Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 915/720/18 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 03.07.2019. Зареєстровано: 03.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2019.
Дата набрання законної сили: 03.07.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 липня 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  915/720/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Вронська Г.О. - головуюча, Кролевець О.А., Студенець В.І.,
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт"
		 
		на рішення Господарського суду Миколаївської області   
		у складі судді Коваль С.М.
		від 13.12.2018 та
		на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду 
		у складі колегії суддів: Богатир К.В., Бєляновський В.В., Лавриненко Л.В.
		від 26.02.2019
		 
		за позовом Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Стивідорінг Компані"
		про стягнення 595 402,08 грн.,
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.          Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Стивідорінг Компані" (далі - Відповідач) про стягнення вартості витрат, понесених Позивачем у зв`язку з вчиненням дій у майнових інтересах Відповідача без його доручення у сумі 595402,08 грн. 
		2.          Позов мотивований посиланням на обставини сплати Позивачем коштів на охорону арештованого майна Відповідача, переданого йому на відповідальне зберігання. 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		3.          Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2018, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2019, у задоволенні позову відмовлено. 
		4.          Судові рішення мотивовані тим, що Позивач не довів належними доказами наявність обставин, які є підставою для застосування частини 2 статті 1158 Цивільного кодексу України. 
		5.          Зокрема, суди встановили відсутність у спірний період правових і фактичних підстав для додаткової охорони майна на території Позивача, яка є режимним об`єктом, із покладенням на Відповідача обов`язку з оплати послуг охорони. 
		6.          Суд апеляційної інстанції також прийняв до уваги, що до 1 серпня 2017 року (день скасування ухвали суду в кримінальному провадженні в частині передачі арештованого майна на відповідальне зберігання його власнику) Позивач здійснював заходи щодо охорони майна відповідно до вимог кримінально-процесуального закону. А в подальшому Позивач вживав заходи щодо охорони арештованого майна за власною ініціативою, незважаючи на відсутність правових підстав для його подальшого утримання. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи 
		7.          Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а також ухвалити нове рішення про задоволення позову. 
		8.          Касаційна скарга мотивована посиланням на ненадання судами першої та апеляційної інстанцій належної правової оцінки наявним обставинам. 
		9.          Позивач вважає необґрунтованими висновки судів щодо відсутності та недоведеності реальності небезпеки, оскільки при вирішенні питання щодо накладення арешту Печерський районний суд міста Києва вже вивчив питання щодо наявності підстав для запобігання пошкодженню, псуванню, знищенню тощо майна, на яке було накладено арешт.
		10.          На думку Позивача, охорона арештованого майна була цілком в інтересах Відповідача, оскільки Договір оренди не припинив свою дію і після скасування арешту Відповідач міг продовжити користуватись майном.
		11.          При цьому щодо висновків суду апеляційної інстанції стосовно правових підстав здійснення охорони арештованого майна Відповідача Позивач зазначає, що суд не проаналізував та не надав оцінку ухвалі Апеляційного суду міста Києва від 01.08.2017. Позивач посилається на те, що зазначеною ухвалою не були визначені дії, які мав вчинити Позивач.
		12.          Також Позивач наголошує, що він здійснив негайне повідомлення Відповідача шляхом направлення рахунку, акту наданих послуг, платіжного доручення та акту за липень 2017 року.
		13.          Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		14.          Відповідач вважає касаційну скаргу безпідставною, оскільки Позивач не довів наявність обставин, необхідних для застосування положень статті 1158 Цивільного кодексу України, зокрема наявності реальної небезпеки, яка загрожувала саме майновим інтересам Відповідача. 
		15.          Відповідач посилається на положення статті 1160 Цивільного кодексу України та відсутність повідомлення його Позивачем про відповідні дії при першій нагоді. Зокрема, Відповідач не вважає таким повідомленням надіслання Позивачем рахунків тощо.
		16.          Крім того, Відповідач зазначає про відсутність спростування Позивачем посилання суду апеляційної інстанції на положення Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104.
		17.          Відповідач вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином дослідили усі обставини у справі. 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		18.          Між Позивачем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейська транспортна стивідорна компанія" (орендар) за результатами конкурсу укладений договір оренди портальних кранів та бункерних установок №11-А від 30.12.2008 (далі - Договір оренди).
