Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 855/196/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо виборчого процесу та референдуму, зокрема щодо; виборів народних депутатів України, з них; висування та реєстрації кандидатів.
Надіслано для оприлюднення: 03.07.2019. Зареєстровано: 04.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2019.
Дата набрання законної сили: 03.07.2019
Номер судового провадження: А/9901/159/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		03 липня 2019 року 
		Київ
		справа №855/196/19
		адміністративне провадження №А/9901/159/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Шишова О.О., суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.
		за участю:
		секретаря судового засідання - Бугаєнко Н.В.,
		позивача - ОСОБА_1 ,
		представника відповідача - Рахнянського Б.Ю.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №855/196/19
		за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання прийняти рішення, 
		за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2019 року, яке прийняте у складі колегії суддів: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Мєзєнцева Є.І.,
		УСТАНОВИВ:
		І. Суть спору
		27 червня 2019 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з позовом до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК), у якому просив суд:
		- визнати протиправною та скасувати постанову ЦВК № 1317 від 25.06.2019 в частині відмови у реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 , висунутого у порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № 222;
		- зобов`язати ЦВК зареєструвати кандидатом у народні депутати України ОСОБА_1 в одномандатному виборчому окрузі № 222 відповідно до його заяви від 20.06.2019.
		На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ЦВК незаконно відмовила йому в реєстрації кандидатом у народні депутати України, адже позивач відповідає чотирьом критеріям (є громадянином України, який досяг 21 року, має право голосу та проживає в Україні протягом останніх п`яти років) для допуску громадянина до участі у процесі обрання народним депутатом України, передбаченим Конституцією України та Законом України "Про вибори народних депутатів України", що підтверджується у повному обсязі поданими ним документами. Всі критерії підтверджені та наведені в поданих до ЦВК документах. Передбачених законодавством підстав для відмови в реєстрації кандидатом в народні депутати України у відповідача не було.
		ІІ. Фактичні обставини справи
		Судом першої інстанції встановлено, що Указом Президента України № 303/2019 від 21.05.2019 було достроково припинено повноваження Верховної Ради України восьмого скликання та призначено позачергові вибори до Верховної Ради України на 21.07.2019.
		ОСОБА_1 20.06.2019 подав до ЦВК заяву про самовисування кандидатом у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі № 222 на позачергових виборах народних депутатів України 21.07.2019.
		Постановою ЦВК № 1317 від 25.06.2019 було відмовлено позивачу в реєстрації кандидатом у народні депутати.
		Вказана вище постанова обґрунтована тим, що у заяві не міститься зобов`язання в разі обрання його народним депутатом України скласти представницький мандат, який згідно з Конституцією України та законами України несумісний з мандатом народного депутата України, а також протягом місяця офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначення, що таких немає), як того вимагає п. 1 частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" № 4061-VI від 17.11.2011 (далі - Закон № 4061-VI);
		всупереч вимогам п. 2 частини другої статті 55 в автобіографії не вказано відомостей: 1) щодо часу його проживання на території України; 2) громадської роботи (у тому числі на виборних посадах); 3) адреси місця проживання.
		Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду.
		ІІІ. Зміст рішення суду першої інстанції і мотиви його ухвалення
		Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови в частині, зобов`язання вчинити дії - задоволено частково.
		Визнано протиправною та скасовано постанову Центральної виборчої комісії № 1317 від 25.06.2019 у частині відмови у реєстрації кандидату у народні депутати ОСОБА_1 , висунутого в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № 222 на позачергових виборах народних депутатів України 21.07.2019.
		Зобов`язано Центральну виборчу комісію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про самовисування від 20.06.2019 разом із іншими документами щодо реєстрації його кандидатом у народні депутати виборчого округу № 222 з урахуванням висновків суду, викладених в даній постанові. Також було вирішено питання щодо судових витрат зі сплати судового збору.
		Суд першої інстанції зазначив, що постанова ЦВК №1317 від 25.06.2019 в частині відмови у реєстрації кандидату у народні депутати ОСОБА_1 була прийнята з порушенням норм Закону № 4061-VI. Щодо позовних вимог про зобов`язання зареєструвати ОСОБА_1 кандидатом в народні депутати України, суд зазначив, що суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень.
