Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/13460/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2019.
Дата набрання законної сили: 05.12.2018
Номер судового провадження: 61-13625ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		5 грудня 2018 року
		 
		м. Київ
		 
		справа № 523/13460/15-ц
		 
		провадження № 61-13625св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - судді Стрільчука В. А., 
		суддів: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., Ступак О. В., Усика Г. І.,
		 
		учасники справи:
		позивач за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,
		відповідач за первісним позовом - ОСОБА_1 ,
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Висотбуд», Управління капітального будівництва Одеської міської ради, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко Інесса Володимирівна,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», подану представником Джаловян Інною Анатоліївною, на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 1 червня 2016 року, ухвалене у складі судді  Пепеляшкова О. С., та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15 листопада 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Сидоренко І. П., Погорєлової С. О.,
		ВСТАНОВИВ:
		У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ «Укрсоцбанк» посилалося на те, що 2 липня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі - АКБ «Укрсоцбанк»), правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ТОВ «Альянс-Висотбуд» укладений договір кредиту № 24-12/135, згідно з яким ТОВ «Альянс-Висотбуд» наданий кредит у розмірі 1 009 323,60 доларів США з кінцевим терміном повернення до 18 лютого 2009 року зі сплатою 12% річних та комісій.
		З метою забезпечення належного виконання умов договору кредиту між банком та ТОВ «Альянс-Висотбуд» 2 липня 2008 року     укладений      іпотечний      договір № 02-10/2628, за умовами якого товариство передало банку в іпотеку майнові права на незакінчені будівництвом квартири, у тому числі на квартируАДРЕСА_1ТОВ «Альянс-Висотбуд» належним чином не виконувало взяті на себе зобов`язання за договором кредиту, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 892 012,66 доларів США. 
		Посилаючись на те, що ОСОБА_1 у даний час набула всі права та обов`язки на квартиру № 53 за вказаною адресою , у тому числі ті , які виникли за іпотечним договором від 2 липня 2008 року, а перехід права власності на іпотечне майно до іншої особи в силу статті 23 Закону України «Про іпотеку» не припиняє дію іпотеки, ПАТ «Укрсоцбанк» просило у рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ «Альянс-Висотбуд» за договором кредиту № 24-12/135 від 2 липня 2008 року звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на квартиру  АДРЕСА_1 що належить відповідачеві на праві власності.
		ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Альянс-Висотбуд» про визнання частково недійсними іпотечних договорів, в якому просила: визнати недійсним пункт 1.1 іпотечного договору № 51-07/204 від 1 липня 2008 року, укладений між АКБ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Альянс-Висотбуд», у частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру  АДРЕСА_1; визнати недійсним пункт 1.1 іпотечного договору № 02-10/2628 від 2 липня 2008 року та договір про внесення змін № 992 від 30 червня 2009 року до іпотечного договору № 02-10/2628 від 2 липня 2008 року, що укладені між АКБ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Альянс-Висотбуд», у частині передачі в іпотеку майнових прав на вказану квартиру; визнати недійсним пункт 1.1 іпотечного договору № 02-10/2999 від 16 липня 2008 року та договір про внесення змін за № 993 від 30 червня 2009 року до іпотечного договору № 02-10/2999 від 16 липня 2008 року, що укладені між АКБ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Альянс-Висотбуд», у частині передачі в іпотеку майнових прав на вищезазначену квартиру; визнати недійсним пункт 1.1 іпотечного договору № 5462 від 12 серпня 2008 року, іпотечний договір № 02-10/3420 від 12 серпня 2008 року та договір про внесення змін № 991 від  30 червня 2009 року до іпотечного договору № 02-10/3420 від 12 серпня 2008 року, що укладені між АКБ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Альянс-Висотбуд», у частині передачі в іпотеку майнових прав на спірну квартиру; зняти заборону відчуження на невизначене майно - майнові права на квартиру № 53 та виключити з Державного реєстру іпотек записи про обтяження її іпотекою.
		Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що 20 серпня 2008 року між нею та ТОВ «Альянс-Висотбуд» укладено договір про інвестування будівництва квартири. Згодом нею отримано свідоцтво про право власності на квартиру. Наявність іпотечного договору порушує її права та охоронювані законом інтереси на квартиру, яка належить їй на праві власності. Підставою для визнання іпотечного договору недійсним є та обставина, що на час укладення цих договорів майнові права не могли бути предметом іпотеки, іпотечні договори укладені у порушення договору про співробітництво, без згоди Управління капітального будівництва Одеської міської ради. Тому просила задовольнити її зустрічний позов у повному обсязі.
		Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 1 червня 2016 року у задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» відмовлено. 
		Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним пункт 1.1 іпотечного договору № 51-07/204 від 1 липня 2008 року, укладеного між АКБ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Альянс-Висотбуд», у частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 . 
		Визнано недійсним пункт 1.1 іпотечного договору № 02-10/2628 від 2 липня 2008 року, укладеного між АКБ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Альянс-Висотбуд», у частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 . 
		Визнано недійсним пункт 1.1 іпотечного договору № 02-10/2999 від 16 липня 2008 року, укладеного між АКБ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Альянс-Висотбуд», у частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 .
		Визнано недійсним пункт 1.1 іпотечного договору № 02-10/3420 від 12 серпня 2008 року, укладеного між АКБ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Альянс-Висотбуд», у частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру АДРЕСА_1.
		У задоволені інших позовних вимог відмовлено. 
		Стягнено з ПАТ «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 689 грн.
		Стягнено з ТОВ «Альянс-Висотбуд» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 689 грн. 
		Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 26 серпня 2015 року, у вигляді накладення арешту на спірну квартиру.
		Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк», суд першої інстанції дійшов висновку про обрання банком неправильного способу захисту своїх порушених прав. Частково задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із їх доведеності та обґрунтованості.
		Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15 листопада 2016 року рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 1 червня 2016 року залишено без змін.
		Апеляційний суд  погодився з висновками суду першої інстанції, мотивувавши тим, що суд повно та всебічно дослідив обставини справи, надав усім доводам сторін та дослідженим доказам належну правову оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване, правильне по суті і справедливе рішення.
		У грудні 2016 року ПАТ «Укрсоцбанк» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 1 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14 листопада 2016 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій при розгляді справи не врахували, що ОСОБА_1 не є стороною іпотечних договорів, їх укладенням не порушені її права та інтереси; суди не надали належної правової оцінки черговості укладення договорів, а також тому факту, що до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено запис про обтяження нерухомого майна іпотекою і накладено на нього заборону, не прийняли до уваги положення Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» як спеціального закону, що регулює спірні правовідносини та містить норми щодо умов укладення договору іпотеки, предметом якого є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і ухвалою цього суду від 13 вересня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
		Відповідно до пункту 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		У 2018 році справу передано до Верховного Суду.
		У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить відхилити касаційну скаргу, посилаючись на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні, оскільки судами правильно застосовано норми матеріального права і порушень цивільного процесуального права не допущено.
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
		Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей 213, 214, 315 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час їх ухвалення, щодо законності та обґрунтованості.
		Судами встановлено, що 17 березня 2005 року між ТОВ «Альянс-Висотбуд» та Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради укладено контракт № 24-05 на будівництво 16-ти поверхового житлового будинку АДРЕСА_1 за умовами якого ТОВ «Альянс-Висотбуд» зобов`язалося своїми та залученими силами і коштами виконати будівництво вказаного житлового будинку, здати у встановлені цим контрактом строки об`єкт в експлуатацію відповідно до проектно-кошторисної документації, а Управління капітального будівництва Одеської міської ради (замовник) зобов`язалося надати підряднику будівельний майданчик, затверджену проектно-кошторисну документацію та сумісно з підрядником передати об`єкт на баланс експлуатуючої організації.
		2 липня 2008 року між ТОВ «Альянс-Висотбуд» та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником     якого є ПАТ  «Укрсоцбанк»,     укладено       договір кредиту № 24-12/135, за умовами якого банк надав у кредит 1 009 323 доларів США зі сплатою 12% річних та комісії з кінцевим терміном повернення грошових коштів до 18 лютого 2009 року. На підставі додаткової угоди № 1 від 30 червня 2009 року кінцевий термін повернення кредиту встановлено до 7 серпня 2009 року.
		З метою забезпечення належного виконання зобов`язання за генеральним договором про співробітництво № 51-07/203, укладеним між ТОВ «Альянс-Висотбуд» та АКБ «Укрсоцбанк», а також відповідними договорами купівлі-продажу безпроцентних (цільових) іменних облігацій, що є його невід`ємними частинами, між ТОВ «Альянс-Висотбуд» та АКБ «Укрсоцбанк» укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір № 51-07/204, за умовами якого ТОВ «Альянс-Висотбуд» як іпотекодавець передав в іпотеку АКБ «Укрсоцбанк» (іпотекодержателю) у забезпечення виконання своїх зобов`язань майнові права, в тому числі на незакінчену будівництвом квартиру АДРЕСА_1 .