		19.          Відповідні портальні крани та бункерні установки (далі - Майно) передані в оренду з метою використання їх за цільовим призначенням - для виконання розвантажувально-навантажувальних робіт на території Позивача. Строк дії Договору оренди - до 31 грудня 2018 року.
		20.          Пунктом 7.4 Договору оренди передбачений обов`язок орендодавця у випадку реорганізації орендаря до припинення чинності Договору переукласти Договір оренди на тих самих умовах з повним правонаступником, якщо останній згоден стати орендарем.
		21.          5 лютого 2013 року шляхом виділу з ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія" було утворено Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова європейська Компанія", яке згідно з Розподільчим балансом стало правонаступником ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія" щодо прав та обов`язків, передбачених Договором оренди.
		22.          Державна реєстрація ТОВ "Нова європейська Компанія" проведена 5 лютого 2013 року. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Нова європейська Компанія" є правонаступником ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія".
		23.          12 лютого 2013 року між Позивачем і ТОВ "Нова європейська Компанія" укладена Додаткова угода №3 до Договору оренди про заміну сторони у договорі.
		24.          1 липня 2016 року шляхом виділу з ТОВ "Нова європейська Компанія" утворений Відповідач, який згідно з розподільчий балансом став правонаступником ТОВ "Нова європейська Компанія" щодо прав та обов`язків, передбачених Договором оренди.
		25.          Державна реєстрація Відповідача проведена 1 липня 2016 року. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відповідач є правонаступником ТОВ "Нова європейська Компанія".
		26.          28 липня 2016 року між Позивачем і Відповідачем укладена Додаткова угода №4 до Договору оренди про заміну сторони у договорі.
		27.          Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2017 у справі №757/28711/17-к (далі - Ухвала від 24.05.2017) задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Бедрековського М.М. про арешт майна у кримінальному провадженні №42017000000001609.
		28.          Ухвалою від 24.05.2017 накладений арешт на майно, яке перебуває у володінні та користуванні Відповідача на підставі Договору оренди; заборонено Відповідачу, його представникам за дорученням, будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з дня винесення ухвали слідчим суддею; майно передано з можливістю використання на відповідальне зберігання власнику рухомого майна - Позивачу з метою позбавлення можливості його приховування, зникнення, втрати, знищення, перетворення та передачі третім особам.
		29.          Ухвала від 24.05.2017 в порядку статті 41 Кримінального процесуального кодексу України була оголошена керівникам Позивача та Відповідача працівниками національної поліції України зі складанням відповідного протоколу. 
		30.          На виконання Ухвали від 24.05.2017 наказом Відповідача №218 від 05.07.2017 створена комісія з підготовки майна до передачі Позивачу, а наказом №219 заборонена експлуатація кранів та бункерних установок згідно з переліком та розпочата підготовка до передачі майна за актами прийому-передачі на відповідальне зберігання Позивачу.
		31.          6 липня 2017 року арештоване майно було спільно опломбовано Позивачем і Відповідачем та передано на відповідальне зберігання Позивачу, про що свідчать протоколи засідання комісії з приймання майна на відповідальне зберігання №1-11 від 06.07.2017.
		32.          Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 01.08.2017 у справі №757/28711/17-к скасована Ухвала від 24.05.2017 в частині передачі майна з можливістю використання на відповідальне зберігання власнику майна - Позивачу, а в іншій частині залишена без змін.
		33.          Листом №01-3/921 від 03.08.2017 Відповідач звернувся до прокурора Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Бедрековського М.М. з проханням забезпечити виконання ухвали Апеляційного суду міста Києва від 01.08.2017 у справі №757/28711/17-к та надати можливість Відповідачу використовувати Майно у своїй господарській діяльності.
		34.          Листом №01-3/922 від 03.08.2017 на ім`я прокурора Бедрековського М.М., слідчого Пахолюка О.І. звернувся трудовий колектив Відповідача з проханням втрутитись в ситуацію та посприяти відновленню роботи підприємства.