		IV. Провадження в суді апеляційної інстанції 
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 30 червня 2019 року подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення Шостим апеляційним адміністративним судом норм матеріального права, просить скасувати рішення від 29 червня 2019 року в частині «зобов`язання ЦВК повторно розглянути заяву ОСОБА_1 » та в цій частині постановити нове рішення, яким «зобов`язати ЦВК зареєструвати кандидатом у народні депутати України ОСОБА_1 в одномандатному виборчому окрузі № 222 відповідно до його заяви від 20.06.2019»
		На обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначив, що ЦВК було формально обмежено право позивача на участь в позачергових виборах народних депутатів в порушення Конституції України та Закону № 4061-VI. Позивач зазначив, що судом першої інстанції не в повній мірі було захищене право позивача шляхом зобов`язання повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про самовисування від 20.06.2019 разом із іншими документами щодо реєстрації його кандидатом у народні депутати виборчого округу № 222 з урахуванням висновків суду. Крім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінку кожному наведеному ним аргумент та не оцінив рішення ЦВК по кожному критерію встановленому частиною другою статті 2 КАС України 
		У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що реєстрація кандидатів у народні депутати України є дискреційними повноваженнями ЦВК та правомірно обрав спосіб захисту порушених прав ОСОБА_1 шляхом повторного розгляду документів.
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		Відповідно до статті 77 Конституції України порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.
		Пунктом дев`ятим частини 2 статті 30 Закону № 4061-VI передбачено, що крім повноважень, визначених Закону України від 30 червня 2004 року №1932- IV "Про Центральну виборчу комісію" (далі Закон №1932- IV), Центральна виборча комісія, зокрема, реєструє кандидатів у депутати.
		Згідно з приписами частини 1 статті 278 Кодексу адміністративного судочинства України суд, установивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше визначене законом рішення.
		Пунктами 4 та 10 частини другої та частини четвертої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 
		-          визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 
		-          інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
		У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
		VI. Позиція Верховного Суду
		Право бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (пасивне виборче право) гарантоване статтею 38 Конституції України.
		Відповідно до параграфа 24 Документа Копенгагенської наради Конференції щодо людського виміру ОБСЄ від 29 червня 1990 року наведене право особи може бути обмеженим, якщо це передбачено законом і таке обмеження є розумним і співрозмірним цілям й завданням закону. 
		Проте, у відповідності з пунктом 7.5 названого Документа Копенгагенської наради ОБСЄ, процедури реєстрації кандидатів не повинні бути дискримінаційними. Отож підстави для відмови в реєстрації мають бути засновані на об`єктивних критеріях і чітко визначені в законі.
		Як було встановлено судом першої інстанції постановою ЦВК від № 1317 від 25.06.2019 було відмовлено позивачу в реєстрації кандидатом у народні депутати у зв`язку з тим, що:
		- у заяві позивача не міститься зобов`язання в разі обрання його народним депутатом України скласти представницький мандат, який згідно з Конституцією України та законами України несумісний з мандатом народного депутата України;
		- у заяві позивача не зазначено, що протягом місяця з дня офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначення, що таких немає), як того вимагає п. 1 частини другої статті 55 Закону № 4061-VI;
		- у автобіографії всупереч вимогам п.2 частини другої статті 55 не вказано відомостей: 1) щодо часу його проживання на території України; 2) громадської роботи (у тому числі на виборних посадах); 3) адреси місця проживання.
		Колегія суддів звертає увагу на те, що апелянтом виступає ОСОБА_1 який погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання Постанови ЦВК від 25 червня 2019 № 1317 протиправною та її скасування.
		Тому, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд апеляційної скарги відбувається в межах її доводів.
		При таких обставинах, висновок суду першої інстанції, що позивач виконав покладений на нього обов`язок повідомити відомості, які встановлюють право останнього бути народним депутатом України не є спірним при перегляді судового рішення у суді апеляційної інстанції.
		Також не є спірним факт визнання Постанови ЦВК від 25 червня 2019 № 1317 протиправною та її скасування.
		Щодо доводів апеляційної скарги з приводу ефективного захисту порушеного права шляхом зобов`язання ЦВК зареєструвати ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати колегія суддів зазначає, що обґрунтовуючи відмову в частині зобов`язання ОСОБА_1 зареєструвати кандидатом у народні депутати України суд першої інстанції виходив з наявності дискреційних повноважень відповідача.
