Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 9901/205/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ, з них:; оскарження актів, дій чи бездіяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (Категорію виключено відповідно до наказу ДСАУ від 15.09.2021 № 322).
Надіслано для оприлюднення: 01.07.2019. Зареєстровано: 03.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2019.
Дата набрання законної сили: 01.08.2019
Номер судового провадження: П/9901/205/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		26 червня 2019 року 
		Київ
		справа №9901/205/19
		адміністративне провадження №П/9901/205/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді: Білоуса О.В.
		суддів: Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., Смоковича М.І., Стрелець Т.Г.,
		секретар судового засідання - Носенко Л.О.,
		за участю: представника відповідача - Погребняка С.П.,
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
		УСТАНОВИВ:
		До Верховного Суду як суду першої інстанції звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП, Комісія) про скасування рішення Комісії від 9 квітня 2019 року №68дк-19 «Про відмову у зарахуванні до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів та недопущення до проходження спеціальної підготовки» та зобов`язання КДКП зарахувати до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів та допустити до проходження спеціальної підготовки ОСОБА_1 .
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що оскаржуване рішення Комісії є необґрунтованим, незаконним та таким, що обмежує його конституційні права як громадянина України.
		незаконним, оскільки прийняте без належного обґрунтування та за відсутності належних доказів.
		У судове засідання, призначене на 26 червня 2019 року, позивач не з`явився хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце його проведення, натомість надіслав до суду заяву, в якій, посилаючись на зайнятість по роботі, просив розглядати справу без його участі.
		Враховуючи, що представник відповідача не заперечував щодо розгляду справи за відсутності позивача, колегія суддів, на підставі частини першої статті 205 КАС України, вирішила продовжити розгляд справи за відсутності позивача.
		У поданому відзиві на позовну заяву відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що оскаржуване рішення Комісії «Про відмову у зарахуванні до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів та недопущення до проходження спеціальної підготовки» є вмотивованим, прийнятим у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.
		У судовому засіданні представник відповідача підтримав таку позицію, просив відмовити у задоволенні позову повністю та пояснив, що у ході проведення спеціальної перевірки Комісією одержано інформацію, що свідчить про недоброчесність ОСОБА_1 як кандидата на посаду прокурора.
		Зокрема, Національним агентством з питань запобігання корупції виявлено недостовірні відомості в поданій декларації кандидата, а відповідно до інформації Департаменту інформаційної підтримки та координації поліції « 102» Національної поліції України, ОСОБА_1 13 березня 2001 року притягнуто до кримінальної відповідальності Дніпропетровським обласним судом за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 168, статті 44 Кримінального кодексу України (редакція 1960 року) та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади строком на 5 років, з конфіскацією майна.
		Крім того, 29 січня 2014 року ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_1 . повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 368 КК України.
		Враховуючи, що ОСОБА_1 був засуджений за вчинення злочину, Комісія дійшла висновку, що він не може зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість, а також не може бути прикладом законослухняності та не відповідає тим основним вимогам, які пред`являються до прокурора відповідно до статті 3 Закону України «Про прокуратуру».
		Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, обґрунтовуючи свою позицію, дослідивши надані ними докази на підтвердження заявлених вимог та заперечень і матеріали судової справи, встановив таке.
		Рішенням Комісії від 14 червня 2018 року №85дк-18 відповідно до статті 29 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - Закон №1697-VII) оголошено добір кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури у кількості 350 осіб.
		15 серпня 2018 року ОСОБА_1 для участі в доборі кандидатів на посаду Прокурора місцевої прокуратури надав особисто до Комісії письмову заяву про участь у доборі кандидатів на посаду прокурора та необхідні документи, передбачені статтею 30 Закону №1697-VII.
		В порядку проведення спеціальної перевірки, запити про надання відомостей про ОСОБА_1 надсилалися до Департаменту інформаційної підтримки та координації поліції « 102» Національної поліції України, Державної судової адміністрації, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного агентства з питань запобігання корупції, Департаменту охорони здоров`я обласної державної адміністрації. 
		Під час проведення спеціальної перевірки Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) виявлено недостовірні відомості в декларації кандидата, поданої на сайті НАЗК. 
		Зокрема, у розділі З «Об`єкти нерухомості» декларації кандидатом на посаду не зазначено відомості про право користування об`єктом нерухомості, який вказаний як зареєстроване та фактичне місце проживання у розділі 2.1 декларації. 