		35.          Листом №07/1/2-19334-17 від 11.08.2017 слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важких справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Пахолюк О.І. з посиланням на Ухвалу від 24.05.2017 зазначив, що Майно передано власнику - Позивачу та з приводу здійснення господарської діяльності Відповідача необхідно звертатись до керівництва вказаного підприємства.
		36.          Листом №01-3/954 від 18.08.2017 Відповідач повторно звернувся до прокурора Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної Прокуратури України Бедрековського М.М. з проханням забезпечити виконання ухвали Апеляційного суду міста Києва від 01.08.2017 та надати можливість Відповідачу використовувати Майно у своїй господарській діяльності.
		37.          Листом №07/1/2-19334-17 від 21.08.2017 слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важких справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Пахолюк О.І. надав відповідь, ідентичну відповіді, викладеній в листі від 18.08.2017.
		38.          Ідентичними листами №07/2-19334-17 від 28.08.2017 на ім`я директора Відповідача, Голови профкому Відповідача профспілки працівників морського транспорту ММТП Душкіна В.І, голови профкому Відповідача профспілки працівників морських терміналів міста Миколаєва прокурор Бедрековський М.М. та слідчий Генеральної прокуратури України Пахолюк О.І. повідомили, що згідно з частиною 1 статті 382 Кримінального процесуального кодексу України, якщо судове рішення є незрозумілим для Відповідача, він має право звернутись до Апеляційного суду міста Києва для отримання відповідних роз`яснень.
		39.          Листом №01-3/921 від 28.08.2017 Відповідач звернувся до прокурора Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Бедрековського М.М. з проханням забезпечити виконання ухвали Апеляційного суду міста Києва від 01.08.2017 та надати можливість Відповідачу використовувати Майно у своїй господарській діяльності.
		40.          Листом №07/2-19334-17 від 13.09.2017 заступник начальника управління - начальник відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важких справ у сфері економіки Ю.Коваленко повторно надав пояснення на аналогічні звернення Відповідача, що згідно з частиною 1 статті 382 Кримінального процесуального кодексу України, якщо судове рішення є незрозумілим для Відповідача, він має право звернутись до Апеляційного суду міста Києва для отримання відповідних роз`яснень.
		41.          На момент розгляду даної справи ухвала Апеляційного суду міста Києва від 01.08.2017 не була виконана, Майно з відповідального зберігання Відповідачеві не повернуто.
		42.          З метою недопущення можливості викрадення майна Позивач для надання послуг охорони залучив на договірних засадах Управління поліції охорони Миколаївської області (договір №2710/34/17-2016/70-Р від 26.12.2016 терміном дії до 31 грудня 2017 року) та ТОВ "Охоронна Компанія "АЛЬФА БЕЗПЕКА" (договір №65-Р від 11.10.2017 терміном дії до 31 грудня 2017 року).
		43.          За період липень-грудень 2017 року Управлінням поліції охорони в Миколаївській області та ТОВ "Охоронна компанія "АЛЬФА БЕЗПЕКА" надані послуги з охорони арештованого майна, переданого ухвалою на відповідальне зберігання Позивачу, на загальну суму 595402,08 грн.
		44.          Позивач направляв Відповідачу рахунки за охорону майна за період з липня по грудень 2017 року з призначенням платежу - відшкодування витрат Позивача, відповідно, за липень-грудень 2017 року по охороні об`єктів відповідно до ухвали суду (справа №757/28711/17-к).
		45.          З метою відшкодування сплачених коштів, витрачених Позивачем на охорону арештованого майна, Позивач направив Відповідачу вимогу від 23.08.2017 на суму 127792,00 грн. та вимогу від 20.04.2018 на суму 595402,08 грн. Від оплати зазначених вимог Відповідач відмовився листами від 30.08.2017 і від 25.05.2018.
		46.          Також суди дослідили зміст локальних нормативних актів, що визначають правовий режим та умови охорони майна, що знаходиться на режимній території Позивача: Положення про забезпечення пропускного та внутрішньооб`єктового режиму на території Миколаївського морського порту ПП 18-34/01-02 від 2016 року; Технологічну схему пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів в міжнародному пункті пропуску через державний кордон України для морського вантажного сполучення "Миколаївський морський торговельний порт", затверджену наказом Херсонського прикордонного загону від 01.09.2015 №72;   Типове положення про загін охорони морського порту, затверджене наказом Міністерства інфраструктури України від 15.04.2013 №220.
