Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/4689/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2019.
Дата набрання законної сили: 19.06.2019
Номер судового провадження: 61-7596ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем  України                  
		 
		19 червня 2019 року
		 
		м. Київ
		 
		справа № 243/4689/17
		 
		провадження № 61-7596св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Крата В. І.,
		суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач),                  Русинчука М. М.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		третя особа - ОСОБА_5 ,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Донецької області від 07 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Жданової В. С.,  Космачевської Т. В., Курило В. П. та касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_6 , на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07 вересня 2017 року у складі судді Мінаєва І. М. та рішення апеляційного суду Донецької області від 07 листопада 2017 року,
		Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 ., у якому просила стягнути солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 185 320 грн 10 коп., отримані від продажу автомобіля Fiat Linea, та зобов`язати ОСОБА_2 і ОСОБА_3 повернути їй речі, які були передані на зберігання.
		 
		Вимоги обґрунтовувала тим, що вона була власником автомобіля марки FIAT LINEA, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 
		 
		02 грудня 2016 року вона видала на ім`я ОСОБА_2 нотаріально посвідчену довіреність на право розпорядження вказаним транспортним засобом. 
		 
		Того ж дня вона передала йому автомобіль, а також ключі від нього, технічний паспорт, узгодивши, що його продаж буде здійснено за 7  000  доларів США.
		 
		Крім того, 02 грудня 2016 року вона передала на зберігання  ОСОБА_2 і ОСОБА_3 свої особисті речі, а саме: плазмову панель «Samsung»; мікрохвильову піч «LG»; жіночий одяг, взуття та аксесуари; постільну білизну та дві скатертини ручної роботи. 
		Укладення договору про зберігання речей зумовлене тим, що вона була вимушена залишити своє постійне місце проживання у місті Горлівка Донецької області у зв`язку з проведенням бойових дій.
		У квітні 2017 року їй стало відомо, що ОСОБА_2 в порядку передоручення видав довіреність на право розпорядження зазначеним автомобілем ОСОБА_4 , яка в свою чергу у лютому 2017 року продала його ОСОБА_5 .
		Ураховуючи те, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не повернули їй майно та не сплатили грошову компенсацію від продажу автомобіля, просила позов задовольнити.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від                          07 вересня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Суд виходив із того, що довіреністю, виданою ОСОБА_1. на ім`я ОСОБА_2 , не передбачено обов`язків щодо сплати останнім на її користь грошових коштів; інших договорів між ними укладено не було, тому у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не виникло обов`язку щодо передачі ними грошових коштів, отриманих від продажу автомобіля.
		 
		Суд зазначив, що позивач не довела факту передачі інших речей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що є підставою для відмови у задоволенні вимог щодо їх повернення.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		Рішенням апеляційного суду Донецької області від 07 листопада 2017 року рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від                               07 вересня 2017 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 
		 
		Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошові кошти, отримані від продажу автомобіля марки Fiat Linea, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у розмірі 143 720 грн 24 коп.
		 
		У задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення коштів в іншій частині відмовлено.
		 
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Стягуючи з ОСОБА_4 кошти в указаному розмірі, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що після видачі ОСОБА_2 в порядку передоручення довіреності на право розпорядження автомобілем ОСОБА_4 , обов`язок щодо продажу автомобіля Fiat Linea, який належав позивачу, та повернення їй грошових коштів за продаж автомобіля перейшов від ОСОБА_2 до ОСОБА_4 
		Оскільки 04 лютого 2017 року ОСОБА_4 продала спірний автомобіль ОСОБА_5 , однак не повернула ОСОБА_1 грошові кошти, отримані за його продаж, позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню. 
		Короткий зміст вимог касаційних скарг
		 
		У листопаді 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07 вересня 2017 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 07 листопада 2017 року в частині відмови у солідарному стягненні коштів за продаж автомобіля з ОСОБА_2                                          і ОСОБА_4 , та в частині відмови у задоволенні позову про зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернути речі згідно з переліком,                      і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , продаючи автомобіль, діяли від імені та в інтересах ОСОБА_1 на підставі довіреностей та усних договорів доручення, тому були зобов`язані вжити заходи щодо передачі їй коштів, одержаних від його продажу.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернути речі згідно з переліком, судом не надано належної оцінки доказам, які свідчать про факт передачі вказаних речей відповідачам.
		 
