.1 розділу «Предмет договору» замовник (ФОП ОСОБА_1) доручає, а виконавець (Нікітіна К.О.) бере на себе зобов`язання надати послуги з: проведення сортування та розпаковки/упаковки сезонного товару; викладки товару згідно стандартів торгівлі; прибирання внутрішніх приміщень та зовнішнього прибирання. Згідно пункту 6.1 договір діє з 01.03.2019 до 07.03.2019. Відповідно до акта прийому - передачі наданих послуг від 07.03.2019 загальна вартість наданих послуг становить 900 грн (а.с.39). Згідно розписки ОСОБА_16 від 07.03.2019, винагороду за надані послуги згідно договору від 01.03.2019 та акта від 07.03.2019 отримано (а.с.38). 
		Згідно статті 626 Цивільного кодексу України цивільно-правовим договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст цивільно-правового договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які с обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (стаття 837 Цивільного кодексу України). За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (стаття 901 Цивільного кодексу України).
		Суд зазначає, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду. Трудовим договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професії), спеціальностей, посади відповідної кваліфікації. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника у процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно - правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
		Верховний Суд у постанові 04.07.2018 у справі № 820/1432/17 зазначив, що визначальним для спірних правовідносин є наявність ознак трудових відносин між позивачем та фізичними особами. 
		Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
		У цивільно-правовому договорі від 01.03.2019 № б/п, укладеному між позивачем та ОСОБА_9 , відсутні відомості про те, який саме результат послуг повинен передати виконавець замовнику. Договір не містить відомостей щодо обсягу наданих послуг у вигляді конкретних фізичних величин, що належать вимірюванню, їх якісних та кількісних характеристик. Предметом зазначеного договору є процес праці, що не передбачає кінцевого результату. Функції, що становлять предмет договору, відповідно до Національного класифікатора України «Класифікатор професій ДК 003:2010», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327, відповідають кваліфікаційній характеристиці професій «продавець непродовольчих товарів» (код КП 5220, код ЗКППТР 17351. Завдання та обов`язки вказаної професії передбачені у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 65 «Торгівля та громадське харчування») та «прибиральник» (код КП 9132, код ЗКППТР 19258, 19260) (Завдання та обов`язки вказаної професії передбачені в Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності»).
		Враховуючи зазначене, предметом договору від 01.03.2019 фактично є виконання ОСОБА_9 трудових функцій за конкретною професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України «Класифікатор професій ДК 003:2010», що є ознакою трудових відносин, та суперечить природі договору цивільно-правового характеру, предметом якого є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. Акт прийому передачі наданих послуг від 07.03.2019 до цивільно-правового договору, на підставі якого проводилася оплата праці ОСОБА_9 не містить інформації щодо конкретно наданих послуг. За цивільно-правовим договором оплачувався не результат наданих послуг, а процес трудової діяльності, що є характерною ознакою трудових відносин.
		Суд зазначає, що під час розгляду даної справи у судовому засіданні 26.06.2019 було досліджено наданий відповідачем оптичний диск із відеофіксацією інспекційного відвідування, результати якого оформлено актом від 12.03.2019 № ЧК-233/374/АВ. Судом не взято до уваги твердження представника позивача, що даний доказ є недопустимим та неналежним, оскільки поданий доказ відповідає вимогам, встановленим статтями 72-76 Кодексу адміністративного судочинства України: є даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, містить інформацію щодо предмета доказування, одержаний без порушення порядку, встановленого законом, на підставі доказу можна встановити дійсні обставини справи. Доводів про монтаж або підробку відеозапису адвокатом не висловлено.
		Згідно частини 8 статті 4 Закону № 877 органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.
		Відеозапис, що міститься у файлі KWOK8272.mp4 свідчить, що в момент відеозйомки ОСОБА_9 працювала за касою, що належить ФОП ОСОБА_1 , що спростовує твердження позивача про надання останньою виключно послуг із розпаковки та сортування товару на підставі цивільно-правового договору від 01.03.2019 № б/н. 