		47.          Згідно з наведеними локальними нормативними актами територія Позивача є режимним об`єктом з обмеженим доступом. 
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		48.          Цивільний кодекс України
		Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків
		1. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. 
		2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: …
		4) інші юридичні факти. …
		Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом
		1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: …
		5) примусове виконання обов`язку в натурі; …
		Стаття 1158. Право на вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення
		1. Якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення. 
		2. Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов`язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір. 
		3. Якщо особа, яка розпочала дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, не має можливості повідомити про свої дії цю особу, вона зобов`язана вжити усіх залежних від неї заходів щодо попередження, усунення або зменшення невигідних майнових наслідків для іншої особи. Особа, яка вчиняє дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов`язана взяти на себе всі обов`язки, пов`язані із вчиненням цих дій, зокрема обов`язки щодо вчинених правочинів.
		Стаття 1159. Надання звіту про вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення
		1. Особа, яка вчинила дії в інтересах іншої особи без її доручення, зобов`язана негайно після закінчення цих дій надати особі, в майнових інтересах якої були вчинені дії, звіт про ці дії і передати їй усе, що при цьому було одержано. 
		Стаття 1160. Відшкодування витрат, понесених особою у зв`язку із вчиненням нею дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення
		1. Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії. 
		2. Якщо особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, при першій нагоді не повідомила цю особу про свої дії, вона не має права вимагати відшкодування зроблених витрат.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		49.           З огляду на положення статей 1158, 1160 Цивільного кодексу України в їх системному взаємозв`язку Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що для виникнення у особи права на відшкодування фактично зроблених витрат при вчиненні дій в майнових інтересах іншої особи, необхідною є наявність ряду умов, а саме: 
		- небезпека має загрожувати саме майновим інтересам іншої особи; 
		- небезпека настання невигідних майнових наслідків має бути реальною, а не уявною; 
		- дії щодо запобігання попередженню, усуненню або зменшенню небезпеки настання невигідних майнових наслідків здійснюються нею за власною ініціативою, а не у зв`язку з укладенням договору доручення чи іншого цивільно-правового договору, відповідні дії не мають бути пов`язаними з виконанням службових чи інших, покладених відповідно до вимог закону, обов`язків;
		- дії, вчинені в інтересах іншої особи без її доручення, мають містити очевидну користь для заінтересованої особи;             
		- зобов`язання з відшкодування витрат, понесених особою у зв`язку з вчиненням нею дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення виникає за умови відсутності можливості отримати відповідну згоду на вчинення дій у її інтересах.
		50.          Також Суд звертає увагу на обов`язок особи, яка діє в інтересах іншої особи, при першій нагоді повідомити цю особу про свої дії, адже невиконання зазначеного обов`язку тягне за собою втрату права на відшкодування зроблених витрат. 
		51.          З огляду на викладене Суд вважає правильним висновок судів про відмову в задоволенні позовних вимог у даній справі, оскільки під час її розгляду Позивач не довів наявність необхідних умов для застосування до спірних правовідносин положень наведених статей Цивільного кодексу України. 
		52.          Так, Позивач не довів, що: небезпека є реальною, а не уявною; небезпека загрожувала саме майновим інтересам Відповідача, а вчинені Позивачем дії містять очевидну користь для Відповідача; повідомлення Відповідача про вчинення відповідних дій здійснено Позивачем за першої нагоди. 
		53.          Зважаючи на визначені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи, Суд відхиляє доводи Позивача про наявність реальної небезпеки майновим інтересам Відповідача, оскільки вони по суті зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції наданих сторонами доказів та встановлення інших обставин, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, зокрема щодо розташування Майна на території Позивача, яка є режимним об`єктом з обмеженим доступом.
		54.          При цьому Суд вважає безпідставними твердження Позивача про те, що Печерський районний суд міста Києва вже вивчив питання наявності підстав для запобігання пошкодженню, псуванню, знищенню тощо Майна. Адже зі змісту дослідженої судами Ухвали від 24.05.2017 не вбачається, що заходи з арешту та передання на відповідальне зберігання Майна вжиті саме з огляду на наявність реальної загрози порушення майнових інтересів Відповідача та з метою запобігання такому порушенню. 