		Проте згідно з приписами частини 1 статті 278 Кодексу адміністративного судочинства України суд, установивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше визначене законом рішення.
		Пунктами 4 та 10 частини другої та частини четвертої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 
		-          визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 
		-          інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
		У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
		З огляду на зазначене, враховуючи особливості розгляду категорії виборчих справ у тому числі скорочені строки їх розгляду та швидкоплинність виборчого процесу, з метою повного захисту прав позивача, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення позову в частині зобов`язання зареєструвати ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України, висунутого в порядку самовисування в одномандатному окрузі №222 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.
		Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції встановивши відсутність порушень при подачі інформації у документах, всупереч вимог п.10 частини другої статті 245 КАС України, безпідставно вирішив зобов`язати відповідача повторно розглянути тіж самі документи.
		Європейський суд з прав людини у справі «Гурепка проти України» (рішення від 6 вересня 2005, заява № 61406/00) у п.59 наголошує, що для того, щоб бути  ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої дискреційної дії державних органів та має бути доступним для тих, кого він стосується (див. Kucherenko v. Ukraine (dec), no. 41974/98, 4 May 1999 ( 980_017 ).
		На наведені обставини суд першої інстанції уваги не звернув, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
		При таких обставинах Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вважає, що ефективним способом захисту при встановлених у цій справі обставинах, є саме зобов`язання ЦВК зареєструвати ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 222 відповідно до його заяви від 20.06.2019.
		Враховуючи наведений висновок, посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу про правомірність, обраного судом першої інстанції, способу захисту порушеного права ОСОБА_1 є помилковим.
		Щодо доводів апелянта стосовно того, що суд першої інстанції чітко не надав оцінку рішенню ЦВК на відповідність дев`ятьом критеріям встановленим частиною 2 статті 2 КАС України, колегія суддів звертає увагу, що, частиною 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
		Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку доводам позивача та оцінив рішення ЦВК в межах позовних вимог, стосовно тих критеріїв які були порушені. 
		Зміст рішення відповідає вимогам ст.246 КАС України, тому вимоги апеляційної скарги щодо зміни мотивувальної частини задоволенню не підлягають.
		Згідно з пунктом 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		За вказаних обставин, зважаючи на неправильне застосування Шостим апеляційним адміністративним судом норм процесуального права щодо дотримання принципу ефективності захисту порушеного права, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та постановлення нового судового рішення в частині застосування іншого способу поновлення порушеного права.
		VII. Судові витрати
		Частиною дев`ятою статті 273 КАС України передбачено, що у разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, установлених цим Кодексом.
		Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Під час звернення з позовом до суду першої інстанції позивач мав сплатити 768,40 грн. судового збору, за подачу апеляційної скарги 150% від вказаної суми.
		З огляду на положення статей 139, 273 КАС України, беручи до уваги результати апеляційного розгляду, Суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь Державної судової адміністрації України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору в розмірі 1921 грн .
		Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних із розглядом справи, матеріали справи не містять. 
		Керуючись статтями 271, 272, 273, 278, 310, 315, 316, 317, 321, 322 КАС України, Суд
		п о с т а н о в и в :
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Скасувати рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2019 року в справі №855/196/19 в частині зобов`язання Центральну виборчу комісію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про самовисування щодо реєстрації його кандидатом в одномандатному виборчому окрузі № 222, та в цій частині позовні вимоги - задовольнити.
		Зобов`язати Центральну виборчу комісію зареєструвати кандидатом у народні депутати України ОСОБА_1 в одномандатному виборчому окрузі № 222 відповідно до його заяви від 20.06.2019.
		У решті рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2019 року в справі №855/196/19 - залишити без змін.
		Стягнути на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Центральної виборчої комісії  (місцезнаходження: 01133, м.  Київ, пл. Лесі Українки,1; ідентифікаційний код 21661450) судовий збір у розмірі 1921 (тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та не може бути оскаржена. 
		 
		Суддя-доповідач:                                                                                О.О.Шишов
		 
		Судді:                                                                                                    І.В.Дашутін
		 
		                                                                                                    М.М.Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...