		Того ж дня між ТОВ «Альянс-Висотбуд» та АКБ «Укрсоцбанк» укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір № 02-10/2628, за умовами якого ТОВ «Альянс-Висотбуд» як іпотекодавець передало в іпотеку банку (іпотекодержателю) в забезпечення своїх зобов`язань майнові права, в тому числі на незакінчену будівництвом вказану квартиру № 53 . Договором про внесення змін до іпотечного договору були змінені терміни виконання зобов`язання.
		З метою забезпечення належного виконання зобов`язання за договором кредиту № 24-12/155, укладеним між ТОВ «Альянс-Висотбуд» та АКБ «Укрсоцбанк», вказаними сторонами 16 липня 2008 року укладено іпотечний договір № 02-10/2999, за умовами якого ТОВ «Альянс-Висотбуд» передало в іпотеку банку в забезпечення своїх зобов`язань майнові права, в тому числі на незакінчену будівництвом спірну квартиру. Того ж дня договором про внесення змін № 1 внесено зміни до іпотечного договору щодо термінів виконання зобов`язання.
		12 серпня 2008 року з метою забезпечення належного виконання зобов`язання за Генеральним договором про здійснення кредитування № 24-12/179 між ТОВ «Альянс-Висотбуд»    та      АКБ  «Укрсоцбанк»     укладено іпотечний договір № 02-10/3420, за умовами якого ТОВ «Альянс-Висотбуд» передав в іпотеку банку майнові права, в тому числі на спірну квартиру. Того ж дня договором про внесення змін № 1 до цього іпотечного договору змінено терміни виконання зобов`язання.
		На підставі вказаних договорів до Державного реєстру іпотек внесені відповідні відомості.
		Для виконання підрядних робіт з будівництва зазначеного багатоповерхового житлового будинку ТОВ «Альянс-Висотбуд» прийняло рішення про залучення грошових коштів інвесторів шляхом укладення договорів купівлі-продажу майнових прав з фізичними особами-інвесторами. На підставі отриманих у ТОВ «Альянс-Висотбуд» документів ОСОБА_1 у виконавчому комітеті Одеської міської ради видано свідоцтво про право власності на вказану квартиру від 6 вересня 2012 року.
		ТОВ «Альянс-Висотбуд» порушило умови кредитного договору № 24-12/135, у зв`язку з чим станом на 15 червня 2015 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 892 012,66 доларів США, що за курсом НБУ становило 18 784 742 грн.
		Звітом про незалежну оцінку майна, проведеним Приватним підприємством «Енергомакс» 30 липня 2015 року, визначено, що ринкова вартість квартири № 53 , майнові права на яку перебували в іпотеці банку, становила 696 000  грн.
		Так, правовідносини у сфері застави нерухомості (іпотеки) регулюються Законом України «Про іпотеку», за яким законодавство України про іпотеку базується на Конституції України та складається з Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України, цього Закону й інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України; Законом України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», який регулює відносини у системі іпотечного кредитування, перетворення платежів за іпотечними активами у виплати за іпотечними сертифікатами із застосуванням механізмів управління майном, і частково Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», який установлює обов`язковість іпотеки при забезпеченні договорів між забудовником і стороною, яка фінансує будівництво.
		За змістом частин першої, третьої статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.
		Згідно з частиною першою статті 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
		Відповідно до частини другої статті 583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
		Статтями 1, 5 Закону України «Про іпотеку» у редакції Закону, чинній на час укладення договорів іпотеки (далі ? Закон № 898-IV), визначено, що застава майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом. Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Предметом іпотеки також може бути об`єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Частина об`єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості.
		На час укладення спірних іпотечних договорів (1, 2, 16 липня та 12 серпня 2008 року) стаття 5 Закону № 898-IV не визначала майнові права як предмет іпотеки,  відповідні зміни до цієї статті внесені Законом № 800-VІ від 25 грудня 2008 року.
		Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» у редакції Закону, чинній на час укладення спірних договорів (далі ? Закон № 979-IV), встановлює відносини у системі іпотечного кредитування, а також перетворення платежів за іпотечними активами у виплати за іпотечними сертифікатами із застосуванням механізмів управління майном.
