Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 237/3814/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2019.
Дата набрання законної сили: 19.06.2019
Номер судового провадження: 61-12198ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		19 червня 2019 року
		 
		м. Київ
		 
		справа № 237/3814/13-ц
		 
		провадження № 61-12198св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука   М. М.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Галицинівська сільська рада Мар`їнського району Донецької області,
		особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Донецької області від 27 квітня 2016 року у складі колегії суддів: Азевича В. Б., Гапонова А. В., Краснощовокої Н. С., 
		 
		Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Галицинівської сільської ради Мар`їнського району Донецької області (далі - Галицинівська сільська рада) про визнання права власності на майно за набувальною давністю.
		 
		Вимоги обґрунтовувала тим, що вона, її мати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 більше десяти років відкрито та безперервно користуються спорудою промислового призначення (для зберігання та обслуговування пасажирських транспортних засобів) загальною площею 138,6 кв. м, яка є безхазяйною, розташована на території Галицинівської сільської ради (АДРЕСА_2). 
		 
		Вона здійснила ремонт в указаній споруді, сплачує вартість комунальних послуг, а також земельний податок.
		 
		У зв`язку з наведеним просила визнати за нею право власності на зазначене майно за набувальною давністю.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 29 серпня 2013  року позов ОСОБА_1 задоволено.
		 
		Визнано за ОСОБА_1 право власності на споруду загальною площею 138,6 кв. м на АДРЕСА_2
		 
		Суд вважав доведеними обставини добросовісного заволодіння позивачем нерухомим майном та відкритого і безперервного користування ним більше десяти років, що є підставою для застосування до спірних правовідносин положень статті 344 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). 
		  
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Рішення суду в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2 , посилаючись на те, що мати позивача ОСОБА_3 уже зверталася до суду з позовом про визнання за нею права власності на спірну споруду за набувальною давністю, у задоволенні якого рішенням апеляційного суду Донецької області від 30  березня 2012 року відмовлено (справа № 2-1220/11).
		 
		Крім того, зазначав, що постановою Мар`їнського районного суду Донецької області від 30 листопада 2012 року, зміненою постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2013 року, у справі                          №  2а-533/59/12 визнано незаконною відмову Галицинівської сільської ради щодо приватизації ним квартири АДРЕСА_3 разом із господарськими спорудами; зобов`язано Галицинівську сільську раду провести приватизацію цієї квартири відповідно до вимог чинного законодавства; у задоволенні позову ОСОБА_3 до Галицинівської сільської ради про визнання незаконною відмови про визнання права власності та зобов`язання визнання права власності відмовлено. 
		 
		Вважав, що дані обставини свідчать про недобросовісність заволодіння ОСОБА_1 . спірним майном.
		 
		Рішенням апеляційного суду Донецької області від 27 квітня 2016 року рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 29 серпня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову. 
		 
		Суд зробив висновки про те, що володіння та користування позивачем спорудою не було відкритим та добросовісним, оскільки інші особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також заявляли права на це майно. 
		 
		Короткий зміст касаційної скарги
		 
		У січні 2017 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та залишити в силі рішення апеляційного суду.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
		 
		Справу № 237/3814/13-ц передано до Верховного Суду.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Заявник зазначає, що при апеляційному перегляді справи апеляційний суд не врахував, що вона, її мати та ОСОБА_4 із 2000 року користуються спірною спорудою.
		 
		10 травня 2002 року ОСОБА_5 , яка попередньо приватизувала споруду, та ОСОБА_3 уклали договір дарування спірного майна, який рішенням апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2010 року визнаний недійсним у зв`язку з незаконністю приватизації.
		 
		Вважає законним та обґрунтованим рішення суду першої інстанції про задоволення позову, оскільки фактично вона володіє і користується спорудою більше десяти років, яка нікому не належала.
		 
		Апеляційний суд у порушення норм процесуального права не повідомив її про дату, час і місце розгляду справи, провів засідання за її відсутності.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами 
		 
		Суди встановили, що ОСОБА_1 просила визнати право власності на споруду площею 138,6 кв. м на АДРЕСА_2 , щодо якої раніше вимоги заявляли також ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
		 
		Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 23 листопада 2011 року у справі № 2-1220/11 визнано за ОСОБА_3 право власності на гараж «Г-1» загальною площею 138,6 кв. м на АДРЕСА_2 за набувальною давністю.
		 
		Рішенням апеляційного суду Донецької області від 30 березня 2012 року рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 23 листопада 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позову.
		 
		Крім того, постановою Мар`їнського районного суду Донецької області від 30  листопада 2012 року у справі № 2а/533/59/12, зміненою постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2013 року, визнано незаконною відмову Галицинівської сільської ради ОСОБА_2 у приватизації квартири АДРЕСА_3 (з господарськими будівлями, в тому числі й спірною спорудою); зобов`язано Галицинівську сільську раду провести приватизацію цієї квартири відповідно до чинного законодавства; у задоволенні позову ОСОБА_3 до Галицинівської сільської ради про визнання незаконною відмови про визнання права власності та зобов`язання визнання права власності відмовлено.
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.
		 
		Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норми права
		 
		Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина перша статті 344 ЦК України).
		 
		Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).
		 
		Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.
		 
		Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
		 
		Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.
		 
		Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.
		 
		Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження                         № 12-291гс18).
		 
		Установивши, що володіння та користування спірною спорудою позивачем не було відкритим і добросовісним, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також заявляли свої права на зазначене майно, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
		 
		Колегія відхиляє аргументи касаційної скарги про неповідомлення апеляційним судом ОСОБА_1 про розгляд справи, оскільки 08 квітня 2016 року її представник ОСОБА_6 особисто отримав телефонограму № 1768 про розгляд даної справи 27 квітня 2016 року о 10:00 год.
		 
		Інші доводи касаційної скарги на законність та обґрунтованість рішення апеляційного суду не впливають.
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженого судового рішення без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 410, 416  ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Рішення апеляційного суду Донецької області від 27 квітня 2016 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:В. І. Журавель     Н. О. Антоненко     М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...