		55.          Навпаки, накладаючи арешт на Майно, Печерський районний суд міста Києва заборонив саме Відповідачу та його представникам вчиняти дії з Майном. До того ж Ухвала від 24.05.2017 скасована в частині передання Майна на відповідальне зберігання Позивачу ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 01.08.2017.
		56.          У зв`язку з наведеним Суд відхиляє також аргументи Позивача про наявність користі для Відповідача внаслідок вчинення Позивачем дій з охорони Майна. Зокрема, безпідставним є посилання позивача на відсутність припинення дії Договору оренди та можливість Відповідача користуватися Майном після скасування арешту, оскільки згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами Позивач не повернув Відповідачеві Майно після скасування Ухвали від 24.05.2017 у відповідній частині, а відтак Відповідач позбавлений можливості користуватися Майном через утримання його Позивачем.
		57.          Крім того, Суд не приймає до уваги доводи Позивача про наявність у нього підстав для здійснення охорони Майна після часткового скасування Ухвали від 24.05.2017 через відсутність визначення ухвалою Апеляційного суду міста Києва дій, які мав вчинити Позивач. Наведені аргументи щодо продовження Позивачем охорони Майна у межах кримінального провадження жодним чином не спростовують висновок судів про відсутність правових підстав для застосування положень статей 1158, 1160 Цивільного кодексу України, адже правове регулювання наведених правових норм не охоплює випадки вчинення особою певних дій не з власної ініціативи, а внаслідок покладення на неї обов`язків з передбачених законом підстав.  
		58.          Водночас наявність чи відсутність достатніх правових підстав для відшкодування Позивачеві витрат, пов`язаних із зберіганням, за рахунок коштів державного бюджету згідно з положеннями Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104, не є предметом даного спору відповідно до заявлених позовних вимог. Наведені у постанові суду апеляційної інстанції висновки із наведеного питання виходять за межі даного спору та не підлягають врахуванню.
		59.          Отже, з огляду на викладене Позивач не набув права на відшкодування Відповідачем витрат, понесених ним у зв`язку з охороною Майна, на підставі положень статті 1160 Цивільного кодексу України. Не набувши зазначене право, Позивач не міг його втратити через неповідомлення Відповідача про свої дії. 
		60.          Проте Суд вважає слушними доводи Відповідача про те, що надіслання Позивачем Відповідачеві рахунку, акту наданих послуг, платіжного доручення та акту за липень 2017 року не є негайним повідомленням про вчинення відповідних дій. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		61.           Звертаючись з касаційною скаргою, Позивач не спростував наведені висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову та не довів неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.
		62.          Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.
		63.          Постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції підлягають залишенню без змін.
		Судові витрати
		64.          Понесені Позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
		Висновки про правильне застосування норм права
		65.          Для виникнення у особи права на відшкодування фактично зроблених витрат при вчиненні дій в майнових інтересах іншої особи, відповідно до статей 1158, 1160 Цивільного кодексу України необхідною є наявність ряду умов, а саме: 
		- небезпека має загрожувати саме майновим інтересам іншої особи; 
		- небезпека настання невигідних майнових наслідків має бути реальною, а не уявною; 
		- дії щодо запобігання попередженню, усуненню або зменшенню небезпеки настання невигідних майнових наслідків здійснюються нею за власною ініціативою, а не у зв`язку з укладенням договору доручення чи іншого цивільно-правового договору, відповідні дії не мають бути пов`язаними з виконанням службових чи інших, покладених відповідно до вимог закону, обов`язків;
		- дії, вчинені в інтересах іншої особи без її доручення, мають містити очевидну користь для заінтересованої особи;             
		- зобов`язання з відшкодування витрат, понесених особою у зв`язку з вчиненням нею дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення виникає за умови відсутності можливості отримати відповідну згоду на вчинення дій у її інтересах.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Касаційну скаргу Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" залишити без задоволення.
		2.          Рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 у справі №915/720/18  залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуюча                                                                                      Г. Вронська
		 
		Судді                                                                                                О. Кролевець
		 
		                                                                                                               В. Студенець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...