Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/8134/19 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 04.07.2019. Зареєстровано: 04.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2019.
Дата набрання законної сили: 04.07.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2 
		УХВАЛА
		ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
		04.07.2019Справа №  910/8134/19
		Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали 
		за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний центр "Житлові квартали"
		про витребування майна з чужого незаконного володіння,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний центр "Житлові квартали" про витребування майна з чужого незаконного володіння.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 № 910/8134/19 позовну заяву Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради залишено без руху; надано Заступнику Генерального прокурора строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви, що містить відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а також доказів наявності підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" в інтересах держави в особі Київської міської ради.
		02.07.2019 від Заступника Генерального прокурора надійшла заява про усунення недоліків.
		Дослідивши матеріали вказаної заяви, Суд зазначає, що заявником не усунуто усі, вказані в ухвалі Господарського суду міста Києва від 03.04.2019 недоліки, оскільки не подано доказів наявності підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" в інтересах держави в особі Київської міської ради.
		Отже, щодо усунення Заступником Генерального прокурора недоліків позову в частині наявності у прокурора повноважень звертатися до суду з позовом в інтересах держави в особі позивача, Суд таке.
		Згідно з п.3 ч.1   ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Таким законом є Закон України "Про прокуратуру", відповідно до ч.ч.3   ст. 23 якого прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
		Порядок участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, визначений в ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України). Згідно з частинами 3-5 названої статті у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
		Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" від 31.03.2005).
		При цьому, слід зазначити, що Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
		У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.
		Відтак, тлумачення п.3 ч.1ст. 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п.3 ч.2   ст. 129 Конституції України).
		З огляду на викладене можна дійти висновку, що наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.
		Аналіз ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу. 
		При цьому, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
		Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
		У разі вирішення спору по суті, безпідставність звернення прокурора до суду на захист інтересів держави може бути підставою для скасування судового акта у випадку, коли законних підстав для такого представництва явно не було, що свідчить про порушення п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України.
		Підставою для звернення прокуратури до суду з даним позовом, серед іншого, є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме Київською міською радою, оскільки нею не вжито заходів для усунення порушень інтересів держави, зокрема, не вжито заходів щодо витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
		Однак, сама по собі обставина неподання позивачем позовної заяви протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави. Зазначене вище узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №926/03/18, від 23.09.2018 у справі №924/1237/17.
		При цьому, інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати та довести наявність підстав для здійснення представництва. Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).
		Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №922/901/17, від 31.10.2018 у справі №910/6814/17 та від 06.02.2019 у справі № 927/246/18.
		Так, в ухвалі Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 № 910/8134/19 було вказано, що Заступником Генерального прокурора не надано та не зазначено жодних доказів наявності підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" в інтересах держави в особі Київської міської ради, а лише вказано в тексті позовної заяви про невжиття впродовж 2016-2019 Київською міською радою як власником земельної ділянки заходів щодо її витребування.
		Як встановлено Судом, до заяви про усунення недоліків прокурором долучено листи Київській міській раді про надання інформації, датовані 10.06.2019 та 20.06.2019, а також повідомлення у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 21.06.2019.
		Однак, зазначені документи Суд не вважає належними та допустимими доказами, оскільки, по-перше, їх було складено лише у місяці червні, в якому було подано згадану позовну заяву, в той час, як, виходячи з позову, бездіяльність позивача щодо вжиття заходів з витребування земельної ділянки триває ще з 2016 року, а, по-друге, докази надіслання або вручення вказаних листів позивачу прокурором не надано. Інших доказів на доведення наявності підстав для здійснення представництва, про які йшлося в ухвалі суду від 25.06.2019, прокурором не подано.
		Матеріали позовної заяви, як і заяви про усунення недоліків, окрім згаданих листів та повідомлення, не містять будь-яких запитів та копій документів, отриманих від позивача на запити прокурора, які б свідчили про наявність підстав для такого представництва прокурором в силу бездіяльності позивача та неналежного виконання ними своїх обов`язків.
		При цьому Суд в черговий раз звертає увагу, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття позовної заяви для розгляду недостатньо. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
		Враховуючи вищевикладене, Суд доходить висновку, що Заступником Генерального прокурора не було усунуто усього обсягу недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 № 910/8134/19, внаслідок чого позов Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний центр "Житлові квартали" про витребування майна з чужого незаконного володіння підлягає поверненню заявнику.  
		При цьому, Суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
		Поряд з викладеним, оскільки позовна заява підлягає поверненню, то і подане разом з позовом клопотання про витребування доказів, а також заява про вжиття заходів забезпечення, подане 02.07.2019, розгляду не підлягають та також повертаються заявнику. 
		Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позовну заяву Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний центр "Житлові квартали" про витребування майна з чужого незаконного володіння вважати неподаною та повернути заявнику разом з додатками.
		Заяву про вжиття заходів щодо забезпечення позову з додатками повернути заявнику.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали. 
		 
		 
		Суддя                                                                                              Т.Ю. Трофименко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...