Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 695/2714/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2019.
Дата набрання законної сили: 19.06.2019
Номер судового провадження: 61-29000ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем  України 
		 
		19 червня 2019 року
		 
		справа № 695/2714/15-ц
		провадження № 61-29000св18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,               
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини-інваліда ОСОБА_2 ,
		представники позивача:  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		відповідач - публічне акціонерне товариство «Омега-Банк», 
		третя особа - служба у справах дітей виконавчого комітету Золотоніської міської ради,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини-інваліда ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , на рішення апеляційного суду Черкаської області у складі колегії суддів: Подороги В. М., Василенко Л. І., Демченка В. А. від 02 листопада 2016 року,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		1.Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У серпні 2015 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини-інваліда ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Омега-Банк» (далі - ПАТ «Омега-Банк»), третя особа - служба у справах дітей виконавчого комітету Золотоніської міської ради, про визнання недійсними договорів про передачу в іпотеку житлового будинку, в якому проживає та зареєстрована малолітня дитина-інвалід.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що її малолітня дочка дитина-інвалід            ОСОБА_2 зареєстрована та постійно з самого народження проживає разом із нею в житловому будинку свого діда ОСОБА_5 на                                   АДРЕСА_1 . 07 квітня 2008 року на забезпечення виконання кредитного зобов`язання її чоловіка                     ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , як майновий поручитель, передав в іпотеку банку за договорами № № 2301/0408/88-981-Z-1, 2301/0408/88-981-Z-2 належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,0558 га та житловий будинок на   АДРЕСА_1 , загальною площею 143,3 кв.м, житловою площею 60,1 кв. м, в якому вона проживає разом зі своєю неповнолітньою дочкою ОСОБА_2 .
		Вважає, що укладення її батьком ОСОБА_5 вказаних договорів іпотеки суперечить майновим правам та інтересам її неповнолітньої дочки                        та є порушенням гарантії проживання її дочки в указаному будинку.
		Посилаючись на вказані обставини та уточнивши позовні вимоги, просила  визнати недійсними договори іпотеки від 07 квітня 2008 року                                  № № 2301/0408/88-981-Z-1 та 2301/0408/88-981- Z-2, укладені майновим поручителем ОСОБА_5 та відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (далі - ВАТ «Сведбанк»), правонаступником якого є ПАТ  «Омега-Банк», посвідчені приватним нотаріусом Золотоніського міського нотаріального округу Сахно В. І. за № № 1428, 1430 від 07 квітня 2008 року про передачу в іпотеку земельної ділянки та житлового будинку на                      АДРЕСА_1 . Визнати факт постійного проживання неповнолітньої    ОСОБА_2 в період з 2004 року по 2008 рік в житловому будинку  АДРЕСА_1 .
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		 
		Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від                      02 березня 2016 року визнано недійсними договори іпотеки від 07 квітня 2008 року № № 2301/0408/88-981-Z-1 та 2301/0408/88-981-Z-2, укладені майновим поручителем ОСОБА_5 та ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Омега-Банк», посвідчені приватним нотаріусом Золотоніського міськрайонного нотаріального округу Сахно В. І. за №№ 1428, 1430 від                      07 квітня 2008 року про передачу в іпотеку житлового будинку на                              АДРЕСА_1 .
		 
		Встановлено факт постійного проживання неповнолітньої   ОСОБА_2 в період з 2004 року по 2008 рік в житловому будинку        АДРЕСА_1 .
		 
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при укладенні оспорюваних договорів іпотеки, іпотекодавець вчиняв дії, які впливали на права його неповнолітньої онуки ОСОБА_2 як члена його сім`ї у розумінні  ЖК Української РСР, яка на час укладення вказаних правочинів проживала в іпотечному будинку, тому обсяг обов`язків іпотекодавця ОСОБА_5 не міг бути меншим, ніж обсяг обов`язків батьків при вчинені аналогічного правочину. За доведеністю порушення прав неповнолітньої дитини під час укладення договорів іпотеки житлового будинку оспорювані правочини є недійсними.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції 
		Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 02 листопада 2016 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі - ТОВ «ФК «Вектор Плюс») задоволено. Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від  02 березня 2016 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у позові.
		 
		Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що неповнолітня ОСОБА_2 на момент укладення оспорюваних договорів іпотеки не була членом сім`ї іпотекодавця ОСОБА_5 та проживала окремо за іншою адресою зі своїми батьками. Відтак підстави вважати, що відбулося обмеження чи зменшення прав та охоронюваних законом інтересів неповнолітньої ОСОБА_2 внаслідок передачі належного ОСОБА_5 майна в іпотеку, немає.
		Узагальнені доводи касаційної скарги 
		У серпні 2017 року представник ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини-інваліда ОСОБА_2 , подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не перевірив дійсних обставин укладення спірних договорів іпотеки; не врахував, що іпотечні договори прямо призвели до порушення прав неповнолітньої ОСОБА_2 , яка з 2004 року проживає в іпотечному будинку та є дитиною-інвалідом; передача в іпотеку спірного будинку відбулася без дозволу органу опіки та піклування, що є порушенням житлових та майнових прав неповнолітньої ОСОБА_2 . Крім того, апеляційний суд порушив норми процесуального права, безпідставно поновивши ТОВ «ФК «Вектор Плюс» строк апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції. 
		Узагальнені доводи заперечення на касаційну скаргу
		У січні 2018 року ТОВ «ФК «Вектор Плюс» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, у яких зазначило, що оскільки оспорювані договори іпотеки укладені не батьками неповнолітньої ОСОБА_2 , а її дідом ОСОБА_5 , то відсутні передбачені частиною шостою статті 203 ЦК України підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними. Посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення апеляційного суду, просить касаційну скаргу відхилити, а рішення апеляційного суду залишити без змін. 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від                       16 листопада 2017 року поновлено ОСОБА_7 , який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , строк на касаційне оскарження рішення апеляційного суду Черкаської області від 02 листопада 2016 року; відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу                       № 695/2714/15-ц з Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		Указана справа передана до Верховного Суду.
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		Суд установив, що 07 квітня 2008 року ОСОБА_5 , який є батьком                        ОСОБА_1 та дідом неповнолітньої ОСОБА_2 , уклав із ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Омега Банк», договори іпотеки                              №№ 2301/0408/88-981-Z-1, 2301/0408/88-981-Z-2, за якими в якості забезпечення виконання кредитного зобов`язання ОСОБА_6 передав в іпотеку банку належне йому майно, а саме, житловий будинок на                                  АДРЕСА_1 , загальною площею 143,3 кв. м, житловою площею 60,1 кв м та земельну ділянку загальною площею 0,0558 га під житловим будинком, розташовану за вказаною адресою.
		Згідно договорів факторингу від 28 листопада 2012 року, укладеного між ПАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Омега Банк», відступило ТОВ ФК «Вектор Плюс» свої права вимоги до ОСОБА_6 за зобов`язаннями за кредитним договором № 2301/0408/88-981 від 07 квітня 2008 року та до ОСОБА_5 за зобов`язаннями за іпотечними  договорами                          №№ 2301/0408/88-981-Z-1 та №2301/0408/88-981-Z-2 від 07 квітня 2008 року. 
		Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 , діючи в інтересах неповнолітньої         дочки   ОСОБА_2 , посилалася на те, що на час укладення її батьком  ОСОБА_5 оспорюваних  іпотечних  договорів вона разом із дочкою інвалідом проживали в будинку, що став предметом іпотеки, а тому оспорювані договори іпотеки від 07 квітня 2008 року                                              №№ 2301/0408/88-981-Z-1 та №2301/0408/88-981-Z-2 порушують житлові права неповнолітньої дитини на користування спірним будинком. 
		2.Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. 
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» передбачено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.
		За змістом цієї норми закону, а також статей 17, 18 Закону України 
		«Про охорону дитинства», статті 177 СК України дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах - обов`язок батьків. З метою гарантування декларованого державою пріоритету інтересів дитини закон передбачає додаткові засоби контролю з боку держави за належним виконанням батьками своїх обов`язків, установлюючи заборону для батьків малолітньої дитини вчиняти певні правочини щодо її майнових прав без попереднього дозволу органу опіки та піклування.
		 
		 
		Системний аналіз статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» дає підстави для висновку про те, що попередній дозвіл органу опіки та піклування при відчуженні нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким, в разі використання його як житла, має дитина, надається лише в разі, коли власниками відчужуваного майна є батьки або особи, які їх замінюють, а також коли останні укладають угоди від імені неповнолітніх.
		Чинним законодавством не передбачено обмежень при реалізації права власника на розпорядження майном в залежності від того чи мають право на користування ним інші особи, зокрема, малолітні, якщо власник не є їх батьком (матір`ю) або ж особою, яка замінює останніх.
		Установивши, що ОСОБА_5 є дідом неповнолітньої ОСОБА_2 , яка проживає як член сім`ї власника у спірному будинку, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки ОСОБА_5 вправі розпоряджатися належним йому на праві власності майном та передавати його в іпотеку без попереднього дозволу органу опіки та піклування.
		Неповнолітня ОСОБА_2 має право на проживання за місцем проживання кожного з батьків,  а тому її житлові права передачею спірного будинку, що належав її дідові, не порушені. ОСОБА_2 не була позбавлена права користуватися житлом у зв`язку з укладенням оспорюваних договорів.
		Врахувавши, що права та інтереси неповнолітньої ОСОБА_2 вчиненням оспорюваних правочинів не порушені, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання їх недійсними.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування рішення суду апеляційної інстанції, оскільки зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог                            статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції, були предметом дослідження у суді із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
		Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
		Щодо судових витрат
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини-інваліда ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення.
		 
		Рішення апеляційного суду Черкаської області від 02 листопада 2016 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                   М. Є. Червинська
		 
		 
		                                                                                                           С. Ю. Бурлаков
		 
		                                                                                                           В. М. Коротун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...