		Факт допуску позивачем до роботи продавцем - касиром однієї особи та продавцями - консультантами двох осіб без належного оформлення трудових відносин підтверджується обставинами. Під час проведення інспекційного відвідування, результати якого оформлено актом від 12.03.2019 № ЧК-233/374/АВ, засобами відеотехніки зафіксовано факт виконання функцій продавця - касира однією особою (файл VNJY1877.mp4), а також функцій продавців - консультантів двома особами (файли AQQL5201,mp4, SDDI0973.mp4, RGTV5466nnp4). Від надання інформації про персональні дані зазначені особи відмовилися. Під час інспекційного відвідування інспекторами праці зафіксовано використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин 3 (трьох) осіб: одного продавця - касира та двох продавців-консультантів. Продавець - касир (файл VNJY1877.mp4) виконувала трудові функції на робочому місці, де працювала офіційно працевлаштована працівник позивача ОСОБА_3 
		Відповідно до статті 5 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин. Згідно частини 1 статті 21 КЗпПУ трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується викопувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпПУ). Частинами 1, 3 статті 24 КЗпПУ встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коди працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з мигань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску па загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 4 статті 24 КЗпПУ).
		Верховний Суд України у пункті 7 постанови Пленуму від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.
		Згідно абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. Зазначені штрафи є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у частині 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем під час прийняття оскаржуваної постанови № ЧК 233/374/АВ//П/ПТ/ТД/ІП-ФС-147 правомірно накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпПУ за порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України та Постанови №413, позаяк допущено до виконання функцій продавця-касира одну особу та двох осіб до функцій продавця консультанта без укладення трудових договорів та без повідомлення ДФС про прийняття працівників на роботу; допущено ОСОБА_9 з 01.03.2019 до роботи з проведення сортування та розпакування товару, викладки товару, прибирання внутрішніх приміщень та зовнішнього прибирання без укладення трудового договору та без повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу, у сумі 500760 грн (4173 х 30 х 4)
		Згідно Кодексу адміністративного судочинства України (частина 1 статті 77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Оцінюючи твердження позивача щодо протиправності оскаржуваного припису Управління Держпраці у Черкаській області про усунення виявлених порушень від 01.04.2019 № 233/374/АВ/АВ/П суд зазначає про таке.
		Відповідно до пункту 19 Порядку № 295 у разі виявлення порушень законодавства про працю складається припис про їх усунення. Згідно пункту 23 Порядку № 295 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Відповідно до пункту 24 Порядку № 295 припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж 'гри місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування. Відповідно до пункту 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
		Враховуючи виявлені за результатами інспекційного відвідування порушення законодавства про працю, що зафіксовано у акті від 12.03.2019 № ЧК 233/375/АВ та з урахуванням вимог пункту 24 Порядку № 295, посадовою особою Управління Держпраці у Черкаській області складено припис від 01.04.2019 № 233/374/АВ/АВ/П, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 усунути виявлені порушення у строк до 12.04.2019.
		Оскільки судом встановлено наявність порушень, зафіксованих у акті від 12.03.2019 № ЧК 233/375/АВ, вимога органу владних повноважень про усунення виявлених порушень є правомірною, а припис таким, що містить підстав і не належить скасуванню.
		Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень передбачає, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
		ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України, № 4909/04, пункт 58 зазначив, що у рішеннях  судів  та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави,  на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 ЄКПЛ зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати  обов`язок  щодо  обґрунтування  рішення,  може  бути різною  в залежності від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija проти Іспанії  від  09.12.1994, № 303-A,  пункт 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін,  орган влади зобов`язаний виправдати  свої  дії,  навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Suominen проти Фінляндії від 01.07.2003 № 37801/97, пункт 36). Ще одне призначення обґрунтованого рішення у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
		Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що враховуючи встановлену наявність порушень позивачем частин 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, Постанови № 413, відповідач, приймаючи оскаржувані постанови про застосування штрафу уповноваженими посадовими особами від 02.04.2019 № ЧК 233/374/АВ//П/ПТ/ТД/ІП-ФС-146 у сумі 4173,00 грн, № ЧК 233/374/АВ//П/ПТ/ТД/ІП-ФС-147 у сумі 500760,00 грн та припис від 01.04.2019 № 233/374/АВ/АВ/П діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з поінформуванням позивача про можливість участі у прийнятті рішення у зв`язку з чим у задоволенні позовної заяви належить відмовити повністю.
		Враховуючи, що позивачеві відмовлено у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
		Копію рішення направити учасникам справи.
		Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
		Учасники справи:
		позивач: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ]
		відповідач: Управління Держпраці у Черкаській області [бул. Шевченка, 205,                  м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39881228].
		 
		Повне судове рішення складено 01.07.2019.
		 
		Суддя                                                                                                                         Л.В. Трофімова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...