		У листопаді 2017 року ОСОБА_5 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду Донецької області від 07 листопада 2017 року та залишити в силі рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07 вересня 2017 року.
		 
		В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що між ОСОБА_9   та ОСОБА_4 не було досягнуто домовленості щодо передачі останньою грошових коштів автомобіля ОСОБА_1 за проданий йому автомобіль.
		 
		У грудні 2017 року ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення апеляційного суду Донецької області від 07 листопада 2017 року та залишити в силі рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07 вересня 2017 року.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що вона не укладала із ОСОБА_1 будь-які договори щодо спірного автомобіля, тому у неї не виникло обов`язку з повернення їй грошових коштів, отриманих від його продажу.
		 
		Обставини справи
		Суди встановили, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належав автомобіль Fiat Linea, 2009 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , VIN- НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .
		02 грудня 2016 року ОСОБА_1 видала на ім`я ОСОБА_2 довіреність, якою уповноважила останнього, крім іншого, управляти та розпоряджатися від її імені автомобілем Fiat Linea, реєстраційний номер                    НОМЕР_1 , в тому числі укладати договори купівлі-продажу, міни, комісії, оренди, позички та одержувати належні їй за цими договорами грошові кошти. Довіреність дійсна до 02 грудня 2019 року та видана з правом передоручення.
		30 січня 2017 року ОСОБА_2 , діючи від імені ОСОБА_1                   в порядку передоручення, видав на ім`я ОСОБА_4 довіреність щодо права управління та розпорядження (продажу, обміну, здачі в оренду) автомобілем Fiat Linea,реєстраційний номер НОМЕР_1 , якою уповноважив останню, зокрема, одержувати за цими договорами грошові кошти, належні ОСОБА_1 
		04 лютого 2017 року ОСОБА_4 , яка діяла від імені ОСОБА_1 , уклала з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу спірного автомобіля. За домовленістю сторін ціна транспортного засобу склала 143 720 грн 24 коп.
		Відповідно до інформації, наданої Регіональним сервісним центром Міністерства внутрішніх справ в Харківській області, 04 лютого 2017 року на підставі заяви № 112386130 проведена перереєстрація автомобіля Fiat Linea, 2009 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , на нового власника - ОСОБА_5 .
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норми права
		Відповідно до статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
		За договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя (стаття 1000 ЦК України).
		Відповідно до положень статей 1003, 1004 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Повірений зобов`язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. 
		Згідно статті 1006 ЦК України повірений зобов`язаний: повідомляти довірителю на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв`язку з виконанням доручення.
		Представник може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником. Правочин, вчинений замісником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє (стаття 240 ЦК України).
		Відповідно до положень статті 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється, зокрема, у разі скасування довіреності особою, яка її видала.
		Установивши, що 04 лютого 2017 року ОСОБА_4 , діючи від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, виданої в порядку передоручення ОСОБА_2 (яка не була скасована), продала спірний автомобіль ОСОБА_5 за 143 720 грн 24 коп., проте не передала ОСОБА_1 грошові кошти, одержані від його продажу,суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про їх стягнення.
		 
		Що стосується вирішення позовних вимог зобов`язання повернути особисті речі, необхідно зазначити таке. 
		Відповідно до частини першої статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
		Згідно зі статтею 60 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення судами оскаржуваних рішень) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
		Відмовляючи в задоволенні цієї частини позовних вимог, суди правильно виходили з недоведеності факту укладення договору зберігання та передачі конкретно визначених речей відповідачам.
		Аргументи касаційних скарг не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судових рішень, не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи,                а стосуються переоцінки доказів та зводяться до незгоди заявника                         з висновками суду щодо їх оцінки, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. 
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях,               з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті                 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня                2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, касаційні скарги ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 підлягають залишенню без задоволення, а рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07 вересня 2017  року в його незміненій частині та рішення апеляційного суду Донецької області від 07 листопада 2017 року - без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційні скарги ОСОБА_4 , ОСОБА_5  і  ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
		 
		Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від                         07 вересня 2017 року в незміненій при апеляційному перегляді частині та рішення апеляційного суду Донецької області від 07 листопада 2017 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                    В. І. Крат
		 
		Судді                                                                                                 Н. О. Антоненко 
		 
		І. О. Дундар
		 
		В. І. Журавель
		 
		                                                                                                            М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...