		Отже, предметом правового регулювання Закону № 979-IV є відносини з приводу іпотечного боргу, який виникає після невиконання договору, забезпеченого іпотекою, а не для забезпечення кредитного договору, що був укладений 2 липня 2008 року між ТОВ «Альянс-Висотбуд» та АКБ «Укрсоцбанк».
		Майнові права на об`єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», яким внесені зміни до законодавчих актів України, у тому числі і Закону № 898-IV.
		За змістом статей 215, 216 ЦК України вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
		Оскільки оспорюваними договорами передано в іпотеку майнові права на квартиру, які належать ОСОБА_1 , вона відповідно до положень статей 15, 16, 215, 216 ЦК України має право оспорювати зазначені іпотечні договори в судовому порядку, оскільки ці договори стосуються її прав та інтересів.
		Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, визнаючи недійсними іпотечні договори № 02-10/2628 від 2 липня 2008 року, № 51-07/204 від 1 липня 2008 року, № 02-10/2999 від 16 липня 2008 року та № 02-10/3420 від 12 серпня 2008 року в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру № 53 з підстав, визначених статтями 203, 215 ЦК України, виходив з того, що вказані договори укладені з порушенням вимог частини другої статті 583 ЦК України та статті 5 Закону № 898-IV в редакції, яка була чинною на час їх укладення.
		Майнові права на спірну квартиру у незавершеному будівництвом житловому будинку, власником якої на даний час є ОСОБА_1 , відповідно до положень Закону № 898-IV у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, не могли були предметом іпотеки, а відтак ТОВ «Альянс-Висотбуд» неправомірно передало в іпотеку зазначені майнові права АКБ СР «Укрсоцбанк».
		Крім того, судами правильно встановлено, що ОСОБА_1 у повному обсязі проінвестувала будівництво спірної квартири власними коштами, що засвідчує її право на отримання у власність цього житлового приміщення, а тому відсутність у ТОВ «Альянс-Висотбуд» правових обтяжень щодо укладення іпотечних договорів з АКБ «Укрсоцбанк» на момент вчинення цих правочинів, не має правового значення для вирішення даної справи.
		Відмовляючи ОСОБА_1 у знятті заборони відчуження за реєстраційним номером обтяження  на невизначене майно - майнові права на спірну квартиру та у виключенні з Державного реєстру іпотек записів про обтяження її іпотекою, суди дійшли правильного висновку про те, що суб`єкт проведення реєстраційних дій, який здійснює скасування попередньої реєстрації, не є відповідачем у даній справі.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду також погоджується із висновками судів щодо відмови ПАТ «Укрсоцбанк» у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки з огляду на наступне.
		Частиною першою статті 33 Закону № 898-IV визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Частина третя цієї статті вказує на те, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
		За змістом частини першої статті 37 Закону № 898-IV іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Згідно з частиною другою цієї статті рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
		Як вбачається з іпотечних договорів від 1 липня 2008 року № 51-07/204, від 2 липня 2008 року № 02-10/2628, від 16 липня 2008 року № 02-10/2999 та від 12 серпня 2008 року № 02-10/3420 (пункти 4.5.3), сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону № 898-IV.
		Отже, ПАТ «Укрсоцбанк» мало право у досудовому порядку задовольнити свої вимоги шляхом реєстрації свого права власності на предмет іпотеки, який прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
		При нереалізації права на вирішення спору в позасудовому порядку шляхом проведення реєстрації свого права власності на предмет іпотеки (стаття 37 Закону № 898-IV), банк має право на пред`явлення до суду позову про звернення стягнення на предмет іпотеки з підстав, визначених статтею 39 цього Закону. За встановлених обставин спірна квартира предметом іпотеки не є.
		Таким чином, залишаючи без задоволення первісний позов і частково задовольняючи зустрічний, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну правову оцінку згідно зі статтями 57-60, 212-215, 303, 304, 316 ЦПК України 2004 року у редакції Кодексу, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень,  встановив обставини справи та ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.
		Помилковими є доводи касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій не враховано положення Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», оскільки вказаний Закон не застосовується до спірних правовідносин, так як встановлює відносини у системі іпотечного кредитування, а також перетворення платежів за іпотечними активами у виплати за іпотечними сертифікатами із застосуванням механізмів управління майном. Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі № 6-8цс13.
		Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що за положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
		Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, тому скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», подану представником Джаловян Інною Анатоліївною, залишити без задоволення.
		Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 1 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15 листопада 2016 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		ГоловуючийВ. А. СтрільчукСудді:  С. О. Карпенко В. О. Кузнєцов О. В. Ступак Г. І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...