		У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації ОСОБА_1 зазначено відомості щодо доходу у вигляді допомоги по безробіттю в сумі 856,00 грн та джерелом доходу вказаний сам суб`єкт декларування. Відповідно до інформації (баз даних), наявної в НАЗК, джерелом доходу є Апостолівський районний центр зайнятості. У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації кандидатом на посаду зазначено відомості щодо доходу у вигляді заробітної плати, отриманої за основним місцем роботи в сумі 21252 грн та джерелом доходу вказаний сам суб`єкт декларування. Відповідно до інформації (баз даних), наявної в НАЗК, джерелом доходу є Перший Криворізький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги. 
		Крім цього відповідно до інформації Департаменту інформаційної підтримки та координації поліції « 102» Національної поліції України, ОСОБА_1 13 березня 2001 року притягнуто до кримінальної відповідальності Дніпропетровським обласним судом за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 168, статті 44 Кримінального кодексу України (редакція 1960 року) та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади строком на 5 років, з конфіскацією майна. 
		Постановою Тернівського районного суду міста Кривий Ріг Дніпропетровської області на підставі статті 81 Кримінального Кодексу України (далі - КК України) ОСОБА_1 звільнено з Криворізького СІЗО №4 у Дніпропетровській області умовно-достроково з невідбутим терміном 8 місяців 9 днів. Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 9 лютого 2006 року на підставі статті 91 КК України судимість з нього знято.
		Разом з цим, 29 січня 2014 року ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 368 КК України. 
		Ленінським районним судом м. Миколаєва ОСОБА_1 23 жовтня 2014 року засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 368 КК України, до 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади строком на 3 роки з конфіскацією ? частини майна.
		Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 18 травня 2015 року вирок Ленінського районного суду Миколаївської області залишено без змін. 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і Кримінальних справ від 21 липня 2016 року ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 18 травня 2015 року скасовано і призначено розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції. 
		Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 7 квітня 2017 року вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2014 року скасовано та призначено новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
		На підставі частини шостої статті 32 Закону №1697-VII, частини третьої статті 58 Закону України «Про запобігання корупції» Зую 0.0. 21 березня 2019 року за №11/2/3-2555вих-19 направлено лист з інформацією та довідку про результати спеціальної перевірки з метою надання письмових пояснень, спростувань, заперечень чи зауважень, які необхідно було особисто надати 28 березня 2019. Також ОСОБА_1 запрошено цього ж дня взяти участь у засіданні Комісії з цих питань. Повторно 29 березня 2019 року за №11/2/3-2838 вих-19 направлено лист щодо надання письмових пояснень, спростувань, заперечень чи зауважень, та запрошено ОСОБА_1 9 квітня 2019 року взяти участь у засіданні Комісії з цих питань. 
		Зуєм 0.0. надано письмові пояснення та уточнюючі документи з питань відмови у зарахуванні до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів та недопущення до проходження спеціальної підготовки. Однак на засідання Комісії він не прибув та подав заяву про розгляд без його участі.
		Враховуючи викладені обставини, Комісія встановила, що ОСОБА_1 вказав недостовірні відомості в декларації кандидата та був засуджений за вчинення злочину, а тому не може зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість, а також не може бути прикладом законослухняності та не відповідає тим основним вимогам, які пред`являються до прокурора відповідно до статті 3 Закону №1697-VII.
		Рішенням Комісії від 9 квітня 2019 року №68дк-19 «Про відмову у зарахуванні до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів та недопущення до проходження спеціальної підготовки» ОСОБА_1 відмовлено у зарахуванні до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит та пройшли спеціальну перевірку. Не допущено ОСОБА_1 до проходження спеціальної підготовки.
		Не погодившись з правомірністю рішення Комісії від 9 квітня 2019 року №68дк-19, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Стаття 123 Основного Закону передбачає, що організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються Законом №1697-VII.
		Згідно із частиною першою статті 28 Закону №1697-VII, добір кандидатів на посаду прокурора здійснюється на конкурсних засадах із числа осіб, які відповідають вимогам, установленим частинами першою та п`ятою статті 27 цього Закону, за результатами кваліфікаційного іспиту, проведеного відповідно до вимог цього Закону.
		Крім наведених вимог до кандидата на посаду прокурора, він повинен відповідати і встановленим Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року, нормам, спрямованим на вирішення етичних питань, пов`язаних зі статусом прокурора, та які кандидати на посаду прокурора мають прагнути додержувати у своїй професійній, громадській діяльності та приватному житті заради підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.
		Колегія суддів приходить до висновку, що невідповідність Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів може бути встановлено протягом спеціальної перевірки, з огляду на наступне.
