Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 405/7/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2019.
Дата набрання законної сили: 27.06.2019
Номер судового провадження: 61-33985ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                                                                                    
		Постанова
		Іменем України
		27 червня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 405/7/17
		провадження № 61-33985св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,                       Сімоненко В. М.,
		 
		учасники справи:
		позивач - Кіровоградський міський центр зайнятості,
		відповідач - ОСОБА_1 ,
		представник відповідача - ОСОБА_2, 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду                     м. Кіровограда від 01 березня 2017 року у складі судді Шевченко І. М. та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 липня 2017 року у складі колегії суддів: Єгорової С. М., Дуковського О. Л., Письменного О. А.,
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»                ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У січні 2017 року Кіровоградський міський центр зайнятості (далі також - Центр зайнятості) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 30 792,00 грн. 
		Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 з 05 червня 2013 року до 25 червня 2014 року був зареєстрований у Кіровоградському міському центрі зайнятості, отримував допомогу по безробіттю. У липні 2017 року Кіровоградський міський центр зайнятості розслідував страхові випадки та обґрунтованість виплат матеріального забезпечення, дізнався, що      ОСОБА_1 не мав право на отримання допомоги по безробіттю, оскільки з 30 січня 1996 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, та про цю обставину не повідомив Центр зайнятості. 30 липня 2014 року  Кіровоградський міський центр зайнятості прийняв рішення про повернення допомоги по безробіттю у сумі 27 909,61 грн та вартість професійного навчання у сумі 2 819,00 грн, виплачених ОСОБА_1 . Відповідач у добровільному порядку не повернув позивачу отримані кошти. 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 березня 2017 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості кошти у сумі 30 792,06 грн, судові витрати у сумі 1 378,00 грн.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач під час одержання допомоги по безробіттю належав до зайнятого населення, не повідомив позивача про те, що зареєстрований як фізична особа-підприємець, отриману допомогу по безробіттю та витрати на навчання за направленням Центру зайнятості добровільно не повернув, що є підставою для стягнення цих коштів у судовому порядку. 
		Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
		Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 липня 2017 року рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 березня 2017 року залишено без змін. 
		Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 не мав права на отримання допомоги по безробіттю та інших видів соціального забезпечення; відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) на момент реєстрації у Центрі зайнятості відомостей про реєстрацію ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця не спростовує того, що він мав такий статус з дати реєстрації (30 січня 1996 року) до дати припинення підприємницької діяльності (10 липня 2014 року).
		Короткий зміст касаційної скарги 
		У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції, зупинено виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 березня 2017 року до закінчення касаційного провадження. 
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року       № 2147-VIII та розпочав роботу Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах.
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		У червні 2018 року справу передано до Верхового Суду.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності у відповідача статусу фізичної особи-підприємця на час перебування на обліку в Центрі зайнятості (05 червня 2013 року) не відповідає нормам матеріального права та обставинам справи, з жовтня 1998 року відповідач не займається підприємницькою діяльністю, у 1999 році він змінив прізвище, отримав новий паспорт, відповідно до Положення про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року за № 470, чинного на момент зміни прізвища, не подав до органу державної реєстрації документи для заміни свідоцтва про державну реєстрацію; після набрання чинності Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» запис про перереєстрацію не вчинявся, відомості в ЄДР не вносилися. Посилаючись на частини першу та третю статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», зазначає, що ОСОБА_1 на день звернення до Центру зайнятості не мав статусу фізичної особи-підприємця, оскільки набув такий статус лише                    24 квітня 2014 року. На думку представника ОСОБА_2 , суди неправильно застосували статті 1212 та 1215 ЦК України. 
		Короткий зміст відзиву (заперечень) на касаційну скаргу
		У запереченнях, поданих у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Кіровоградський міський центр зайнятості просить касаційну скаргу залишити без змін, а рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що 30 січня 1996 року проведено реєстрацію                     ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця. 
		05 червня 2013 року ОСОБА_1 зареєструвався у Кіровоградському міському центру зайнятості, у наданій до Центру зайнятості заяві зазначив про те, що не є суб`єктом підприємницької діяльності.
		З 01 липня 2013 року до 25 червня 2014 року отримував допомогу по безробіттю на загальну суму 27 909,61 грн та кошти у сумі 2 819,45 грн для проходження навчання за професією машиніста холодильних установок. 
		30  листопада 2014 року Кіровоградський міський центр зайнятості прийняв наказ № 618-Д про повернення ОСОБА_1 отриманої допомоги по безробіттю та витрат на навчання у сумі 30 729,06 грн. 
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)  зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.
		Статтею 4 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
		Статусу безробітного може набути зокрема особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи (пункт 1 частини першої статті 43  Закону України «Про зайнятість населення»).
		Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (частина друга статті 43 Закону України «Про зайнятість населення»).
		Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного (частина третя статті 44 Закону України «Про зайнятість населення»).
		Реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється зокрема у разі: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг) (пункти 8 та 9 частини першої статті 45 Закону України «Про зайнятість населення»).
		Відповідно до частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
		Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (частина третя статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).
		Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
		Відповідно до частини восьмої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
		Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
		Вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
		Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
		Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
		Статтею 1215 ЦК України визначено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
		ОСОБА_1 у 1996 році набув у встановленому законом порядку статус суб`єкта підприємницької діяльності, державна реєстрація цього статусу на момент реєстрації у Центрі зайнятості як безробітного не була припинена.
		Установивши такі фактичні обставини суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтовано висновку, що відповідач діяв недобросовісно, тому отримання ним допомога по безробіттю у розмірі 30 729,06 грн підлягає поверненню. 
		Доводи касаційної скарги про припинення підприємницької діяльності                             з 1998 року, не заслуговують на увагу, оскільки суди встановили, що запис про припинення ОСОБА_1 діяльності як фізичної особи-підприємця внесено до ЄДР 10 липня 2014 року. З набранням чинності Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» пов`язано лише державна реєстрація включення відомостей про фізичну особу - підприємця, зареєстровану до 01 липня 2004 року, до Єдиного державного реєстру (частина друга статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), у такому разі набуття фізичною особою статусу підприємця заново не реєструється.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		За викладених обставин касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 липня 2017 року - без змін.
		Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції                          у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
		Оскільки ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2017 року зупинено виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 березня 2017 року до закінчення касаційного провадження, то слід поновити виконання цього рішення.
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 липня 2017 року залишити без змін. 
		Поновити виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда               від 01 березня 2017 року.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		  Судді:С. Ю. Мартєв   Є. В. Петров   В. М. Сімоненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...