Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 814/308/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; грошового обігу та розрахунків, з них; за участю органів доходів і зборів.
Надіслано для оприлюднення: 02.07.2019. Зареєстровано: 03.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2019.
Дата набрання законної сили: 02.07.2019
Номер судового провадження: К/9901/9147/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		02 липня 2019 року 
		Київ
		справа №814/308/18
		адміністративне провадження №К/9901/9147/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Олендера І.Я., 
		суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., 
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019 (суддя-доповідач Осіпов Ю.В., судді:   Бойко А.В., Шевчук О.А.) у справі №814/308/18 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій» до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		1. Приватне акціонерне товариство «Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2017 №00037751406, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 182196,90грн.  
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		2. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 01.11.2017 №00037751406 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 173874,10грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		 
		3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДФС у Миколаївській області повторно 28.12.2018 подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій» у повному обсязі.
		 
		4. П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.02.2019 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 №814/308/18 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення апеляційного суду мотивоване відсутністю поважних причин пропуску контролюючим органом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДФС у Миколаївській області звернулося до Верхового Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		 
		6. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, вказує на безпідставність прийняття ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження. Відповідач стверджує, що судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення не було враховано, що контролюючий орган з об`єктивних та незалежних від його волі причин, а саме через відсутність на реєстраційному рахунку Головного управління ДФС у Миколаївській області грошових коштів необхідних для сплати судового збору, був позбавлений можливості вчасно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 у справі №814/308/18. Відповідач вказує, що ним систематично вживалися заходи з метою отримання коштів необхідних для сплати судового збору, а тому суд апеляційної інстанції відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, дійшов необґрунтованих висновків щодо відсутності підстав для поновлення пропущеного строку та прийняв незаконне судове рішення. Крім того, відповідач окремо наголошує, що оскільки первинна апеляційна скарга була подана у межах строку встановленого нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а реалізація права повторного звернення до суду апеляційної інстанції здійснена без зайвих зволікань за наявності об`єктивних причин, відповідач вважає протиправним рішення суду щодо невизнання причин пропуску процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою поважними.   
		 
		7. Приватним акціонерним товариством «Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій» було надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
		 
		8. Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		 
		9. Кодекс адміністративного судочинства України:
		 
		9.1. Частина перша статті 295.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		9.2. Частина третя статті 298.
		Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених  статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
		 
		9.3. Пункт 4 частини першої статті 299.
		Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		 
		9.4. Частина третя статті 299.
		Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		10. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
		 
		Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
		11. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2019 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогами статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави визнані судом неповажними. Цією ж ухвалою податковому орану встановлено строк на усунення виявлених судом недоліків, терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву із зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного строку.
		 
		12. Копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху контролюючим органом отримано 14.01.2019, що не заперечується останнім.
		13. На виконання вимог ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2019 про залишення апеляційної скарги без руху Головним управлінням ДФС у Миколаївській області на адресу суду було надіслано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування поважності причин пропуску стоку відповідач посилається на відсутність належного фінансування суб`єкта владних повноважень та недостатність на його реєстраційному рахунку грошових коштів, що з об`єктивних причин виключало можливість своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі у розмірі й порядку визначеному законом. Також відповідач вказує на своє право на апеляційне оскарження, одночасно зазначаючи, що перша апеляційна скарга була подана у встановлений законодавством строк та повернута з причин несплати судового збору. Відповідач вважає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду апеляційної інстанції, при цьому строк на апеляційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску, адже порушення порядку здійснення процесуальної дії апеляційного оскарження не повинно впливати на доступ до правосуддя. Інших причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відповідачем у вказаній заяві не наведено.
		 
		14. Доводи контролюючого органу, як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, щодо відсутності на рахунку відповідача при перинному зверненні до суду апеляційної інстанції грошових коштів, обґрунтовано відхилено судами, оскільки, недостатність бюджетних асигнувань може бути причиною, що ускладнює здійснення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, втім не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Крім того, ухвалу про повернення апеляційної скарги заявнику П`ятим апеляційним адміністративним судом було постановлено 06.11.2018, в той час, як з повторною скаргою відповідач звернувся лише 28.12.2018, тобто із значним пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження.
		 
		15. Суд апеляційної інстанції також обґрунтовано зазначив, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють контролюючий орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору та, відповідно, своєчасної подачі апеляційної скарги.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		16. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		 
		17. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
		 
		18. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
		 
		Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених  Кодексом адміністративного судочинства України   певних процесуальних дій. 
		 
		19. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
		 
		Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.  
		 
		Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що орган доходів і зборів, в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації діяльності податкового органу, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно-позовної роботи, а тому наведені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження обґрунтовано не визнано судом апеляційної інстанції поважними, оскільки вони не пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги і не надають права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
		 
		Довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
		 
		20. Таким чином, оскільки Головним управлінням ДФС у Миколаївській області не доведено наявність обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності відмови у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019 у справі №814/308/18.
		 
		21. З урахуванням пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області необхідно залишити без задоволення, а ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019 у справі №814/308/18 - без змін.
		 
		22. Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		23. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
		 
		Керуючись статтями 341, 344, 345, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019 у справі №814/308/18 залишити без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		І.Я. Олендер
		І.А. Гончарова 
		Р.Ф. Ханова
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...