		Статтею 29 Закону №1697-VII встановлено, що добір кандидатів та їх призначення на посаду прокурора здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає:
		1) прийняття Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів рішення про проведення добору кандидатів на посаду прокурора, що розміщується на офіційному веб-сайті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та повинно містити виклад передбачених цим Законом вимог, яким має відповідати кандидат на посаду прокурора, а також перелік документів, що подаються до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, і кінцевий термін їх подання;
		2) подання особами, які виявили бажання стати прокурором, до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів відповідної заяви та документів, визначених цим Законом;
		3) здійснення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів на основі поданих кандидатами на посаду прокурора документів перевірки відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду прокурора;
		4) складання особами, які відповідають установленим вимогам до кандидата на посаду прокурора, кваліфікаційного іспиту;
		5) оприлюднення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів на офіційному веб-сайті списку кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит;
		6) організацію Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів спеціальної перевірки кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит;
		7) визначення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів рейтингу кандидатів на посаду прокурора серед осіб, які успішно склали кваліфікаційний іспит та щодо яких проведено спеціальну перевірку, а також зарахування їх до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів;
		8) проходження кандидатом на посаду прокурора спеціальної підготовки в Національній академії прокуратури України;
		9) оголошення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів у разі відкриття вакантних посад прокурорів конкурсу на зайняття таких посад серед кандидатів, які перебувають у резерві та пройшли спеціальну підготовку;
		10) проведення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів конкурсу на зайняття вакантних посад прокурорів на основі рейтингу кандидатів;
		11) направлення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів подання керівнику місцевої прокуратури щодо призначення кандидата на посаду прокурора;
		12) призначення особи на посаду прокурора;
		13) складення особою присяги прокурора.
		Відповідно до частини першої та шостої статті 32 Закону №1697-VII Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів організовує спеціальну перевірку кандидатів на посаду прокурора, які успішно склали кваліфікаційний іспит. Відомості про особу, які підлягають спеціальній перевірці, а також порядок її здійснення визначаються Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».
		У разі одержання інформації, що може свідчити про недоброчесність кандидата на посаду прокурора, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів розглядає її на своєму засіданні за участю такого кандидата. Кандидат на посаду прокурора має право ознайомитись з такою інформацією, надати відповідні пояснення, спростувати та заперечити її. За результатами розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів може прийняти рішення про недопущення кандидата до проходження спеціальної підготовки.
		При цьому, за приписами статті 3 Закону №1697-VII, діяльність прокуратури ґрунтується, зокрема, на засадах: верховенства права та визнання людини, її життя і здоров`я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю; законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності; неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
		Відповідно до статті 1 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим Всеукраїнської конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року, завданнями Кодексу є: забезпечення компетентного та ефективного здійснення прокурорами своїх професійних обов`язків на підставі додержання принципів верховенства права, законності, справедливості, неупередженості, визначення морально-етичних стандартів внутрішньої та зовнішньої комунікації; підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них; створення умов для розвитку у прокурорів почуття справедливості, відповідальності, відданості справі, додержання загальнолюдських моральних цінностей, запобігання проявам корупції; формування принципової морально-правової позиції у взаєминах з громадянами, колегами, керівниками та підлеглими.
		Прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов`язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї (стаття 11 Кодексу).
		При виконанні службових обов`язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність (стаття 16 Кодексу).
		Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов`язків прокурорів, прийнятих Міжнародною Асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов`язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.
		За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що Комісія дійшла правильного висновку, що особа, яка вже була засуджена за вчинення умисного злочину не може сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.
		Доводи позивача про зняття з нього судимості не спростовують встановленого Комісією факту невідповідності високому рівню законослухняності та доброчесності кандидата на посаду прокурора, який зможе зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість до прокуратури.
		Тому, враховуючи викладене, колегія суддів Касаційного адміністративного у складі Верховного Суду вважає, що Комісія, отримавши інформацію про притягнення позивача до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 168, статті 44 Кримінального кодексу України (в редакції 1960 року; одержання хабара в особливо великому розмірі або посадовою особою, яка займає особливо відповідальне становище), дійшла правомірного висновку про його невідповідність високим морально-етичним якостям та про те, що дана особа не може бути рекомендована до призначення на посаду прокурора.
		За встановлених у цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Комісії відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, зокрема таке прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано та пропорційно.
		Керуючись статтями 38-40, 241-243, 246, 255, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
		Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення виготовлено 1 липня 2019 року.
		 
		Головуючий суддя                                                                                 О.В.Білоус 
		Судді                                                                                                    Н.Є.Блажівська
		                                                                                                    І.Л.Желтобрюх
		                                                                                                    М.І.Смокович
		                                                                                                    Т.Г.Стрелець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...